WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Клінічні та хірургічні аспекти первинного гіперпаратиреозу (автореферат) - Реферат

Клінічні та хірургічні аспекти первинного гіперпаратиреозу (автореферат) - Реферат

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО

Хом'як Володимир Всеволодович

УДК 616.447-008.61-07-089

Клінічні та хірургічні аспекти первинного гіперпаратиреозу

14.01.03 – хірургія

АВТОРЕФЕРАТ

на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Львів – 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького МОЗ України.

Науковий керівник

доктор медичних наук, професор Бойко Ніна Іванівна – професор кафедри факультетської хірургії Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького МОЗ України

ОФІЦІЙНІ ОПОНЕНТИ:

  • Член-кореспондент АМН України, доктор медичних наук, професор Коміссаренко Ігор Васильович - керівник хірургічного відділення Інституту ендокринології та обміну речовин імені В.П. Коміссаренко АМН України.

  • Доктор медичних наук, професор Черенько Сергій Макарович - заступник директора з наукових питань, керівник відділення ендокринної хірургії Українського науково-практичного центру ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України.

ПРОВІДНА УСТАНОВА:

Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України, кафедра хірургії і проктології, м. Київ

Захист відбудеться 18 травня 2007 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.600.01 у Львівському національному медичному університеті ім. Данила Галицького МОЗ України (79010, м. Львів, вул. Пекарська, 69)

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Львівського національного медичного університету ім.. Данила Галицького МОЗ України (79010, м. Львів, вул. Січових Стрільців, 6)

Автореферат розісланий 16 квітня 2007 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

Чуклін С.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Первинний гіперпаратиреоз (ПГПТ) за частотою виявлення зайняв одне із перших місць в ендокринній патології у розвинених країнах світу, після запровадження на початку 70-х років минулого сторіччя скринінгового визначення рівня кальцію в сироватці крові усіх хворих (Chan A.K. et al., 1995; Eigelberger M.S. et al., 2000). Частота цього захворювання у США становить приблизно 51 випадок на 100 000 населення (Heath H. et al., 1980). Після запровадження скринінгу рівня кальцію у крові, ПГПТ діагностують на ранніх доклінічних стадіях розвитку захворювання, недопускаючи розвитку важких ускладнень (Potts J.T. et al., 1990; Clark O.H. et al., 1997; Henry J.-F. et al., 1999).

За останні роки інтенсивно розвивають та запроваджують у клінічну практику нові методи діагностики та лікування цієї хвороби: сцинтиграфія з Tc99m-Sestamibi, комп'ютерна томографія, магнітно-резонансна томографія, інтраопераційне визначення інтактного паратгормону (ПТГ), відеоендоскопічна паратиреоїдектомія, малоінвазійна паратиреоїдектомія зі застосуванням ручної гама-проби (Coakley A.J. et al., 1989; Boggs J.E. et al., 1996; Carty S.E. et al., 1997; Flynn M.B. et al., 2000). Але досі не опрацьовано загальновизнаних алгоритмів топічної діагностики у хворих на ПГПТ. Радіологи керуються власним досвідом, а не показаннями, обираючи метод локалізації прищитоподібних залоз (ПЩЗ) (Denhman D.W. et al., 1998; Eigelberger M.S. et al., 2000). Отож, з кінця 80-х років для топічної діагностики патології ПЩЗ широко застосовують модифікації сцинтиграфії з Tc99m -Sestamibi (одноізотопна, двоізотопна, тривимірне SPECT-скенування), але досі не доведено, який метод є найбільш достовірний (Mitchell B.K. et al., 1995; Moka D. et al., 2000).

Зважаючи на те, що у розвинених країнах 80% хворих на ПГПТ не мають жодних клінічних виявів, тобто у них діагностують асимптомну форму, у літературі активно дискутується питання, яка тактика найбільш прийнятна у пацієнтів цієї групи - консервативне чи операційне лікування (Heath D.A. et al., 1989; Smit P.C. et al., 1998).

Хірургічне втручання – це єдиний ефективний метод лікування ПГПТ (Eigelberger M.S. et al., 2000; Kearns A.N. et al., 2002). Адекватний обсяг операційного втручання під час первинної операції з приводу карциноми ПЩЗ дозволяє вилікувати цих хворих (Jakoubkova S. et al., 2003; Shane E. et al., 2001). Але невирішеними залишаються питання передопераційного передбачення морфологічних змін у ПЩЗ (Kebebew E. et al., 1998).

