WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Реконструктивна хірургія післяопераційних гриж черевної стінки (автореферат) - Реферат

Реконструктивна хірургія післяопераційних гриж черевної стінки (автореферат) - Реферат

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

КРИМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім. С.І. ГЕОРГІЄВСЬКОГО

Ільченко Федір Миколайович

УДК 616-007.43: 617-089.168.1+617.55+617-089

Реконструктивна хірургія післяопераційнихгриж черевної стінки

14.01.03 – хірургія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора медичних наук

Сімферополь – 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Кримському державному медичному університеті ім. С.І. Георгієвського МОЗ України, м. Сімферополь.

Науковий керівник: заслужений діяч науки і техніки України, доктор медичних наук, професор Жебровський Віктор Вікторович, Кримський державний медичний університет ім. С.І. Георгієвського МОЗ України, завідувач кафедри хірургії № 1.

Офіційні опоненти: лауреат Державної премії України, доктор медичних наук, професор, Ничитайло Михайло Юхимович, Інститут хірургії і трансплантології АМН України, завідувач відділом лапароскопічної хірургії і холедохолітіазу;

доктор медичних наук, професор Десятерик Володимир Іванович, Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України,

завідувач кафедри хірургії, травматології і ортопедії факультету післядипломної освіти;

доктор медичних наук, професор Сипливий Василь Олексійович, Харківський державний медичний університет МОЗ України, професор кафедри загальної хірургії з курсом оперативної хірургії і топографічної анатомії.

Провідна установа: Інститут загальної і невідкладної хірургії АМН України, м. Харків.

Захист відбудеться 21.03.2007 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 52.600.02 при Кримському державному медичному університеті ім. С.І. Георгієвського (95006, Україна, АР Крим, м. Сімферополь, бул. Леніна, 5/7).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Кримського державного медичного університету ім. С.І. Георгієвського (95006, Україна, АР Крим, м. Сімферополь, бул. Леніна, 5/7).

Автореферат розіслано 19.02.2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Г.О. Мороз

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми. Наука про грижі - герніологія переживає в даний час етап бурхливого розвитку. Теоретичною і практичною базою цього стали роботи К.Д. Тоскіна, В.В. Жебровського (1982, 1990), R.E. Stoppa et al. (1983, 1994), L.M. Nyhus (1995, 1998), М.П. Черенько і співавт. (1995), М.П. Дерюгиной (1999), J.P. Chevrel, A.M. Rath (2000), В.В. Жебровського (2000, 2006), Я.П. Фелештинського (2000, 2005), В.І. Белоконева і співавт. (2000, 2005), В.В. Грубника і співавт. (2002), В.Н. Єгієва і співавт. (2002, 2003), В.Д. Федорова і співавт. (2002), В.Ф. Саєнко, Л.С.Белянського (2003, 2006), А.Д. Тімошина, А.В. Юрасова (2003, 2004) і інших авторів. Інтерес до проблеми не випадковий. Перш за все, це пов'язано з надзвичайною поширеністю патології. Світова статистика свідчить, що на це захворювання страждає близько 6-8% дорослого населення, що робить грижосічення найбільш частим оперативним втручанням (15-20%) в загальній хірургії (A.N. Kingsnorth, 2001).

Найбільш проблемною в лікувальному і економічному аспектах є група хворих з післяопераційними грижами черевної стінки, які серед інших форм гриж складають 20-25% (В.И. Белоконев та співавт., 2004; К.Д. Тоскин, В.В. Жебровский, 1990). До теперішнього часу вони залишаються достатньо частим післяопераційним ускладненням в абдомінальній хірургії навіть у високо технологічно розвинених країнах. Так, в США щорічно виконується 4 - 5 мільйонів лапаротомій і в той же час 200 тис. грижосічень з приводу ПГЧС, в Нідерландах, при виконанні 100 тис. лапаротомій, щороку виконується близько 4000 таких операцій (M.G. Franz, et al., 2001). Таким чином, не менше 4-5 %, а за деякими даними і до 20% пацієнтів, що перенесли лапаротомію, в подальшому знов оперуються у зв'язку з розвитком грижі в ділянці післяопераційного рубця. З них повторні рецидиви виникають у 20-40% хворих (R.T. Lewis, F.M. Wiegand, 1989; N.C. Hodgson, 2000; J. Hoer et al., 2002). Такий високий рівень захворюваності і рецидивів при даній патології, у виникненні якої істотне значення має ятрогенний чинник і значні подальші фінансові витрати, необхідні для забезпечення її хірургічної корекції (H.J. Sugerman et al., 1996), роблять досягнення високої ефективності операції при ПГЧС сучасною актуальною хірургічною проблемою.

