WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Реконструктивна хірургія післяопераційних гриж черевної стінки (автореферат) - Реферат

Реконструктивна хірургія післяопераційних гриж черевної стінки (автореферат) - Реферат

Об'єкт дослідження – післяопераційні грижі черевної стінки.

Предмет дослідження – патогенез захворювання, методи діагностики і хірургічного лікування, реабілітація в післяопераційному періоді хворих з післяопераційною грижею черевної стінки.

Методи дослідження – клінічні, функціональні, гістологічні, біохімічні, імунологічні, УЗД, комп'ютерна томографія, термографія, полярографія, статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. В експерименті вперше встановлено, що утворення післяопераційної грижі пов'язано з формуванням після лапаротомії патологічного типу рубця черевної стінки з місцевими змінами кровообігу, набряком тканин, тканинною гіпоксією. Після операції ці зміни сприяють затяжному перебігу запально-проліферативної фази раневого процесу, є об'єктивними причинами порушення загоєння рани і чинниками ризику розвитку раневих ускладнень і рецидиву грижі.

Розроблена нова методика передопераційної підготовки, що забезпечує швидше відновлення об'єму кровотоку, усунення набряку тканин і тканинної гіпоксії після пластики в тканинах черевної стінки, що свідчить про вплив такої підготовки на підвищення функціональних здатностей тканин до регенерації.

Вперше на підставі морфологічних і імунологічних критеріїв доведено, що етіологічними чинниками синдрому ендогенної інтоксикації у хворих з післяопераційною грижею є ентеральна недостатність і бактерійна транслокація, що розвивається унаслідок прогресування при формуванні захворювання злукової хвороби і кишкової непрохідності.

Вперше запропоновано застосування при післяопераційніх грижах комплексу заходів, що забезпечують інактивацію та ефективний кліренс токсичних метаболітів з кишківника, що сприяє зниженню виразної специфічної антигенної стимуляції імунної системи, індукції викиду цитокінів у відповідь на бактерійну транслокацію ендотоксинів і тим самим зменшенню ризику розвитку після реконструктивної операції місцевої і системної запальної відповіді і ускладнень запального характеру.

На підставі клінічних і експериментальних даних розроблена запальна концепція патогенезу післяопераційної грижі черевної стінки.

Вперше при післяопераційних грижах розроблені з урахуванням даних сучасних методів візуалізації – УЗД і комп'ютерної томографії достовірні критерії оцінки морфофункціонального стану тканин черевної стінки і вивчені варіанти порушення її топографії, що найбільш часто зустрічаються, що дозволило виділити 4 класифікаційних типи захворювання.

Вперше систематизовані радикальні і паліативні способи реконструктивних операцій при післяопераційних грижах за ступенем відновлення м'язово-апоневротичних структур черевної стінки в ділянці грижового дефекту.

Вперше встановлено, що діагностика типу післяопераційної грижі з використанням даних УЗД і комп'ютерної томографії дозволяє до операції об'єктивно визначити наявність технічних умов і патогенетично обгрунтувати доцільність виконання радикального способу герніопластики, або паліативної корекції грижового дефекту (пластики "без натягу").

Вперше у хворих з післяопераційною грижею розроблений алгоритм реабілітації і забезпечення достатнього рівня "якості життя" після операції і доведена його ефективність.

Практичне значення одержаних результатів. Запропонований комплексний підхід до вибору тактики реконструктивної операції при післяопераційній грижі залежно від результатів доопераційного обстеження, клінічної характеристики грижі і ступеня операційного ризику, дозволяє зменшити число післяопераційних ускладнень і рецидивів захворювання.

Розроблений діагностичний алгоритм, з використанням УЗД при післяопераційних грижах, дозволяє до операції оцінити стан тканин черевної стінки в ділянці грижового дефекту і своєчасно діагностувати післяопераційні раневі ускладнення в ранньому і віддаленому періодах після герніопластики.

При виявленні до операції у хворих з післяопераційними грижами проявів ендогенної інтоксикації, яка є чинником ризику розвитку різних післяопераційних запальних ускладнень і несприятливим прогностичним чинником для загоєння рани після герніопластики обгрунтована практична доцільність включення в програму передопераційної підготовки детоксикаційної, протизапальної та імунокорегуючої терапії.

Запропоновані нові способи реконструктивних операцій при післяопераційних грижах, зокрема герніопластика з "мінімальним натягом", яка дозволяє понизити ризик ускладнень з боку органів дихання і кровообігу, пов'язаних з критичним підвищенням внутрішньочеревного тиску після пластики і в той же час збільшуюдь радикальність операції з позицій повнішого відновлення анатомії черевної стінки.

