WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Особливості клінічного перебігу та лікування трофічних і гнійно-некротичних уражень стопи у хворих похилого та старечого віку, що страждають на цукров - Реферат

Особливості клінічного перебігу та лікування трофічних і гнійно-некротичних уражень стопи у хворих похилого та старечого віку, що страждають на цукров - Реферат

Реовазографічне дослідження пацієнтів молодого та середнього віку констатувало зниження реографічного індексу у більшості пацієнтів, в середньому до 0,80,2, в той час як для основної групи пацієнтів був характерний колатеральний тип кривої. У більшості пацієнтів групи порівняння, при капіляроскопічному дослідженні, відмічали неоднорідність капіляроскопічної картини у зв'язку з безпорадним розташуванням деформованих мілких капілярів на блідому та мутному фоні, з зменшенням їх кількості та наявністю "плішин", а порою і відсутністю їх. В той же час, у хворих з оклюзійними ураженнями, взагалі інтерпретувати характер змін було неможливо, завдяки відсутності в полі зору капілярів.

Таблиця 3

Середні показники лінійної швидкості кровотоку у пацієнтів ЦД II типу з ГНУТНК

Рівень дослідження

Норма (см/сек)

Молодий та

середній вік(n=28)

Похилий та

старечий вік (n=28)

Загальна стегнова артерія

51,2 23

4811,2*

40 10*

Підколінна артерія

41,2 5,2

346*

22 3

Передня гомілкова артерія

24,2 6,1

18 6*

8 2

I палець стопи

15,2 4,1

10 5*

5 1

Примітка. * - р≥0,05

Офтальмоскопічне дослідження констатувало ознаки ретинопатії практично у всіх хворих, а мікроциркуляторні ознаки за О.С. Єфімовим (1979), в бульбарній кон'юнктиві виявили у 100% хворих з I типом діабету основної групи, та у 70% хворих на ЦД I типу в групі порівняння. Виявити які-небудь закономірності в обох групах хворих на II тип ЦД не вдалося: ознаки мікроциркуляторних порушень мали місце у абсолютної більшості хворих, в основному 1 та 2 ступеня, доволі рідко – третього.

Ознаки діабетичної полінейропатії були виявлені у 20% хворих групи порівняння і 65% основної групи. Визначалась доволі чітка залежність проявів нейропатії від тривалості ЦД. Тому спроба визначення ступеня ішемічного ураження кінцівок, згідно існуючих класифікацій R. Fontaine (1954), А.В. Покровського (1979), И.И. Сухарева (1995), була пов'язана з певними труднощами. Невипадково, 12% хворих з ГНУТНК взагалі не відчували болю. Тому виразково-некротичні зміни тканин дистальних відділів кінцівок, у хворих на ЦД з атеросклеротичним оклюзійним ураженням магістральних артерій, являються ознаками ішемії далеко не у всіх хворих і визначення стану магістрального кровообігу в кінцівці, у подібних хворих (без визначання ступеня порушення мікроциркуляції), є недостатнім для загальної оцінки стану кровообігу.

Загальна тенденція гемостатичних порушень в обох групах хворих виражалася в розвитку передтромботичного стану (активація згортальної системи крові, функціональних властивостей тромбоцитів, з пригніченням протизгортальної системи крові і зниженням активності її фібринолітичної активності). Але ці зміни були більш вираженими в старшій віковій групі. Наприклад, якщо фібринолітична активність у молодих хворих в середньому складала 20512(хвил.), то у основній групі - 340 30 (хвил.),при нормі 180 5 (хвил.), р≤0,05. Також у пацієнтів похилого та старечого віку була більш вираженою гіпербеталіпопротеінемія, гіперхолестеринемія, відповідно 48,9 0,2 і 59,9 0,1 опт.од. і 6,2 0,01 та 7,8 0,01 ммоль/л, при р ≤0,001. В той же час, констатована чітка тенденція до гіпопротеінемії в обох групах хворих зі зниженням альбумін-глобулінового коефіцієнту в середньому до 0,90,01.

Проведені імунологічні дослідження констатували виражене зниження імунологічної реактивності у хворих похилого та старечого віку, з різким зростанням в сироватці крові класів імуноглобулінів, що сполучалося з вираженим зростанням концентрації циркулюючих імунних комплексів (ЦІК). В той же час, в групі порівняння, зниження імунологічної реактивності було менш виражено, а рівень імуноглобулінів і ЦІК зростав незначно, в порівнянні з пацієнтами похилого віку (табл. 4).