В Україні проблема діагностики та лікування, питання наукового вивчення ПГПТ знаходяться на незадовільному рівні (Кваченюк А.М. та співавт., 2001). Загальна кількість діагностованих випадків захворювання за повідомленнями літературних джерел не перевищує 100 на рік (Черенько С.М., 2001). ПГПТ діагностують лише у хворих із яскраво вираженою клінічною картиною, з тривалим анамнезом, ураженням багатьох органів та систем (Комісаренко І.В. та співавт., 2003; Павловський М.П. та співавт., 2004; Ларін О.С. та співавт., 2006). Тривалий перебіг хвороби без своєчасного лікування призводить до інвалідизації хворих та смерті від ниркової недостатності, серцево-судинних уражень, гіперпаратиреоїдних кризів (Комісаренко І.В.та співавт.; 2003, Черенько С.М., 2003). У разі відсутності лікування ПГПТ смертність становить 34% у хворих із клінічними виявами хвороби (Irvin G.I. et al., 1996).

Актуальним питанням найближчого майбутнього у діагностиці ПГПТ в Україні є запровадження обов'язкового дослідження рівня загального або іонізованого кальцію крові у всіх хворих, які звернулися у поліклініку або госпіталізовані у стаціонар. Доцільно підвищувати рівень знань про клінічні вияви хвороби у сімейних лікарів, хірургів загальної практики, урологів, травматологів, гастроентерологів, стоматологів. Необхідно запроваджувати у клінічну практику сучасні методи діагностики та способи лікування ПГПТ (Черенько С.М., 2001; Комисаренко И.В., Кваченюк А.Н. и соавт., 2002; Голохвастов Н.Н. и соавт., 2003).

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема кандидатської дисертації є одним із розділів наукової тематики кафедри факультетської хірургії Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького „Поліорганна недостатність в абдомінальній та ендокринній хірургії" (державна реєстрація №0100U002266).

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є покращання безпосередніх та віддалених результатів лікування хворих на ПГПТ шляхом вдосконалення діагностики на основі вивчення клініко-лабораторних та морфологічних особливостей окремих клінічних форм, а також оптимізація хірургічного лікування та лікування хворих у післяопераційному періоді.

Завдання дослідження. Для досягнення цієї мети ми поставили наступні завдання:

  1. Вивчити частоту, характер та особливості клінічних форм (ниркової, кісткової, вісцеральної, мішаної та малосимптомної) і морфологічних змін у ПЩЗ у хворих на ПГПТ.

  2. Опрацювати отримані результати і виявити залежність клініки ПГПТ від рівнів кальцію, фосфору, ПТГ, лужної фосфатази.

  3. Оцінити методи топічної діагностики захворювання (ультрасонографія (УСГ), сцинтиграфія із Tc99m-Sestamibi).

  4. Дослідити характер та частоту післяопераційних ускладнень, безпосередні та віддалені наслідки операційного лікування хворих із цією патологією.

  5. Скласти алгоритм діагностики рецидиву ПГПТ та впровадити його у клінічну практику.

  6. Опрацювати у сучасних умовах основи раціонального клініко-лабораторного скринінгу рівня загального кальцію у сироватці крові хворих з метою покращання діагностики ПГПТ.

  7. Оптимізувати підходи до хірургічного лікування ПГПТ з урахуванням клініко-морфологічних особливостей хвороби.

Об'єкт дослідження – хворі на ПГПТ.

Предмет дослідження – співвідношення клінічних форм, залежність виникнення їх від морфологічного субстрату, безпосередні та віддалені результати операційного лікування ПГПТ, алгоритм діагностики ПГПТ.

Методи досілдження. Ретроспективне вивчення історій хвороби та висновків морфологічих досліджень, клінічне обстеження хворих, визначення біохімічних показників крові: загального кальцію, фосфору, лужної фосфатази, загального білка, ПТГ, вивчення та порівняння результатів інструментальних методів дослідження (УСГ, сцинтиграфія з Тс99m-Sestamibi, рентгенографія), вивчення віддалених результатів, статистичне опрацювання отриманих результатів.

Наукова новизна одержаних результатів. У роботі вперше проведено комплексне вивчення особливостей клінічних виявів, оцінено методи топічної діагностики ПГПТ. Встановлено особливості ультрасонографічних та сцинтиграфічних картин залежно від морфологічних змін у ПЩЗ, які мають важливе значення для вибору методу хірургічного втручання. Досліджено віддалені результати операційного лікування хворих на ПГПТ.

Практичне значення одержаних результатів. У роботі вивчено особливості клінічних виявів усіх форм ПГПТ, що дає можливість діагностувати захворювання на ранніх стадіях розвитку. Встановлено залежність клінічних виявів від рівнів загального кальцію, ПТГ в сироватці крові, морфологічних змін у ПЩЗ. Оцінено інструментальні методи топічної діагностики та, опираючись на отримані результати, запропоновано діагностичний алгоритм для передопераційної локалізації патологічних утворів ПЩЗ та верифікації причин та характеру рецидиву захворювання. Вивчено віддалені результати операційного лікування хворих.

Loading...

 
 

Цікаве