WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Роль амізону та поляризованого світла в підвищенні ефективності комплексного лікування хворих на оперізувальний герпес в поліклінічних умовах (автореф - Реферат

Роль амізону та поляризованого світла в підвищенні ефективності комплексного лікування хворих на оперізувальний герпес в поліклінічних умовах (автореф - Реферат

Практичне значення одержаних результатів. Обґрунтована доцільність використання індуктора інтерферону амізону, 5% амізонової мазі та поляризованого світла в комплексному лікуванні хворих на оперізувальний герпес. Доведено, що комбінована терапія вище перерахованими методами при оперізувальному герпесі сприяє швидшому регресу основних клінічних проявів захворювання, попереджає розвиток низки ускладнень і скорочує тривалість лікування хворих. Тому для лікування ОГ можна застосовувати амізон, 5% амізонову мазь і поляризоване світло.

Результати досліджень впроваджені в центральній міській лікарні м. Рівне, відділі охорони здоров'я УМВС України в Рівненській області, Городоцькій амбулаторії ЗП-СМ. За матеріалами дисертаційного дослідження Український центр наукової медичної інформації та патентно-ліцензійної роботи МОЗ України видав інформаційний лист „ Застосування „амізону" і 5% амізонової мазі в комплексній терапії оперізувального герпесу" ( №159-2005), який розіслано головним спеціалістам управлінь охорони здоров'я обласних ( міських) державних адміністрацій.

Особистий внесок здобувача. Дисертантом проаналізована наукова література, здійснено патентний пошук з проблеми герпесвірусних інфекцій, зокрема ОГ. Автор самостійно проводила формування груп, клінічні спостереження, аналіз і узагальнення матеріалу, статистичну обробку отриманих результатів. Дисертант проаналізувала архівні матеріали. Автор самостійно написала всі розділи дисертації, сформулювала висновки і практичні рекомендації, забезпечила їх впровадження в медичну практику та відображення в опублікованих працях.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертаційної роботи були викладені та обговорені на Міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій пам'яті Л.В. Громашевського ( м. Київ, 2002 ); в матеріалах науково-практичної конференції і пленуму Асоціації інфекціоністів України „Вірусні хвороби. Токсоплазмоз. Хламідіоз" ( м. Тернопіль, 2004 ); на ХХІІ-й Міжнародній науково-практичній конференції „Застосування лазерів в медицині і біології" ( м. Ялта, 2004 ) і на ІІ Міжнародній конференції „БІОПТРОН-світлотерапія" ( м.Київ, 2005 ).

Апробація дисертації проведена на засіданні Вченої ради Інституту епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського АМН України 19 жовтня 2005 року, протокол №8.

Публікації. За темою дисертації опубліковано 13 наукових робіт, з них 3 статті у фахових виданнях, які визначені ВАК України для публікації матеріалів дисертаційних досліджень, один інформаційний лист з грифом Укрмедпатентінформу.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, огляду літератури, опису методів досліджень, 2 розділів з аналізом отриманих результатів, обговорення результатів дослідження та висновків, а також списку використаних джерел із 201 найменування. Основний текст займає 144 сторінки. Дисертація ілюстрована 38 таблицями і 15 рисунками.

Основний зміст роботи

Матеріали та методи дослідження. У відповідності до поставленої мети проведене комплексне обстеження 114 хворих, які перебували на амбулаторному лікуванні в медичних закладах м. Рівного в 2001-2005 роках. Пророблений ретроспективний аналіз 40 історій хвороби пацієнтів з ОГ, які знаходились на стаціонарному лікуванні у клініці Інституту інфекційних хвороб імені Л.В.Громашевського з 1991 по 2005 роки. Крім того, визначено імунологічні показники у 15 здорових осіб. Для вирішення поставлених завдань в роботі використовували загальноклінічні, морфологічні, серологічні, імунологічні, статистичні методи дослідження.

Для встановлення діагнозу ОГ використовувалися клінічні дані (наявність симптомів загальної інтоксикації, місцеві шкірні прояви у вигляді однобічної везикульозної згрупованої висипки з серозним вмістом у зоні розгалуження сенсорних нервів, больовий синдром), морфологічний метод дослідження вмісту везикул ураженої ділянки. Також деяким хворим із нетиповою клінічною картиною захворювання етіологія встановлювалась наростанням або високим рівнем антитіл класу IgG і визначенням антитіл класу IgM до вірусу Varicella - zoster в сироватці крові. Дослідження проводили в лабораторії Українського лікувально-діагностичного центру і в медичній лабораторії „Діла" м. Київ.

