WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Клінічні та хірургічні аспекти первинного гіперпаратиреозу (автореферат) - Реферат

Клінічні та хірургічні аспекти первинного гіперпаратиреозу (автореферат) - Реферат

Активність лужної фосфатази знижувалася незначно протягом перших 30-ти діб після операції. Сигнифікантно активність лужної фосфатази відрізнялася у хворих контрольної групи та пацієнтів із кістковою та мішаною формами ПГПТ (p<0,05).

Частота післяопераційних ускладнень у хворих основної групи становила 35,3%, а у хворих контрольної групи – 4,8% (р<0,01). Така висока частота післяопераційних ускладнень обумовлена високою частотою транзитної гіпокальціємії, як вияву синдрому „голодних кісток" у хворих на ПГПТ, що підтверджено сигніфікантною відмінністю у частоті цього ускладнення у хворих обох груп. Частота стійкого пошкодження поворотного гортанного нерва та нагноєння післяопераційної рани істотно не відрізнялася у хворих обох груп (p>0,05).

Післяопераційна летальність дорівнювала 3,9%. Померло двоє хворих із важким перебігом мішаної форми ПГПТ. У цих пацієнтів тривало (від 5 до 25 років) були скарги характерні для гіперкальціємії, але, незважаючи на це, діагноз ПГПТ встановили пізно. Незворотні зміни у внутрішніх органах, спричинені тривалою гіперкальціємією, обумовили зниження адаптаційних можливостей організму, що привело до смерті у післяопераційному періоді. В обох випадках патоморфологічно верифіковано множинні кальцинати у серці, великих судинах, легенях, нирках та інших органах. Це підтверджує, що тривала гіперкальціємія спричиняє незворотні зміни в організмі хворих, значно погіршує перебіг післяопераційного періоду та сприяє зростанню летальності. Мішану форму ПГПТ слід вважати клінічною формою із найважчим перебігом ПГПТ.

Віддалені результати вивчили у 42 (77,8%) пацієнтів, які оперовані з приводу ПГПТ та у 46 (75,4%) хворих контрольної групи. Вивчення динаміки змін скарг у післяопераційному періоді дозволяє твердити, що частота скарг пацієнтів основної та контрольної груп, які істотно відрізнялися у передопераційному періоді (р<0,05) (біль у кістках, попереку, м'язова слабість, закрепи, печія) у віддаленому періоді не відрізнялися (р>0,05). Лише частота деформації кісток не змінилася після операційного втручання.

У післяопераційному періоді у хворих, які оперовані з приводу ПГПТ, не виникали патологічні переломи, значно знизилася частота нефролітіазу (від 33,3% до 7,1%) та виразки дванадцятипалої кишки (від 18,5% до 4,8%). Після операції ці показники сигніфікантно не відрізнялися у пацієнтів обох груп (p>0,05), що свідчить про добрий ефект хірургічного лікування хворих на ПГПТ у віддаленому періоді.

Ми відзначили у віддаленому періоді нормалізацію рівнів загального кальцію, ПТГ та неорганічного фосфору у 41 обстеженого хворого основної групи.

Лише в однієї хворої діагностовано рецидив хвороби, спричинений ектопованою у верхнє середостіння аденомою ПЩЗ, яку візуалізували з допомогою сцинтиграфії із Tc99m-Sestamibi. Ектоповану аденому видалено зі шийного доступу. Це свідчить про те, що з метою ранньої діагностики рецидиву ПГПТ усім хворим у віддаленому післяопераційному періоді необхідно визначати рівень загального кальцію 1 раз на рік.

Таким чином, запровадження „вибіркового" клініко-лабораторного скринінгу кальцію дозволяє покращити діагностику симптомних форм ПГПТ, узагальнення клінічно-морфологічних особливостей дає можливість прогнозувати патоморфологічні зміни у ПЩЗ перед операційним втручанням планувати та виконувати необхідний обсяг операції та покращити результати хірургічного лікування.

ВИСНОВКИ

У дисертації узагальнено методи діагностики та хірургічного лікування ПГПТ. Нові вирішення завдань скринінгу рівня загального кальцію та покращання діагностики симптомних форм хвороби, передопераційного передбачення морфологічних змін у ПЩЗ, об'єктивізації показань для сцинтиграфії із Tc99m-Sestamibi, оптимізація хірургічного лікування та тактика ведення хворих у післяопераційному періоді становлять суть цього дослідження.

  1. В існуючих умовах вітчизняної охорони здоров'я найбільш раціональним підходом до виявлення хворих на ПГПТ є "вибірковий" клініко-лабораторний скринінг шляхом визначення рівня загального кальцію у крові всіх пацієнтів із двома та більше хворобами асоційованими із ПГПТ, який дозволить максимально виявити симптомні форми хвороби (7,5% хворих на ПГПТ серед усіх обстежених хворих).

  2. За частотою виявлення серед симптомних форм ПГПТ перше місце займає мішана форма (33,3%), якій характерний найважчий клінічний перебіг хвороби із незворотніми змінами у внутрішніх органах.

  3. Другою за частотою була вісцеральна форма ПГПТ (13%), рідше діагностували ниркову (7,4%) та кісткову (7,4%) форми. Після запровадження "вибіркового" клініко-лабораторного скринінгу зросла частота виявлення асимптомної форми ПГПТ (38,9%).

