WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Профілактика і лікування гестаційних і перинатальних ускладнень у пацієнток на фоні асоційованої вірусно-бактеріальної інфекції (автореферат) - Реферат

Профілактика і лікування гестаційних і перинатальних ускладнень у пацієнток на фоні асоційованої вірусно-бактеріальної інфекції (автореферат) - Реферат

Детально проаналізовані історії пологів жінок з перинатальними втратами в анамнезі та на підставі цього вперше встановлено, що частота АІ у жінок складає 84,25 %, а антитіла (АТ) до хоріонічного гонадотропіну людини (ХГЛ) зустрічаються в 37,2 % випадків, автоімунні маркери (АТ антифосфоліпідні (АФЛА), антикардіоліпінові (АКЛА) та вовчакові (ВА)) реєструють в 19,2 % випадків при даній патології поза вагітністю. На підставі отриманих даних до комплексу діагностичних досліджень необхідно включати обстеження на наявність автоімунних маркерів і проводити відповідну корекцію до та під час вагітності.

Вперше встановлено, що хронічний ендометрит (ХЕ) при АІ верифікують в 67 % випадків, при цьому визначають ураження рецепторного апарату матки різних ступенів тяжкості до стероїдних гормонів яєчників (естрадіолу, прогестерону (П)), як у стромі, так і в залозах, що явилося обґрунтуванням для включення до комплексу передгравідарної підготовки заходів щодо лікування вірусно-бактеріальної інфекції та корекції рецепторної недостатності.

Доповнено дані про стан імунної системи, показники системи гемостазу поза вагітностю та під час неї, їхній взаємозв'язок з адаптивними та стероїдними гормонами в залежності від фази менструального циклу (МЦ), терміну гестації, і на цій основі розроблена концепція виникнення та розвитку гестаційних і перинатальних ускладнень.

Вперше виявлено, що у пацієнток із СВП й АІ мають місце виражені зміни клітинної та гуморальної ланок імунітету та факторів неспецифічного захисту за типом вторинного імунодефіциту, що явилося підставою для включення методів екстракорпоральної гемокорекції до комплексу лікувальних заходів.

Вперше на підставі комплексного обстеження невагітних і вагітних з АІ розроблено двохетапний алгоритм ведення жінок як під час передгравідарної підготовки, так і з настанням вагітності, визначені критерії тактики ведення пологів і післяпологового періоду. Вперше визначена послідовність і черговість у лікуванні інфекцій, які входять в асоціат як у невагітних, так і вагітних (патент України на винахід № 29996 А, опубл. 15.11.2000, бюл. № 6-ІІ; патент України на винахід № 32669 А опубл. 15.02.2001, бюл. № 1).

Доведено, що в сучасних умовах провідна роль у розвитку хронічної плацентарної недостатності (ПН) належить інфекції та/або тим змінам в імунній системі, які вона викликає. Результати проведеного дослідження дозволили виділити єдиний симптомокомплекс утрати вагітності при АІ, який характеризується визначеними клінічними, лабораторно-функціональними та гістологічними особливостями. Симптомокомплекс утрати вагітності є доповненням до патогенезу впливу АІ на гестаційний процес. Проведено паралелі між клінічним перебігом вагітності, особливостями інфекційного процесу та морфологічними змінами у плаценті.

Підтверджено провідну роль герпес-вірусів в асоціації з бактеріальною й урогенітальною інфекцією в генезі запального ушкодження плаценти та розвитку ВУІ, обґрунтована необхідність морфологічного дослідження посліду, яке є одним з основних компонентів у діагностиці ВУІ, служить критерієм адекватності проведених лікувально-профілактичних заходів у вагітних і дозволяє прогнозувати інфекційні ускладнення у немовлят.

Вперше на підставі поглибленого вивчення патогенезу вірусно-бактеріальної АІ визначені принципи комплексного обстеження жінок із групи ризику щодо розвитку СВП та інфекції, методи діагностики, профілактики та лікування з використанням еферентних методів до і під час вагітності. Проведено оцінку ефективності розробленої тактики ведення жінок з АІ та доведено її роль у зниженні частоти перинатальної захворюваності й смертності.

Практичне значення отриманих результатів. Для практичної охорони здоров'я вперше визначені критерії включення жінок до групи ризику щодо розвитку СВП при АІ. Розроблено та впроваджено у практику комплекс клініко-лабораторного обстеження на етапі передгравідарної підготовки для даної групи жінок.

Обґрунтовано критерії комплексного обстеження та включення невагітних з АІ та гормональними порушеннями до групи ризику щодо розвитку автоімунної репродуктивної недостатності, а під час гестаційного періоду – щодо розвитку ПН з урахуванням порушення білковосинтетичної, гормональної функцій та показників матково-плодово-плацентарного кровотоку.