Проте результати лікування цієї категорії хворих залишаються частіше маловтішними, не дивлячись на розробку і широке впровадження останнім часом в клінічну практику протезуючих "натяжних" і "не натяжних" методик операцій із застосуванням різних біосумісних імплантатів (В.Н. Егиев і співавт., 2003; T. Liakakos, et al., 1994; T Anthony. et al., 2000; M. Korenkov et al., 2002). Так, в Україні, за даними Я.П. Фелештинського і співавт. (2004), на 100 тис. операцій з приводу гриж живота, які виконуються щорічно, частота рецидивів зберігається на рівні від 10-15 до 35% і більше при гігантських, рецидивних і защемлених ПГЧС. Загальна летальність складає 0,2-1%, проте її рівень при защемлених грижах досягає неприйнятних для сучасного рівня розвитку хірургії значень - 8-25% (П.Д. Фомін, 2006).

Аналізуючи причини такої несприятливої ситуації, при вивченні останніх публікацій виразно простежується значна розбіжність хірургів в поглядах на наукову обгрунтованість і практичну доцільність використання в клініці різних методик передопераційного обстеження, підготовки і післяопераційного ведення, а також на вибір оптимальної технології хірургічного лікування хворих з різними типами ПГЧС. Разом з тим, в медичній літературі і на науково-практичних конференціях активно обговорюються питання необхідності стандартизації хірургічних методів лікування різної патології. На з'їзді хірургів України в жовтні 2005 року в Запоріжжі було підкреслено, що в умовах бурхливого розвитку медичних технологій розробка і впровадження в практику стандартів лікування – одне з ключових питань хірургії (В.Ф. Саенко, 2005). Це підтверджує перспективність і актуальність такого наукового напряму і з проблеми ПГЧС.

В зв'язку з цим, для покращення результатів хірургічного лікування ПГЧС практично необхідною є розробка нової науково обгрунтованої концепції тактики реконструктивної хірургії при даній патології відповідно до сучасного рівня розвитку медичної науки. Для обгрунтування такої концепції необхідне рішення ряду теоретичних, клінічних і соціально-економічних питань, що відносяться до проблеми ПГЧС. Зокрема: уточнення патогенезу захворювання, розробка класифікації захворювання, розробка оптимальних підходів до передопераційного обстеження і підготовки до операції, обгрунтування диференційованого вибору способів аутопластики, протезуючої відкритої або лапароскопічної герніопластики, оптимізація післяопераційної реабілітації хворих із забезпеченням достатнього рівня якості життя та інші. Всі вони з'явилися предметом вивчення в даній роботі.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт Кримського державного медичного університету ім. С.І. Георгієвського в рамках наукової тематики кафедри хірургії № 1. Робота є фрагментом теми: "Діагностика і лікування хірургічних захворювань черевної стінки, черевної порожнини та їх найважливіших ускладнень". Шифр теми: 2.217. № державної реєстрації: 0101U004461.

Мета дослідження: клініко-експериментальна розробка і впровадження в практику оптимальної тактики реконструктивних операцій при післяопераційних грижах черевної стінки, що дозволяє покращити результати лікування хворих з даною патологією.

Завдання дослідження.

  1. Розробити оптимальний алгоритм обстеження і підготовки хворих з післяопераційними грижами до реконструктивної операції.

  2. Визначити достовірні критерії оцінки стану тканин черевної стінки при післяопераційніх грижах з використанням клініко-функціональних і гістологічних методів, УЗД, комп'ютерної термографії і томографії.

  3. Вивчити у хворих з післяопераційніми грижами патоморфологічні особливості різних шарів черевної стінки і кишківника, залученого в злуковий процес, у тому числі і при рецидивах після протезуючої операції.

  4. Вивчити в експерименті на моделі післяопераційної грижі для уточнення патогенезу захворювання динаміку змін в тканинах черевної стінки при формуванні грижі і після герніопластики, розробити способи консервативної корекції виявлених патологічних змін.

  5. Вивчити у хворих з післяопераційними грижами, які ускладнені злуковою непрохідністю кишківника, особливості патогенезу ендогенної інтоксикації, розробити способи її профілактики та корекції.

  6. Запропонувати нові критерії класифікації післяопераційних гриж з урахуванням даних УЗД і комп'ютерної томографії про характер порушення топографії черевної стінки. Обгрунтувати роль цих критеріїв в розробці плану реконструктивної операції.

  7. Розробити класифікацію реконструктивних операцій при післяопераційних грижах з позицій морфофункціональної обгрунтованості.

  8. Оптимізувати покази до застосування і техніку різних аутопластичних, протезуючих відкритих і лапароскопічних способів планових і екстрених реконструктивних операцій залежно від класифікаційного типу післяопераційної грижі.

  9. Визначити лікувальну тактику у хворих з післяопераційною грижею в післяопераційному періоді. Удосконалити методи профілактики, діагностики і лікування ускладнень з боку рани. Розробити алгоритм реабілітації.

  10. Вивчити ефективність запропонованої тактики шляхом порівняльного аналізу результатів хірургічного лікування хворих з післяопераційною грижею, зокрема на підставі оцінки рівня "якості життя".

Loading...

 
 

Цікаве