WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Комплексний метод профілактики й лікування післяопераційного парезу шлунково-кишкового тракту (автореферат) - Реферат

Комплексний метод профілактики й лікування післяопераційного парезу шлунково-кишкового тракту (автореферат) - Реферат

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

Харківський державний медичний університет

БЄЛЄВЦОВ

Юрій Павлович

УДК 616.345-089.168.1-084

Комплексний метод профілактики й лікування післяопераційного парезу шлунково-кишкового тракту

      1. - хірургія

Автореферат

на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Харків – 2006

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Харківській медичній академії післядипломної освіти

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Вінник Юрій

Олексійович, Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, професор кафедри онкохірургії та онкогінекології

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор

Полінкевич Броніслав Станиславович,

Київська медична академія післядипломної освіти МОЗ України ім. П.Л Шупика, професор кафедри хірургії та трансплантології

доктор медичних наук, професор

Велигоцький Микола Миколайович,

Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, завідувач кафедри торакоабдомінальної хірургії

Провідна установа: Інститут загальної й невідкладної хірургії АМН

України

Захист відбудеться "23" березня 2006 р. о 13.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.600.02 при Харківському державному медичному університеті МОЗ України (61022, м. Харків, проспект Леніна, 4, тел. 707-73-27).

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Харківського державного медичного університету (61022, м. Харків, проспект Леніна, 4).

Автореферат розісланий " 22 " лютого 2006 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради

к. мед. н., доцент А. І. Ягнюк

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В останні десятиліття у зв'язку зі зменшенням гнійно-септичних післяопераційних ускладнень частіше стали виникати інші, не менш грізні ускладнення, пов'язані з реакцією організму на післяопераційний стрес. Одним з найбільш частих і потенційно небезпечних ускладнень у ранньому післяопераційному періоді є парез шлунково-кишкового тракту (Зайцев В.Т. и соавт., 1992; Скомаровский А.А. и соавт.,1999; Москаленко В.В., 2002). Пригнічення моторної й евакуаторної функції кишечнику за даними українських і зарубіжних дослідників спостерігається в 38 - 46 % хворих після різних абдомінальних операцій (Панцырев Ю.М. и соавт.,2000; Москаленко В.В., 2002; Тамм Т.И. и соавт., 2003; Tittel A. et al, 2001) Якщо до порушень моторної функції кишечнику приєднуються розлади секреторної й резорбтивної функцій, то розвивається синдром кишкової недостатності (Кудряшов Н.Е. и соавт., 2003, Holte K., Kehlet H.,2000).

Непорушена моторика є результатом координованої контрактильної активності гладких м'язів по всій довжині шлунково-кишкового тракту. Ця активність регулюється місцевими факторами, що моделюють діяльність гладких м'язів, рефлексами, шляхи яких замикаються в межах вегетативної нервової системи, гормонами й впливом центральної нервової системи. За даними багатьох дослідників дисфункція кожної з цих систем (підвищений викид катехоламінів, підвищення тонусу симпатичної нервової системи, порушення ентеро-ентерального гальмового рефлексу, порушення обміну серотоніну, електролітні порушення) відіграє, можливо, незалежну патогенетичну роль у розвитку післяопераційного парезу шлунково-кишкового тракту (Гальперін Ю.М., 1975; Зайцев В.Т. і соавт., 1987; Лупальцев В.И. и соавт., 2003; Zanten S.J. et al., 1999; Lin Z. et al., 2000).Підтверджене важливе значення порушень кровообігу в шлунку й кишечнику у виникненні розладів моторики цих органів після хірургічних втручань (Зайцев В.Т. і соавт., 1987; Spiller R.C., 2003), але дотепер не вивчено взаємини між станом панкреатичного кровотоку та моторно-евакуаторною функцією шлунково-кишкового тракту в ранньому післяопераційному періоді.