Таблиця 4

Деякі показники імунітету у обстежених хворих

Показник

Норма (n=30)

Молодий і середній вік (n=60)

Похилий та старечий вік (n=60)

СДЗ(%)

74,81,1

651,2

55,91,5

СД4(%)

30,81,5

241

170,9

СД8(%)

20,50,6

192*

13,40,7

СД22(%)

10,60,5

11,20,3*

17,20,6

JgG(г/л)

11,70,5

150,2

17,20,1

JgA(г/л)

1,730,1

1,720,2*

2,960,2

JgМ(г/л)

1,110,06

1,140,2*

1,780,12

ЦІК(опт.од.)

69,23,6

12010

17017,6

Примітка. * - р≥0,05

Цитологічне вивчення препаратів - відбитків ранових виділень у хворих на ЦД з ГНУТНК, а також їх порівняна оцінка показали, що у пацієнтів похилого та старечого віку, в більшості, переважав запально-дегенеративний і некротично-дегенеративний типи реакції тканин, в той час як у пацієнтів молодого та середнього віку – запальний та запально-дегенеративний типи (відповідно критеріям оцінки запропонованих С.Є.Подпрятовим, 2005).

Особливості морфологічних уражень тканин нижніх кінцівок у хворих похилого та старечого віку з ГНУТНК. Для визначення особливостей морфологічних порушень тканин нижніх кінцівок були проведені дослідження на світлооптичному та ультраструктурному рівнях біоптатів шкіри стопи у 40 пацієнтів основної групи і 40 групи порівняння, однакових за характером локальних уражень, наявності або відсутності оклюзійного ураження магістральних судин і характеру супутньої патології (табл. 5).

Як показали проведені дослідження, у абсолютної більшості хворих в обох групах, незалежно від характеру ураження і наявності оклюзійного ураження магістральних судин, направленість морфологічних змін була однаковою і виражалася власне в ознаках мікроангіопатії. На світлооптичному рівні визначали значне потовщення стінок венул та капілярів, за рахунок накопичення в них ШИК-позитивних речовин, проліферацію ендотелію та перителію, звуження просвіту судин. В крупних та дрібних артеріях визначали потовщення інтими за рахунок накопичення ліпідів та склерозу, прояви медіакальцинозу.

Таблиця 5

Клінічна характеристика обстежених хворих

Характер ураження

Основна група

Група порівняння

Всього хворих

З них з оклюзіями

Всього хворих

З них з оклюзіями

Трофічна виразка

6

3

6

3

Діабетичний міхур

4

2

4

2

Вогнищевий некроз шкіри

6

3

6

3

Флегмона стопи

6

3

6

3

Гангрена пальця

6

3

6

3

Гангрена стопи

6

3

6

3

Остеомієліт кісток стопи

6

3

6

3

При ультраструктурному дослідженні визначали потовщення базальної мембрани капілярів шкіри. Ендотелій судин був різної електронооптичної щільності. В цитоплазмі ендотеліоцитів визначали різну кількість мітохондрій, вакуолей та лізисом. Ступінь проявів описаних змін залежала як од віку пацієнтів, характеру гнійно-некротичних уражень, так і наявності або відсутності оклюзійного ураження. Так зміни в біоптатах шкіри в обох групах, при збереженні магістрального кровотоку в кінцівках і некротичних ураженнях, були ідентичними (трофічна виразка, діабетичний міхур, гангрена стопи і пальців, вогнищевій некроз шкіри). Головним проявом при цьому було визначення в окремих капілярах мікротромбів - білкових ШИК-позитивних преципітатів, фібринних тромбів, агрегатів еритроцитів. Медіакальциноз носив циркулярній або крупно-вогнищевий характер. На ультраструктурному рівні визначали некробіотичні процеси (в цитоплазмі значна кількість гомогенізованих, високої електронооптичної щільності органоїдів та вакуолей різних розмірів). Базальна мембрана судин була значно потовщена, колаген, що входив до її складу, був гомогенізований, між його пучками розташовувались паростки перицитів та фібробластів з вираженими змінами (IV стадія мікроангіопатії за В.В.Іващенко,1997).

Loading...

 
 

Цікаве