WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Особливості клінічного перебігу та лікування трофічних і гнійно-некротичних уражень стопи у хворих похилого та старечого віку, що страждають на цукров - Реферат

Особливості клінічного перебігу та лікування трофічних і гнійно-некротичних уражень стопи у хворих похилого та старечого віку, що страждають на цукров - Реферат

Все це дозволило знизити рівень інвалідності з 37,5% до 12,7%, а летальності з 14,5 до 4,3%.

Запропоновані методи лікування включені до програми навчання кафедр загальної та факультетської хірургії Донецького державного медичного університету ім.М.Горького, впроваджені в лікувальну практику хірургічних відділень м.Донецька Донецької області, в тому числі, обласного судинного центру, міського центру хірургії діабетичної стопи, а також хірургічних відділень центральної клінічної лікарні "Укрзалізниці" м.Харкова, обласної клінічної лікарні м.Херсону, хірургічного відділення міської лікарні №9 м. Луганська та судинного відділення обласної лікарні м. Житомира.

Особистий внесок здобувача. Автор самостійно провів обстеження і лікування 70% хворих, у тому числі у 50% приймав безпосередню участь в оперативних втручаннях. Разом з науковим керівником сформулював мету і завдання дослідження, сформулював виводи та практичні рекомендації. Автор особисто проаналізував вітчизняну та іноземну літературу за проблемою, планував етапи проведення досліджень, узагальнив клінічний та лабораторний матеріал. Провів статистичну обробку одержаних результатів. У сумісних надрукованих роботах автору належить близько 60% ідей, результатів досліду.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи представлені і обговорені на III Українській конференції молодих вчених, присвяченій пам'яті академіка В.В.Фролькіса, Київ,2002р; республіканській конференції з міжнародною участю "Актуальні питання клінічної хірургії",Київ, 2005; науково-практичній конференції з міжнародною участю "Проблеми та перспективи судинної хірургії", Ялта, 2005р; на республіканській конференції "Актуальні питання сучасної медицини", пам'яті М.В.Склифосовського, Полтава,2005; "Пироговських читаннях", Вінниця,2005; I з'їзді судинних та ендоваскулярних хірургів України, Київ, 2006; засіданнях Донецького обласного товариства хірургів – 2004, 2005,2006 рр.; клінічних конференціях кафедр загальної та факультетської хірургії ДонДМУ ім.М.Горького (Донецьк, 2004,2005,2006рр.). Дисертацію апробовано у формі попереднього захисту на розширеному засіданні кафедр факультетської хірургії ім. К.Т.Овнатаняна і загальної хірургії ДонДМУ ім.М.Горького (2007).

Публікації. За матеріалами дисертаційної роботи опубліковано 21 робота, з них 12 статей у часописах і 5 в збірках,4 тези (20 з них затверджені переліком ВАК України). В ході виконання роботи отримано 3 патенти на винахід.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 165 сторінках і складається з вступу, 7 розділів (огляд літератури, матеріали та методи дослідження, 4 розділи власних досліджень, аналіз і обговорення результатів дослідження), висновків. Список використаних джерел містить 304 найменування, з яких – 236 – джерела українських та російських авторів, 68 джерел іноземної літератури. Робота містить 11 таблиць і 20 малюнків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Матеріал і методи дослідження. Обстежено 680 хворих на ЦД з трофічними та гнійно-некротичними ураженнями нижніх кінцівок, що знаходилися на лікуванні в хірургічних відділеннях клінік факультетської хірургії ім.К.Т. Овнатаняна и загальної хірургії Донецького державного медичного університету ім.М.Горького за період 1995 – 2006 роки. З них у віці від 21 до 60 років жінок було 74, чоловіків – 96. У віці від 61 року та вище жінок було 280, чоловіків – 230. У хворих похилого та старечого віку (основна група) перший тип ЦД діагностований у 41 (8%) пацієнта, у черги – другий тип. Тривалість ЦД до 5 років констатована у 255(50%)хворих, від 5 до 10 років – у 192(20%), вище 10 років – у 51(10%) пацієнтів, а у 102(20%) пацієнтів ЦД діагностований вперше. Важкий перебіг ЦД виявлений у 42(8,2%) хворих, середньої важкості – у 255(50%), легкий – у 213(41,8%) пацієнтів. В той же час у пацієнтів молодого та середнього віку(група порівняння) вперше виявлений ЦД діагностований в 5(2,9%) спостереженнях, в строки до 5 років – у 42 (24,7%), від 5 до10 років – у 97 (51,1%) і у 26 (15,3%) – вище за 10 років. Перший тип ЦД діагностований у 51(30%). Важкий перебіг ЦД констатований у 68 (40%) хворих, середньої важкості – у 87 (51,2%), легкий – у 15 (8,8%) пацієнтів.

