WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Динаміка зайнятості населення україни в період становлення ринкової економіки (автореферат) - Реферат

Динаміка зайнятості населення україни в період становлення ринкової економіки (автореферат) - Реферат

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає у теоретико-методологічному обґрунтуванні проблеми зайнятості населення, її комплексної оцінки та визначення стратегії регулювання процесів зайнятості в контексті завдань сучасної соціально-економічної політики в Україні.

Відповідно до цієї мети в роботі поставлено такі завдання:

  • розкрити сутність категорії зайнятості; дослідити форми вияву останньої;

  • визначити й обґрунтувати сутність зайнятості населення за умов перехідної економіки та її місце в стратегії економічного зростання нашої країни;

  • визначити чинники, що впливають на зайнятість населення, та здійснити класифікаційне групування їх стосовно ринкових трансформацій і регіональних умов;

  • поглибити методичні засади соціологічного аналізу зайнятості населення;

  • удосконалити систему показників розвитку зайнятості населення та оцінити можливості її повнішого інформаційного забезпечення;

  • визначити регіональні особливості зайнятості населення та здійснити типологію регіонів за основними показниками і специфічними рисами зайнятості та ринку праці;

  • розглянути специфіку функціонування вітчизняного ринку праці та сучасні тенденції в його сегментації й структурі робочої сили;

  • обґрунтувати напрями забезпечення продуктивної зайнятості населення на сучасному етапі формування ринкової економіки України;

  • дослідити теоретичні та практичні проблеми сучасного безробіття в Україні, оцінити міру його впливу на сферу трудових відносин;

  • проаналізувати (на основі теоретичного й емпіричного матеріалу) питання неформальної зайнятості, запропонувати систему заходів щодо ефективності економічного попиту і пропозиції на ринку праці;

  • узагальнити досвід державного регулювання на ринку праці та соціального захисту населення розвинених країн світу з ринковою економікою й оцінити можливості його застосування в Україні;

  • на підставі розроблення методологічних і методичних підходів визначити стратегічні напрями розвитку ринку праці й обґрунтувати пріоритети політики регулювання зайнятості населення.

Об'єктом дослідження є соціально-економічні процеси та явища, що зумовлюють трансформацію зайнятості населення в Україні.

Предмет дослідження – методологічні та прикладні проблеми забезпечення зайнятості населення в контексті реалізації соціально зорієнтованої моделі суспільно-економічного розвитку країни.

Методи дослідження. Для досягнення мети роботи використано такі наукові методи: теоретичний аналіз проблеми; функціональний аналіз і класифікаційно-аналітичний метод – для оцінювання основних груп чинників, що впливають на формування зайнятості та визначення її сучасних тенденцій за умов перехідної економіки; економіко-статистичні методи (групування, побудова динамічних рядів, графоаналітичний, індексний, кореляційний); компаративний – для зіставлення особливостей світового та українського досвіду регулювання сфери зайнятості; метод соціологічних опитувань, аналіз нормативних та статистичних документів.

Теоретичне й методологічне підґрунтя дослідження становлять: фундаментальні положення класичних і сучасних теорій ринкової економіки, зайнятості, ринку праці та безробіття; наукові дослідження вітчизняних і зарубіжних вчених з проблем зайнятості та ринку праці.

Загальною методологічною основою дослідження є системний підхід до аналізу соціально-економічних процесів та явищ.

Інформаційну базу дослідження становлять законодавчі та нормативні акти України, дані Державного комітету статистики України, Міністерства праці та соціальної політики України, науково-дослідних установ України, Міжнародної організації праці, матеріали незалежних експертів і міжнародних організацій з моніторингу ринку праці та соціально-трудової сфери, звіти служби зайнятості, літературні джерела, результати соціологічних досліджень, отримані в тому числі за безпосередньою участю автора.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в теоретичному і прикладному розкритті особливостей соціальних характеристик зайнятості, ринку праці, безробіття в перехідній економіці України, в обґрунтуванні нових методологічних підходів до аналізу й оцінювання ефективності державної політики на ринку праці.

Найсуттєвіші наукові результати, отримані автором у процесі дослідження і які виносяться на захист, полягають у такому:

  • уперше досліджено загальносистемні властивості сфери зайнятості перехідної економіки, зокрема, цілісність, ієрархічність, автономність, континуальність та інтегровані функції (економічна, прибуткова, суспільна). Це дало підставу виявити соціальні проблемні поля цієї сфери в процесі ринкових трансформацій, а також уточнити сутність понять "зайнятість", "ринок праці", "безробіття" у специфічних умовах ринкової економіки транзитного суспільства;

  • визначено, що зайнятість як система соціально-економічних відносин складається з таких основних компонент: формування трудового потенціалу; включення останнього в суспільно-економічний простір; використання трудового потенціалу; забезпечення носія спроможності до продуктивної праці доходом через розподіл. При цьому зайнятість як соціально-економічна категорія характеризує багатоманітні форми участі працездатної частини населення в суспільно корисній діяльності з метою отримання відповідних доходів;

