WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Шляхи удосконалення діагностики та хірургічного лікування післяопераційних вентральних гриж (автореферат) - Реферат

Шляхи удосконалення діагностики та хірургічного лікування післяопераційних вентральних гриж (автореферат) - Реферат

З об'єктивних симптомів основну увагу звертали на наступне: наявність грижового випинання, стан післяопераційного рубця - форма, довжина, ширина, деформація, колір, консистенція, рухливість, зв'язок з підлягаючими тканинами, наявність інфільтратів.

З 19 хворих, обстежених через 3 місяці після операції на болісні відчуття в ділянці рубця, скаржилися 3 хворих (помірний біль - I, незначний –2), причому 1 з них біль турбує в спокої, а в 2 - з'являється при ходьбі; почуття оніміння і парестезії відзначалися у 8 хворих. Один пред'являв скарги на періодично виникаюче почуття ваги в животі, у 3 хворих мало місце здуття живота, яке з'являлося після прийняття їжі й утримувалося протягом 2 - 3 годин. Диспепсичні розлади спостерігалися у 5 хворих: періодично виникаюча нудота, відрижка повітрям, печія. В оцінці порушень частоти і регулярності випорожнення ми виходили із зіставлення цих даних до операції і після неї з урахуванням віку хворих і супутніх захворювань (запори, коліт, атонія кишечника). Такі порушення до операції відзначалися у 16 хворих, у післяопераційному періоді у 5 вони стали більш вираженими. Троє хворих не мали порушень випорожнення як у доопераційному, так і в післяопераційному періоді. Порушень сечовиділення у досліджуваних хворих не виявлено. У всіх обстежених хворих через 3 місяці після операції післяопераційний рубець був звичайної форми, рожевого кольору, щільної консистенції, рухливий, не зв'язаний з підлягаючими тканинами. Грижового випинання і будь-яких інфільтратів у зоні операції виявлено не було. Чотирнадцять хворих на цей період обстежені методом анкетування. Аналіз отриманих анкет дав наступні результати: 10 хворих надали докази, які свідчили про відсутність будь-яких суб'єктивних і об'єктивних порушень, пов'язаних з оперативним втручанням. Одна хвора відзначала помірний біль на ділянці післяопераційного рубця після тривалої ходьби і 1 хвора вказала на появу запору, чого в доопераційному періоді вона не відзначала.

У всіх обстежених як у стаціонарі, так і методом анкетування хворих, обсяг виконуваної роботи відповідав доопераційному.

Через 6 місяців після операції в клініці обстежено 27 хворих. Рецидиву грижі в жодному випадку не виявлено. Шість хворих відзначали незначні болі на ділянці післяопераційного рубця. Біль виникав в основному після тривалої ходьби і фізичного навантаження і швидко зникав в стані спокою. Диспепсичних розладів не відзначено в жодному випадку, парестезії не спостерігалися у всіх обстежених, порушення частоти і регулярності випорожнення, що періодично виникали, зареєстровані у 7 хворих. Акт сечовипускання у всіх хворих був вільним.

Післяопераційний рубець був м'якої консистенції, белесуватий, рухливий, з підлягаючими тканинами не зв'язаний. Інфільтратів на ділянці рубця не відзначено.

Методом анкетування через 6 місяців після операції обстежено 11 хворих. Ніхто з обстежених не відзначив появи грижі на ділянці післяопераційного рубця. Усі виконували роботу відповідно доопераційному періоду. Парестезії в зоні операції і почуття оніміння відзначено у 7 хворих, на незначний біль на ділянці післяопераційного рубця після фізичного навантаження вказували 4 хворих, схильність до запорів відзначена у 3.