Представлено морфологічні характеристики й оцінена за ступенем тяжкості рецепторна недостатність ендометрія до стероїдних гормонів, що дозволяє проводити диференційоване лікування в період передгравідарної підготовки та прогнозувати можливі ускладнення вагітності. Визначено морфологічні критерії адекватності проведених лікувально-профілактичних заходів у вагітних, за якими відносять породілей і немовлят до групи ризику щодо розвитку інфекційно-запальних захворювань після пологів. Оптимізована та впроваджена в практику тактика ведення жінок із СВП й АІ як на етапі підготовки, так і з настанням вагітності, із застосуванням різних методів і засобів профілактики та лікування, включаючи екстракорпоральні методи гемокорекції, гормональних порушень, ПН.

Практичне значення виконаної роботи полягає в реальній доступності й здійсненності викладених у ній методик і рекомендацій. Широке впровадження в акушерську практику розробленого алгоритму ведення дозволить значно поліпшити результати вагітності та пологів у жінок з АІ, що внесе свій позитивний вклад у зниження частоти ускладнень гестаційного періоду, а також у показники перинатальної захворюваності та смертності.

Впровадження результатів дослідження. Теоретичні положення та практичні рекомендації дисертаційної роботи використовуються в учбовому процесі на кафедрі акушерства, гінекології та перинатології ФПО Донецького державного медичного університету ім. М. Горького при підготовці лікарів-інтернів і лікарів-курсантів, а також у роботі жіночих консультацій, пологових і гінекологічних відділень районних і міських лікарень Донецької області, Донецького регіонального центру охорони материнства та дитинства (ДРЦОМД).

Особистий внесок здобувача. Авторові належить вибір теми, визначення адекватних мети та задач дослідження, методологічних основ виконання роботи. Дисертантом самостійно проведені ретроспективний аналіз історій пологів жінок з АІ і перинатальними утратами при вагітності різних термінів гестації, аналіз історій немовлят від жінок досліджуваних груп.

Самостійно виконані накопичення, викопіювання первинної документації, добір пацієнток і розподіл їх на групи, обстеження жінок. Патогенетично обґрунтована необхідність включення методів екстракорпоральної гемокорекції до комплексу лікувальних заходів у пацієнток з АІ та перинатальними ускладненнями.

Досліджено вплив запропонованого комплексу реабілітаційних заходів на основні клініко-імунологічні, гемостазіологічні, біохімічні та інші ланки гомеостазу у жінок з АІ і на підставі цього розроблено алгоритм застосування даних методів у комплексному лікуванні вищевказаної патології. Доведено високу ефективність запропонованої комплексної терапії та її позитивний вплив на результат вагітності та стан немовлят досліджуваного контингенту жінок.

Для родопомічних установ запропонована, обґрунтована та впроваджена в практику програма реабілітації на стадії передгравідарної підготовки. Автором обґрунтований і впроваджений комплекс заходів щодо невагітних жінок з АІ та при настанні вагітності, і на великому клінічному матеріалі оцінена його ефективність.

Апробація результатів роботи. Основні положення дисертаційної роботи були представлені й обговорені на: науково-практичній конференції "Перинатальні інфекції – сучасний погляд на проблему" (Київ, 1999); III Міжнародного Конгресу "Актуальные вопросы инфектологии в акушерстве и гинекологии" (Одеса, 2000); обласній науково-практичній конференції "Гнійно-запальні захворювання і ускладнення в акушерській практиці" (Донецьк, 2003); науково-практичній конференції Донецької обласної асоціації інтерністів "Сучасні проблеми антибактеріальної терапії" (Донецьк, 2003); Міжнародній науково-практичній конференції "Екстракорпоральні методи гемокорекції в акушерстві, гінекології та неонатології" (Донецьк, 2004); науково-практичній конференції і пленуму Асоціації інфекціоністів України (Тернопіль, 2004); І Євро-Азіатському конгресі "События года в акушерстве и гинекологии" (Росія, Санкт-Петербург, 2004); Міжнародній науково-практичній конференції "Внутриклеточные инфекции и состояние здоровья детей в ХХІ столетии" (Донецьк, 2005); на спільному засіданні Вченої ради НДІ медичних проблем сім'ї та кафедри акушерства, гінекології та перинатології ФПО ДонДМУ ім. М. Горького (Донецьк, 2006), на XII з'їзді акушерів-гінекологів України з міжнародною участю "Репродуктивне здоров'я в XXI столітті" (Донецьк, 2006).

Публікації. Затемою дисертації опубліковано 36 робот, з них: 22 статті у виданнях ВАК України, 11 з яких – самостійні; отримані 2 патенти України на винахід.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 376 сторінках комп'ютерного тексту,. Дисертація включає вступ, огляд літератури, 8 розділів власних досліджень, висновки, практичні рекомендації, список використаних джерел, який включає 372 джерела літератури, у тому числі 234 вітчизняних і 138 іноземних, і займає 39 сторінок. Робота ілюстрована 63 таблицями і 20 рисунками, які займають повних 45 сторінок.

Loading...

 
 

Цікаве