  • обґрунтовано методологічний підхід до дослідження сучасних соціальних тенденцій і закономірностей функціонування сфери зайнятості населення країни в контексті глобалізаційних процесів; багатоманіття форм традиційної (повна, неповна, часткова, первинна, вторинна) та нетрадиційної (тимчасова, сезонна, нерегламентована) зайнятості представлено як багаторівневу та багатокритеріальну структуру, що враховує кількісні та якісні показники: територіально-демографічний стан, види економічної діяльності, місце трудової діяльності, сфера виробництва, типи власності, характер праці, рівень кваліфікації;

  • виявлені специфіка, тенденції та закономірності сегментації ринку праці, яка (сегментація) базується на моделі дуального ринку праці, що дає можливість уточнити роль, статус і функції ринку праці в системі ринкової економіки, виходячи із особливостей перерозподілу ресурсів для оптимального функціонування робочої сили та з позицій розв'язання завдань формування сучасного ринку праці, його типів і моделей;

  • обґрунтована необхідність впровадження у сферу зайнятості засадничих принципів гнучкого ринку праці: 1) забезпечення гнучкості в заробітних платах на мiкро- та макрорівнях; 2) географічна та професійна мобiльнiсть робочої сили; 3) гнучкість режимів часу та органiзацiйних форм зайнятості;

  • виокремлено головні передумови формування гнучкого ринку праці за умов української перехідної економіки: низька ступінь захищеності роботи, зайнятості та доходу;

  • концептуально визначені основні тенденції та суперечності формування ринку праці в Україні: реструктуризації робочої сили; зниження надлишкової робочої сили на підприємствах та в галузях; відтік кваліфікованої робочої сили на нижчі професійні позиції, відплив за кордон;поступове зниження рівня безробіття; підвищення мобільності робочої сили; підвищення масштабів незареєстрованої зайнятості як основної стратегії виживання для більшості населення; уточнено модель повної, продуктивної та вільно обраної зайнятості за умов перехідного періоду та визначені засади державної політики щодо оптимальної зайнятості; запропоновано комплекс практичних заходів щодо її реалізації з огляду на реформування сучасної сфери зайнятості, створення необхідної нормативно-правової бази;

  • висвітлені сутність і характер регіональних особливостей зайнятості працездатного населення в економіко-географічному розрізі, за рівнем забезпеченості природними ресурсами, специфікою соціальної інфраструктури, територіальним розподілом прямих внутрішніх та зовнішніх інвестицій;

  • визначена соціальна специфіка зайнятості окремих соціально-демографічних і поселенських груп (молоді, жінок, населення аграрного сектору економіки) з огляду на їхню значущість у системі соціально-трудових відносин;

  • запропоновано інноваційний підхід до вдосконалення систематизації форм безробіття, що сприяє її застосуванню для аналізу сучасного стану безробіття на національному й регіональному рівнях з метою виявлення структур і форм безробіття, тенденцій його динаміки. Виявлено, що найхарактернішими формами для перехідної економіки України є структурне безробіття, безробіття рецесійного розриву, застійне, жіноче, молодіжне та приховане безробіття;

  • систематизовані соціально-економічні чинники поглиблення безробіття та означений їхній комплексний вплив на сферу трудових відносин. Визначені фактори впливу: скорочення обсягів виробництва, структурну перебудову економіки, банкрутство підприємств, процеси приватизації власності, зниження реальної заробітної плати;

  • виявлено сучасні особливості структури й масштаби безробіття; структуровано та систематизовано причини виникнення безробіття: циклічні коливання економіки; структурні кризи; сукупний суспільний попит; співвідношення між нагромадженням і споживанням у структурі національного доходу; розвиненість ринку праці; конкурентоспроможність вітчизняного ринку праці в глобалізаційному вимірі;

  • визначені поняття неформального сектору зайнятості з огляду на специфіку української економіки; виокремлено наявні в ньому різновиди зайнятості (за видами діяльності, за способом здійснення неформальної діяльності і отримання доходів, за статусом зайнятості); визначені етапи її становлення та розвитку; виявлені чинники, що зумовили посилення тенденцій зростання неформальної зайнятості (ріст безробіття, низька зарплатня і низький рівень життя в цілому, недостатній попит на робочу силу в формальному секторі, нестабільність формальної зайнятості, виникнення нових форм та сфер зайнятості);

  • обґрунтовано перевагу активної державної політики зайнятості над пасивною. При цьому показано, що активна політика передбачає таку суттєву складову як інформаційні послуги. Саме в цьому полягає державне сприяння зайнятості, що, як соціальна компонента в регулюванні й заохоченні економічно активного населення, пом'якшує чи запобігає загрозам і наслідкам вимушеного безробіття, підтримує оптимальну зайнятість, компенсуючи негативні економічні результати функціонування ринку праці;

  • визначена роль держави в системі трудових відносин не лише як посередника між найманими працівниками й роботодавцями, а й суб'єкта цих відносин, що репрезентує та обстоює загальнонаціональні інтереси у сфері соціального захисту працівників. Результати дослідження засвідчили, що для України найприйнятнішою є змішана модель соціального захисту населення, яка найповніше відповідає специфічним вимогам суспільства.

Loading...

 
 

Цікаве