  4. Головним критерієм оцінки важкості клінічного перебігу ПГПТ є рівень гіперкальціємії: найвищий рівень гіперкальціємії (2,960,099 ммоль/л) був характерний для хворих із мішаною формою, а найнижчий (2,660,05 ммоль/л) - у пацієнтів із асимптомною формою ПГПТ. Рівень ПТГ має тенденцію до підвищення у пацієнтів із карциномою та мішаною формою ПГПТ, але надійність цього показника у прогнозуванні важкості клінічного перебігу хвороби чи післяопераційного періоду нижча від гіперкальціємії.

  5. УСГ є найбільш доступним та ефективним методом діагностики ПГПТ, якщо ПЩЗ розташовані типово, тому це дослідження необхідно проводити усім хворим із підозрінням на ПГПТ. У хворих із рецидивом або персистенцією ПГПТ необхідно залучати УСГ та сцинтиграфію із застосуванням Tc99m-Sestamibi, а при їх неінформативності - КТ або магнітно-резонансну томографію.

  6. Для карцином ПЩЗ найбільш характерним є ураження жінок молодше 50 років, агресивний клінічний перебіг ПГПТ, найвищі рівні гіперкальціємії та ПТГ, найбільші розміри пухлин, які, як правило, пальпуються перед операційним втручанням та добре візуалізуються за допомогою топічних методів дослідження.

  7. Хірургічне лікування хворих на ПГПТ передбачає ревізію щонайменше чотирьох ПЩЗ, тимуса та, у випадку невдачі, проведення пошуку ПЩЗ із врахуванням шляхів їх ембріональної міграції. Під час операційного втручання необхідно враховувати клініко-лабораторні особливості ПГПТ: високий ризик карциноми у найбільш занедбаних випадках та високу вірогідність гіперплазії ПЩЗ у пацієнтів із малосимптомним чи генетично спричиненим ПГПТ.

  8. Операційне втручання є ефективним методом лікування ПГПТ, який дозволяє досягнути добрих віддалених результатів. У пацієнтів із мішаною та кістковою формами ПГПТ у ранньому післяопераційному періоді слід передбачити тривалу гіпокальціємію та планувати замісну терапію. Випадки занедбаного ПГПТ із незворотними ураженнями внутрішніх органів становлять ризик для життя пацієнта у найближчий післяопераційний період.

СПИСОК РОБІТ ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

  1. Павловський М.П., Бойко Н.І., Хом'як В.В. Первинний гіперпаратиреоз: діагностика, лікування, віддалені результати операційного лікування хворих // Acta medica Leopoliensia. - 2004. - Т.10,№2а. - С.11-12.

  2. Хом'як В.В. Клінічні особливості ураження органів травлення у хворих на первинний гіперпаратиреоз, лікувальна тактика // Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. - 2005. - №3. - С.10-13.

  3. Хом'як В.В. Карцинома прищитоподібних залоз: клінічна характеристика, хірургічне лікування // Acta medica Leopoliensia. - 2005. - Т.11,№4. - С.121-124.

  4. Джура О.Р., Ященко А.М., Хом'як В.В. Цитотопографія рецепторів лектинів прищитоподібних залоз за умов норми та розвитку первинного гіперпаратиреозу // Вісник морфології. - 2006. - №2. - С.151-154.

  5. Хом'як В.В., Дуда О. Гіперпаратирeоз // „Сучасні проблеми клінічної та теоретичної медицини" Міжнар. наукова конф. для студентів та молодих науковців. - Дніпропетровськ. - 2001. - С.38.

  6. Хом'як В.В., Дуда О. Методи діагностики та лікування первинного гіперпаратиреозу // Матеріали VI Мiжнародного медичного конгресу студентiв i молодих вчених. - Тернопіль. - 2002. - С.91

  7. Bojko N.I., Pavlovsky M.P., Khomyak V.V. Primary hyperparathyroidism (PHPT): experience of surgical treatment, long-term follow up in Lviv region for last 25 years // Materialy 61 Zjazdu Towarzystwa Chirurgow Polskich. - Gdansk. - 2003. - P.109

  8. Павловский М.П., Бойко Н.И., Хомяк В.В. Диагностика и хирургическое лечение первичного гиперпаратиреоза // „Современные аспекты хирургической эндокринологии" Междунар. симп. по эндокринной хирургии. - СПб. - 2003. - C.12-14

  9. Хом'як В.В., Федосюк Л.П. Захворюваність на первинний гіперпаратироз на Львівщині за останні 25 років // Матеріали VII Мiжнародного медичного конгресу студентiв i молодих вчених. – Тернопіль. - 2003. - С.76

  10. Хом'як В.В. Шляхи покращення діагностики первинного гіперпаратиреозу в Україні // „Актуальні питання клінічної та експериментальної хірургії" Наукова конф. молодих вчених та студентів, присвячена пам'яті Марти Коритко. - Львів. - 2004. - С.99-100.

  11. Khomyak V.V., Pavlovskyj M.P., Bojko N.I. Own experience in management of parathyroid carcinoma // Materials of 2nd Biennial ESES Congress. - Krakow. - 2006. - P.210

  12. Павловський М.П., Бойко Н.І., Хом'як В.В., Довгань Ю.П. Передопераційна діагностика морфологічних форм первинного гіперпаратиреозу // „Современные аспекты хирургического лечения эндокринной патологии" Первый украинско-российский симп. по эндокринной хирургии с междунар. Участием. - Киев. - 2006. - С.96-97.

Loading...

 
 

Цікаве