WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Хірургічне лікування травматичних дефектів термінальних відділів пальців кисті (автореферат) - Реферат

Хірургічне лікування травматичних дефектів термінальних відділів пальців кисті (автореферат) - Реферат

Практичне значення одержаних результатів. Проаналізовані помилки (догоспітальні, тактичні, технічні та помилки амбулаторного лікування), які припускаються при лікуванні дефектів термінальних відділів пальців. Запропоновані та впроваджені нові та вдосконаленні існуючі способи реконструктивно-відновних операцій з використанням мікрохірургічної техніки, що забезпечило збереження довжини травмованого пальця та задовільні функціонально-косметичні результати у 93,2% випадків. Розроблено новий "Протокол реабілітації", який залучає медикаментозне та фізіотерапевтичне лікування, лікувальну гімнастику та механотерапію. Застосування цього протоколу, нових та вдосконалених методів хірургічного лікування, привело до зменшення термінів лікування та реабілітації більш ніж на 1/3 у порівнянні із традиційними схемами реабілітації.

Результати дослідження втілено в практику Київського міського центру пластичної мікрохірургії та хірургії кисті, клініки трансплантації кисті та комплексів тканин Інституту хірургії та трансплантології АМН України. Теоретичні та практичні розробки дисертації враховуються та використовуються в учбовому процесі на кафедрі загальної хірургії №2 з курсом військово-польової хірургії Національного медичного університету імені О.О. Богомольця та у відділеннях травматології-ортопедії та гнійної хірургії Київської міської клінічної лікарні №3.

Особистий внесок здобувача. Автор провів патентно-інформаційний пошук, довів пріоритетність, доцільність і необхідність даної наукової праці, обґрунтував мету та завдання дослідження, обсяг і методи дослідження, виконав систематизацію, аналіз та узагальнення отриманої інформації, створив цифрову фотографічну базу матеріалів за даною темою дисертації. Здобувач розробив класифікацію, показання та протипоказання, удосконалив існуючі та розробив нові методи хірургічного лікування із використанням мікрохірургічної техніки, розробив нові протоколи реабілітації. Дисертант самостійно прооперував 98 (74,2%) пацієнтів та приймав безпосередню участь в упровадженні результатів у практичну медицину. В роботах, опублікованих у співавторстві, автором запропонована основна ідея, зібрано матеріал, проведено аналіз і статистичну обробку даних та підготовку до друку.

Апробація результатів дисертації. Матеріали роботи були висвітлені у доповідях на засіданнях Товариства ортопедів-травматологів м. Києва і Київської області (2004), на засіданнях учених рад Інституту хірургії та трансплантології АМН України, пленумі Української асоціації ортопедів-травматологів (Дніпропетровськ, 2000), з'їзді хірургів кисті (Маріуполь, 2002), науково-практичній конференції, присвяченій актуальним проблемам тромбозу і порушень гемостазу в клінічній медицині (Київ, 2003), Всеукраїнській науково-практичній конференція "Теоретичні і клінічні аспекти травматичної хвороби" (Маріуполь, 2003), IV Конгресі північно-східної асоціації пластичних хірургів з міжнародною участю (Ярославль, 2003), Всеукраїнській науково-практичній конференції з міжнародною участю, присвяченій актуальним питанням сучасної ортопедії та травматології (Київ, 2004), Українській науково-практичній конференції ортопедів-травматологів (Вінниця, 2004), VIII Всеукраїнській науково-практичній конференції "Актуальні питання судинної та реконструктивної хірургії" (Київ, 2005), Науково-практичній конференції з міжнародною участю "Рани м'яких тканин та раньова інфекція" (Київ, 2005).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 11 наукових праць, із них 6 робіт в фахових журналах, рекомендованих ВАК України, 5 – в збірках матеріалів і тез конференцій та з'їздів. Всі роботи опубліковано на протязі останніх 5 років. Отримано 5 Деклараційних патентів України на винахід та 1 позитивне рішення на корисну модель.

Структура та обсяг дисертації. Робота викладена на 196 сторінках машинописного тексту і складається зі вступу, огляду літератури, 4 розділів, підсумку, висновків та списку літератури, який містить 159 джерел інформації, із них кирилицею – 69, латиною – 90. Дисертація ілюстрована 109 рисунками та включає 19 таблиць.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Робота базується на вивчені результатів комплексного аналізу хірургічного лікування 132 постраждалих з травматичними дефектами термінальних відділів пальців кисті. Всі пацієнти знаходилися на лікуванні в Київському міському центрі пластичної мікрохірургії та хірургії кисті у період з 2000 по 2004 роки. Вік пацієнтів – від 15 до 85 років; чоловіків було 113 (85,6%), жінок – 19 (14,4%). Побутова травма була у 94 пацієнтів (71,21%), виробнича – у 34 (25,76%), дорожньо-транспортна – у 4 (3,03%). Ушкодження у 31,8% випадків були наслідком попадання пальців в робочу частину стругального (фрезерного) станка, у 31,1% випадків – дії циркулярної пили, у 18,2% випадків – розтрощення пальців штампувально-пресовими механізмами, у 5,3% випадків – поранення рублячим знаряддям, у 6,8% випадків – попадання пальців в обертові вузли та механізми, у 6,8% випадків – інші причини.

