WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Шляхи удосконалення діагностики та хірургічного лікування післяопераційних вентральних гриж (автореферат) - Реферат

Шляхи удосконалення діагностики та хірургічного лікування післяопераційних вентральних гриж (автореферат) - Реферат

Публікації. За темою дисертації опубліковано 8 наукових праць, з них – 3 у фахових виданнях реєстру ВАК України, статті в збірниках наукових праць – 5. Отримано 3 патенти України на винахід.

Структура й обсяг дисертації. Робота складається із вступу, огляду літератури, матеріалу й методів досліджень, 5 розділів власних досліджень, обговорення отриманих результатів, висновків, практичних рекомендацій і списку використаних джерел. Дисертація викладена на 125 сторінках друкованого тексту, ілюстрована 10 таблицями й 14 малюнками. Список літератури містить 368 джерел (221 - кирилицею, 147 - латиницею)

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Матеріали і методи дослідження. В основу роботи покладено дані обстеження 118 хворих, яки знаходились на лікуванні в клініці хірургічних хвороб №2 ФПО Донецького державного медичного університету ім. М.Горького з 2000 по 2005 роки.

Контрольну групу склали 20 здорових людей у віці від 18 до 46 років, у яких проведено обстеження стану товщини, щільності і ступеню васкуляризації передньої черевної стінки на різних рівнях (біла лінія живота, підреберна, клубово-пахвинні ділянки).

З 118 хворих, які спостерігалися, оперовано 111 (94%), 7 (6%) хворим було відмовлено в оперативному лікуванні в плановому порядку. Відмовлення було обумовлено наявністю важкої супутньої патології, яка не піддавалася корекції. Пацієнтів чоловічої статі було 33 (29,7%), жіночої - 78 (70,3%). В основному хворі були старіше 50 років (56,7%).

Клінічні прояви післяопераційних гриж відображені в таблиці 1.

Клінічні прояви післяопераційних гриж. Таблиця 1.

Скарги

Кількість хворих

%

Абс. Кількість

Наявність грижового випинання

100,0

111

Біль

80,8

89

Нудота, відрижка, печія, блювота

52,7

58

Затримка випорожнення і газів

15,5

17

Зниження працездатності

14,5

16

Дизурічні розлади

3,6

4

Інші

10,8

12

Як видно з таблиці, найбільш постійно і часто зустрічаються скарги на наявність грижового випинання, біль на ділянці випинання, нудота, відрижка, печія, періодично блювота, затримка випорожнення і газів. Для систематизації клінічних спостережень використовували класифікацію К.Д.Тоскіна і В.В.Жебровського, в основу якої покладено анатомічний принцип поділу черевної стінки на 9 ділянок по В.Н.Шевкуненко:

  1. Малі - локалізуються в якій-небудь ділянці передньої черевної стінки, не змінюють конфігурації живота.

  2. Середні - займають частину якої-небудь ділянки передньої черевної стінки, випинаючи її.

  3. Великі - цілком займають яку-небудь ділянку передньої черевної стінки, деформуючи живіт.

  4. Гігантські - захоплюють 2-3 і більш ділянок передньої черевної стінки, різко деформуючи живіт і створюючи незручності при ходьбі.

Розподіл хворих за розмірами грижі та за віком відображено в таблиці 2.

Розподіл хворих за розмірами грижі та за віком. Таблиця 2.

Категоріальна гістограма: Розмір Ч Вік

Вік

Вік

Розмір: Малі Розмір: Середні

Вік

Вік

Розмір: Великі Розмір: Гігантські

За нашими даними переважали хворі із середніми і великими грижами за віком від 51 до 60 років. Використовувана нами класифікація К.Д.Тоскіна і В.В.Жебровського є простою, дозволяє порівняти розміри грижі з площею черевної стінки, полегшує наукову розробку клінічного матеріалу і найбільш повно дозволяє індивідуалізувати алгоритм оперативного втручання.

Розподіл хворих за локалізацією гриж відображено в таблиці 3.

Розподіл хворих по локалізації гриж Таблиця 3.

