WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Комплексний метод профілактики й лікування післяопераційного парезу шлунково-кишкового тракту (автореферат) - Реферат

Комплексний метод профілактики й лікування післяопераційного парезу шлунково-кишкового тракту (автореферат) - Реферат

3. Бєлєвцов Ю.П. Комплексне лікування післяопераційного парезу кишечника // Харківська хірургічна школа, 2004, № 3.- С.97-98.

4. Бєлєвцов Ю.П.Порівняльна оцінка різноманітних методів профілактики післяопераційного парезу кишечника // Проблеми медичної науки та освіти, 2004, № 3, С. 78-79.

5. Патент України 1212 А61У 5/05 від 15.04.2002 "Пристрій для первинної обробки біоелектричних потенціалів" / З.С.Мехтіханов, Белявський А.В., Ю.М.Нежведілов, Бєлєвцов Ю.П.

Анотація

Бєлєвцов Ю.П. Комплексний метод профілактики й лікування післяопераційного парезу шлунково-кишкового тракту. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.01.03. - хірургія, Харківський державний медичний університет, Харків, 2005.

В основу дисертаційної роботи покладений ретроспективний багатофакторний аналіз по виявленню факторів ризику розвитку післяопераційного парезу кишечнику в 567 хворих оперованих на органах черевної порожнини. На підставі отриманих результатів у 185 хворих з високою часткою ймовірності розвитку післяопераційного парезу шлунково-кишкового тракту проведені проспективні дослідження з вивчення стану центральної гемодинаміки, показників репанкретико- і реентерографії, параметрів біоелектричної активності шлунково-кишкового тракту залежно від різних методів оперативних утручань на органах черевної порожнини. Також проведена порівняльна оцінка зміни цих показників залежно від різних методів профілактики післяопераційного парезу шлунково-кишкового тракту. З цією метою була розроблена методика раннього ентерального харчування й диференційованої стимуляції залежно від показників моніторингу біоелектричної активності різних відділів шлунково-кишкового тракту.

Порівняння параметрів центральної гемодинаміки, реопанкреатико- і реоентерографії показало, що незалежно від виду операції, спочатку спостерігається період повнокров'я підшлункової залози, до кінця першої доби розвивається ішемія підшлункової залози й тонкої кишки. Нормалізація показників відбувається в середньому на 4-5 добу. Позитивний ефект застосування раннього ентерального харчування в сукупності із селективною стимуляцією моторно-евакуаторної функції різних відділів шлунково-кишкового тракту проявляється достовірним підвищенням показників панкреатичного й кишкового кровотоку на 2-3 добу після операції. Застосування селективної стимуляції моторики шлунково-кишкового тракту в сполученні з раннім ентеральним харчуванням не чинило негативної дії на серцевий викид.

Ключові слова: післяопераційний парез кишечнику, біоелектрична активність шлунково-кишкового тракту, фактори ризику, профілактика, лікування.

Аннотация

Белевцов Ю.П. Комплексный метод профилактики и лечения послеоперационного пареза желудочно-кишечного тракта. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.03. – хирургия, Харьковский государственный медицинский университет, Харьков, 2005.

В основу диссертационной работы положен ретроспективный многофакторный анализ по выявлению факторов риска развития послеоперационного пареза кишечника у 567 больных оперированных на органах брюшной полости. На основании полученных результатов у 185 больных с высокой долей вероятности развития послеоперационного пареза желудочно-кишечного тракта проведены проспективные исследования по изучению состояния центральной гемодинамики, показателей реопанкреатико- и реоэнтерографии, параметров биоэлект-рической активности желудочно-кишечного тракта в зависимости от различных методов оперативных вмешательств на органах брюшной полости. Также проведена сравнительная оценка изменения этих показателей в зависимости от различных методов профилактики послеоперационного пареза желудочно-кишечного тракта. С этой целью была разработана методика раннего энтерального питания и дифференцированной стимуляции в зависимости от показателей мониторинга биоэлектрической активности различных отделов желудочно-кишечного тракта.

Сравнение параметров центральной гемодинамики, реопанкреатико- и реоэнтерографии показало, что независимо от вида операции, вначале наблюдается период полнокровия поджелудочной железы, к концу первых суток развивается ишемия поджелудочной железы и тонкой кишки. Нормализация показателей происходит в среднем на 4-5 сутки. Положительный эффект применения раннего энтерального питания в сочетании с селективной стимуляцией моторно-эвакуаторной функции различных отделов желудочно-кишечного тракта проявляется достоверным повышением показателей панкреатического и кишечного кровотока на 2-3 сутки после операции. Применение селективной стимуляции моторики желудочно-кишечного тракта в сочетании с ранним энтеральным питанием не оказывало отрицательного действияна сердечный выброс.

Ключевые слова: послеоперационный парез кишечника, биоэлектрическая активность желудочно-кишечного тракта, факторы риска, профилактика, лечение.

Аnnotation

Belevtsov Yu.P. Complex method of prophylaxis and treatment of postoperative gastrointestinal tract paresis. - Manuscript.

A dissertation for obtaining an academic degree of the Сandidate of medical sciences (Ph.D.) in speciality 14.1.03 - surgery. Kharkov State Medical University, Kharkov 2005.

The retrospective polyfactor analysis for revealing of risc factors of postoperative enteroparesis development of organs of abdominal cavity in 567 patients operated on organs of abdominal cavity was base of this dissertation. On the base of received results in 185 patients with a high probability of development of postoperative paresis of gastrointestinal tract were carried out prospective investigations in study of condition of central hemodynamics of indices of rheopancreatico- and rheoenterography, parameters of bioelectric activity of gastrointestinal tract depending on different methods of operative interventions on organs of abdominal cavity. As well it was carried out comparative estimation of change of prophylaxis of postoperative paresis of gastrointestinal tract. For this aim it was elaborated method of early enteral nutrition and differentiated stimulation depending on indices of monitoring of bioelectric activity of several departments of gastrointestinal tract.

The comparison of parameters of central hemodynamics, rheopancreatico- and rheoenterography showed that independent on type of operation at first it is observed period of plethora of pancreas, to the end of first night it developes ishemia of pancreas and small intestine. Normalization of indices occurs on the average on 4-5 nights. The positive effect of application of early enteral nutrition in combination with selective stimulation of motor-evacuator function of several departments of gastrointestinal tract becomes evident by really increasing of indices of pancreatic and intestinal blood flow at 2-3 nights after operation. Application of selective stimulation of motoricity of gastrointestinal tract in combination with early enteral nutrition did't influence negatively on heart ejection.

Key words: postoperative intestineparesis, bioelectric activity of gastrointestinal tract, risc factors, prophylaxis, treatment.

СПИСОК СКОРОЧЕНЬ

РСІ - реографічний систолічний індекс

ПІМК - показник інтенсивності магістрального кровотоку

ПІТК - показник інтенсивності термінального кровотоку

АЧП - амплітудно-частотний показник

ІПО – індекс периферичного опору

РДІ – реографічний діастоличний індекс

УО–ударний обсяг серця

ХОС хвилинний обсяг серця

ШГР – шкірно-гальванічна реакція

мкв - мікровольт

ДРШ - дистальна резекція шлунка

ГЕ - гастректомія

РОК - резекція ободової кишки

СКЕ - субтотальна колектомія

ВТДО - ваготомія із дренувальними операціями


 
 

Цікаве

Загрузка...