WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Особливості перебігу ендометріозу у робітниць, контактуючих з малими дозами летючих ароматичних вуглеводнів (автореферат) - Реферат

Особливості перебігу ендометріозу у робітниць, контактуючих з малими дозами летючих ароматичних вуглеводнів (автореферат) - Реферат

Метод лікування ендометріозу впроваджений в роботу гінекологічних та ендохірургічних відділень у містах Одесі, Миколаєві, Іллічівську, Києві.

Результати дослідження впроваджені в учбовий процес кафедр акушерства і гінекології №1,2 ОДМУ.

Особистий внесок здобувача. Вибір напрямку, об'єму та методів дослідження виконаний спільно з науковим керівником. Дисертант самостійно провів клінічні і експериментальні дослідження, а також забір матеріалів для гормональних, ензимних, лазерно-кореляційно-спектрометрічних досліджень. Приймав участь у виконані ендохірургічних операцій, в тому числі 56 лапароскопій. Статистична обробка, аналіз та узагальнення результатів дослідження, оформлення дисертації виконані автором самостійно. Сформульовані висновки і розроблені практичні рекомендації.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідались на міжнародному конгресі з ендоскопічної хірургії (Одеса, 2003), пленумі асоціації акушерів-гінекологів України (Очаків, 2003, Харків, 2004).

Публікації. За матеріалами досліджень опубліковано 11 наукових робіт, зокрема 8 статей в профільних журналах, затверджених ВАК України, решта робіт - у збірниках конференцій та симпозіумів. Одержано деклараційний патент України на корисну модель.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 149 сторінках машинописного тексту, ілюстрована 16 таблицями, 29 рисунками. Складається із вступу, огляду літератури, опису матеріалів та методів досліджень, розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів дослідження, висновків, списку використаних літературних джерел, який складається з 252 вітчизняних і російськомовних і 72 іноземних.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи досліджень. Для рішення клінічних задач, які були поставлені, проведене комплексне дослідження 97 хворих на зовнішній ендометріоз І-ІІ ступеня. З них 65 робітниць увійшли в основну групу. 33 робітницям з позитивними репродуктивними намірами було призначене комбіноване лікування (лапароскопічна ексцизія осередків ендометріозу та біотріт-С і кріокорд-С), 32 робітниці без репродуктивних намірів одержували консервативне лікування (біотріт-С та кріокорд-С). Контрольну групу склали 30 практично здорових жінок репродуктивного віку. В групі порівняння було 32 жінки, які хворіли на початкові форми зовнішнього ендометріозу та перебували в таких же несприятливих професійних умовах і одержували для лікування ендометріозу традиційну гормональну терапію (утрожестан).

Обстеження включало вивчення характеру скарг, менструальної, статевої і дітородної функцій та результатів клініко-лабораторних, інструментальних, ендоскопічних методів дослідження.

Оцінку стану ендокринної системи хворих на ендометріоз здійснювали за результатами дослідження вмісту стероїдних (естрадіол, прогестерон) та гонадотропних (ФСГ, ЛГ, пролактин) гормонів у сироватці крові радіоімунологічним методом на 3-5, 13-15 і 21-25-й дні менструального циклу.

В ті ж дні вивчались такі показники ензимної системи та інгібіторів протеаз: активність еластази, 1-інгібітора протеаз, 2– макроглобуліна.

Активність еластази визначали за методикою Visser I., Blant. Активність 1-інгібітору протеаз (1 –І П) – регулятора активності протеолітичних ферментів - визначали згідно методиці Веремеєнко К.Н. та співавт. у модифікації Левицького А.П., активність 2– макроглобуліну (2 – МГ) визначали за методом Веремеєнко К.М., Волховської Л.І.

За допомогою лазерно-кореляційної спектрометрії розраховували функції розподілення часток по розмірам для полідісперсних систем (сироватка крові). Розрахована кореляційна функція опрацьовувалась методом регуляризації за Лебедєвим А.Д. та співавт., що використовує зручне гістограмне відображення показників, що вивчалися.

Всім хворим проведено ехографічне дослідження органів малого тазу. Трансабдомінальне і трансвагінальне ультразвукове сканування проводилось на апараті Aloka SSD-680 (Японія).

