WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Дисциркуляторна енцефалопатія у робітників сільськогосподарського виробництва (особливості формування, клініки та профілактики) (автореферат) - Реферат

Дисциркуляторна енцефалопатія у робітників сільськогосподарського виробництва (особливості формування, клініки та профілактики) (автореферат) - Реферат

Як показали результати дослідження, у 94% 3,35 обстежених, у процесі дії звукового фактора спостерігалися: за суб'єктивними показниками – погіршення самопочуття, за об'єктивними – зміна гемодинаміки, що виявлялося у підвищенні тонусу церебральних (в середньому підвищення часу анакроти до 198,4 м/с; часу швидкого кровонаповнення – 33,9 м/с, часу повільного кровонаповнення -164,6 м/с) і периферичних судин (в середньому підвищення часу анакроти D-97,2 м/с,S-97,9 м/с; часу швидкого кровонаповнення – D-28,75 м/с, S-29,05 м/с; часу повільного кровонаповнення D-68,25 м/с, S-68,95 м/с, (р<0,05). У 94%3,35 працівників спостерігалося також зростання периферичного опору, частоти серцебиття, в середньому до 81 уд./хв.; значущим також було підвищення екскреції катехоламінів, в середньому: адреналіну на 8,34 нг/хв, норадреналіну – на19,24 нг/хв (рис. 3).

Рис.3. Зміни показників адреналіну і норадреналіну у практично здорових робітників сільськогосподарського виробництва після звукового впливу.

Аналіз біоелектричної активності структур головного мозку під час звукового впливу у контрольних групах також виявив за даними ЕЕГ різні варіанти змін (десинхронізації, включення пароксизмальної активності)функціонального стану церебральних структур, що з одного боку визначало схожий характер реакції нервової системи працівників на вплив виробничих факторів, а з іншого боку –виявляло індивідуальні особливості цієї реакції.

Таким чином, комплексна оцінка самопочуття, біоелектричної активності головного мозку, гемодинаміки, серцевої діяльності та екскреції катехоламінів показали, що і у контрольних групах працівників звуковий вплив також викликає комплекс змін, що характеризують активацію симпато-адреналової системи як вегетативної складової динаміки функціонального стану.

Необхідно відзначити, що всі обстежені контрольних груп до проведеного нами дослідження мали стаж роботи за спеціальністю не менш 2-3 роки і практично щодня піддавалися аналогічному впливу, що дозволяє констатувати не тільки відсутність адаптації до звукового фактора, але і його декомпенсуючий вплив на стан здоров'я працівників. Проте, у 6% 3,35 обстежених в процесі звукового впливу погіршення самопочуття не виникало, значущих змін гемодинаміки та підвищення екскреції катехоламінів не спостерігалося, що дозволяє розглядати це у частини учасників контрольних груп як адаптацію до шуму.

Нашими дослідженнями також показано, що, як хворим на ДЕ сільським трудівникам, так і міським жителям, часто доводиться працювати в умовах перепаду температур, змінах тиску та вологості, що є аналогічними складовим метеорологічних умов навколишнього середовища. У зв'язку з цим, нами проведено дослідження метеозалежності і у хворих на дисциркуляторну енцефалопатію, і у групі порівняння. Виявлено, що у хворих на дисциркуляторну енцефалопатію працівників сільськогосподарського виробництва переважали (за 3-бальною системою) високий і середній ступінь вираженості залежності самопочуття від змін комплексного впливу метеофакторів, тоді як у міських жителів більше спостерігалися слабкий і середній ступені.

Клініко-неврологічні дослідження працівників сільськогосподарського виробництва, що страждають на дисциркуляторну енцефалопатію, виявили, що найбільш типовими за суб'єктивними даними, в залежності від генезу і стадії захворювання, були наступні клінічні прояви.

