WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Вікові особливості росту, будови та формоутворення довгих трубчастих кісток скелета під впливом гравітаційного перевантаження та в умовах захисту ві - Реферат

Вікові особливості росту, будови та формоутворення довгих трубчастих кісток скелета під впливом гравітаційного перевантаження та в умовах захисту ві - Реферат

У тварин контрольної серії в наростковому хрящі великогомілкової кістки ядра хондроцитів мають неправильну видовжену форму та містять переважно еухроматин, великі ядерця, звичайно прилеглі до ядерної мембрани. У цитоплазмі добре розвинений гранулярний ендоплазматичний ретикулум, цистерни якого місцями розширені. Мітохондрії численні, дрібні, округлі з електроннощильним матриксом і значною кількістю крист. Комплекс Гольджи помірно розвинений і його диктіосоми звичайно розташовуються поблизу ядра.

При дослідженні хондроцитів наросткового хряща великогомілкових кісток тварин, що піддавалися впливу гравітаційного перевантаження, нами не виявлено суттєвих змін їх структури порівняно з тваринами контрольної серії. В ядрах хондроцитів також переважає еухроматин, ядерця досить великі, а в деяких клітинах відзначається їх пориста будова, що є характерним для активації синтезу РНК. У цитоплазмі зростає вміст гранулярної ендоплазматичної сітки, цистерни якої, як правило, розташовані паралельно. Кількість мітохондрій дещо зменшується, а ступінь розвитку комплексу Гольджи суттєво не відрізняється порівняно з даними контролю. Таким чином, хондроцити наросткового хряща статевозрілих тварин не зазнають достатньо виразних змін. Подібні дані отримано і при дослідженні за допомогою світлової мікроскопії.

При субмікроскопічному дослідженні великогомілкових кісток інтактних тварин статевозрілого віку в діафізі виявлено остеоцити, що характеризуються підвищеною електронною щільністю каріоплазми та помірною електронною щільністю цитоплазми. В ядрах клітин переважає гетерохроматин, а ядерця невеликі за розміром. Цитоплазма містить помірно розвинену гранулярну ендоплазматичну сітку, цистерни якої місцями розширені, а також спостерігається значна кількість рибосом і полісом. В остеоцитах невелика кількість дрібних мітохондрій, добре розвинений комплекс Гольджи, наявні електроннощільні тільця лізосом, що характерно для зрілих остеоцитів. В ендоплазматичній зоні цитоплазми виявлено помірну кількість мікропухирців, вакуолей, електроннощільних гранул. У клітинах сформовано відростки, що входять у канальці кісткового матриксу. Остеоцити оточені широким шаром не мінералізованого матриксу.

У великогомілкових кістках тварин статевозрілого віку, що піддавалися гравітаційним перевантаженням, остеоцити також характеризуються помірною електронною щільністю цитоплазми, однак, на відміну від остеоцитів інтактних тварин у них виявляються морфологічні ознаки, що свідчать про активацію внутрішньоклітинної регенерації, яка відбувається як компенсаторна гіпертрофія. Здебільшого цитоплазма остеоцитів заповнена цистернами гранулярної ендоплазматичної сітки з численними локальними розширеннями та зернистим і тонковолокнистим речовинами. Між цистернами знаходяться дрібні електроннощільні гранули. Також значно збільшені вакуолі та цистерни комплексу Гольджи, а вакуолі містять тонковолокнисту речовину. Накопичення рибосом і полісом у таких остеоцитах помірне. Остеоїдний шар, що відокремлює клітину від основної речовини кістки, визначається достатньо добре. Кісткові лакуни мають дещо менші розміри, ніж у інтактних тварин.

Наведені дані свідчать про те, що протягом усього експерименту в наслідок впливу гіпергравітації у довгих трубчастих кістках статевозрілих щурів відбуваються зміни росту, формоутворення, хімічного та макроелементного складу, а також біомеханічних властивостей, тотожні до змін, що були виявлені у статевонезрілих щурів. Ступінь їх вираженості також залежить від терміну та умов експерименту. Нівелюючий вплив методу фізичного захисту у більшості випадків має позитивний характер.

Аналіз остеометричних даних, отриманих у результаті дослідження довгих трубчастих кісток щурів старечого віку, показав, що вплив гравітаційного перевантаження, і в цьому випадку, призводить до посилення, у першу чергу, темпів поперечного росту. Однак, на відміну від тварин двох перших вікових груп, в цьому випадку, найбільш суттєві зміни відбуваються на 30-у добу експерименту. Так, на 10-ий день усі остеометрічні показники досліджуваних кісток тварин, що знаходилися під безпосереднім впливом гіпергравітації, практично не відрізняються від контролю, а їх відхилення не перевищує 1,7%. На 30-у добу показники ширини та товщини середини діафізу, а також ширини дистального епіфізу перевищують контрольні на 2,7% (р>0,05), 4,4% (р>0,05) і 2,88% (р>0,05) для плечової кістки, і на 5,12% (р<0,05), 5,94% (р<0,05) та 3,09 (р<0,05) для великогомілкової. Відхилення показників довжини кістки та ширини проксимального епіфізу не перевищує 1% (р>0,05). В умовах фізичного захисту відмічали аналогічні зміни. На 10-у добу показники обох кісток практично дорівнюють контролю, а на 30-у добу мають тендеційний характер. Таким чином, вплив методу фізичного захисту виявляється в усіх вікових групах, але враховуючи, що і в цьому випадку різниця з контролем є достатньо високою, він не є абсолютним.

