WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Вертеброгенні предиктори артеріальної гіпертензії, диференційно-діагностичні критерії та особливості лікування (автореферат) - Реферат

Вертеброгенні предиктори артеріальної гіпертензії, диференційно-діагностичні критерії та особливості лікування (автореферат) - Реферат

Предмет дослідження: патологічні зміни шийно-грудного відділу хребта та їх вплив на стан кровотоку по хребтових артеріях і артеріальний тиск у хворих АГ І та ІІ стадії.

Методи дослідження: загальне клінічне обстеження, тонометрія та добовий моніторинг АТ, транскраніальна допплерографія судин головного мозку (ТКДГ), реоенцефалографія (РЕГ), кон'юнктивальна біомікроскопія, тетраполярна реогра-фія, рентгенографія шийного відділу хребта в прямій та бічній проекціях, магнітно-резонансна томографія (МРТ) шийно-грудного відділу хребта, соматографія, клініко-інструментальні методи, статистична обробка результатів.

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше на основі комплек-сного дослідження вертебрологічних порушень, тонометрії та добового профі-лю АТ, стану гемодинаміки у вертебро-базилярному басейні, виділено клінічні особливості перебігу АГ, пов'язаної з патологічними змінами шийно-грудних сегментів хребта. Розроблено спосіб диференційної діагностики вертеброген-ної АГ.

На основі досліджень патологічних змін у сегментах шийного відділу хребта виділено первинні та вторинні травмуючі елементи, які можуть бути чинниками розвитку вертеброгенної АГ.

На підставі проведеного математичного моделювання визначено вплив патології шийно-грудного відділу хребта на стан гемодинаміки у вертебро-базилярному басейні та ймовірність виникнення вертеброгенної артеріальної гіпертензії.

Вперше розроблено алгоритм діагностики та запропоновано методи лікування вертеброгенної АГ. Обґрунтувано доцільність використання верте-бротерапевтичних методів у лікуванні АГ.

Практичне значення отриманих результатів. Встановлено особливостіперебігу АГ, пов'язаної з патологічними змінами шийного відділу хребта. Розроблено та запатентовано спосіб діагностики вертеброгенної артеріальної гіпертензії (патент № 15487, Україна (19) А61 В10/00 „Спосіб діагностики вертеброгенної артеріальної гіпертензії"). Запропоновано використовувати вертебротерапевтичні методи у лікуванні хворих на АГ, що дає можливість досягти кращого клінічного ефекту в більш короткий строк і при застосуванні менших доз та кількості гіпотензивних препаратів.

Впровадження результатів дослідження в практику. Реалізацією дослідження стало впровадження методів вертебрологічного обстеження, а також вертебротерапевтичного підходу до лікування хворих на АГ, які пере-бували на амбулаторному лікуванні в поліклінічному відділенні Хмельницької обласної лікарні, кардіологічному відділенні Хмельницької міської лікарні, міській поліклініці №3, що підтверджено актами впровадження. Дані про причини виникнення, патогенез, особливості перебігу та лікування вертеброгенної АГ застосовуються при читанні лекцій лікарям-інтернам, кур-сантам на кафедрі терапевтичних дисциплін факультету післядипломної освіти та студентам п'ятого курсу при вивченні клінічної вертебрології на кафедрі госпітальної терапії №1 Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова.