Супутні захворювання виявлені у 510 (100%) хворих основної групи і у 87 (51,1%) групи порівняння. Характер супутньої патології у хворих похилого та старечого віку був наступним: ішемічна хвороба серця - 260, гіпертонічна хвороба - 69, церебральний атеросклероз – 38, ожиріння – 65, пневмосклероз – 36, інші захворювання - 42. У хворих молодого та середнього віку: ішемічна хвороба серця – 44, гіпертонічна хвороба – 14, церебральний атеросклероз – 6, ожиріння – 4, пневмосклероз – 5, інші захворювання – 14.

Тільки у 36 хворих основної групи зберігалася пульсація на артеріях стопи, у черги – визначалися різні форми атеросклеротичного оклюзійного ураження артерій кінцівок переважно, дистальний тип ураження (артерії стопи та гомілки). В групі порівняння пульсація на артеріях стопи була збережена у 119 (70%) хворих.

В основу клінічної характеристики хворих були покладені характер і розповсюдженість уражень стопи, наявність або відсутність оклюзійного ураження магістрального кровотоку у кінцівці, тривалість і тяжкість перебігу ЦД, наявність супутньої патології, а також морфологічні критерії стадії мікроангіопатії, згідно розробленому в клініці методу (В.В. Іващенко, 1997). Розрізняли 4 стадії. З I стадією було 7 хворих, з II – 18, з III – 52, та з IV – 603 пацієнта. Характер локальних гнійно-некротичних уражень надається в табл. 1.

Таблиця 1

Характер локальних гнійно-некротичних уражень

Характер гнійно-некротичних уражень

Кількість хворих

Основна група

Група порівняння

Діабетичний міхур

20

16

Трофічна виразка стопи

76

34

Вогнищевий некроз шкіри

131

17

Остеомієліт кісток стопи

70

20

Флегмона стопи

27

42

Гангрена пальця

72

5

Волога гангрена пальця

44

17

Суха гангрена стопи

40

6

Волога гангрена стопи

30

13

Всього

510

170

Контрольну групу склали 250 хворих на ЦД з ГНУТНК (125 хворих похилого та старечого віку і 125 хворих молодого та середнього віку – порівняні з обстеженими за клінічними проявами захворювання, типом ЦД, супутньою патологією), що знаходились на лікуванні в клініці за період 1986 – 1994 рр., до впровадження в клінічну практику морфологічних методів визначення стадії захворювання, регіонарної терапії з використанням гирудотерапії і органозберігаючих операцій на стопі, використання принципів лікування млявогранулюючого ранового процесу. В якості контролю також була використана група 30 здорових донорів крові віком від 16 до 80 років.