Запропонована лікувальна тактика у хворих із защемленою післяопераційною грижею, дозволяє проводити диференційований вибір способу операції з урахуванням клінічної форми і тривалості захворювання, наявності ускладнень і ступеня операційного ризику.

Використання обгрунтованих в роботі показань до застосування лапароскопічної технології при герніопластиці післяопераційних гриж дозволяє підвищити якість надання допомоги хворим і знизити травматичність операції.

Розроблені нові способи діагностики і хірургічного лікування післяопераційних гриж, захищені 9 патентами України.

Матеріали і основні положення дисертаційної роботи впроваджені в навчально-педагогічний процес і використовуються для читання лекцій і проведення практичних занять на кафедрах хірургії № 1, № 2, загальної хірургії і кафедри хірургічних хвороб ФПО КДМУ ім. С.І. Георгієвського, а також впроваджені в роботу хірургічних відділень ВКЛ на ст. Сімферополь; Луговській ЦКРЛ Сімферопольського району; 6-ої клінічної лікарні швидкої і невідкладної медичної допомоги м. Сімферополь; 7-ої клінічної лікарні м. Сімферополь; Херсонської обласної лікарні; Республіканської клінічної лікарні ім. М.О. Семашка.

Особистий внесок здобувача. Мета і задачі дослідження були сформульовані автором самостійно. Ним був проведений інформаційно-патентний пошук, аналіз літературних джерел і визначені актуальні проблеми за темою дисертації, а також проведені збір і аналіз експериментального і клінічного матеріалу, статистична обробка отриманих даних. Автор оперував самостійно або брав участь як асистент в більшості операцій (до 70%), які увійшли до дисертації. Наукові положення і висновки роботи є особистим внеском автора в подальшу розробку проблеми ПГЧС, хоча вони були б неможливі без участі в цій роботі колективу кафедри хірургії № 1 КДМУ ім. С.І. Георгієвського під керівництвом професора В.В. Жебровського. Автор запропонував практичні рекомендації, забезпечив їх впровадження в хірургічну практику і відобразив в опублікованих роботах. Участь співавторів в наукових роботах, опублікованих за темою дисертації, полягала в консультативно-технічній допомозі, участю в лікувально-діагностичному процесі і частково в текстовому викладі отриманих результатів досліджень.

Матеріали кандидатської дисертації автора при написанні докторської роботи не використовувалися.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації повідомлені на: конференції, присвяченій 75-річчю професора К.Д. Тоскіна "Актуальные вопросы неотложной хирургии" (Євпаторія, 1997); науковій конференції, присвяченій 40-річчю кафедри торакоабдомінальної хірургії ХМАПО, заснованої академіком О.О. Шалімовим (Харків, 1999); XX зїзді хірургів України (Тернопіль, 2002); науково-практичній конференції "Лікування хірургічних ран" (Київ, 2002); I Всеукраїнській науково-практичній конференції з міжнародною участю "Нові технології в хірургічному лікуванні гриж живота" (Київ, 2003); науково-практичній конференції з міжнародною участю "Лікування гриж. Хірургічна інфекція м'яких тканин" (Київ, 2003); I міжнародній конференції "Современные методы герниопластики и абдоминопластики с применением полимерных имплантатов" (Москва, 2003); II Всеукраїнській науково-практичній конференції з міжнародною участю "Хірургічне лікування гриж живота з використанням сучасних пластичних матеріалів" (Алушта, 2004); конференції "Актуальные вопросы герниологии" (Москва, 2004); міжнародному хірургічному конгресі "Новые технологии в хирургии" (Ростов-на-Дону, 2005); XXI з'їзді хірургів України (Запоріжжя, 2005); науково-практичній конференції з міжнародною участю "Актуальні питання малоівазивної хірургії" (Тернопіль, 2005); III Всеукраїнській науково-практичній конференції з міжнародною участю "Нові технології в хірургічному лікуванні гриж живота" (Київ, 2006); науково-практичній конференції з міжнародною участю "Современные методы хирургического лечения вентральных грыж и эвентраций" (Алушта, 2006); науково-практичній конференції з міжнародною участю "Рани, ранова інфекція, ранні післеопераційні ускладнення в абдомінальній та судинній хірургії" (Київ, 2006

Loading...

 
 

Цікаве