WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Дисциркуляторна енцефалопатія у робітників сільськогосподарського виробництва (особливості формування, клініки та профілактики) (автореферат) - Реферат

Дисциркуляторна енцефалопатія у робітників сільськогосподарського виробництва (особливості формування, клініки та профілактики) (автореферат) - Реферат

Публікації.За матеріалами дисертації опубліковано 9 праць, у тому числі 3 у спеціалізованих наукових журналах, згідно "Переліку" ВАК України, з них 3 самостійні; 6 статей у збірниках праць науково-практичних конференцій (4 з них самостійні), оформлено 3 раціоналізаторські пропозиції.

Особистий внесок дисертанта в розробку наукових результатів. Автором самостійно сформульовані мета і задачі дослідження, проведено інформаційний пошук, обстежено всі групи хворих, самостійно здійснено аналіз результатів функціональних і інструментальних методів дослідження, первинну і статистичну обробку результатів. На підставі одержаних матеріалів автор розробив методичні підходи до профілактики дисциркуляторної енцефалопатії у працівників сільськогосподарського виробництва. Самостійно написано всі розділи дисертаційної роботи. Висновки і практичні рекомендації, що відбивають основні положення дисертації, сформульовані автором. На підставі основних висновків дисертаційної роботи здобувачем було підготовлено низку доповідей на наукових конференціях, а також наукові публікації і дисертація до захисту.

Структура й обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, огляду літератури, опису матеріалу і методів дослідження, методів статистичної обробки матеріалу, 3-х розділів з описом результатів власних досліджень, заключення і висновків. Роботу викладено на 141 сторінці машинописного тексту, ілюстровано 22 таблицями і 5 рисунками. Список літератури становить 207 джерел, у тому числі 68 на іноземних мовах.

ЗМІСТ РОБОТИ І ОТРИМАНІ РЕЗУЛЬТАТИ

Матеріали і методи дослідження. Нами було проведено комплексне обстеження 150 хворих на дисциркуляторну енцефалопатію (ДЕ) у віці 30 – 50 років. Основну групу досліджуваних склали 100 працівників сільськогосподарського виробництва: 30 механізаторів, 30 рільників і 40 тваринників, з них 55 чоловіків і 45 жінок. 82% обстежених страждають на гіпертонічну енцефалопатію (згідно МКХ-10-I 67.4), 18% – хворі на атеросклеротичну енцефалопатію (згідно МКХ-10-I 67.2) I або II стадії, що знаходились на обстеженні та лікуванні в Інституті неврології психіатрії і наркології АМН України та у Нововодолазькій центральній районній лікарні.

Групу порівняння склали 50 хворих (25 чоловіків і 25 жінок) на атеросклеротичну і гіпертонічну енцефалопатію I-II стадії, мешканці міста Харкова, які перебували на обстеженні і лікуванні в Інституті неврології, психіатрії і наркології АМН України.

Контрольну групу становили 50 практично здорових працівників сільськогосподарського виробництва.

У роботі були використані наступні методи дослідження: клініко-неврологічний, що включає в себе поглиблене вивчення скарг, оцінку неврологічного статусу, виділення основних неврологічних синдромів та їх динаміка. Використовувалася спеціально розроблена карта-анкета оцінки суб'єктивної симптоматики хворих на дисциркуляторну енцефалопатію, спеціально розроблені опитувальники "Виявлення факторів ризику виникнення психоневрологічних захворювань" та карта-анкета метеочутливості.

Метод нейровізуалізації – магнітно-резонансна томографія.

Електрофізіологічні: електроенцефалографія з використанням електроенцефалографа ЕЕГ-16S фірми "Medicor"; реоенцефалографія з використанням чотирьохканального реографа Р4-02; реовазографія з використанням реоаналізатора PA5 - 01. Вивчення мозкової гемодинаміки здійснювалося за допомогою ультразвукової допплерографії на приладі "Sonomed-300".

Клініко-біохімічний метод, що включає дослідження згортуючих й антизгортуючих показників системи крові, холестерину і в-ліпопротеїдів, дослідження екскреції катехоламінів триоксиіндоловим флуориметричним методом (Бару О.М., Бойко Т.П., 1979); клініко-імунологічний аналіз проведено за загальноприйнятою схемою дослідження імунологічного статусу.

Вивчення особливостей зміни функціонального стану при впливі виробничого звукового фактора проводилося з використанням поліграфічної реєстрації: електроенцефалографії (ЕЕГ), реоенцефалографії (РЕГ), електрокардіографії (ЕКГ), реєстрації шкірно-гальванічної реакції (ШГР), реовазографії (РВГ) - до та після звукового впливу. Припустимі значення звукового тиску вибиралися відповідно до держстандарту 12.1.003-83 (шум).

Результати дослідження і їх обговорення. Нами виділено основні фактори ризику розвитку дисциркуляторної енцефалопатії у працівників сільськогосподарського виробництва, у залежності від характеру їх професійної діяльності – механізаторів, рільників, тваринників (рис.1). Згідно отриманих у роботі даних, патогенетичну значущість у формуванні дисциркуляторної енцефалопатії працівників сільськогосподарського виробництва має сукупність виробничих факторів ризику, з яких у кожній професійній групі ті чи інші були провідними.