Комплексне обстеження хворих включало: опитування та огляд хворих з визначенням пульсації над проекцією магістральних судин, больової чутливості (визначали в балах за шкалою McGrei [від 0 до 20]), порогу вібраційної чутливості (визначали за допомогою градуйованого камертону "Riedel Seifert", в умовних одиницях), температурну чутливість на апараті фірми Neue Medizintechnik,GmbH - Германія). Всім хворим проводили загальноклінічні методи обстеження (загальний аналіз крові,сечі, рентгенографію грудної клітини, ЕКГ). Визначали класичні показники реовазограми за допомогою апарату "Поліграф-П-64-01" з використанням при необхідності нітрогліцеринової проби, а також проводили доплерографію на апараті "Dopsan plus-5"(США), вивчаючи криві швидкості кровотоку, регіонального артеріального тиску та розраховували індекс тиску. Мікроциркуляторні порушення вивчали за допомогою капіляроскопії нігтьового ложа мікроскопом "Біолам", офтальмоскопії та біомікроскопії кон'юнктиви (фотощелева лампа ЩЛ-Т и SL-30 "Opton", офтальмоскоп "Kellers"). За показаннями виконували агіографічне та компґютерно-томографічне дослідження (апарат СТ-9000 фірми "General Electric"). Практично усім хворим виконували рентгенографію кісток стопи на апараті РУМ-20. Характер ранового процесу оцінювали за допомогою методу З.Н. Кацнельсона, поклавши в підсумкову трактовку змін принципи, запропоновані С.Є. Подпрятовим (2005). Проводили вивчення виділень рани для визначення характеру мікрофлори та її чутливості до антибіотиків і антисептиків. Для вивчення морфологічних порушень в тканинах нижніх кінцівок використовували електронну та світову мікроскопію біоптатів шкіри, м'язів, судин стопи, гомілки, передньої стінки живота. Для світової мікроскопії тканини фіксували у 10% розчині нейтрального формаліну. Парафінові зрізи фарбували гематоксиліном та еозином, за Ван-Гізоном, Вейгертом, толуїдиновим синім, за Шабадашем, ставили ШИК-реакцію. Для ультраструктурного дослідження клапті шкіри фіксували у 3% розчині глютарового альдегіду і 2% розчині чотирьох-окису осмію на фосфатному буфері. Полутонкі зрізи барвили тіоніном, ультратонкі зрізи – контрастували уранілацетатом і цитратом свинцю за Рейнгольдом. Вивчали і фотографували зрізи в електронному мікроскопі "Теsla- BS-612". Вивчали також ряд показників гомеостазу, що відображують стан білкового, ліпідного, вуглеводного обмінів, імунітету та згортальної системи крові. Вміст глюкози в крові визначали за допомогою аналізатора глюкози "Ескан-9". Рівень гліколізованого гемоглобіну за допомогою наборів фірми "Лакена"(Чехія). Загальний білок в сироватці крові визначали уніфікованим біуретовим методом, а його фракції - методом електрофоретичного розподілу на плівках з ацетату глюкози, рахуючи при цьому альбумін-глобуліновий коефіцієнт. Крім цього в сироватці крові визначали вміст сечовини "діацетілмоноаксильним методом" за допомогою наборів фірми "Лакена" (Чехія), а креатинін методом Попера за допомогою набору Біо-ЛаТест "креатинін"(Чехія). Досліджували активність амінотрансфераз за методом Рейтмана та Френкель, вміст холестерину в сироватці крові (визначали за методом Ілька ), бета-ліпопротеідів – за методом Бурштейна і Самай. Про стан згортальної системи крові судили на підставі визначення кількості тромбоцитів (за методом Фоніо), а про їх адгезивну та агрегаційну здатність за методом Воrn в модифікації В.А.Люсова (1970). Час рекальцифікації плазми визначали за Хауелом, толерантність плазми до гепарину - за Сигом, вміст розчиненого фібрину за Stachurska та спів.(1977), фібринолітичну активність крові за Ковальським, а паракоагуляційні тести – протамінсульфатний та етаноловий за Lipinski та відповідно Brech et Tillus. Рівень фібриногену в сироватці крові визначали гравіметричним методом, протромбіновий індекс – за Туголуковим, а час згортання крові за Лі – Уайтом, а тривалість кровотечі - за Дьюком. Визначали також рівень середньомолекулярних пептидів скринінговим методом за допомогою спектрофотометра. Кількісну оцінку Т-клітинного і гуморального ланок імунітету здійснювали за допомогою визначення експресії лімфоцитами відповідних диференційованих антигенів (використовуючи при цьому реакцію прямої і непрямої імунофлюоресценції). Функціональну активність В-лімфоцитів вивчали по рівню імуноглобулінів (IgG, IgA, IgM), які визначали методом радіальної імунодифузії за Манчіні. Рівень циркулюючих імунних комплексів визначали методом Ю.А. Гриневич та Н.Н. Алферової (1981).

Loading...

 
 

Цікаве