WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Вікові особливості росту, будови та формоутворення довгих трубчастих кісток скелета під впливом гравітаційного перевантаження та в умовах захисту ві - Реферат

Вікові особливості росту, будови та формоутворення довгих трубчастих кісток скелета під впливом гравітаційного перевантаження та в умовах захисту ві - Реферат

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно проведено експериментальні та морфофункціональні дослідження, аналіз гістопрепаратів, статистичну обробку отриманих результатів та їх узагальнення. Інтерпретація результатів дослідження, основні положення, що виносяться на захист, і висновки належать авторові.

Апробація результатів ддослідження. Матеріали усіх розділів дисертації відображено в публікаціях, рукописі й авторефераті, обговорено та схвалено на наукових конгресах і конференціях: "VII міжнародній науково-практичній конференції "Наука і освіта", (Дніпропетровськ, 10-25 лютого 2004 р.); 76-й науково-практичній конференції (Сімферополь, 22 квітня 2004 р.); V міжнародному конгресі з інтегративної антропології (Вінниця, 3-4 червня 2004 р.); науково-практичній конференції "Гістологія на сучасному етапі розвитку науки" (Тернопіль, 12-13 жовтня 2004 р.); симпозіумі "Біологія опорно-рухового апарату" (Сімферополь-Ялта, 3-5 листопада 2004 р.); науково-практичній конференції з міжнародною участю "Від фундаментальних досліджень – до прогресу у медицині" (Харків, 17-18 січня 2005 р.); міжнародному анатомічному симпозіумі "100-th annual meeting" (Лейпциг, 11-14 березня 2005 р.); 77-й науково-практичній конференції (Сімферополь, 20 квітня 2005 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції "Проблеми вікової фізіології" (Луцьк, 29-30 вересня 2005 р.).

Публікації. Основні результати дисертації відображено в 11 наукових працях, із них 4 статті – у наукових спеціалізованих фахових виданнях та 7 тезисів. Самостійно опубліковано 2 роботи.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація представлена на 190 сторінках друкованого тексту і складається із вступу, огляду літератури, розділу, що характеризує матеріал і методи дослідження, експериментальної частини, аналізу отриманих ретаних джерел і додатків. Дисертація ілюстрована 54 рисунками, 54 цифровими мікрофотографіями, 10 таблицями, з яких 9 подані у додатках. Перелік використаних джерел містить 271 найменування, у тому числі 133 закордонних.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал і методи дослідження. Експериментальне дослідження проведено на 108 білих щурах лінії Вістар трьох вікових груп: статевонезрілих, репродуктивного та старечого віку (з початковою масою: 100-110, 200-220 і 270-330 гр).

Комісією з біоетики Кримського державного медичного університету (протокол №5 від 25.10.2005) встановлено, що проведене наукове дослідження відповідає етичним вимогам згідно наказу МОЗ України №231 від 01.11.2000.

Схема експерименту

Група

Серія

Тривалість

експерименту

Маса

Кількість

тварин

I група

статевонезрілі

Серія 1 - контроль

10 діб

30 діб

100-110 гр

12 шт.

Серія 2 - навантаження

10 діб

30 діб

----//----

12шт

Серія 3 - навантаження + захист

10 діб

30 діб

----//----

12шт

II група

статевозрілі

Серія 1 - контроль

10 діб

30 діб

200-220 гр

12 шт

Серія 2 - навантаження

10 діб

30 діб

----//----

12 шт

Серія 3 - навантаження + захист

10 діб

30 діб

----//----

12 шт

III група

старечі

Серія 1 - контроль

10 діб

30 діб

270-330 гр

12 шт

Серія 2 - навантаження

10 діб

30 діб

----//----

12 шт

Серія 3 - навантаження + захист

10 діб

30 діб

----//----

12 шт

Відповідно до схеми експерименту, тварини всіх вікових груп були розподілені на три серії, по дванадцять у кожній. У першу ввійшли контрольні тварини. У зв'язку з тим, що умови експерименту передбачали наявність таких побічних факторів, як шум, вібрація та відсутність світла у внутрішньому об'ємі центрифуги, для забезпечення безпосереднього дослідження впливу самої гіпергравітації, тварини контрольної серії знаходилися на момент експерименту в однотипових, світлонепроникних пластикових контейнерах на верхній площині центрифуги. Другу серію складали щури, що знаходилися під впливом гравітаційного перевантаження, модельованого за допомогою експериментальної центрифуги ЦЕ-2/500 з радіусом 0,5 м і робочим діапазоном від 1 до 50 g. Направлення дії перевантаження – поперечне (бік у бік). Величина перевантаження становила 9 g, градієнт зростання - 1,4-1,6 g/с, спаду – 0,6-0,8 g/с, тривалість експозиції - 10 хвилин. Перевантаження моделювали у вигляді трихвилинних проміжків з інтервалом між ними в 30 сек. Для забезпечення стандартних умов щури другої серії знаходилися в однотипових пластикових контейнерах, що давало змогу фіксувати всіх тварин в однаковій позиції – головою в напрямку руху центрифуги.

