WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Удосконалення методів діагностики і лікування хворих з внутрішнім ендометріозом (автореферат) - Реферат

Удосконалення методів діагностики і лікування хворих з внутрішнім ендометріозом (автореферат) - Реферат

Отримані при УЗД дані підтверджені результатами гістологічного дослідження ендометрію. Оцінка останніх дозволила встановити, що незмінена слизова діагностувалась в 65,6% випадків, що цілком співпадало з результатами наведеними вище, частота залозисто-кістозної гіперплазії ендометрію коливалась від 15,4% до 17,9% випадків, поліпів ендометрію - від 3,8% до 10,7% випадків, аденоматозної гіперплазії – від 4,2% до 7,7% випадків. Тобто, наявність внутрішнього ендометріозу була суттєвим чинником у виникненні гіперпластичних процесів ендометрію, що без сумніву є наслідком підвищеного рівня естрогенних гормонів при даній патології.

Проведені дослідження дозволили зясувати, що у хворих з внутрішнім ендометріозом частіше виникають такі ускладнення, як безпліддя, виражений больовий синдром, диспареурія, порушення менструальної функції.

В результаті проведеного лікування у хворих всіх груп було відзначено нормалізацію розмірів матки. В 1 групі вона мала місце в 39,3% випадків, в 2 – 38,5%, в 3 – 55,6% і в 4 – 58,3% випадків. Тобто, найбільш ефективним виявилось лікування аналогами гонадотропних рилізінг-гормонів (3 група) і запропонованим методом (4 група). Ці результати були цілком підтверджені при проведенні ультразвукового дослідження, за даними якого було констатовано, що обєм матки найбільш суттєво знизився у хворих 3 і 4 групи, відповідно, з 152,78,2 до 114,25,6 см3 та з 146,77,8 см3 до 106,75,4 см3, в той час як в 1 і 2 групах це зменшення було менш істотнім (з 142,66,2 см3 до 124,25,4 см3 та з 144,57,7 см3 до 123,85,3 см3, відповідно).

При оцінці кровотоку в маткових артеріях у хворих 4 групи було відзначено найбільше зниження індексу резистентності в порівнянні з результатами отриманими у хворих 1 - 3 груп. Так, якщо у жінок контрольної групи індекс резистентності становив 0,650,01, то після проведеного лікування він знизився в 1 групі з 0,750,01 до 0,720,01, в 2 групі з 0,780,01 до 0,710,01, в 3 групі з 0,790,01 до 0,690,01, а в 4 групі з 0,770,01 до 0,660,01 (р0,05). Тобто в 4 групі після лікування він майже не відрізнявся від аналогічного показника жінок контрольної групи (0,650,01).

В результаті проведеного лікування, за результатами ультразвукового дослідження, частота виявлення кістозних включень знизилась по групах, відповідно, з 35,7%, 30,8%, 33,3%, і 33,3% випадків до 7,1%, 3,8%, 0% і 0% випадків через 6 місяців від його початку і до 7,1%, 3,8%, 5,6% і 0% випадків через 12 місяців. Наявність зон неоднорідної ехогенності знизилась по групах з 21,4%, 23,1%, 27,8%, 25,0%, відповідно, до 7,1%, 7,6%, 5,6%, 4,2% через 6 місяців після початку лікування і до 3,6%, 3,8%, 0%, 0% - через 12 місяців від його початку. Суттєвим у жінок 3 і 4 груп діагностовано зниження частоти виявлення кулястої форми матки. У них вона мала місце лише в 16,7% і 12,5% випадків через 12 місяців після початку лікування, в той час як у хворих 1 групи частота цієї ознаки становила 57,1%, а у хворих 2 групи – 19,2%. Частота виявлення нерівного контуру базального шару ендометрію в 1 групі знизилась з 35,7% до 28,6% (через 6 місяців після початку лікування) і до 25,0% (через 12 місяців після початку лікування), в 2 групі ці показники становили відповідно 34,6%, 23,1%, 19,2%, в 3 групі – 33,3%, 11,1%, 5,6% і в 4 групі – 33,3%, 4,2%, 0%. Таким чином, оцінка ультразвукових ознак свідчила про перевагу застосування рилізинг-гормонів (3 група) і запропонованого в 4 групі методу лікування порівняно з перед тими методами, які використовувались в 1 і 2 групах.