У 96,6% 3,30 механізаторів основними скаргами були шум у вухах або голові, почуття оніміння кінцівок, болі в хребті, болі в м'язах; у 90% 5,47 – підвищена пітливість, у 83,3% 6,80 – підвищені дратівливість та пітливість. Менший відсоток хворих скаржились на запаморочення (76,6% 7,72), періодичне виникнення неприємного відчуття в області шлунка (70% 8,36), безсоння та нудоту (60% 8,94), болі в області серця та серцебиття (50% 9,12). Інші скарги становили від 40% 8,94 до 6,6% 4,53.

Для обстежених рільників головними скаргами для 100% хворих були болі в хребті та почуття оніміння кінцівок; 96,6% 3,30 – болі в м'язах. Менше було скарг на: 80% 7,30 – запаморочення, 76,6% 7,72 – шум у вухах, 73,3% 8,07 – підвищену пітливість; 63,3% 8,79 – болі в області серця, почуття тривоги та періодичні неприємні відчуття в області шлунка; 60% 8,94 – на головний біль, 53,3% 9,10 –прискорене серцебиття та 50% 9,12 – на безсоння. Інші скарги були в межах від30% 8,36 до 10% 5,47.

У 100% обстежених тваринників провідними були скарги на відчуття оніміння, болі в хребті та кінцівках; 97,5% 2,46 – болі в м'язах, у 92,5% 4,16 спостерігався головний біль. Значний відсоток тваринників – 87,5% 5,22 скаржились на запаморочення і підвищену пітливість, 75% 6,84 на прискорене серцебиття, 60% 7,44 – відчуття шуму в голові, 57,5% 7,81 болю в області серця, почуття тривоги; 55% 7,86 та 50% 7,90 – відповідно на шум у вухах і плаксивість. На інші скарги припадало від 42,5% 7,81 до 15% 6,64 хворих.

Обстежені механізатори і тваринники переважно страждали на гіпертонічну енцефалопатію, і при ДЕ гіпертонічного генеза I стадії найбільш вираженими у них були зниження слуху (40,9% 10,4), порушення чутливості корінцевого і поліневритичного типів та підвищення тиску на a. brachialis (36,3% 10,2), легка пірамідна недостатність та окорухові і зіничні розлади (від 27,2% 9,48 до 22,7% 8,93 обстежених). У 18,1% 8,20 хворих спостерігалися центральний односторонній парез VII і XII пари черепно-мозкових нервів та нестійкість в позі Ромберга. При ДЕ гіпертонічного генеза II стадії провідними були центральний односторонній парез VII і XII пари черепно-мозкових нервів (81,6% 5,02), нестійкість у позі Ромберга (76,6% 5,46), порушення чутливості, симптоми орального автоматизму та підвищення тиску на a. brachialis (71,6% 5,82), пірамідна недостатність і зниження слуху (61,6% 6,27). Рідше зустрічалися окорухові розлади, порушення зіничної іннервації, тремор кінцівок (46,6% 6,44); ністагм або ністагмоїд (33,3% 6,08) та зміна м'язового тонусу (20,0% 5,16).

Для рільників більш характерною була дисциркуляторна енцефалопатія атеросклеротичного генезу: при ДЕ I стадії в неврологічному статусі частіше зустрічалися центральний односторонній парез VII і XII пар черепно-мозкових нервів(64,2% 12,8), окорухові, зіничні розлади, пірамідна недостатність, підвищення тиску на a. brachialis та зниження слуху (у 57,1% 13,2 обстежених). Рідше зустрічалися порушення чутливості по корінцевому (28,5% 12,06), і поліневритичному (21,4% 10,9) типу.

При ДЕ атеросклеротичного генезу II стадії у 75,0% 21,6 хворих провідними виявилися окорухові і зіничні розлади, нестійкість у позі Ромберга, тремор кінцівок та зниження слуху, підвищення тиску на a. brachialis. Порушення чутливості по поліневритичному типу, односторонній центральний парез VII і XII пари черепно-мозкових нервів, пірамідна недостатність та симптоми орального автоматизму спостерігалися у 50,0% 25,0. Ністагм або ністагмоїд, атактична хода, порушення чутливості по невритичному типу та гіпомімія були у 25,0% 21,6 хворих.

