WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Вплив статинів на ліпідний профіль та функціональний стан ендотелію у хворих, які лікуються програмним гемодіалізом (автореферат) - Реферат

Вплив статинів на ліпідний профіль та функціональний стан ендотелію у хворих, які лікуються програмним гемодіалізом (автореферат) - Реферат

Примітка: * – достовірність відмінностей у порівнянні з досліджуваною групою (р<0,05)

Через 6 місяців лікування сімвастатином відмічалася значна позитивна динаміка з боку ліпідного профілю. 25 пацієнтів (75,8%) досягли рекомендованого цільового рівня ХС-ЛПНЩ < 2,6 ммоль/л та 30 пацієнтів (91%) – рекомендованого цільового рівня ЗХС < 4,5 ммоль/л.

Наприкінці дослідження препарат сприяв зниженню рівнів ХС-ЛПНЩ, ЗХС, ХС-ЛПДНЩ та ТГ у порівнянні з початковими їх рівнями на 43,2% (p < 0,01), 22,3% (p < 0,01), 28,3% (p < 0,01) та 36,2% (p < 0,01) при середньому рівні (2,480,13 ммоль/л, p < 0,01; 4,330,21 ммоль/л, p < 0,01; 1,1100,002 ммоль/л, p < 0,01; та 2,610,23 ммоль/л, p < 0,01) відповідно. Відмічалося підвищення рівня ХС-ЛПВЩ на 37,5% (p < 0,01) (середній рівень 1,110,03 ммоль/л, p < 0,01).

Слід зазначити, що на фоні лікування, що проводилось, ефективність прийому 10 мг сімвастатину виявлялася в зниженні рівня ЗХС (p < 0,05) до кінця 8 тижня на відміну від інших фракцій ліпідного профілю, які змінилися з кінця 10-12 тижня. При цьому досягнуті рівні показників і доза сімвастатину зберігалися до кінця лікування. Таким чином, дане зниження рівня ЗХС до кінця 8 тижня може служити критерієм ранньої ефективності лікування. На відміну від досліджуваної групи, в групі порівняння відмічалося достовірне зниження рівня ХС-ЛПВЩ на 10% (p<0,005) та підвищення рівня ТГ на 25,9% (p<0,005).

При дослідженні функції ендотелію на фоні застосування симвастатину до кінця спостереження зафіксоване поліпшення ендотелійзалежної вазодилятації на 77,27% (p<0,01). Відмічена її нормалізація у 22 хворих (66,7%) при погіршенні даної функції в групі порівняння. Найсприятливіша дія сімвастатину на функцію ендотелію була відмічена у хворих із початково наявною парадоксальною вазоконстрикторною реакцією. Дана реакція була скорегована у 15 пацієнтів (45,45%). При проведенні багатофакторного кореляційного аналізу між показниками ліпідного спектру та ЕЗВД і ЕНЗВД було виявлено негативний кореляційний взаємозв'язок між ЕЗВД та рівнем ТГ (r= -0,33, р=0,01) у сироватці крові. Не знайдено кореляційних взаємозв'язків із ЗХС (r= -0,16, р=0,14), ХС-ЛПНЩ (r= -0,1, р=0,14), ХС-ЛПВЩ (r= 0,07, р=0,14). Визначено позитивний взаємозв'язок між ЕНЗВД та ХС-ЛПВЩ (r=0,28, р=0,04), що свідчить про антиатерогенні властивості. При цьому, не було виявлено взаємозв'язків між ЕНЗВД із рівнем ЗХС (r= -0,004, р=0,97) і ХС-ЛПНЩ (r= -0,02, р=0,89). Таким чином, застосування сімвастатину сприяє поліпшенню функції ендотелію, а саме нормалізує вазомоторну відповідь судин.

За нашими даними, до лікування в обох групах не виявлено достовірної відмінності між показниками кардіогемодинаміки. До кінця дослідження зміни були відмічені у хворих групи порівняння. У досліджуваній групі реєструвалася тенденція до зменшення показників ТМШП, ТЗС, КДР ЛШ, КСР ЛШ, КДО ЛШ і ІММЛШ на 2,07%, 10,55%, 5,15%, 2,55%, 6,01% і 2,89% відповідно. У пацієнтів, які не приймали сімвастатин відмічається достовірне збільшення ТЗС та ІММЛШ на 14,87% (p<0,01) і 5,17% (p<0,01) (табл. 3).

Таблиця 3

Показники кардіогемодинаміки в кінці лікування у хворих на ГД

Показники

До лікування

Після лікування

Досліджувана

група

(n=33)

Група

порівняння

(n=43)

Досліджувана

група

(n=33)

Група

порівняння

(n=43)

1

2

3

4

5

САТ, мм рт. ст.

155,614,11

157,033,21

148,877,56

155,284,18

ДАТ, мм рт. ст.