Так, у 96,6% 3,30 механізаторів провідними патогенетичними факторами у формуванні ДЕ виявилися: шум, вібрація (загальна і локальна), що перевищувала санітарно-гігієнічні норми, статична напруга, перепади температури навколишнього середовища. Дещо менший вплив на формування ДЕ справляли динамічна напруга, яка характеризується тривалим, безперервним навантаженням як на окремі групи м'язів, так і на декілька груп, що забезпечує збереження пози при різних видах діяльності (у 90% 5,47 механізаторів), та вплив пилу (83,3% 6,85). Дія на механізаторів інших виробничих факторів відзначалася менше – у 40% 8,94 випадках.

Рис.1. Фактори ризику розвитку дисциркуляторної енцефалопатії у робітників сільськогосподарського виробництва

У групі рільників основними патогенетичними факторами ризику формування ДЕ визначилися: для усіх 100% працівників – вплив пилу, для 96,6% 3,30 – робота з отрутохімікатами; у 93% 4,65 – динамічна напруга і у 83% 6,85– перепади температури навколишнього середовища. Дія інших факторів позначалася від56% 9,06 і нижчому відсотку рільників.

У групі тваринників 100-відсотковим патогенетичним фактором для формування ДЕ виявилася висока вологість, близькими до нього, у 98% 2,21 працівників – контакт з патогенною мікрофлорою, робота з вуглекислотою, аміаком і сірководнем та статична напруга. У 75% 6,84 тваринників – динамічна напруга; інші фактори у групі тваринників справляли вплив на 52,0% 7,89 і нижчий відсоток працівників.

Необхідно відзначити, що вплив виробничих факторів був регулярним у98% 2,21 тваринників, 60% 8,94 механізаторів і у 43% 9,03 рільників. Сезонний вплив виробничих факторів був у 56% 9,06 рільників та у 40% 8,94 механізаторів.

До цього слід особливо наголосити, що практично для всіх обстежених чоловіків основної групи типовим виявилося систематичне вживання алкоголю (чоловіки 98,1% 1,84 , жінки 4,4% 3,05), що, безсумнівно, також є важливим фактором ризику, який сприяє формуванню енцефалопатії.

Нами проаналізовано інтенсивність впливу цих факторів і їх різних комбінацій на сільських трудівників різних професій (рис.2). Інтенсивність впливу кожного фактора оцінювалася за трибальною системою: I - слабкий вплив, II – помірно виражений, III - виражений. В основу оцінки ступеня інтенсивності впливу факторів були покладені: тривалість роботи при впливі фактора (до 2 годин – I ступінь; до 6 годин – II ступінь; до 8 годин – III ступінь); частота роботи при впливі факторів (до 2 днів на тиждень – I ступінь; до 5 днів на тиждень – II ступінь; 7 днів на тиждень і постійно – III ступінь).

Рис.2. Інтенсивність впливу факторів ризику на робітників сільськогосподарського виробництва

Для механізаторів шум, загальна і місцева вібрація, статична і динамічна напруга, які характеризуються тривалим, безперервним навантаженням як окремої групи м'язів, так і багатьох їх груп, що забезпечує збереження пози при різних видах діяльності, робота в умовах перепаду температури навколишнього середовища, пил склали III ступінь впливу. У рільників III ступінь визначався для таких факторів, як робота в умовах перепаду температури навколишнього середовища, вплив пилу, робота з отрутохімікатами (інсектициди, пестициди), динамічна напруга. У тваринників III ступінь визначався для таких факторів, як контакт із патогенною флорою, випарами вуглекислоти, аміаку, сірководню, вплив статичної і динамічної напруги, висока вологість.

Аналіз ступеня інтенсивності впливу виробничих факторів у групі дослідження показав, що тривалість впливу комплексу факторів була постійною (до 8 годин у тваринників і більш 8 годин у механізаторів і рільників під час сезонних робіт), частота роботи при впливі комплексу факторів складала 7 днів на тиждень і більше (у механізаторів і рільників під час сезонних робіт). Проведений аналіз показав, що у працюючих в таких умовах протягом 10 2 років було виявлено дисциркуляторну енцефалопатію.

Аналіз характеру і інтенсивності впливу виробничих факторів на формування ДЕ у групах сільськогосподарських працівників дозволив з'ясувати, що одним з основних, як за інтенсивністю, так і за тривалістю, виявилися звуковий вплив і вібрація. Для підтвердження чи спростування цього висновку у практично здорових механізаторів, рільників та тваринників (контрольні групи) було здійснено дослідження дії на них звукового фактора. Для контрольної групи механізаторів, тваринників і рільників безперервно, на протязі 20 хвилин, імітували роботу сільгосптехніки, потужністю у 80 дБ, що за Держстандартом 12.1.003-83 (шум) є припустимим значенням звукового впливу.

Оцінку суб'єктивного і об'єктивного стану працівників, показників їх неврологічного статусу та центральної, церебральної і периферичної гемодинаміки, концентрацію катехоламінів у сечі, показників поліграфічної реєстрації функціонального стану нервової системи визначали до, під час і після 20-хвилинної дії звукового фактора.

Loading...

 
 

Цікаве