Локалізація гриж

Кількість хворих

%, p < 0,01

Абс. кількість

Серединні

46,8

52

Вище пупка

17,1

19

Нижче пупка

29,7

33

Права підреберна ділянка

19,8

22

Права клубова ділянка

16,2

18

Ліва клубова ділянка

3,6

4

Бічна ділянка (праворуч і ліворуч)

2,7

3

Комбіновані

10,9

12

ВСЬОГО

100

111

Таким чином, переважали хворі із серединною локалізацією гриж (46,8%).

Хворих з грижами після операцій з приводу рецидивних вентральних гриж було 29 (26,1%). Грижі в правій підреберній ділянці після операцій на печінці та жовчному міхурі відмічені у 22 хворих (19,8%). Після апендектомії грижі відмічені у 18 (16,2%). Наступну групу склали хворі, які перенесли в минулому оперативне втручання на органах жіночої статевої сфери із нижньосрединного доступу 17 (15,3%). У 16 хворих (14,4%) мали місце грижі на ділянці серединного розтину після операцій на шлунку та кишечнику. У 9 хворих (8,2%) грижі виникли після оперативних втручань з приводу закритих та відкритих травм живота.

Терміни виникнення гриж представлені в таблиці 4.

Терміни виникнення післяопераційних гриж. Таблиця 4.

Терміни виникнення гриж

Кількість хворих

%, p < 0,01

Абс. кількість

До 6 місяців

26,1

29

6 – 12 місяців

28,8

32

Від 1 року до 2 років

20,7

23

Від 2 років до 3 років

9,0

10

Від 3 років до 5 років

8,1

9

Більше 5 років

7,3

8

ВСЬОГО

100

111

Таким чином, основне число післяопераційних вентральних гриж виникало протягом першого року після попередньої операції (54,9%).

Тривалість грижоносійства відображена в таблиці 5.

Тривалість грижоносійства. Таблиця 5.

Тривалість захворювання

Кількість хворих

%, p < 0,01

Абс. В

1 рік

42,3

47

2 роки

25,2

28

3 роки

15,3

17

Від 3 до 5 років

10,8

12

Більш 5 років

6,4

7

ВСЬОГО

100

111

З наведеної таблиці випливає, що переважна більшість хворих має тривалість грижоносійства 1 – 2 роки.

Діагностика гриж здійснювалась на підставі комплексного обстеження хворих. У план клінічного дослідження включалися наступні параметри: збір скарг, анамнезу, огляд, пальпація, перкусія, аускультація, оцінка локалізації й розмірів грижі, стан вправлення, стан шкіри над грижовим випинанням.

Лабораторні дослідження припускали вивчення загального аналізу крові, загального аналізу сечі, цукру крові, білірубіну, трансаміназ, коагулограми, залишкового азоту, сечовини, групи крові, резус-фактора, функції зовнішнього подиху.

Ультразвукове дослідження здійснювали на ультразвуковій діагностичній установці виробництва фірми "Дженерал електрик" "Voluson 730 – pro", яка дозволяє робити дослідження в режимі 4D (3D + real time) з петлею кінопам'яті на 520 кадрів. Використовували датчики: 4D – 2,5 – 5 МГЦ і лінійний датчик 2D – 5 – 16 МГЦ.

Вивчалися наступні параметри:

1) Визначення контурів грижових воріт здійснювали таким чином: починаючи від верхнього полюса грижових воріт обстежувалося грижове кільце і на шкіру наносили контур дефекту. У частини хворих дослідження було утруднено у зв'язку з рапластуванням грижового мішка і його вмісту за межами грижового кільця. При цьому заповнені вмістом петлі кишок створювали перешкоди дослідженню. У цих випадках ми, по міру можливості, використовували деякі прийоми, які дозволяють знизити ймовірність помилки – вправляння грижі, зсув умісту грижового мішка, повторне дослідження після прийому еспумізану чи пепфизу, які сприяють звільненню кишки від газу.

2) Щільність тканин, які утворять грижові ворота, на різній відстані від їхнього краю вивчали з урахуванням параметрів, закладених у технічній конструкції ультразвукового апарата, за сірою шкалою від 0 до 250. Вивчалися тканини в межах 5 – 6см по периметру від воріт. Ця відстань була, на нашу думку, оптимальною для виконання пластики грижових воріт. На шкірі передньої черевної стінки живота наносився контур грижових воріт із вказівкою найбільш міцних і найбільш слабких місць.

Loading...

 
 

Цікаве