96,445,11

98,552,08

92,414,11

97,714,32

ЧСС, уд. в мин

86,453,34

87,153,47

72,552,30

86,663,52

КДР, см

5,820,05

5,850,03

5,520,04

5,860,01

КСР, см

4,320,04

4,290,03

4,210,02

4,330,02

КДО, мл

133,245,54

131,845,14

125,222,34

132,414,23

КСО, мл

48,142,77

46,343,41

45,293,41

47,262,51

ЗСЛШ, см

2,180,02

2,050,05

1,950,03

2,240,02*

МШП, см

1,930,02

1,920,06

1,890,02

1,940,03

УО, мл

88,333,72

88,513,38

88,553,12

88,432,32

ХОК, мл

1,030,02

1,010,01

1,020,05

1,020,01

ФВ, %

62,333,61

63,362,22

63,191,72

63,222,22

ЛП, см

3,980,07

3,940,05

3,960,03

3,970,02

ЗПОС, к Па. С. л -1

169,384,28

168,017,59

168,386,26

167,385,16

ММЛШ, г

544,6321,34

542,7319,12

540,2323,14

543,2323,14

Продовження таблиці 3

1

2

3

4

5

ІММЛШ

137,296,47

136,205,77

133,328,43

140,226,29*

Діаметр аорти на рівні клапанів, см

136,428,43

136,857,33

136,126,23

136,738,53

Приммітка: * - достовірність відмінностей признаков між групою порівняння до та після лікування (p < 0,01).

Згідно з нашими даними, на фоні застосування сімвастатину рівень СРП досяг нормальних величин у 8 пацієнтів (24,24%) при початково збільшеному його рівні, а середній показник знизився на 43,1% (p < 0,01), проте в групі порівняння він зріс на 12,88% (p < 0,01). Через 6 місяців відмічалося підвищення рівня альбуміну на 18% (p < 0,01) у групі хворих, які приймали сімвастатин. Тоді як, у групі порівняння його рівень коливався в межах початкових величин. До кінця лікування зареєстровано зниження рівня фібриногену на 18,42% (p<0,01), що достовірно відрізнялося від такого в групі порівняння. Хворі, які лікувались ГД схильні до високого ризику порушення системи згортання крові, що пов'язано з постійним відкритим внутрішньосудинним доступом. На нашу думку, вплив сімвастатину на рівень фібриногену в крові може бути необхідним для попередження судинних подій. Таким чином, препарат обумовлює додаткові позитивні ефекти на рівні СРП, альбуміну і фібриногену як маркерів системного запалення.

За період лікування у жодного з 33 пацієнтів не було відмічено таких побічних явищ, як міалгія та міопатія, не зареєстровано збільшення рівня показників АЛТ та АСТ. 22 хворих (66,66%) відмітили зменшення слабкості та втомлюваності, у 18 пацієнтів (54,54%) – зменшилася задишка та тахікардія. Таким чином, одержані дані свідчать про безпеку застосування симвастатину.

ВИСНОВКИ

Дисертація присвячена актуальній проблемі нефрології – запобіганню ускладненням та підвищенню ефективності лікування хворих ХХН 5 ст., які лікуються ГД шляхом використання малих доз сімвастатину.

1. При збільшенні тривалості лікування програмним гемодіалізом збільшується частота виявлення дисліпідемії. Найбільша частота випадків дисліпідемії зареєстрована у пацієнтів у віці від 30 до 44 років. У 90,47% хворих спостерігалося зростання рівня ЗХС на фоні зниження ОЦК після сеансу діалізу на 16,21% (p<0,01). При вимірюванні ЗХС через добу після проведення ГД у 90% хворих відмічалося його зниження до початкових величин.

2. У хворих ХХН 5 ст., які лікуються ГД погіршення ендотелійзалежної вазодилятації відмічалося у 80,26% пацієнтів. Виявлене зростання частоти ендотеліальної дисфункції паралельно зі збільшенням тривалості лікування ГД та віком пацієнтів. Ендотелійзалежна вазодилятація корелює з тривалістю лікування ГД, рівнями САТ, ДАТ, ІММЛШ та рівнем гемоглобіну (r = -0,43; r = -0,33; r = -0,28; r = -0,48, p < 0,01 та r = 0,21, p < 0,05) відповідно.

3. У хворих ХХН 5 ст., які лікуються ГД зареєстрований підвищений рівень СРП ( від 6 до 72 мг/л). Відмічена позитивна кореляція СРП з віком та тривалістю лікування хворих ГД. Визначено, що рівень фібриногену в сироватці крові збільшується залежно від віку та тривалості лікування ГД. Виявлена тенденція до зниження рівня альбуміну в залежності як від віку, так і від тривалості лікування ГД.

Loading...

 
 

Цікаве