Для оцінки динаміки клінічних проявів ОГ у хворих, лікованих різними методами визначались імунологічні показники клітинного і гуморального імунітету: СD-3, CD-4, CD-8, 3F3, NK-клітини ( імунограма 2-го рівня методом моноклональних антитіл), імуноглобуліни А, М, G, ЦІК. Обстеження хворих проводили в гострому періоді хвороби ( з 2-го по 8-й дні) і в періоді реконвалесценції ( з 11-го по 30-й дні). Всього виконано 100 аналізів при обстеженні в динаміці 50 хворих на ОГ. Обстеження проводили в Рівненському обласному клінічному лікувально-діагностичному центрі ім. В. Поліщука.

Результати дослідження оброблені методом варіаційної статистики. Вираховували середнє арифметичне (М) і відхилення від середньої (m). Достовірність значимості розходжень встановлювали за допомогою критерія Ст'юдента. Отримані цифрові дані обробляли на ПЕОМ в електронних таблицях Microsoft Excel 2003 для Windows XP Pro за допомогою пакета статистичного аналізу.

Результати дослідження та їх обговорення

Встановлено, що кількість хворих на ОГ збільшується з віком, досягаючи максимуму в осіб після 40 років. У віці понад 50 років ОГ був у 68 чоловік, що становило 44,1% всіх хворих. У більшості пацієнтів ( 58,5%) захворювання на ОГ виникло внаслідок дії провокуючих факторів ( переохолодження, стреси, перенесені напередодні захворювання тощо ). У 65,5% хворих перед виникненням висипу спостерігались продромальні явища у вигляді болів в місцях майбутніх висипань, підвищення температури тіла, головного болю, загальної слабості і ін. Враховуючи важливість початку ранньої терапії у хворих на ОГ, нами виявлено, що переважно хворі звертаються по медичну допомогу пізно – після 3-го дня висипу – таких пацієнтів було 99 чоловік ( 64,2%). У середньому первинне звернення за медичною допомогою після появи висипу було на 4,411,87 день.

Сильний больовий синдром, який не завжди піддавався дії анальгетиків і супроводжувався порушенням сну у хворих, спостерігався у 57 хворих (37%), помірної сили больовий синдром, при якому анальгетики хворі використовували на ніч і сон порушений не був, спостерігався у 62 чол. (40,2%) і слабкий больовий синдром, який не потребував використання знеболювальних, спостерігався у 35 чол. ( 22,7%).

У всіх хворих на ОГ захворювання супроводжувалось висипаннями. Найчастіше спостерігалась везикульозна форма – у 120 осіб ( 77,9%), бульозна – у 10 осіб ( 6,5%), геморагічна – у 19 чоловік ( 12,3%), гангренозна – у 2-х випадках ( 1,3%), дисемінована - у 3-х ( 1,9%). Найбільш легкий перебіг захворювання спостерігався у пацієнтів з везикульозною формою ( був менше виражений больовий синдром і явища інтоксикації ), ніж у пацієнтів з бульозною, геморагічною, некротичною і дисемінованою формами.

Найбільш поширеною локалізацією висипу у хворих була грудна клітка і живіт – у 51,3%, голова вражалась у 16,2%, очі – в 6,5%, шия – в 7,8%, попереково-крижова ділянка – у 14,9%, верхні кінцівки – у 2,6%, нижні – у 7,1% всіх випадків захворювання.

Встановлено, що з віком збільшується кількість більш тяжких форм захворювання – бульозної, геморагічної, гангренозної і дисемінованої. А везикульозна форма найчастіше спостерігається у осіб молодого віку ( до 40 років).

Збільшення лімфатичних вузлів відзначено у 44,1% пацієнтів.

У більшої частини хворих ( 51,9%) ОГ розвинувся на фоні супутньої патології. Кількість осіб з супутніми захворюваннями, в яких розвинувся ОГ, починає зростати після 40 років. Найчастішими супутніми захворюваннями були ураження серцево-судинної системи ( 27,9%), шлунково-кишкового тракту ( 10,3%), гепато-біліарної системи ( 12,3%). Найрідше супутні захворювання спостерігались при везикульозній формі – у 45,8%, а найчастіше – при гангренозній і дисемінованій формах – у 100% випадків. У хворих із супутньою патологією висип на 6,6% більше локалізувався в ділянці голови, частіше уражались очі. Значно частіше у пацієнтів з обтяженим преморбідним фоном виникали ускладнення ОГ: ПГН – в 2,7 раза, нагноєння – в 3,2, порушення чутливості – в 3,5 разів частіше, ніж в пацієнтів без супутньої патології.

Loading...

 
 

Цікаве