WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Профілактика і лікування гестаційних і перинатальних ускладнень у пацієнток на фоні асоційованої вірусно-бактеріальної інфекції (автореферат) - Реферат

Профілактика і лікування гестаційних і перинатальних ускладнень у пацієнток на фоні асоційованої вірусно-бактеріальної інфекції (автореферат) - Реферат

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

Матеріали та методи дослідження. Для досягнення поставленої мети та розробки програми профілактичних і лікувальних заходів нами розроблена робоча гіпотеза, яка полягає в наступному.

Інфекційний фактор у 30,00 % випадків є причиною різних ускладнень вагітності, плода та немовляти. Вірусно-бактеріальна АІ, яка включає урогенітальну інфекцію, групу герпетичної інфекції (вірус простого герпесу (ВПГ) I та II типів, цитомегаловірус (ЦМВ)) більш агресивно впливає на організм жінки, викликаючи при цьому симптомокомплекс порушень в імунній, гормональній і репродуктивній системах. При настанні вагітності відбувається збільшення вищезгаданих патологічних змін в органах і системах, що призводить до різних ускладнень гестаційного періоду: рецидивуючої загрози переривання й утрати вагітності, ПН, синдрому затримки росту плода, хронічної гіпоксії плода, висхідного інфікування посліду, навколоплідних вод і плода. Впровадження програми передгравідарної реабілітації жінок з АІ, а також проведення комплексної терапії при настанні вагітності із застосуванням нових діагностичних методів і медичних технологій буде сприяти зниженню гестаційних і перинатальних ускладнень.

Дослідження, проведене за розробленою нами програмою, включало 5 етапів. На I етапі за даними архівного матеріалу ДРЦОМД було проаналізовано 925 амбулаторних карт й історій пологів жінок, які перебували на диспансерному обліку з приводу перинатальних утрат різних термінів гестації, для встановлення частоти зустрічальності урогенітально-вірусної АІ серед цього контингенту пацієнток, а також виявлення частоти та структури ускладнень вагітності та пологів, перинатальної захворюваності та смертності. З 925 жінок у 780 випадках установлена наявність вірусно-бактеріальної АІ, що склало 84,321,20 %.

В результаті проведеного аналізу виявлені спектр і частота гестаційних ускладнень, проаналізовані повнота та своєчасність діагностичних і лікувально-профілактичних заходів, а також доведено, що АІ викликає розвиток ускладнень перебігу вагітності та пологів з високою частотою, впливає на стан плода та захворюваність немовлят.

На II етапі було проведено проспективне обстеження 216 невагітних жінок, які звернулися в ДРЦОМД зі скаргами на перинатальні втрати. При обстеженні була встановлена наявність у них вірусно-бактеріальної АІ. Ці пацієнтки були розділені на дві групи в залежності від об'єму обстеження й уточнення причин утрати вагітності та виду передгравідарної підготовки в період планування вагітності.

I Н групу склали 102 невагітні жінки, які пройшли поглиблене обстеження та передгравідарну реабілітаційну програму за розробленою нами методикою на підставі даних, отриманих при клініко-лабораторному обстеженні. Обстеження невагітних включало мікробіологічну ідентифікацію бактерій і ДНК, дослідження функціонального стану рецепторного апарату ендометрія та його гістоструктури, Т- і В-клітинного імунітету та факторів неспецифічного захисту, а також визначення маркерів автоімунного процесу: рівнів АФЛА й АТ до ХГЛ. З урахуванням отриманих даних здійснили диференційований підхід до реабілітації з включенням еферентних методів і препаратів, які мають імунокоригуючу дію (інтравенозний імуноглобулін людини нормальний, Віферон та ін.). Проведено оцінку запропонованих методів реабілітації та планування вагітності. З 102 невагітних жінок у 96 наступила планована вагітність, і вони надалі склали основну групу, а 6 (5,88%) з 102 вибули з подальшого дослідження. II Н групу склали 114 невагітних жінок, які були обстежені й одержували лікування відповідно до Наказів МОЗ України № 503 (від 28.12.2002 р.) і № 582 (від 15.12.2003 р.). У цій групі вагітність наступила у 98 жінок, і надалі вони склали групу порівняння, а 16 (14,04%) вибули з подальшого дослідження.

III Н групу (контрольну) склали 30 соматично та гінекологічно здорових невагітних жінок.

На III етапі було вивчено особливості перебігу вагітності, що наступила, та виконано всебічне обстеження досліджуваного контингенту, яке включало вивчення імунного, гормонального статусів, автоімунних маркерів, стану фетоплацентарного комплексу, гістологічне дослідження послідів. У I триместрі мали утрати вагітності в основній групі 10 (10,42%) з 96 жінок, у групі порівняння – 16 (16,33%) з 98. Таким чином, ці жінки також вибули з подальшого дослідження.

Задачею III етапу було обстеження та ведення вагітних жінок, які одержали передгравідарну підготовку за різними програмами. Протягом усього терміну гестації вагітні жінки перебували під спостереженням й одержували необхідне лікування.

Вагітні були розділені на групи: I Б група (основна) – 96 вагітних, які були обстежені та проліковані за запропонованою програмою; II Б група (порівняння) – 98 вагітних, які одержали лікування згідно з Наказами МОЗ України № 503 та № 582; III Б група (контрольна) – 30 соматично здорових жінок із фізіологічним перебігом вагітності.

