WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Дисциркуляторна енцефалопатія у робітників сільськогосподарського виробництва (особливості формування, клініки та профілактики) (автореферат) - Реферат

Дисциркуляторна енцефалопатія у робітників сільськогосподарського виробництва (особливості формування, клініки та профілактики) (автореферат) - Реферат

Осередкових структурних змін речовини головного мозку у пацієнтів ДЕ I ст. як основної групи, так і групи порівняння, не визначалося.

У пацієнтів з ДЕ II ст. було виявлено осередкові структурні зміни, що розрізняються за локалізацією, залежно від характеру ДЕ, специфіки виробництва, а також за частотою стрічання.

Так, в основній групі частіше (32%) реєструвалися осередкові зміни, ніж у контрольній (у 28% випадків). Причому, в основній групі у чверті хворих візуалізувались одиничні, а в 6% випадків – множинні дрібні паравентрикулярні зони гліозу судинного генеза. Частіше осередкові зміни реєструвалися у хворих механізаторів з ДЕ гіпертонічного генеза, й локалізувалися вони переважно у базальних гангліях, таламусі, підкіркових областях. Такі осередкові зміни, які відносяться до розряду "лакунарних інфарктів", обумовлені деструктивними змінами інтрацеребральних артерій. У тваринників і рільників з ДЕ, переважно атеросклеротичного генеза, вогнища, як правило, локалізувалися в корі головного мозку, частіше у лобних відділах, рідше – в тім'яних, скроневих і потиличних відділах мозку. Крім того, вони виявлялися у підкіркових утвореннях; у поодиноких випадках – у базальних гангліях головного мозку.

У 13% випадках у хворих на дисциркуляторну енцефалопатію II ст. виявлено ознаки лейкоаріоза, локалізованого переважно у передніх і задніх відділах бокових шлуночків.

Описані при ДЕ П ст. МРТ–зміни можна трактувати як ознаки кортикально-субкортикальної гіпотрофії легкого й середнього ступеня вираженості. Однак, у пацієнтів основної групи, особливо у механізаторів, ці зміни захоплювали також і моз очко-стовбурові відділи головного мозку, а у пацієнтів групи порівняння вони локалізувалися переважно у великих півкулях мозку.

При рентгенографічному дослідженні шийного відділу хребта у 100% обстежених було виявлено ознаки остеохондрозу, у 82% 3,84 – нестабільність, у76% 4,27 – унковертебральний артроз, у 70% 4,58 – деформуючий спондилоартроз, у 70% 4,58 – аномалія Кіммерлі.

У обстежених основної групи нами виділено синдроми, найбільш характерні для кожної стадії дисциркуляторної енцефалопатії (рис. 4). Для хворих на дисциркуляторну енцефалопатію I стадії характерними були: синдром мнестичних порушень (у 47,2% 10,6 хворих), легкої пірамідної недостатності ( у 38,8% 10,3); цефалгічний та лікворно-венозної дисциркуляції ( у 33,3% 10,0). Відмічалися порушення циклу сон-неспання, астенічний синдром ( у 13,8% 7,35) та вестибуло-атактичний (у 11,0% 6,67 хворих).

Рис. 4. Структура неврологічних синдромів у хворих на дисциркуляторну енцефалопатію.

Для хворих на дисциркуляторну енцефалопатію II стадії провідними синдромами були: лікворно-венозної дисциркуляції, вестибуло-атактичний, мнестичні порушення, порушення циклу сон-неспання (у 62,5% 6,25) та легкої пірамідної недостатності (60,9% 6,29). У 20,3% 5,19 випадках спостерігалися астенічний і цефалгічний синдроми.

Варто особливо підкреслити, що у всіх хворих ведучий симптомокомплекс спостерігався на тлі вертебральної патології шийного відділу хребта, а також полірадикулонейропатії.

Порівняльна характеристика синдромології працівників сільськогосподарського виробництва і жителів міста, хворих на дисциркуляторну енцефалопатію, дозволила зробити висновок, що клінічні прояви дисциркуляторної енцефалопатії у основній групі не мали принципових розходжень із клінічними проявами цієї патології у хворих групи порівняння. Однак, до особливостей загальної клінічної картини у працівників сільськогосподарського виробництва варто віднести сукупність синдромології, обумовленої дисциркуляторною енцефалопатією, з клінічними проявами вертебральної патології різних рівнів, особливо шийного відділу хребта (у 96,6% 3,30 механізаторів, рільників і тваринників); полінейропатії (96,6% 3,30 – у механізаторів, 67% 8,58 – у рільників і 75% 6,84 – у тваринників) із хронічними інфекційно-алергійними процесами різного генезу, поряд з імунними порушеннями, аутоімунними змінами, а також відносно рідкісною наявністю у клінічній картині сільських працівників (рідша у 5 разів) неврозоподібною та невротичною симптоматикою, що пов'язано, на наш погляд, з анозогностичним типом їх відношення до хвороби, обумовленими специфікою життєдіяльності на селі.

У працівників сільськогосподарського виробництва частіше (р<0,05) виявляється переважне порушення кровотоку у вертебро-базилярній системі церебральних судин.