Як виявив аналіз показників біохімічних досліджень, у 18% 3,84 хворих основної групи холестерин становив від 7 ммоль/л до 8 ммоль/л (норма 3,02 – 6,29 ммоль/л); в -ліпопротеїди - від 61 одиниць до 77 одиниць (норма 35 – 55 од.). У 82% 3,84 хворих показники коагулограми відрізнялися від норми. Переважно ці зміни стосувалися фібриногену В, від ++ до ++++, і фібринолітичної активності від 350 до 400 хвилин (норма 180 – 300 хв.). Всі інші показники знаходилися в межах припустимої норми.

Аналіз показників імунологічного статусу виявив зниження активності клітинної ланки імунітету у 70% 4,58 хворих основної групи, з них: 92% 4,28 тваринники, 63% 8,81 рільники, 47% 9,11 механізатори. При цьому, у 54% 4,98 з них у загальній структурі імунних порушень виявлено аутоімунний компонент. З тваринників, з виявленими порушеннями імунного статусу, аутоімунна агресія визначалася у 57% 7,82, у рільників – 52% 9,12, у механізаторів – 50% 9,12.

Реоенцефалографічне дослідження виявило, що у хворих цієї групи РЕГ-показники характеризувалися: зсувом дикротичного зубця і інцизури до вершини, формуванням "плато", зниженням амплітуди реограми, збільшенням часу анакроти, утрудненням венозного відтоку. Зміна цих показників реєструвалася у 82% 3,84 хворих, переважно у вертебро-базилярному басейні, у 18% 3,84 - у каротидному басейні.

Допплеросонографічне дослідження виявило у 82% 3,84 хворих основної групи наявність асиметрії спектрографічних параметрів за рахунок зниження кровотоку у хребтових артеріях, у 18% 3,84 - зниження швидкості лінійного кровотоку.

Виявлені клініко-неврологічні і допплерографічні зміни припускають наявність структурних змін головного мозку, уточнення характеру яких було проведено за методом МРТ.

У хворих основної групи з дисциркуляторною енцефалопатією (ДЕ) 1 ст. тільки у 25% випадків дані МРТ були в межах вікової норми (відповідно в групі порівняння – 34% пацієнтів мали дані МРТ без змін). В інших діагностувалися невеликі зміни лікворовміщуючих просторів великих півкуль мозку й мозочка: індекс передніх рогів бокових шлуночків (ПІРБШ) – 25,9 1,20 мм; індекс центральних відділів бокових шлуночків (ІЦВБШ) – 25,0 0,61 мм; індекс третього шлуночку (ІТШ) – 4,5 0,12 мм; індекс четвертого шлуночка (ІЧЖ) – 14,0 0,31 мм. Максимальна ширина сільвієвої щілини в задніх відділах (МШСЩЗВ) мала у середньому 5,10,13 мм; максимальна ширина передніх відділів міжпівкульової щілини (МШПВМЩ) – 5,0 0,31 мм; ширина великої борозни (ШВБ) – 3,9 0,10 мм. При ДЕ II стадії у хворих основної групи тільки 5% томограм можна було віднести до нормального (у групі порівняння - 10%). В інших - лікворовміщуючі простори великих півкуль головного мозку й мозочка були розширені з різним ступенем вираженості - від легкої до помірної: ІПРБШ – 26,2 0,9 мм; ІЦВБШ -26,1 0,5 мм; ІТЖ – 5,0 0,1 мм; ІЧЖ – 15,1 1,1 мм; МШСЩЗВ – у середньому 5,3 0,10 мм; МШПВМЩ – 5,5 0,34 мм; ШВБ – 4,1 0,15 мм.

Loading...

 
 

Цікаве