WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Вертеброгенні предиктори артеріальної гіпертензії, диференційно-діагностичні критерії та особливості лікування (автореферат) - Реферат

Вертеброгенні предиктори артеріальної гіпертензії, диференційно-діагностичні критерії та особливості лікування (автореферат) - Реферат

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТР

ІНСТИТУТ КАРДІОЛОГІЇ ІМЕНІ АКАДЕМІКА

М.Д. СТРАЖЕСКА"

ХОМОВСЬКИЙ ВІКТОР ВАСИЛЬОВИЧ

УДК: 616.12 – 008.331.1

Вертеброгенні предиктори артеріальної гіпертензії, диференційно-діагностичні критерії та особливості лікування

14.01.11 – кардіологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2007

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Вінницькому національному медичному університеті ім. М.І.Пирогова МОЗ України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор

Колісник Петро Федорович

Вінницький національний медичний університет ім.

М.І.Пирогова,

професор кафедри госпітальної терапії №1.

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор

Сіренко Юрій Миколайович,

Національний науковий центр "Інститут кардіології імені академіка

М.Д.Стражеска" АМН України, завідуючий відділом симптоматичнихгіпертензій, м. Київ

доктор медичних наук,

ЄнаЛариса Михайлівна

Інститут геронтології АМН України, завідуюча відділом клінічної та епідеміологічної кардіології, м. Київ

Провідна установа: Національний медичний університет імені О.О.Богомольця МОЗ України, кафедра факультетської терапії № 2, м. Київ

Захист відбудеться 27.02. 2007 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.616.01 при Національному науковому центрі "Інститут кардіології імені академіка М.Д.Стражеска" АМН України (03680, м.Київ-151, вул. Народного ополчення, 5).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного наукового центру "Інститут кардіології імені академіка М.Д.Стражеска" АМН України за адресою: м.Київ-151, вул. Народного Ополчення, 5.

Автореферат розісланий 24.01.2007 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради С.І.Деяк

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Артеріальна гіпертензія (АГ) є однією із про-відних проблем сучасної медицини, належить до найбільш поширених і важких за прогнозом захворювань серцево-судинної системи (Коваленко В.М., 2003). В Україні стандартизований за віком показник поширеності артеріальної гіпертензії серед працездатного населення становить 34,1%, у тому числі у чоловіків - 34,7%, у жінок - 33,4% (Смирнова І.П., Свіщенко Є.П., Горбась І.М., 2002). Високий артеріальний тиск є фактором ризику багатьох патологічних станів і захворювань серцево-судинної системи: атеро-склероз, гіпертрофія лівого шлуночка та серцева недостатність, ішемічна хвороба серця (інфаркт міокарда), цереброваскулярні захворювання (ішемічні та геморагічні ураження мозку), ниркова недостатність (Дзяк Г.В., 2001; Бобров В.О., 2001; Сіренко Ю.М., 2004). Все частіше АГ виявляється у молодому працездатному віці (18-35 років). Йдеться про наростаючу „гіпер-тонічну епідемію". Тому одним із пріоритетних напрямків реалізації Програми профілактики та лікування АГ в Україні є розробка і втілення нових технологій діагностики та лікування (Коваленко В.М., 2005).

На сьогоднішній день проблема лікування АГ парадоксальна: в розви-нутих країнах лікарська допомога доступна практично кожній людині, вимірю-вання артеріального тиску (АТ) є найлегшим і найдешевшим способом вияв-лення АГ, існує широкий арсенал сучасних фармакологічних гіпотензивних препаратів з різними механізмами дії, медикаментозна терапія допомагає знизити частоту враження органів мішеней, а в екстрених ситуаціях врятувати життя, але стан здоров'я хворих на АГ здебільшого залишається незадовільним.

Цільовий рівень АТ досягається у 16% хворих у містах і лише у 6% пацієнтів в сільській місцевості. При цьому, з охоплених медикаментозним лікуванням 61,2% хворих на АГ у міській популяції, ефективність лікування складає лише 20,5% (Смирнова І.П., Горбась І.М., 2004). Обмежують застосування фармако-логічних гіпотензивних препаратів індивідуальні протипокази, побічні дії, алергічні реакції, резистентність, висока вартість. Необхідність постійного, впродовж усього життя, прийому антигіпертензивних засобів створює низку труднощів. За результатами клінічних досліджень 70% хворих вимушені відмовитись від прийому ліків через звикання до препарату, наявність супутніх хвороб та побічних дій (Арабидзе Г.Г., 1999). В зв'язку з подо-рожчанням медикаментів багато пацієнтів не можуть придбати призначені їм препарати, загалом з різних причин 40-50% хворих приймають ліки нерегулярно (Метелица В.И., 2002). Значною проблемою є рефрактерність артеріальної гіпертензії до фармакотерапії, вона зустрічається у 3-11% хворих (Дзяк Г.В., 2002).

