WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Закономірності морфогенезу істановлення топографії чоловічих статевих органів у ранньому періоді онтогенезу людини (автореферат) - Реферат

Закономірності морфогенезу істановлення топографії чоловічих статевих органів у ранньому періоді онтогенезу людини (автореферат) - Реферат

У передплодів 55,0-65,0 мм ТКД майже в три рази переважає діаметр просвіту сечівника. Просвіт передміхурової частини сечівника помітно звужується в каудальному напрямку, переважає товщина його задньої стінки над передньою. При мікроскопічному дослідженні гістологічних зрізів сечівника у плодовому періоді відзначено, що просвіт його передміхурової частини вистелений багатошаровим перехідним епітелієм. М'язова оболонка цієї частини сечівника добре виражена і складається з двох шарів: внутрішнього поздовжнього і зовнішнього колового. У проміжній частині сечівника - епітелій багаторядний призматичний. Слід зазначити, що у 6-місячних плодів передміхурова частина сечівника на горизонтальних зрізах має вигляд „кленового листка". У 7-місячних плодів вздовж губчастої частини сечівника виявляються поздовжні складки слизової оболонки. У ділянці верхньої стінки губчастої частини сечівника визначаються поперечні складки слизової оболонки, що оточують сечівникові затоки. В останні відкриваються прості трубчасті сечівникові залози. Наприкінці плодового періоду розвитку просвіт губчастої частини сечівника на горизонтальних гістологічних зрізах зірчастої форми, вистелений багатошаровим плоским епітелієм з ознаками ороговіння. До епітелію прилягає пухка волокниста сполучна тканина власної пластинки слизової оболонки. М'язова оболонка губчастої частини сечівника практично відсутня, виявляються лише поодинокі пучки гладеньких міоцитів.

У передплодів 65,0-75,0 мм ТКД відзначений початок формування залозистих елементів передміхурової залози, які виникають внаслідок проліферації епітелію передміхурової частини сечівника, утворюють суцільні клітинні тяжі, напрямок їх росту, як правило, радіальний. Клітинні тяжі в подальшому перетворюються в порожнисті трубочки. Найбільш інтенсивно розвиваються залозисті зачатки дорсальної ділянки передміхурової залози, які з'являються на рівні отворів мезонефричних проток. Внаслідок диференціювання мезенхіми формуються сполучнотканинний остов передміхурової залози та її гладеньком'язові клітини. Таким чином, у 3-х місячних передплодів людини чоловічої статі відзначається інтенсивний розвиток мезонефричних проток, що проявляється у структурних змінах їх стінок, внаслідок чого з'являються закладки сім'явиносних проток, сім'яних пухирців та вивідних проток передміхурової залози.

У плодів 95,0-120,0 мм ТКД дистальний відділ сім'явиносної протоки перед з'єднанням із сім'яним пухирцем потовщується та утворює незначний вигин. При цьому порожнина дистального відділу сім'явиносної протоки збільшується більш ніж у два рази в порівнянні з її проксимальним відділом, що слід розглядати як початок формування ампули сім'явиносної протоки.

Згідно наших даних у розвитку залозистих утворень передміхурової залози виділяються періоди інтенсивного та сповільненого їх формування. Так, у плодів 4,5 місяців відбувається бурхливий розвиток залозистих утворень передміхурової залози, їх загальна кількість на цій стадії найбільша і становить 83-102. З кінця 5-го до початку 8-го місяців внутрішньоутробного розвитку відзначено сповільнення процесу формування залозистих елементів органа. На 8-му та 10-му місяцях активується розвиток залозистих утворень передміхурової залози, що проявляється в збільшенні їх кількості. Залозисті утворення передньої групи, які розміщені в ділянці верхівки передміхурової залози, мають переважно горизонтальний або дещо висхідний напрямок та оточені пучками гладеньком'язових волокон. Досить варіабельною є кількість залозистих утворень, що відкриваються на передній стінці передміхурової частини сечівника. У 4-місячних плодів вони, як правило, розміщуються в межах верхньої частини передньої стінки сечівника і лише поодинокі залозисті утворення виявляються в межах її каудальної частини. Впродовж плодового періоду розвитку кількість залозистих утворень, які відкриваються на передній стінці передміхурової частини сечівника, варіює від 2 до 37. Так, до 5-го місяця внутрішньоутробного розвитку спостерігається поступове збільшення числа та розмірів залозистих утворень передньої групи передміхурової залози, після чого їх кількість і розміри зменшуються, а деякі з них редукуються.