Через 1 рік після операції з метою подальшого вивчення віддалених післяопераційних результатів було обстежено 33 хворих. Рецидив грижі спостерігався в одному випадку. Хвора була оперована за розробленим в клініці способом з приводу грижі середнього розміру. Резюмуючи отримані дані обстеження, необхідно відзначити, що крім почуття оніміння на ділянці післяопераційного рубця, яке зберігалося у 3 хворих, будь-яких інших відхилень нами не виявлено.

Аналіз 28 анкет, отриманих на цей терміни післяопераційний період, дозволив заключити, що всі обстежені не знайшли в себе будь-яких змін, пов'язаних з оперативним втручанням.

Через 2 роки після операції в клініці обстежено 27 хворих. Рецидиву грижі в жодному випадку не відзначено.

Через 3 роки після операції в клініці обстежено 36 хворих, методом анкетування - 24. Рецидив грижі виявлено в 1 хворої.

Ми диференційовано підходили до оцінці скарг хворих і співвідносили їх з віком і терміном після перенесеної операції. Привертає увагу той факт, що хворі більш молодого віку (до 60 років) скарг практично не пред'являли, а в групі більш старшого віку вони зводилися, в основному, до проявів, які характерні для порушень, пов'язаних з атонією кишечника, хронічним колітом, атеросклеротичними поразками судин черевної порожнини і нижніх кінцівок, тощо. Так, наприклад, серед хворих віком за 60 років ведучими були скарги на різні порушення випорожнення, в основному - схильність до запорів, метеоризм тощо. Об'єктивне дослідження установило відсутність рецидиву гриж у всіх обстежених. Післяопераційний рубець перетерпів зміни, які відповідають терміну післяопераційного періоду. Будь-яких пізніх ускладнень запального характеру (інфільтрати, свищі) у жодному випадку не відзначено. На підставі проведених досліджень добрі результати було отримано у 56 з 62 обстежених (90,3%). У них відзначалося повне анатомічне відновлення, добрий функціональний стан черевного преса, відсутність будь-яких змін на ділянці післяопераційного рубця. Задовільні результати отримано у 4 хворих (6,4%), у яких була збережена анатомічна цілісність черевної стінки в зоні перенесеної операції, але після швидкої ходьби чи фізичного навантаження відзначався біль на ділянці рубця і почуття ваги в животі. Незадовільні результати (рецидиви гриж) мали місце у 2 хворих (3,3%).

Таким чином, у результаті виконання даної роботи розроблено комплекс індивідуалізованих діагностичних і лікувальних заходів, заснований на об'єктивній оцінці стану тканин у зоні грижі. Використання цього комплексу дозволило виконати оперативні втручання з максимальним обліком анатомічних взаємин тканин, домогтися зниження кількості ускладнень із 12,9 до 5,4% і забезпечити гарні функціональні результати у 90,3% хворих.

Основним досягненням проведеної роботи вважаємо низький відсоток рецидивів грижі (3,3%).

ВИСНОВКИ

  1. У дисертації приведено теоретичне обґрунтування і практичне рішення актуальної задачі – поліпшення якості діагностики і результатів лікування хворих на післяопераційні вентральні грижі шляхом розробки і впровадження комплексу діагностичних критеріїв і методу оперативного лікування.

  2. Виконання ультразвукового дослідження передньої черевної стінки у хворих на післяопераційні вентральні грижі дає можливість скласти уявлення про розміри, конфігурацію і напрямок грижових воріт, щільність, товщину і ступінь васкуляризації тканин у зоні грижового випинання.

  3. Придатність власних тканин для виконання пластики малих і середніх гриж повинна оцінюватися за наступними параметрами: товщина – не менш 0,5 см, щільність – у діапазоні 150-210 умовних одиниць за сірою шкалою, кількість кровоносних судин у 1 см2 – не менш 3.

  4. Ультразвукове дослідження хворих на післяопераційні вентральні грижі у передопераційному періоді дозволяє скласти строго індивідуалізований план оперативного втручання.

