WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Профілактика і лікування гестаційних і перинатальних ускладнень у пацієнток на фоні асоційованої вірусно-бактеріальної інфекції (автореферат) - Реферат

Профілактика і лікування гестаційних і перинатальних ускладнень у пацієнток на фоні асоційованої вірусно-бактеріальної інфекції (автореферат) - Реферат

До клініко-лабораторних критеріїв ефективності проведеної комплексної терапії АІ відносяться такі:

  1. Клінічні ознаки:

    • відсутність загрози переривання вагітності (біль, кровомазання, ЗВУР);

    • відсутність клінічних ознак загострення інфекції (характер виділень з піхви, висипань на зовнішніх геніталіях, дизуричні явища й ін.);

    • ультразвукові ознаки ВУІ (багатоводдя, маловоддя, нерівномірність товщини плаценти, її набряк й ін.) і ЗВУР плода.

  2. Лабораторні:

    • нормалізація аналізів крові та сечі;

    • негативні значення наявності антигенів збудників у цервікальному каналі (ПЛР) й IgМ, культуральних досліджень з цервикального каналу, сечі на наявність умовно-патогенної флори.

Як видно з представлених даних, ефективність проведеної передгравідарної підготовки щодо діагностики та лікування інфекції досить висока. Кількість утрат вагітностей у I та II триместрах гестації, передчасних пологів у пацієнток, яким надавали загальноприйняту лікувально-діагностичну допомогу, достовірно (р<0,05) вищі в порівнянні з аналогічними показниками в пацієнток основної групи (рис. 8).

Рис. 8. Особливості перебігу даної вагітності у жінок з АІ

Реабілітація гормональної функції й її відновлення перед плануванням вагітності також зіграли важливу роль у збереженні та розвитку вагітності. Впродовж I половини гестації пацієнтки основної групи продовжували одержувати гормональну корекцію з урахуванням раніше виявлених гормональних порушень (гіпофункція яєчників, гіперандрогенія, гіпофункція щитоподібної залози). У пацієнток основної групи порушення гормонального гомеостазу не носили настільки вираженого характеру в порівнянні з пацієнтками групи порівняння. У зв'язку з вищевикладеним, гормональна підтримка наряду з профілактикою рецидиву інфекційного процесу в I та II триместрах вагітності обов'язкова з метою збереження та розвитку ембріона та профілактики ПН.

З лабораторних досліджень гемостазу найінформативнішими були: кількість тромбоцитів, показники згортання крові, каоліновий час, АЧТЧ, РМФК, фібриноген, продукти деградації фібриногену, АТ ІІІ, протеїн С та S і наявність патологічного антикоагулянту - ВА. Після чого можна встановити наявність або відсутність ДВЗ, ефективність терапії та прогноз результату вагітності, а також порушити питання про дострокове розродження. Застосування екстракорпоральних методів гемокорекції в поєднанні з уведенням інтравенозного імуноглобуліну, антикоагулянтів й антиагрегантів дозволило ефективно відновити гемостазіологічні показники в пацієнток основної групи, тоді як у більш ніж половини пацієнток групи порівняння показники достовірно відрізнялися, і їхній стан можна розцінити як хронічний ДВЗ-синдром. Це свідчило про наявність патологічної гіперкоагуляції, яку частково купірували при проведенні загальноприйнятої терапії, і ефект утримувався недовго – впродовж 7-10 днів. У пацієнток основної групи ефект від проведеної терапії зберігався 30-45 днів, що давало можливість пролонгувати вагітність і уникнути декомпенсованої ПН в більшості випадків.

Інформативними показниками імунної системи, що дозволяють прогнозувати ускладнення перебігу вагітності та результат пологів, були такі: CD3, CD4, CD8, CD16, CD22, ЦІК, комплемент, рівень АКЛА IgG, рівень АФЛА IgG, ВА, а також показник сенсибілізації - АТ до ХГЛ. Отримані результати імунологічних досліджень після лікування жінок порівнюваних груп за різними методиками свідчили, що в жінок основної групи показники клітинного та гуморального імунітету достовірно змінювалися убік нормалізації, відновлювалася Т- і В-клітинна кооперація, знижувався показник CD16 (NK), а також ЦІК, АТ до ХГЛ, АФЛА й АКЛА IgG достовірно наближалися до показників у контрольній групі, тоді як у пацієнток групи порівняння показники імунної системи не досягали значень контрольної групи. При дослідженні стану здоров'я немовлят від матерів з АІ встановлено, що у дітей, матерям яких проводили реабілітацію за двохетапною програмою до та впродовж вагітності, перебіг раннього неонатального періоду характеризувався компенсованим порушенням процесів адаптації, частота захворювань у них була значно знижена в порівнянні з дітьми, матері яких одержували загальноприйняту терапію відповідно до нормативних документів (рис. 9).

Рис. 9. Особливості стану немовлят від матерів порівнюваних груп

Отримана клінічна інформація про особливості розвитку, гестаційні та перинатальні ускладнення при наявності АІ у жінок, розроблений, науково обгрунтований і впроваджений комплекс профілактичних, реабілітаційних і лікувальних заходів дає можливість знизити питому вагу ускладнень вагітності, перинатальної захворюваності та смертності: частоту утрат вагітності – у 1,76 рази; частоту гестаційних ускладнень – у 2,10 рази; тяжкість інфекційного процесу – у 2,45 рази; асфіксію немовлят – у 2,82 рази; ЗВУР – у 3,25 рази; тяжкі форми неонатальної інфекції – у 3,72 рази.