Морфометричні показники наросткового хряща тварин старечого віку всіх експериментальних серій перевищують контрольні дані. На 10-у добу від початку спостереження ширина ростової пластинки зростає на 6,04% (р>0,05), зон проліферуючого та дефінітивного хрящів - на 4,32% (р>0,05) та 3,49 (р>0,05) з одночасним збільшенням хонроцитів у даних зонах на 3,65% (р>0,05) та 2,27% (р>0,05) відповідно. Частка первинної спонгіози перевищує контроль на 0,82 (р>0,05), а процентне співвідношення хондроцитів та міжклітинної речовини - на 4,45% (р<0,05). На 30-у добу відхилення показників ширини ростової пластинки, зони проліферуючого хряща, процентного співвідношення хондроцитів та міжклітинної речовини, кількості клітин у зоні проліферуючого хряща значно меньші. Однак, порівняно з 10-денним терміном, підвищуються показники ширини зони дефінітивного хряща, кількості клітин цієї зони та частки первинної спонгіози на 5,83% (р<0,05), 3,49% (р>0,05) та 3,82 (р>0,05). У тварин, що знаходилися в умовах фізичного захисту, зміни морфометрічних показників мають аналогічний характер, але відрізняються, як і в попередніх випадках, меншими абсолютними величинами.

Аналіз морфометричних показників поперечного зрізу середини діафізу великогомілкових кісток щурів старечого віку також підтверджує остеометрічні дані, що проявляється у підвищенні товщини стінки діафізу, ширини зони зовнішніх генеральних пластин та остеонного шару, показники яких на 10-у добу експерименту перевищують контрольні дані на 3,23% (р<0,05), 8,86% (р<0,05) та 4,23% (р>0,05). У свою чергу, порівняно з контролем, звужується зона внутрішніх генеральних пластин на 3,27% (р>0,05). На 30-у добу зона зовнішніх генеральних пластин продовжує розширюватися та перевищує контроль на 9,18% (р<0,05) а внутрішніх – звужуватися, а її показник нижчий від контролю на 4,94% (р<0,05). Показники товщини стінки діафізу та ширини остеонного шару не мають статистичної достовірності та перевищують контрольні дані на 1,34% і 1,2%. Щодо показників діаметру остеонів та їх каналів, то протягом усього дослідження, вони практично відповідали контролю, а їх відхилення не перевищувало 1,5%. У діафізах тварин, що знаходилися в умовах фізичного захисту, виявлено однотипові зміни, які, однак, не підтверджуються методами статистичної обробки. Достатньо зазначити, що, окрім показника ширини зони зовнішніх генеральних пластин, який на 10-у добу перевищував контроль на 4,74%, а на 30-у – на 6,12%, усі інші показники коливалися в межах від 0,34% до 1,99%. Таким чином, отримані дані дають можливість стверджувати, що і в кістках тварин старечого віку, що знаходилися в умовах фізичного захисту, процеси, спрямовані на реструктуризацію кісткової тканини, менш розвинуті, що пов'язано з нівелюючим впливом застосованого захисту.

Аналіз хімічного складу плечових та великогомілкових кісток щурів цієї вікової групи свідчить, що у тварин усіх експериментальних серій зміни мають однотиповий напрямок, подібний до виявленого раніше у статевонезрілих тварин, який проявляється дегідратацією, зменшенням вмісту органічної речовини та підвищенням мінерального компоненту. Зокрема, на 10-у добу можна говорити лише про тенденцію, так як зміни на цей час дуже незначні, а відхилення показників від контролю не перевищує 1%. Після закінчення експерименту вміст мінералів у плечових кістках продовжує зростати та перевищує контроль на 3,94% (р<0,05), у великогомілкових – на 5,81% (р<0,05). Показник органічної речовини в плечових кістках нижчий від контролю на 3,73% (р<0,05), у великогомілкових – на 5,92% (р<0,05). Таким чином, у тварин старечого віку мінералізація обох кісток продовжує зростати і на 30-у добу дослідження. У тварин, що знаходилися в умовах фізичного захисту, виявлена раніше тенденція, а саме - дегідратація, зниження органічного та підвищення мінерального компонентів, зберігається, але також відрізняється меншою вираженістю і, окрім цього, усі показники не мають статистичної достовірності. Це вказує на те, що фізичний захист нівелює також і зміни хімічного складу, які виникають у довгих трубчастих кістках щурів цієї вікової групи.

Аналіз стану макроелементного складу великогомілкових кісток тварин старечого віку, що знаходилися під безпосереднім впливом гравітаційного перевантаження, показав, що на 10-у добу спостереження зміни мають явно слабкий, статистично недостовірний характер, коли всі досліджувані показники не перевищували контроль більше ніж на 1%. На 30-у добу превалювання досліджуваних показників зростає. Так, вміст калію перевищує контроль на 2,64%, натрію - на 2,84%, фосфору на - 4,21%. Вміст кальцію нижчий від контролю на 4,98%. Це, на наш погляд, говорить про інтенсифікацію процесів, спрямованих на реконструкцію кісткової тканини. Зниження вмісту кальцію пов'язано, на нашу думку, з посиленням резорбції, яка сприяє будь-якому достатньо активному ремоделюванню зрілої кісткової тканини. У щурів, що знаходилися в умовах фізичного захисту, зміни мають аналогічний характер, але залежно від терміну експерименту їх вираженість також різна. На 10-ий день говорити про нівелюючу здатність фізичного захисту неможливо, бо зміни макроелементного складу практично відсутні, як і у тварин, що перебували під безпосереднім впливом гіпергравітації, через те що показники дуже близькі до контрольних, статистично недостовірні та їх відхилення не перевищує 1%. На 30-у добу нівелюючий ефект проявляється меншою вираженістю змін, що відбуваються у макроелементному складі.

Loading...

 
 

Цікаве