У третю серію ввійшли тварини, що знаходилися під впливом ідентичного перевантаження, але в умовах запропонованого методу фізичного захисту. За прототип фізичного захисту був узятий імерсійний метод захисту біологічних об'єктів під впливом гравітаційних перевантажень, в умовах якого тварина знаходиться у рідині (Ціолковський К.Е., 1891; Лисенко В.В., Бекетов А.І., 2002). Тварин розташовували в герметичних пластикових циліндрах, забезпечених вентиляційною системою, які потім, у свою чергу, розміщалися в інших металічних контейнерах, заповнених водою.

Залежно від тривалості експерименту всі тварини були розподілені на дві підгрупи. Першу складали щури, що знаходилися під впливом гравітаційних перевантажень протягом 10 діб, другу - тварини, що знаходилися в експерименті 30 діб.

Експеримент відбувався щоденно, в один і той же час, відповідно до правил Європейської конвенції захисту хребетних тварин, які використовуються в експериментальних та інших наукових дослідженнях (Council of Europe, 18.03.1986).

Утримання тварин здійснювалося відповідно до науково-практичних рекомендацій щодо догляду за експериментальними тваринами (Кожем'якін Ю.М., Хромов О.С., Філоненко М.А., Сайфетдінова Г.А., 2002).

Після закінчення термінів експерименту (через 10 та 30 днів) тварин виводили з експерименту шляхом декапітації під ефірним наркозом. Звільняли від м"яких тканин великогомілкову та плечову кістки, які потім зважували на торсійних вагах ВТ-500 з точністю до 1 мг. Програма остеометрії включала показники найбільшої довжини кістки, ширини проксимального та дистального епіфізів, передньозаднього розміру середини діафізу та ширини середини діафізу (Duerst, 1926).

Для гістологічного дослідження брали фрагменти проксимальних епіфізів і середини діафізів великогомілкової кістки, які фіксували в 10% розчині нейтрального формаліну, декальцинували в 5% розчині мурашиної кислоти, зневоднювали в спиртах зростаючої концентрації та заливали в парафінові блоки. Парафінові гістологічні зрізи товщиною 5-10 мкм забарвлювали гематоксилін-еозином. Морфометрію діафізу та наросткового хряща проксимального епіфізу великогомілкових кісток здійснювали на цитоморфологічному комплексі "Олімпус" - C 5050 ZOOM з об'єктивами Plan 10 x /0,25 і Plan 40 x /0,65 за допомогою комп'ютерної програми Adobe Photoshop.

Морфометрія наросткового хряща включала показники загальної ширини хряща, ширини зон проліферуючого і дефінітивного хрящів. За допомогою 100-точкової вимірювальної сітки визначали процентне співвідношення клітинних елементів і міжклітинної речовини наросткового хряща, частку первинної спонгіози, кількість клітин у зоні проліферуючого та дефінітивного хрящів. Перелік морфометрічних показників поперекових зрізів діафізів включав: товщину стінки діафізу (компактної кістки), ширину зон зовнішніх і внутрішніх генеральних пластин, ширину остеонного прошарка, діаметр остеонів і їх каналів. Зображення зберігали на жорсткому диску, після чого виготовляли кольорові фотографії.

Для ультраструктурних досліджень методом трансмісійної електронної мікроскопії шматочки наросткового хряща та діафізу великогомілкової кістки послідовно фіксували в 2,5 % розчині глютаральдегіду на 0,1 М фосфатному буфері (рН 7,4), а потім у 1 % розчині осмійної кислоти. Ультратонкі зрізи виготовляли алмазним ножем, препарати на мідних сіточках контрастували уранілацетатом і цитратом свинцю. Розглядали в трансмісійному електронному мікроскопі ЕМВ-100Б.

Для дослідження об'ємно-просторової організації методом растрової електронної мікроскопії шматочки метафізів довгих кісток, розподілених навпіл у сагітальній площині, фіксували в 4 % розчині параформальдегіду на 0,1 М фосфатному буфері (рН 7,4) та зневоднювали в спиртах зростаючої міцності. Потім закріплювали на спеціальних металевих пластинках, за допомогою струмопровідного клею Condacting carpan cement (Watford, England), та напиляли алюмінієм в універсальному вакуумному пості ВУП-5. Отримані зразки розглядали та фотографували за допомогою растрового електронного мікроскопу РЕМ-100У.

Loading...

 
 

Цікаве