WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Профілактика і лікування гестаційних і перинатальних ускладнень у пацієнток на фоні асоційованої вірусно-бактеріальної інфекції (автореферат) - Реферат

Профілактика і лікування гестаційних і перинатальних ускладнень у пацієнток на фоні асоційованої вірусно-бактеріальної інфекції (автореферат) - Реферат

Морфометричні дослідження проводили за допомогою мікроскопа Olympus AX70 Provis (Olympus, Японія) та програми аналізу зображення Analysis 3.2 Pro (Soft Imaging, Німеччина). У пофарбованих препаратах визначали кількість позитивно та негативно забарвлених ядер окремо в залозах і стромі ендометрія, підраховували відсоток позитивно забарвлених ядер. Для кожного випадку рахували ядра в трьох полях зору (не менше 250 клітин залоз і не менше 1000 клітин у стромі).

Рівень експресії рецепторів до естрогенів і П визначали в залозах і стромі ендометрія за допомогою напівкількісного індексу, описаного в 1987 р. W. Remmele та H. Stegner.

IRS=SI Ч PP, де:

IRS – індекс імунореактивності,

SI – оптична інтенсивність забарвлення ядер,

PP – відсоток позитивно забарвлених ядер.

Оптичну щільність забарвлення оцінювали за трибальною системою (0-2), а відсоток позитивно забарвлених ядер виражали у відсотках.

За 0 балів приймали цілковиту відсутність забарвлення;

1 бал – помірне забарвлення;

2 бали – інтенсивне забарвлення.

Оптичну щільність забарвлення оцінювали три незалежні патоморфологи.

Якщо інтенсивність максимально складала 2 бали, а відсоток – 100, то, таким чином, максимальне значення IRS складало 200 ум. од. Для кожного дня МЦ IRS має визначену величину від 0 до 200 ум. од. Ці величини описані в літературі (В.Ф. Долгушина та ін., 2006) і співпадають з нашими даними для здорових жінок.

Підрахунок кількості та визначення забарвлення ядер виконували в трьох полях зору, обраних довільно в залозах і стромі як до прогестеронових рецепторів, так і до естрогенних, а потім розраховували IRS за вищенаведеною формулою. Одержували чотири показники: IRS рецепторів до естрогенів у стромі й у залозах ендометрія, IRS рецепторів до П в стромі й у залозах ендометрія. На підставі отриманих даних будували графічні зображення числових показників експресії рецепторів до естрогенів і П в стромі та залозі.

Потім обчислювали відсоток отриманого IRS у кожної пацієнтки та порівнювали з показниками контрольної групи, розраховуючи % від норми.

Для зручності клінічної оцінки ступеня змін стану рецепторного апарату ендометрія скористалися шкалою, де: IRS=81-100 % – норма; IRS=51-80 % від норми – легкий ступінь ураження рецепторного апарату ендометрія; IRS=11-50 % від норми – помірний ступінь ураження рецепторного апарату ендометрія; IRS=0-10 % від норми – тяжкий ступінь ураження рецепторного апарату ендометрія.

Гормональне обстеження включало визначення фолікулостимулюючого гормону (ФСГ), лютеїнізуючого гормону (ЛГ), пролактину (Прл), естрадіолу (Е2) та прогестерону (П), тиреотропного гормону (ТТГ), вільного тироксину (fT4), дегідроепіандростерон-сульфату (ДГЕА-с), кортизолу (К) за радіоімунологічним методом з використанням стандартних наборів фірм "Instar" (США), "Amerham" (Великобританія), "Sea Ire Sorin" (Франція). Дослідження проводили в динаміці МЦ тричі згідно з термограмою базальної температури. Підрахунок результатів здійснювали на приладі "Multiscan" фірми "Titer fec".

Гормональне обстеження вагітних включало визначення гормонів і білків фетоплацентраного комплексу (плацентраний лактоген (ПЛ), альфа-2-мікроглобулін фертильності (АМГФ), плацентарний альфа-1-мікроглобулін (ПАМГ) у плазмі крові). Дослідження проводили в динаміці вагітності (I, II і III триместри) до та після лікування. Дослідження гормонів виконано за методом радіоімунологічного аналізу зі стандартними наборами фірми "Incstar" (США), "Amercham" (Великобританія), "Sea- Ire -Sorin" (Франція).

Дослідження концентрації специфічних білків вагітності виконували з інтервалом 2-4 тижні впродовж усієї вагітності. Для імуноферментного визначення ПАМГ й АМГФ застосовували планшети з полістеролу фірми "Labsystems".