Відновлення овуляції виявилось найбільш ефективним у хворих 3 і 4 груп. Так, якщо у хворих 1 і 2 груп наявність овуляції внаслідок лікування відмічалась в 89,3% і в 88,5%, то в 3 і 4 групах вона, відповідно, становила 94,4% і 95,8% випадків. Аналогічні результати були отримані й при оцінці симптому зіниці: у хворих 1 і 2 груп нормальна естрогенна насиченість спостерігалась у 35,7% і 53,8%, а у хворих 3 і 4 груп вона, відповідно, становила 61,1% і 75,0% випадків

Таким чином, найбільш ефективними засобами, спрямованими на відновлення овуляторного характеру менструального циклу у хворих з внутрішнім ендометріозом виявилось призначення дифереліну або запропонованого нами методу. Менш ефективним було застосування гестагенів та антигонадотропінів (1 і 2 групи). Отримані результати цілком співпадають з даними літератури (Стрижаков А.Н., 1998; Кулаков В.И., 2002), які також свідчать про переваги призначення аналогів рилізінг-гормонів в порівнянні з призначенням гестагенів чи антигонадотропінів при лікуванні ановуляції у хворих з внутрішнім ендометріозом. В той же час, не менш ефективним виявилось застосування методу запропонованого для лікування хворих 4 групи.

Дані літератури (Адамян Л.В., 2001; Barbati A., 1994) свідчать про те, що одним з маркерів активноті внутрішнього ендометріозу є визначення в плазмі крові рівня СА-125. Проведені дослідження, з визначення рівня СА-125 у хворих 1-4 груп, дозволили встановити, що найбільш виражене зменшення його рівня відбувалось після лікування проведеного у хворих 3 і 4 групи (в 2,8, 3,3 рази, відповідно), що підкреслює його ефективність.

Вираженою була й нормалізація рівнів гонадотропних гормонів під впливом лікування, яке застосовувалось в 3 і 4 групах. При цьому відбувалась нормалізація співвідношень ЛГ/ФСГ. В 1 - 2 групах ці зміни носили менш виражений характер і ефективність нормалізації показників ЛГ, ФСГ та їх співвідношення було менш вираженими ніж у хворих 3 і 4 груп (таблиця 4).

Таблиця 4

Вміст гонадотропінів в плазмі крові жінок контрольної і основних груп до та після лікування (Мm)

Група хворих

Гормон

Фаза циклу

До лікуван-ня

Після відновлення менструальної функції

Через 12 місяців після початку лікування

1

ФСГ,

МО/л

Фолікулінова

4,40,1

3,90,1

4,10,1

Лютеїнова

6,30,5

4,50,3

4,60,7

ЛГ,

МО/л

Фолікулінова

11,82,2

7,40,5

7,80,4

Лютеїнова

15,22,6

8,20,6

8,20,5

2

ФСГ,

МО/л

Фолікулінова

4,70,2

3,80,2

4,00,1

Лютеїнова

6,30,7

3,70,4

4,50,6

ЛГ,

МО/л

Фолікулінова

12,31,9

6,40,5

4,80,4

Лютеїнова

15,52,7

6,50,5

6,40,5

3

ФСГ,

МО/л

Фолікулінова

4,80,2

3,40,1

3,80,1

Лютеїнова

5,80,6

3,30,2

3,70,6

ЛГ,

МО/л

Фолікулінова

14,22,3

4,10,4

4,20,4

Лютеїнова

16,13,1

5,80,6

5,90,5

4

ФСГ,

МО/л

Фолікулінова

4,70,2

3,70,1

3,80,1

Лютеїнова

6,10,6

3,60,3

3,60,6

ЛГ,

МО/л

Фолікулінова

12,52,1

4,00,4

4,10,4

Лютеїнова

15,22,2

6,10,5

6,10,5

конт-рольна

ФСГ,

МО/л

Фолікулінова

3,50,1

Лютеїнова

3,10,8

ЛГ,

МО/л

Фолікулінова

3,80,4

Лютеїнова

5,80,8

Loading...

 
 

Цікаве