ВИСНОВКИ

У дисертації приведене нове вирішення актуальної проблеми акушерства та гінекології – зниження частоти ускладнення вагітності та пологів, перинатальної захворюваності та смертності у пацієнток з перинатальними втратами в анамнезі й асоційованою інфекцією (АІ). На підставі вивчення асоціацій мікробних факторів, гормонального профілю, імунного статусу, у тому числі – автоімунних фетальних маркерів, особливостей гістоструктури плаценти й ендометрія, а також його рецепторів до статевих стероїдних гормонів, стану фетоплацентарного комплексу та здоров'я немовлят, розроблена та впроваджена в практику комплексна поетапна програма організаційних і лікувально-профілактичних заходів, що дозволило знизити частоту патології вагітності та поліпшити перинатальні результати у жінок з АІ.

  1. Установлено, що частота АІ у жінок з перинатальними втратами в анамнезі складає 84,38%. Найбільш значимими факторами ризику розвитку АІ є: обтяжений акушерсько-гінекологічний й інфекційний анамнез, часті тривалі та тяжкі рецидиви інфекції впродовж вагітності, поєднання двох і більше інфекційних агентів в асоціаті, наявність первинного інфікування під час вагітності, відсутність патогенетично обґрунтованого курсу підготовки та планування вагітності й адекватних лікувально-профілактичних заходів впродовж гестаційного періоду.

  2. Найчастішими ускладненнями у вагітних з АІ є: загроза переривання вагітності (84,5%), плацентарна недостатність (ПН) (88,9%), затримка внутрішньоутробного розвитку плода (23,4%), хронічна гіпоксія плода (64,5%), внутрішньоутробне інфікування плода (41,7%), наявність інфекції з частими загостреннями в I-II триместрах і переважання атипових форм захворювання (48,2%), несвоєчасне вилиття навколоплідних вод (34,5%), гнійно-запальні захворювання пуерперію (9,3%).

  3. Виявлено, що у пацієнток із утратами вагітності й АІ реєструють порушення функції яєчників, надниркових залоз (недостатність), щитоподібної залози (гіпотиреоз), хронічний ендометрит (61,7%) з недостатністю рецепторного апарата до стероїдних гормонів різних ступенів тяжкості: I ступінь – 8,72%, II – 72,57%, III – 18,71 %, зміну імунного статусу за типом вторинного імунодефіциту з появою автоімунних і фетальных маркерів: антитіла до фосфоліпідів і хоріонічного гонадотропіну людини.

  4. Установлено, що загальна імунореактивність організму вагітних з АІ характеризується зменшенням відносного вмісту Т-лімфоцитів (CD3+) за рахунок значного зниження кількості Т-хелперів (CD4+) і значень імунорегуляторного індексу (CD4+/CD8+), збільшенням вмісту натуральних кілерів (CD16+), зниженням рівня IgG і факторів неспецифічного захисту; при цьому у 18,2% вагітних виявлено патологічний рівень антифосфоліпідних антитіл, у 13,4% – антитіла до хоріонічного гонадотропіну людини і патологічна сенсибілізація до фетальних антигенів (показник комплексної сенсибілізації зростає в 2 та більше разів), підвищення рівня циркулюючих імунних комплексів у 3,5 рази (р<0,05), зниження рівня комплементу на 35% (р<0,05).

  5. Доведено, що змінення показників крові у вигляді гіперагрегації тромбоцитів, гіперкоагуляції в плазмовій ланці з появою маркерів ДВЗ-синдрому (розчинні мономерфібринові комплекси, продукти деградації фібриногену, позитивні паракоагуляційні тести), наряду з АІ й автомаркерами призводить до ПН.

  6. Виявлено, що ПН характеризується зниженням рівнів альфа-2-мікроглобуліну фертильності, плацентарного лактогену, прогестерону, підвищенням плацентарного альфа-1-мікроглобуліну, порушенням плацентарного кровотоку (67,5%) за даними доплерометрії, структурними змінами при ехографії, що підтверджують морфологічні та гістохімічні дослідження плаценти.

  7. Для немовлят, які народилися від матерів з АІ та одержували загальноприйняту терапію, характерні: недоношеність (33,1%), асфіксія середнього та тяжкого ступенів (35,2%), дизадаптаційні стани в ранньому неонатальному періоді, внутрішньоутробна гіпотрофія плода (35,2%), реалізація інфекції у вигляді малих (23,9%) та поєднаних форм (12,7%), а також імунний дисбаланс: зниження рівня IgG, підвищення IgМ, порушення кооперації між Т- і В-клітинними ланками імунітету.

  8. Проведення повного комплексу клініко-лабораторного обстеження з підготовкою та плануванням вагітності, а також поетапною реабілітацією під час її перебігу у жінок з перинатальними втратами в анамнезі й АІ дозволило знизити частоту гестаційних ускладнень у 1,8 рази (р<0,05), тяжкість перебігу інфекційного процесу (частоту та тривалість рецидивів) – у 2,2 рази (р<0,05), частоту передчасних пологів – у 1,8 рази (р<0,05), кількість ускладнень пологового акту (несвоєчасне вилиття навклоплідних вод і гостра гіпоксія плода) – у 1,4 рази (р<0,05), частоту гнійно-запальних захворювань у пуерперії – у 2,2 рази (р<0,05), асфіксії немовлят – у 1,6 рази (р<0,05), гіпотрофії немовлят – у 2,1 рази (р<0,05), тяжких форм неонатальної інфекції – у 2,3 рази (р<0,05), ранньої неонатальної смертності – у 1,3 рази (р<0,05).

Loading...

 
 

Цікаве