Стан клітинного імунітету в сироватці крові вивчали шляхом визначення рівня Т-клітин (CD3+) і їхніх субпопуляцій (CD4+, CD8+, CD22+, CD16+) за допомогою відповідних моноклональних АТ фірми "Ortho" в реакції прямої імунофлюоресценції.

Рівень імунних комплексів визначали з використанням поліетиленгліколя МВ 6000, розчиненого в боратному буфері (Ю.А. Гриневич, А.Н. Алфёров, 1981).

Фагоцитарну активність нейтрофілів встановлювали за тестом з нітросиним тетразолієм (NST) (В.Н. Park, 1968).

Вміст імуноглобулінів (Ig) G, А, М в сироватці крові визначали за методом радіальної імунодифузії (G. Manchini et al., 1965) з використанням відповідних антисироваток (Московський НДІ вакцин і сироваток ім. І.І. Мечникова).

Гемолітичну активність комплементу перевіряли за 50 %-ним гемолізом, використовуючи уніфікований метод.

У сироватці крові обстежених жінок досліджували АТ до фосфоліпідів (кардіоліпіну, фосфатидилсерину, фосфатидилетаноламіну, фосфатидилхоліну), а також АТ класів IgG й IgМ до ХГЛ. Рівні їх визначали за допомогою відповідних імуноферментних наборів виробництва США. Визначення вищевказаних АТ основане на двостадійному непрямому імуноферментному методі. АТ до ХГЛ визначали за імуноферментним методом з використанням тест-систем фірми "Rad" (Росія). Визначали АТ класу IgG й IgМ.

Гемостазіологічне обстеження включало визначення показників: кількість тромбоцитів і візуальну оцінку їхньої агрегації експрес-методом за А.С. Шитіковою; час згортання крові за Лі-Уайтом; протромбіновий індекс – за В.Н. Туголуковим; тромбіновий час згортання – за R.M. Biggs et al.; активований частковий тромбопластиновий час (АЧТЧ) – за J. Caen et al.; концентрацію фібриногену – за Р.Р. Рутбергом; концентрацію розчинних фібрин-мономерних комплексів (РФМК) у плазмі – за ортофенантроліновим тестом В.А. Єлікомова та співавт.; етаноловий тест – за H.G. Godal et al.; активність антитромбіну III (AT III) – за U. Abildgaard et al. (2000).

Дослідження системи гемостазу проводили у здорових вагітних і невагітних жінок (контрольні групи), а також у невагітних і вагітних з наявністю АФЛА в динаміці вагітності з інтервалом у 2 тижні до й під час лікування.

УЗД матки та плода здійснювали на апараті "Toshiba" (Японія) з визначенням загальноприйнятих фетометричних показників біофізичного профілю плода за методом A.M. Vintzelios et al. (1993).

Оцінку стану внутрішньоутробного плода та характеру його серцевої діяльності проводили за допомогою кардіотокографічного дослідження (КТГ) на апараті Kranzbuhler (Німеччина). Запис проводили протягом 30 хвилин зі швидкістю руху стрічки 1 см/хв. Обробку результатів КТГ виконували за допомогою шкали W. Fisher з урахуванням рекомендацій Л.Б. Маркіна зі співавт. (1993).

Вивчення гемодинаміки в системі мати-плацента-плід здійснювали за методом триплексної доплерометрії матково-плодово-плацентарного кровотоку з використанням ультразвукового сканера преміум-класу "Sonoline Elegra Advansed" (Siemens, Німеччина) за допомогою електронних датчиків: конвексного з частотою 3,5 МГц і лінійного з частотою 8 Мгц. Доплерографічні показники оцінювали за класифікацією М.В. Медведєва зі спіавт. (1999).

Морфологічні методи дослідження. Морфологічному дослідженню піддали 168 послідів (плацента, плодові оболонки, пуповина), отримані від 168 пологів жінок. Досліджували зразки автопсійного матеріалу (органи та тканини) 6 дітей, які померли внаслідок генералізованої ВУІ, використовуючи методи:

Макроскопічний – визначення стану плаценти, плодових оболонок і пуповини, характеристика видимих змін.

Морфометричний – визначення маси та розмірів плаценти, видимих макроскопічно змін за допомогою планіметрії. У гістологічних препаратах робили підрахунок ворсин з різними ступенями васкуляризації (безсудинних, слабоваскуляризованих, гіперваскуляризованих), визначали щільність розташування ворсин, ступінь розвитку за методом Салтикова та характер синцитіальних полів за методом Глаголєва.

Loading...

 
 

Цікаве