Усі хворі були розподілені на 2-і клінічні групи. В першу клінічну групу (контрольну) увійшли 72 пацієнта, у яких були застосовані традиційні (не мікрохірургічні) методи, у другу (досліджувану) – 60 пацієнтів, яким були застосовані нові та вдосконалені мікрохірургічні методики, опрацьовані в дисертації.

Доцільним був розподіл 2-х груп потерпілих на 5 підгруп в залежності від характеру ушкодження пальців кисті: 1-а – дефект тільки шкіри (підшкірної клітковини) до одного квадратного см (3,8%); 2-а – дефект тільки шкіри (підшкірної клітковини) більш одного квадратного см (31%); 3-я – дефект шкіри з ушкодженням складових нігтя (17,42%); 4-а – дефект шкіри з ушкодженням підлеглих структур (28,78%); 5-а – розтрощення та відчленування термінальних відділів пальців (19%), що дозволило адекватно проводити порівняння результатів лікування постраждалих з урахуванням важкості травми.

З метою забезпечення об'єктивності спостережень за результатами хірургічного лікування, були проведені клінічні, рентгенологічні, інструментальні (електротермометрія, реовазографія, капіляроскопія, ультрасонографія) методи дослідження.

Статистичний аналіз даних, у вигляді сформованої бази проводили за допомогою IBM PC з використанням електронних таблиць "Microsoft Excel 2000 for Windows (2000)" і пакету програм статистичних розрахунків у біології та медицині, підготовленого кафедрою кібернетики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Для перевірки гіпотези про рівність двох імовірностей, довірчого інтервалу I = (p1, p2) для невідомої імовірності p на підставі частоти h в моделі Бернуллі за правилом "3s" використовували методи, описані Д.А. Клюшиним та Ю.І. Петуніним.

До дефектів "термінальних відділів пальця" ми залучили дефекти м'яких тканин, складових частин нігтя, кісткової фаланги, дистального міжфалангового суглоба, його капсули та сухожиль. Вони були ізольованими (дефект шкіри та підшкірної клітковини), а також поєднаними з ушкодженням опорно-рухового апарату пальця.

Було розроблено клінічну класифікацію цих ушкоджень з урахуванням механізму ушкодження, локалізації дефекту, кількості травмованих пальців, розміру дефекту, характеру ушкодження кістки дистальної фаланги.

На підставі аналізу клінічного матеріалу були запропоновані показання та протипоказання до закриття дефектів, які дозволяли уникати тактичних помилок при виборі метода лікування та, внаслідок цього, покращити анатомо-функціональні, косметичні та експертно-трудові результати проведеного лікування.

Ми виділили чотири групи помилок: догоспітальні помилки – надання потерпілим некваліфікованої допомоги, лікарями бригад швидкої допомоги, лікарями травмпунктів, поліклінік, районних лікарень; тактичні – невірне визначення показань до того чи іншого виду оперативного втручання, відсутність доступного для пацієнта роз'яснення існуючих методів лікування, його строків, особливостей реабілітації; технічні – невірна мобілізація клаптів; амбулаторні – помилки при ПХО рани, незадовільне медикаментозне та фізіотерапевтичне лікування. Розглянуті основні прийоми усунення наслідків помилок та міри щодо їх профілактики.

За традиційними методами закриття дефектів термінальних відділів пальців (клінічна група №1) прооперовано 72 пацієнта (n=72) – пацієнти з гільйотинними, скальпованими, відносно неглибокими та невеликими дефектами м'яких тканин, розташованих в менш функціонально значимих зонах пальців, без ушкодження кісток та сухожилок. Виконували закриття дефектів вільним розщепленим чи повношаровим клаптем (n=3), місцевими тканинами (n=16), ковзаючим долонним клаптем на судинно-нервових пучках у різних модифікаціях (n=17);невільну шкірно-підшкірно-фасциальну пластику з суміжних пальців ("cross-пластика")(n=13); V-Y пластику за методом Tranquilli-Leali у різних модифікаціях (n=13). У разі ушкодження пальців-донорів виконували закриття дефекту клаптем з підвищення великого пальця ("тенарна" пластика) (n=12). Закриття дефектів за методом Блохіна-Конверса було виконано у 4-х випадках, "італійська" пластика в 1-му випадку.

Loading...

 
 

Цікаве