На основі одержаних нами даних можна стверджувати, що значну частку у формуванні ДЕ у цих групах працівників сільського господарства відіграють виробничі фактори: вплив отрутохімікатів, добрив, інших хімічних речовин, шуму та вібрації, перепаду температур, вологості і ін. Часто у чоловіків розвиток патологічного процесу поглиблює і побутове пияцтво.

На основі отриманих у роботі даних, що виявили особливості формування дисциркуляторної енцефалопатії у працівників сільськогосподарського виробництва, нами розроблено патогенетично обґрунтовану систему профілактично-лікувальних заходів.

Профілактика ДЕ, перш за все, полягає у виявленні та корекції причин розвитку ДЕ: артеріальної гіпертензії та атеросклерозу. З цією метою рекомендовано контроль артеріального тиску та постійний прийом антигіпертензивних препаратів усіх груп. Оптимальним артеріальним тиском є тиск нижче 140/80 мм рт.ст.

Для корекції гіперхолестеринемії у осіб з ішемічної хворобою серця рекомендовано прийом статинів.

Усім хворим на ДЕ показано кинути палити та припинити зловживання алкоголем.

З метою зменшення прогресування ознак ДЕ рекомендовано прийом вазоактивних препаратів, ноотропів, які покращують мозковий кровообіг та метаболізм головного мозку.

Рекомендовано застосування заходів, що сприяють зниженню негативного впливу на нервову систему таких виробничих факторів:

  • умеханізаторів – шум, вібрація, статична напруга, робота в умовах перепаду температури навколишнього середовища, динамічна напруга, вплив пилу;

  • у рільників – запиленість, контакт з отрутохімікатами, динамічна напруга, перепади температури навколишнього середовища;

  • у тваринників – висока вологість, вплив вуглекислоти, аміаку, сірководню, контакт з патогенною мікрофлорою, статична і динамічна напруга.

Висновки

1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, яка полягає у вивченні особливостей формування та клініки дисциркуляторної енцефалопатії у сільських механізаторів, рільників, тваринників, шляхом оцінки клініко-неврологічних, МР-томографічних, електрофізіологічних і біохімічних методів дослідження, і на цій підставі розроблено науково-обґрунтований комплекс лікувально-профілактичних заходів.

2. У сільських фахівців виявлено наявність комплексу факторів ризику, обумовлених особливостями виробничого процесу, що сприяють формуванню дисциркуляторної енцефалопатії:

  • у механізаторів – у 96,6% 3,30 випадків провідними факторами ризику є вібрація, специфічний звуковий подразник, статична напруга, перепади температури навколишнього середовища; у 90% 5,47 – динамічна напруга, та у 83,3% 6,85 – вплив пилу.

  • у рільників – провідними факторами ризику у 100% досліджених є вплив пилу, у 96,6% 3,30 – вплив отрутохімікатів, у 93% 4,65 – динамічна напруга, у83% 6,85 – перепади температури навколишнього середовища.

  • у тваринників – висока вологість у 100%, контакт із патогенною мікрофлорою, вплив вуглекислоти, аміаку, сірководню і статична напруга – у 98% 2,21 працівників, динамічна напруга – у 75% 6,84.

3. Спеціальне вивчення впливу звукового чинника, що імітує роботу сільськогосподарської техніки, виявило: порушення гемодинаміки з підвищенням тонусу судин; формування патологічних форм біоелектричної активності головного мозку; підвищення рівня екскреції катехоламінів, що характеризує активацію симпато-адреналової системи.

4. Клінічні прояви дисциркуляторної енцефалопатії у механізаторів, рільників і тваринників не мали принципових розходжень, у порівнянні з клінічними проявами дисциркуляторної енцефалопатії у жителів міста, однак до особливостей загальної клінічної картини сільських працівників слід віднести:

  • поєднання синдромології, обумовленої ДЕ, із клінічними проявами вертебральної патології різних рівнів, особливо шийного відділу хребта;

  • поєднання симптоматики, обумовленої ДЕ, з полінейропатією.

5. У сільських працівників спостерігається відносно рідка (у 5 разів рідше) наявність неврозоподібної симптоматики у клінічній картині захворювання, порівняно з міськими жителями, що пов`язано, на наш погляд, з анозогностичним типом їх відношення до хвороби, обумовленим специфікою життєдіяльності на селі.

6. У сільських механізаторів, рільників і тваринників, хворих на ДЕ, достовірно частіше (р < 0,05) переважають порушення кровотоку у вертебро-базилярній системі, ніж у каротидній.

7. Суттєву роль у патогенезі ДЕ у сільських механізаторів, рільників і тваринників відіграє вплив таких виробничих факторів як отрутохімікати, добрива, інфекційні агенти, котрі спричиняють імунні і аутоімунні зміни в організмі.

8. Дисциркуляторна енцефалопатія у сільських механізаторів, рільників і тваринників формується в середньому протягом 10 років роботи в умовах даного виробництва і з віком відзначається більш швидким формуванням ДЕ, ніж у міських жителів (15 років). Порівняно швидкий прогредієнтний перебіг ДЕ у обстежених обумовлений поєднанням декількох механізмів патогенезу, причиною запуску яких є вплив цілої низки виробничих факторів. У цих хворих відмічається і високий ступінь залежності від метеофакторів.

Loading...

 
 

Цікаве