Проблема ефективного лікування післяопераційного парезу кишечнику являє собою значні труднощі через відсутність адекватних методів своєчасної діагностики цього ускладнення. Крім того, дотепер не існує єдиної думки відносно вибору лікувальних заходів, спрямованих на профілактику й лікування післяопераційних порушень моторно-евакуаторної функції шлунково-кишкового тракту й не вироблена раціональна схема лікування.

Усе це свідчить, що проблема пошуку більш досконалих методів ранньої діагностики, профілактики й лікування післяопераційного парезу шлунково-кишкового тракту залишається актуальною.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційна робота виконана в Харківській медичній академії післядипломної освіти і є фрагментом комплексної НДР „Патогенетичне обґрунтування профілактики й диференціального лікування хвороб травного тракту на основі розробки ранніх діагностичних критеріїв" (№ держреєстрації 0103U004670).

Мета та задачі дослідження. Мета дослідженняполіпшити результати хірургічного лікування хворих із захворюваннями органів черевної порожнини шляхом вивчення прогностичних критеріїв розвитку післяопераційного парезу шлунково-кишкового тракту, розробки й впровадження в практику ефективних заходів щодо профілактики, лікування й динамічного контролю клінічного перебігу цього ускладнення в ранньому післяопераційному періоді.

Для досягнення поставленої мети були сформульовані такі задачі:

1. Установити частоту й причини післяопераційного парезу шлунково-кишкового тракту після різних видів оперативних утручань на органах черевної порожнини.

2. Оцінити можливості існуючих методів профілактики й лікування післяопераційного парезу шлунково-кишкового тракту.

3. Вивчити стан панкреатичного кровотоку й центральної гемодинаміки в післяопераційному періоді залежно від різних видів оперативних утручань та їх роль у розвитку парезу кишечнику.

4. Розробити й впровадити в практику пристрій для вивчення параметрів біоелектричної активності шлунково-кишкового тракту.

5. Розробити методику адекватної профілактики й лікування післяопераційного парезу шлунково-кишкового тракту.

6. Провести порівняльний аналіз результатів лікування післяопераційного парезу в хірургічних хворих і розробити рекомендації для впровадження в лікувальну практику.

Об'єкт дослідження – післяопераційний парез шлунково-кишкового тракту

Предмет дослідження діагностична та лікувальа тактика при післяопераційних парезах шлунково- кишкового тракту.

Методи дослідження: лабораторні, електрофізіологічні, рентгенологічні, ультразвукові, ендоскопічні і статистичні методи досліджень.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше проведена порівняльна оцінка ефективності фармакологічних і нефармакологічних методів корекції парезу шлунково-кишкового тракту в хірургічних хворих з урахуванням даних селективної електрогастроентерографії.

Установлені фазові зміни центральної гемодинаміки й панкреатичного кровотоку після операцій на органах черевної порожнини найбільш виражені після резекції шлунка й гастректомії з великою лімфодисекцією. Доведено, що розлади центральної гемодинаміки й панкреатичного кровотоку відіграють важливу роль у патогенезі післяопераційного панкреатиту й розвитку тривалого післяопераційного парезу кишечнику.

Показана ефективність комплексної терапії з адекватною корекцією порушень гемодинаміки й проведенням раннього ентерального харчування для профілактики й лікування післяопераційного парезу шлунково-кишкового тракту. На підставі моніторингу моторно-евакуаторної функції шлунково-кишкового тракту вдосконалена стимулююча терапія кишечнику, що дозволила зменшити частоту парезів у післяопераційному періоді.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблено й упроваджено в клінічну практику мікропроцесорний пристрій (Патент України №1212 А61У5/04 від 15.04.2002 „Пристрій для первинної обробки біоелектричних потенціалів") для комп'ютерного моніторингу параметрів біоелектричної активності шлунково-кишкового тракту в післяопераційному періоді.Розроблено комплексний метод для профілактики й лікування парезу шлунково-кишкового тракту, що дозволяє поліпшити найближчі результати хірургічного лікування хворих.

Loading...

 
 

Цікаве