Автор дисертаційної роботи є співавтором деклараційного патенту України № 15487.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним науковим дослідженням. Здобувачем самостійно проаналізовані наукова література та патентна інформація за темою дослідження, проведено підбір тематичних хворих, тонометрія та добовий моніторинг АТ, дослідження крово-току у вертебро-базилярному басейні методом транскраніальної допплерографії та РЕГ, кон'юнктивальної біомікроскопії, контроль ефективності антигіпер-тензивних препаратів та вертебрологічного лікування. Дисертантом оцінено результати досліджень, проведено статистичний аналіз показників, написані розділи дисертації, сформульовано висновки та запропоновано практичні рекомендації, забезпечено їх впровадження в клінічну практику і відображення в опублікованих роботах.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідались на VII Національному конгресі кардіологів України (м. Дніпропетровськ, 2004 рік), ІХ міжнародному медичному конгресі молодих вчених (м.Тернопіль, 2005 р.), конгресі „ІІІ міжнародні Пироговські читання" (м.Вінниця, 2006 р.), науково-практичній конференції „Артеріальна гіпертензія: виявлення, поширеність, диспансеризація, профілактика та лікування" (м.Івано-Франківськ, 2005р.), науково-практичній конференції молодих вчених, присвя-ченій 350-річчю міста Харкова (м.Харків, 2004 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції „Сучасні методи діагностики та лікування в клініці внутрішніх хвороб" (м.Вінниця, 2004 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції з міжнародною участю „Сучасні проблеми терапії: від гіпотез до фактів" (м.Вінниця, 2005 р.), науково-практичній конференції „Актуальні проблеми терапії" (м.Вінниця, 2005 р.), ІІ міжнародній медико-фармацевтичній конференції студентів та молодих вчених (м.Чернівці, 2005 р.), І, ІІ та ІІІ наукових конференціях молодих вчених (м.Вінниця, 2004, 2005, 2006 рр.), науково-практичній конференції з міжнародною участю „Морфологічний стан тканин і органів у нормі та при моделюванні патологічних процесів" (м.Терно-піль, 2006 р.) Дисертація апробована на об'єднаному засіданні кафедр факуль-тетської терапії, пропедевтики внутрішніх хвороб, госпітальної терапії №1 і №2, терапевтичних дисциплін факультету післядипломної освіти, поліклінічної терапії та клінічної фармакології Вінницького національного медичного універ-ситету ім. М.І. Пирогова 30 травня 2006 року, протокол №1.

Публікації. За темою дисертації опубліковано 20 наукових робіт, з яких 7 статей у виданнях, рекомендованих ВАК України, 12 тез доповідей, опублі-кованих у матеріалах наукових конгресів та конференцій, отримано 1 декла-раційний патент України на винахід № 15487.

Структура дисертації. Дисертація викладена на 160 сторінках машино-пису і складається з вступу, огляду літератури, матеріалів і методів дослід-ження, розділу власних досліджень, аналізу і узагальнення результатів дослід-ження, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел та трьох додатків. Використано 285 літературних джерел (215 - кирилицею, 70 - латиницею). Робота ілюстрована 28 таблицями та 32 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження. Обстежено 125 хворих на артеріальну гіпертензію І – ІІ стадії, віком 45,22,9 роки, які перебували на амбулаторному лікуванні в поліклінічному відділенні Хмельницької обласної клінічної лікарні в період з березня 2003 до жовтня 2005 року. Із загальної кількості хворих було 35 чоловіків віком від 21 до 65 років і 90 жінок у віці від 21 до 64 років. Групу порівняння склали 18 хворих симптоматичною нирковою гіпертензією віком 45,32,6 роки.

Дизайн дослідження. Критеріями відбору хворих АГ I-II стадії на обстеження були такі: наявність супутніх патологічних змін шийно-грудного відділу хребта, підтверджені рентгенологічно і/або за допомогою МРТ, які з анамнезу передували розвитку гіпертензії; недостатня ефективність різних варіантів монотерапії у пацієнтів з першою стадією та резистентність до лікування АГ у хворих з другою стадією (неможливість досягнути цільового рівня АТ за умови терапії трьома антигіпертензивними препаратами першої лінії). Одним з найважливіших критеріїв відбору пацієнтів основної групи на дослідження був позитивний результат вертебротерапевтичного тестування (патент № 15487, Україна (19) А61 В10/00 „Спосіб діагностики вертеброгенної артеріальної гіпертензії").

Спосіб здійснюється за певним алгоритмом. Спочатку після п'яти-хвилинного відпочинку вимірюють артеріальний тиск. Потім проводять вер-тебрологічне дослідження пацієнта: соматоскопія, мануальне обстеження, дина-мічний огляд. Наступним діагностичним етапом є проведення вертебро-терапевтичного сеансу, який включає масаж м'язів шиї, комірцевої зони, надпліч, мануальну терапію, направлену на усунення міофіксаційних блоків та нормалізацію анатомофункціональних співвідношень у шийному та грудному відділах хребта, локальну ін'єкційну терапію спазмованих м'язів та тригерних зон. Через 10 хвилин після вертебрологічного лікування проводять повторне вимірювання артеріального тиску. Якщо систолічний артеріальний тиск зни-зився на 20-30 мм рт.ст., а діастолічний артеріальний тиск – на 10-15 мм рт.ст., або досягнуто цільового рівня артеріального тиску, то можна вважати, що у пацієнта вертеброгенна гіпертензія.

Loading...

 
 

Цікаве