WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Удосконалення методів діагностики і лікування хворих з внутрішнім ендометріозом (автореферат) - Реферат

Удосконалення методів діагностики і лікування хворих з внутрішнім ендометріозом (автореферат) - Реферат

Апробація результатів дослідження. Матеріали дисертації доповідались і обговорювалиись на науково-практичних конференціях акушерів – гінекологів України (м.Очаків, 2003 р., м.Харків, 2004 р., м.Львів, 2005 р.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 10 наукових робіт, в тому числі 3 – у наукових фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, з них 1 патент; в матеріалах наукових конференцій та зїздів - 4.

Структура та обсяг дисертації. Основний текст дисертації викладений на 120 сторінках машинопису. Робота складається із вступу, огляду літератури, розділів методів дослідження і лікування, розділів власних досліджень, їх обговорення, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел, що містить 187 джерела; ілюстрована 17 рисунками, 49 таблицями.

з м і с т р о б о т и

Матеріали і методи дослідження. Виходячи із мети дослідження і поставленому в ньому задач, на першому етапі роботи було обстежено 120 жінок, у яких за анамнестичними даними, а також за результатами попередніх досліджень ставився діагноз ендометріозу тіла матки. Для підтвердження або зняття даного діагнозу, всі 120 хворих були обстежені за допомогою запропонованого нами і захищеного патентом №46601 А від 15 травня 2002р. "Способу діагностики внутрішнього ендометріозу". Всі дослідження проводились на ультразвуковому томографі "Acuson 128 ХР/10" (США). Даний спосіб діагностики включав два етапи ультразвукового дослідження. Першим етапом було проведення звичайного ультразвукового дослідження в В-режимі за допомогою трансвагінального датчика з частотою 7,5 МГц, з наступним ультразвуковим дослідженням в режимі "pseudocolor". Після цього, жінці в умовах асептики і антисептики в цервікальний канал вводився матковий маніпулятор, через який проводилося введення стерильного повітря в кількості 5-10 мл з наступним проведенням ультразвукового дослідження в В-режимі і режимі "pseudocolor". При наявності останнього в осередках міометрію діагностувався внутрішній ендометріоз.

В результаті проведеного обстеження наявність внутрішнього ендометріозу було підтверджено у 96 хворих, які і були включені в подальші дослідження. Не були включені в дослідження хворі з поєднанням ендометріозу і фіброміоми матки, а також хворі у яких діагноз внутрішнього ендометріозу не був підтверджений.

Для визначення структури ендометрію проводилось ультразвукове дослідження в В-режимі і режимі "pseudocolor" на 21 день менструального циклу до початку лікування, зразу після його закінчення і через 6 місяців після терапії.

Всі хворі в залежності від методу лікування були розподілені на чотири групи.

В 1 групі (n=28) всі хворі отримували лікування шляхом призначення оргаметрилу (Organon, Нідерланди) в дозі 0,005 на добу в безперервному режимі протягом 6 місяців. В разі появи кровотеч прориву щоденна доза збільшувалась до 0,01, а в разі потреби до – 0,015.

В 2 групі (n=26) всі хворі отримували лікування шляхом призначення даназолу (Sanofi~synthelabo, Франція) в дозі 0,2 на добу протягом 6 місяців в безперервному режимі. При наявності кровотеч прориву, дозу збільшували до 0,4 – 0,6 на добу до моменту припинення кровянистих виділень з наступним зниженням дози до 0,2.

Хворі 3 групи (n=18) отримували лікування шляхом введення дифереліну (Beaufour Ipsen, Франція) в дозі 0,00375 внутрімязово один раз кожні 28 днів протягом 6 місяців.

Хворі 4 групи (n=24) отримували лікування шляхом призначення оргаметрилу (Organon, Нідерланди) з 5 по 25 день циклу. При цьому з 5 по 11 день менструального циклу отримували по 0,005 на добу, а з 12 по 25 день – по 0,01 на добу. Крім цього, хворі даної групи отримували нестероїдний протизапальний препарат – денебол (MILI Healthcare, Великобританія) в дозі 0,025 починаючи з дня, що передував першому дню очікуваної менструації й продовжувався протягом 4-6 днів у тій же дозі.

Контрольну групу склали 20 практично здорових жінок відповідного репродуктивного віку.