Упродовж плодового періоду змінюється не тільки кількість залозистих утворень передміхурової залози, але і їх будова. Так, утворення передньої групи передміхурової залози відрізняються незначними, в порівнянні з іншими групами, розмірами. Їх довжина, в середньому становила 280-450 мкм, лише деякі з них досягали 0,9-1,6 мм. Слід зауважити, що в поодиноких випадках (плоди 285,0, 315,0, 350,0 і 365,0 мм ТКД) залозисті утворення, що відкриваються на передній стінці сечівника, краще розвинуті у плодів останніх місяців розвитку, ніж у період інтенсивного їх розвитку (5-ий місяць). Їх залозисті ходи розміщувалися майже по всій товщині нижньої частини передньої стінки сечівника. Залозисті утворення, що розташовані в товщі бічних стінок передміхурової частини сечівника, в основному, представлені залозистими ходами, які виникають з епітелію бічних борозен сечівника. Деякі з них мають вигляд трубочок, які відкриваються в передміхурову частину сечівника безпосередньо на бічних стінках. Їх кількість незначна і коливається від 2 до 25. Цікавим є те, що кількість залозистих утворень бічних стінок з віком плода суттєво не змінюється, а також не спостерігається ознак їх редукції. Упродовж плодового періоду відзначається лише збільшення їх розмірів і формування відгалужень, які майже по всій довжині залишаються клітинними тяжами без просвітів. Також виявляються незначні індивідуальні коливання їх кількості у плодів різних вікових груп. Майже в 50% випадків різниця між їх кількістю справа та зліва становила 1-2. В інших спостереженнях різниця складала 3-5 і лише в одному випадку (плід 348,0 мм ТКД) вона досягала 6-ти. Проксимальні ділянки залозистих утворень, які відкриваються на бічних стінках сечівника, мають вигляд прямих або латерально вигнутих трубочок, а їх дистальні відділи набувають звивистого характеру. Деякі з них прямують у висхідному напрямку, на більшій своїй довжині не мають просвіту та віддають незначну кількість відгалужень.

Найчисельнішими є залозисті утворення, що розгалужуються в товщі бічних відділів задньої стінки передміхурової частини сечівника. На початку 5-го місяця їх кількість найбільша і знаходилася в межах 43-51. На подальших стадіях розвитку кількість залозистих утворень, що відкриваються на задній стінці передміхурової частини сечівника, знаходилася в межах 35-41. Таким чином, не спостерігається збільшення їх кількості з ростом плода.

Починаючи з другої половини внутрішньоутробного розвитку відбувається інтенсивний розвиток фіброзно-м'язової строми передміхурової залози, що проявляється в збільшенні кількості колових і поздовжніх гладеньком'язових волокон, деякі з них стають більш товстими, а окремі волокна - довшими в порівнянні з попередніми стадіями ембріогенезу. Також спостерігається більш щільне розташування сполучнотканинних волокон навколо залозистих утворень передміхурової залози.

Синтопічні взаємовпливи інтенсивно проявляються у плодовому періоді онтогенезу людини, про що свідчить варіабельність зовнішньої будови, розмірів і топографії внутрішніх чоловічих статевих органів у плодів як різних, так і однієї вікової групи. Стимулювальним чинником у визначенні динамічності процесу, пов'язаного з ембріотопографією внутрішніх чоловічих статевих органів є анатомічні особливості будови суміжних органів і структур, зокрема сечового міхура, сигмоподібної ободової та прямої кишок. У плодів форма яєчок, як правило, бобоподібна, округла та овальна, а в поодиноких випадках нами виявлені і такі форми яєчка як: видовжено-овальна, неправильно-прямокутна, згладжена тригранна, півмісяцева тощо. У плодовому періоді розвитку над'яєчко має переважно ретортоподібну та гачкувату форми, однак у 9-10-місячних плодів трапляються над'яєчка у вигляді коми. Рідше спостерігалася гвинтоподібна та S-подібна форми над'яєчка та у вигляді літер „С"та „Г".

У плодів людини виявляється варіабельність форми передміхурової залози. Так, у 4-місячних плодів передміхурова залоза переважно округло-овальної форми і тільки у плода 120,0 мм ТКД залоза мала грушоподібну форму та у плода 135,0 мм ТКД - конусоподібну. У 5-місячних плодів трапляється, як правило, конусоподібна форма залози (72,5%), рідше спостерігається куляста (15%), пірамідальна (7,5%) та каштаноподібна (5%) форми органа. На 6-му місяці внутрішньоутробного розвитку передміхуровій залозі притаманна переважно куляста форма (52%), рідше трапляється конусоподібна форма (36%) і у 12% випадків виявлена майже каштаноподібна форма залози. У 7-місячних плодів відзначається значна варіабельність форми передміхурової залози: конусоподібна (34,5%), куляста (25,5%), пірамідальна (21%), кулясто-сплюснута (11,5%), каштаноподібна (5,5%). В одному випадку (2%) виявлена згладжена квадратна форма передміхурової залози. У 8-місячних плодів варіабельність форми передміхурової залози можна представити такими видами: пірамідальна (56,1%), кулясто-сплюснута (27,4%) та каштаноподібна (13,2%). В одного плода (3,3%) виявлена конусоподібна форма органа. Наприкінці плодового періоду людини передміхурова залоза набуває наближеної каштаноподібної (50,4%), кулясто-сплюснутої (33,9%) та пірамідальної (15,7%) форми.

Loading...

 
 

Цікаве