Багато робіт присвячено особливостям патогенезу, клініки і лікування гіпертонічної хвороби, поєднаної з іншими захворюваннями. Не завжди прово-диться повне обстеження з метою встановлення патогенезу артеріальної гіпер-тензії у конкретного хворого (Свіщенко Є.П., 2003). Достатньою мірою вивчені симптоматичні артеріальні гіпертензії, частка яких становить від 5% до 10% (Окороков А.Н., 1999; Бобров В.А., 2003). Ще у 50-х роках XX століття результати клінічних та експериментальних досліджень, а також виникнення гіпо-тензивного ефекту від лікувальних впливів на ділянку шиї, дали підставу виділити серед симптоматичних гіпертензій „шийну гіпертонію" (Попелянський Я.Ю., 1997). Підтверджена залежність артеріального тиску від патологічних змін у шийних сегментах хребта, вказує на значну поширеність цих змін у хворих гіпертонічною хворобою (Тузлуков А.П., 1985; Колісник П.Ф., 2002).

На сьогоднішній день „шийна гіпертонія" не виділена в більшості класифікацій симптоматичних артеріальних гіпертензій, вона проходить під діагнозом „Есенціальна гіпертензія". Тому лікування проводиться не в повному обсязі, без впливу на безпосередню причину підвищення АТ. Важливою пробле-мою є необхідність раннього розкриття механізмів розвитку артеріальної гіпер-тензії. Якщо встановлення причини симптоматичної гіпертонії запізнюється на 2-3 роки, відбувається „хронізація" гіпертензії, яка веде до розвитку ускладнень, хара-ктерних для есенціальної гіпертонії. Яка б не була початкова причина „хроні-зованої гіпертонії", вона запускає ренін-ангіотензиновий механізм структурно-функціональної перебудови резистивного судинного русла (Гогин Е.Е., 2001).

Детальне вивчення механізмів розвитку „шийної гіпертонії", її поширеності, особливостей перебігу та діагностики, розробка терапевтичної тактики з адекватним медикаментозним і вертебрологічним лікуванням дозволить проводити ефективний контроль тиску, що підвищить можливості профілактики важких ускладнень, покращить якість життя хворих. Запланована робота актуальна ще і тому, що вона значною мірою відповідає вимогам державної Програми з профілактики та лікування АГ в Україні.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є фрагментом наукової роботи на тему: „Особливості лікувальних та реабілітаційних заходів при захворюваннях внутрішніх органів і систем у пацієнтів з супутньою патологією хребта" (№ держреєстрації 01050002619), що розробляється на кафедрі госпітальної терапії №1 Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова. Автор дисертації є співвиконавцем зазначеної наукової роботи.

Мета і задачі дослідження: Визначити патологічні зміни шийно-грудного відділу хребта, які можуть призводити до підвищення артеріального тиску, встановити особливості перебігу і діагностики вертеброгенної гіпертензії та запропонувати схему лікування.

  1. Виявити патологічні зміни у шийних сегментах хребта, які можуть впливати на гемодинаміку у вертебро-базилярному басейні та рівень артеріального тиску. Провести комп'ютерну обробку рентгенограм шийного відділу хребта з метою спрощення пошуку патологічних змін, які можуть бути чинниками порушень кровотоку у вертебро-базилярній ділянці.

  2. Вивчити особливості клінічних проявів АГ, пов'язаної з патологічними змінами сегментів шийного відділу хребта.

  3. Розробити діагностичні критерії вертеброгенної АГ.

  4. Удосконалити і впровадити в практику методи лікування АГ, пов'язаної з патологічними змінами в шийних сегментах хребта.

Об'єкт дослідження: артеріальна гіпертензія, обумовлена патологічними змінами в сегментах шийного відділу хребта.


 
 

Цікаве

Загрузка...