  5. Ультразвукове дослідження дає можливість вибрати найбільш безпечний оперативний доступ з урахуванням наявності чи відсутності зрощень між грижовим мішком і його вмістом.

  6. Розроблений у клініці спосіб операції забезпечує здійснення пластики грижових воріт при будь-якій локалізації малих і середніх гриж, оскільки він дає можливість здійснити пошарове почергове відновлення черевної стінки зі зсувом шарів, які зшиваються, і роз'єднанням лінії швів на різному рівні.

  7. Розроблений у результаті даного дослідження комплекс індивідуалізованих діагностичних і лікувальних заходів, заснований на об'єктивній оцінці стану тканин у зоні грижі дозволяє знизити кількість ускладнень від 12,9 до 5,4% і забезпечити гарні функціональні результати в 90,3% хворих.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗДОБУВАЧА ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

  1. Чуков А.Б., Антонюк С.М., Ахрамеев В.Б., Тимофеев В.Д. Наш подход к профилактике осложнений у больных с послеоперационными грыжами в пожилом и старческом возрасте //Вісник невідкладної і відновної медицини.-2004.-№2.-С.276-279.

  2. Чуков А.Б., Антонюк С.М., Ахрамєєв В.Б., Міщенко С.В. Нові підходи до діагностики та лікування післяопераційних вентральних гриж // Вісник невідкладної і відновної медицини.-2005.-№1.-С.75-77.

  3. Чуков А.Б., Антонюк С.М. Результати оперативного лікування хворих на післяопераційні вентральні грижі //Вісник невідкладної і відновної медицини.-2005.-№4.-С.591-594.

  4. Спосіб зашивання рани після евентрації /А.Б.Чуков, С.М.Антонюк, В.Б.Ахрамєєв, П.Ф.Головня, М.В.Свиридов//Декларац. патент України на винахід №39610А, А61В 17/00. Заявка №2000116252; Опубл.1115.06.2001. Бюл.№5.

  5. Спосіб пластики грижових воріт при післяопераційних вентральних грижах /А.Б.Чуков, С.М. Антонюк, В.Б.Ахрамєєв, С.В.Міщенко//Деклараційний патент України на винахід №3088, Заяв.17.01.2004. Опубл.15.10.2004. Бюл.№10).

  6. Спосіб вибору тканин для пластики при післяопераційних вентральних грижах/А.Б.Чуков, С.М. Антонюк, В.Б.Ахрамєєв, С.В.Міщенко //Деклараційний патент України на винахід №3089. Заяв.17.01.2004.-Опубл.15.10.2004. Бюл.№10.)

  7. Чуков А.Б., Антонюк С.М., Ахрамєєв В.Б. Деякі аспекти хірургічного лікування післяопераційних вентральних гриж //Медицина залізничного транспорту України.-2004.-№3.-С.44-47.

  8. Чуков А.Б., Антонюк С.М., Ахрамєєв В.Б., Міщенко С.В. Перспективи ультрасонографічного дослідження у лікуванні післяопераційних вентральних гриж // Медицина залізничного транспорту України.-2004.-№4.-С.20-22.

  9. Чуков А.Б., Антонюк С.М., Ахрамеев В.Б. Наш опыт диагностики и лечения послеоперационных вентральних грыж //Актуальные проблемы транспортной медицины.-2005.-№2.-С.112-116.

  10. Чуков А.Б., Антонюк С.М., Ахрамеев В.Б. Причины и профилактика развития послеоперационных грыж //Матеріали 1 Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю "Нові технології в хірургічному лікуванні гриж живота".-Київ.-2003.-С.36-37.

  11. Чуков А.Б., Антонюк С.М., Ахрамеев В.Б., Головня П.Ф., Свиридов Н.В. Новое в лечении ущемленных бедренных грыж //Матеріали 1 Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю "Нові технології в хірургічному лікуванні гриж живота".-Київ.-2003.-С.18-19.


 
 

Цікаве

Загрузка...