У хворих всіх груп проводилась оцінка характеру больового синдрому, оцінювались результати ультразвукового дослідження, характер кровотоку в маткових артеріях (визначався індекс резистентності, RI). У всіх жінок проводилась оцінка симптому зіниці, каріопікнотичного індексу і характеру базальної температури, визначався рівень ФСГ, ЛГ, есстрадіолу, прогестерону за допомогою радіоімунного аналізу на апараті "Гамма-12" (Україна) за допомогою стандартних РІА-наборів хозрасчетного опытного производства Института биоорганической химии Национальной академии наук Беларусии і фірми Immunotech (Чехія). Крім того, визначався рівень СА-125 за допомогою радіоімунного методу. Оцінювався стан ендометрію (наявність гіперпластичних процесів) за допомогою ультразвукового дослідження, а також проводилось патоморфологічне дослідження матеріалу з порожнини матки, отриманого за допомогою аспіраційної біопсії. Всі дослідження проводились до початку лікування, після закінчення останнього і через 6 місяців після завершення лікування.

Статистична обробка результатів досліджень проводилась з використанням пакету програмного забезпечення Microsoft Excel. Для оцінки вірогідності результатів використовували критерії Стюдента і Фішера.

Результати досліджень та їх обговорення. Завданням першого етапу роботи було підтвердження або спростування наявності внутрішнього ендометріозу за допомогою запропонованого методу ультразвукової діагностики внутрішнього ендометріозу у жінок включених в наше дослідження на підставі анамнестичних даних.

У всіх 120 жінок, включених в обстеження, ставився раніше діагноз внутрішнього ендометріозу, про що свідчила наявна медична документація. Підставою для постановки такого діагнозу були результати різноманітних інструментальних методів дослідження, а також клінічні прояви патології. Слід зазначити, що у всіх хворих були ті чи інші скарги (больовий синдром, безпліддя, диспаріунія, порушення менструального циклу) характерні для внутрішнього ендометріозу і клінічні прояви їх мали досить різноманітний характер.

Проведені власні дослідження цих же жінок з використання УЗД в В-режимі дозволили констатувати майже повну відповідність одержаних результатів, тим які були отримані до включення цих жінок в дослідження. Так, внутрішній ендометріоз в ізольованому вигляді було констатовано у 110 (91,7%) жінок і в поєднанні з фіброміомою матки у 7 (5,8%) хворих. У інших трьох хворих діагноз внутрішнього ендометріозу не був підтверджений, але у 2 (1,7%) із них було констатовано наявність фіброміоми матки.

Використання режиму "рseudocolor" дещо змінили картину, але ще більші зміни відбулись після застосування запропонованого нами методу ультразвукової діагностики з використанням в якості контрастного середовища газу (таблиця 1). Як видно з наведених даних, найбільш інформативним виявився запропонований нами метод ультразвукової діагностики. Завдяки саме цьому методу вдалось зясувати, що у 6 (5,0%) з 120 жінок патології не було виявлено, у 5 (4,2%) хворих мала місце фіброміома матки, у 13 (10,8%) хворих було констатовано наявність поєднання фіброміоми матки з внутрішнім ендометріозом і тільки у 96 (80,0%) хворих було виявлено внутрішній ендометріоз в ізольованому вигляді. Саме ці хворі були включені в подальше дослідження.

Таблиця 1

Частота діагностичної інформативності різних методів ультразвукової діагностики

Методики ультразвукової діагностики

Патології не виявлено (вну-трішнього ендо-метріозу або фіброміоми)

Виявлена фіброміома

Виявлена фіброміома в поєднанні з внутрішнім ендометріозом

Внутріш-ній ендо-метріоз

В-режим

1 (0,8%)

2 (1,7%)

7 (5,8%)

110 (91,7%)

"Рseudocolor"

2 (1,7%)

3 (2,5%)

9 (7,5%)

106 (88,3%)

Запропонований метод

6 (5,0%)

5 (4,2%)

13 (10,8%)

96 (80,0%)

При проведенні ультразвукових досліджень, звертала на себе увагу висока частота поєднання внутрішнього ендометріозу з гіперпластичними процесами ендометрію (таблиця 2)

Loading...

 
 

Цікаве