86 вагітних жінок основної групи (I Б) народили 86 немовлят: від термінових пологів – 79, від передчасних – 7. У групі порівняння (II Б) 82 вагітних народили 82 немовлят: від термінових пологів – 63, від передчасних – 19, при цьому 6 немовлят померли в ранньому неонатальному періоді від реалізації ВУІ.

На IV етапі була розроблена та впроваджена в практику система організаційних і лікувально-профілактичних заходів, яка включала поглиблене обстеження та реабілітацію в передгравідарному періоді невагітних жінок з наявністю АІ та з настанням вагітності.

На V етапі проведене комплексне обстеження 86 і 82 немовлят від жінок основної (I Б) і групи порівняння (II Б) у ранньому неонатальному періоді, у тому числі і на наявність вірусно-бактеріальної інфекції. В подальшому у дітей обох груп разом з неонатологом і неврологом встановлені маса, довжина тіла, оцінка за шкалою V. Apgar, особливості адаптації раннього неонатального періоду, захворюваність.

Мікробіологічна ідентифікація бактерій. Проведено дослідження матеріалу по групах мікроорганізмів: аероби, факультативні анаероби, облігатні анаероби, дріжджоподібні гриби, генітальні мікоплазми. У всіх виділених культур визначали чутливість до 10 антибіотиків за диско-дифузійним методом. Для виділення та культивування облігатних анаеробів проводили мірне висівання на щільне середовище для анаеробів. Їхню родову приналежність визначали з урахуванням морфології, тинкторіальних властивостей, відсутності росту в аеробних умовах, тесту на спороутворення.

Молекулярно-біологічні методи. Застосовували полімеразну ланцюгову реакцію (ПЛР) для виявлення ДНК інфекційного агента шляхом праймерспецифічної ампліфікації ДНК у клінічних зразках термостабільним полімеразним ферментом до точки, де реакційний продукт може бути виявлений за допомогою електрофорезу в агаровому гелі, гібридизації нуклеїновиx кислот або основаної на імуноферментному тесті колориметричної реакції.

Функцію яєчників досліджували за тестами функціональної діагностики (термограма базальної температури), проводили фолікулометрію за методом ультразвукового дослідження (УЗД) на 7, 9, 11, 13, 15, 17, 19-й дні МЦ для встановлення періоду овуляції, вимірювали величину домінуючого фолікула та товщину ендометрія в ці ж дні для підтвердження синхронізації змін у яєчниках і матці.

Кровотік у маткових артеріях, як показник хронізації запального процесу з порушенням кровообігу, визначали за допомогою доплерівського кольорового картирування з визначенням індексу резистентності (IR):

IR = (S – D) ч S, де:

S – максимальна систолічна швидкість кровотоку, яка відображає скорочувальну функцію міокарда, еластичність стінок досліджуваної судини, артеріальний тиск, в'язкість крові;

D – кінцева діастолічна швидкість, яка характеризує стан периферичного судинного русла та показник судинного опору (S/D).

Ендоскопічне дослідження виконували на 12-14-й і 19-20-й дні МЦ в залежності від його тривалості за допомогою гістероскопа "Wiest" (Німеччина) із застосуванням оптичної трубки з п'ятикратним збільшенням. Операцію виконували з використанням газового методу: створювали тиск у порожнині матки до 80 мм рт. ст. під внутрішньовенним знеболюванням. Інтраопераційно внутрішньовенно вводили антибіотик широкого спектру дії, наприклад, Зинацеф 1,5 та 100 мл Метрогілу для профілактики загострення хронічного запального процесу. Під контролем гістероскопу прицільно в місцях найбільш змінених ділянок ендометрія виконували забір матеріалу для подальшого гістологічного дослідження. Потім інструментами забирали весь функціональний шар ендометрія, що залишився.

Дослідженнястану рецепторного апарату до естрогенів і прогестерону в залозах і стромі ендометрія проводили на 12-14-й і 19-20-й дні МЦ.

Отриманий при гістероскопіях гістологічний матеріал спочатку досліджували за допомогою рутинного методу фарбування гематоксиліном й еозином, вибирали блоки з достатньою кількістю тканини ендометрія в зрізі, які потім зафарбовували за імуногістохімічним методом. Зішкрібки ендометрія витримували в нейтральному забуференому формаліні (рН = 7,4) протягом 24 годин. Після дегідратації шматочки заливали високоочищеним парафіном з полімерними добавками (Richard-Allan Scietific, США) при температурі не вище 60С. Зрізи товщиною в 5 мкм готували на ротаційному мікротомі Microm HM 325 із системою переносу зрізів STS (Carl Zeiss, Німеччина). По 3 зрізи поміщали на покрите адгезивом скло Super Frost Plus (Menzel, Німеччина). Для "демаскування" антигенів регідратовані зрізи піддавали термічній обробці в розчині Target Retrieval Solution (DAKO, Данія) з використанням побутової мікрохвильової печі Samsung CE118KFR. Після блокування неспецифічного зв'язування білків протеїновим блоком (DAKO) й ендогенної пероксидазної активності пероксидазним блоком (DAKO) наносили первинні АТ. Для виявляння рецепторів використовували мишачі моноклональні АТ до рецептора до естрогену-альфа (клон 1D5, DAKO) та рецептора до П (клон 1D6, DAKO). Візуалізацію первинних АТ проводили за допомогою полімерної системи детекції DAKO En Vision+. Як субстрат для пероксидази хрону використовували DAB+ (DAKO). Препарати дофарбовували гематоксиліном Майєра. Далі пофарбовані зрізи укладали в напівсинтетичне середовище Permanent Mounting Medium (DAKO).

Loading...

 
 

Цікаве