На заключному етапі обстеження 33 пацієнткам з зовнішнім ендометріозом І-ІІ ступеня виконували лапароскопічні втручання (ексцизія ендометріоїдних гетеротопій, адгезіолізис, сальпінгооваріолізис). Для проведення ендоскопічних втручань застосовували спеціальні набори обладнання та інструментів виробництва „Olympus"(Японія), „Karl Storz" та „Martin" (Німеччина), „Circon" (США). Лапароскопії проводили за типовою методикою. Знеболювання здійснювали шляхом ендотрахеального наркозу. Стадіювання зовнішнього ендометріозу проводили згідно з переглянутою класифікацією Американського Товариства Фертильності (1995). При виявлені спайкового процесу його оцінювали згідно з класифікацією Американського Товариства Фертильності (1998).

Веріфікацію ендометріозу у пацієнток здійснювали за результатами лапароскопії, в ході якої одержували матеріал для гістологічного дослідження, оцінювали топографо-анатомічні особливості локалізації ендометріоїдних гетеротопій, виявляли супутні фактори безплідності, що враховували при виборі лікувальної тактики, та виконували ендохірургічні втручання: ексцизію осередків ендометріозу, при наявності спайкового процесу виконували адгезіолізис, сальпінгооваріолізис.

Для експериментального обґрунтування використання в розробленому алгоритмі природних ензимо-, гормонорегуляторів (біотріту-С і кріокорду-С) було взято 95 білих безпорідних статевозрілих щурів з вагою тіла 180,0 - 200,0. Роботу з лабораторними тваринами проводили, додержуючись норм проведення дослідів і правил, прийнятих комісією з етики проведення експериментальних досліджень ОДМУ, та правил, що передбачені Європейською комісією з нагляду за проведенням лабораторних та інших дослідів з участю експериментальних тварин різних видів.

В 1 групу ввійшло 30 щурів, що на протязі 60 днів контактували з випарами бензолу, рівень якого не перевищував граничних концентрацій. Ці тварини з моменту контакту з несприятливим чинником отримували кріокорд-С в дозі 0,015 мл підшкірно через день. Всього було зроблено 5 ін'єкцій. 30 щурів 2 групи в такі самі терміни і в тих же професійних умовах одержували біотріт-С в якості харчової домішки, добова доза якого становила 0,040/кг ваги. 20 щурів 3 групи знаходились в тих же умовах і були на звичайному раціоні.

Контрольна група нараховувала 15 здорових щурів, що не мали впливу професійних чинників і перебували на звичайному раціоні.

Тварини забивались методом дислокації шийних хребців. Матеріал для дослідження фіксувався в суміші Лілі, заливався у парафін. Забарвлення проводилось гематоксиліном і еозином. Сполучна тканина визначалась за методом Ван-Гізона. Еластичні волокна визначали методикою Харта, нейтральні глікозаміноглікани – ШИК-реакцією за Шабадашом.

Для проведення статистичного аналізу одержані результати досліджень були внесені в сформовану базу даних, що вміщала паспортну частину, дані клінічних та параклінічних досліджень. Кількісні переміни були попередньо перевірені на нормальність розподілу з допомогою крітерію Колмогорова – Смирнова.

Результати власних досліджень та їх обговорення. У 97 робітниць основної групи був діагностований зовнішній ендометріоз І-ІІ ступеня. При аналізі клініко-анамнестичних видно, що вік обстежених робітниць хворих на ендометріоз знаходився у межах від 18 до 40 років. Серед клінічних проявів зовнішнього ендометріозу найчастіше зустрічались скарги на дисменорею (80 %), хронічні тазові болі (66,9 %), безплідність (65%).

Серед екстрагенітальної патології у робітниць основної групи часто зустрічались полівалентна алергія (70 %), патологія шлунково-кишкового тракту (100 %). Захворювання печінки і жовчовивідних шляхів зустрічались у кожної третьої працюючої жінки як в основній групі, так і в групі порівняння. Така ж закономірність спостерігалась і при патології підшлункової залози. Нейроциркуляторна дистонія зустрічалась у 30% випадків у всіх жінок основної групи і групи порівняння. Згідно з отриманими нами даними кожна третя хвора перенесла чимало інфекційних захворювань, кожна п'ята – операції на органах імуногенезу (апендектомію чи тонзилектомію). Найпоширенішою поєднаною гінекологічною патологією у пацієнток були кольпіти (50 %), доброякісні пухлини матки і молочних залоз (33 %), аднексити (29 %). Первинна неплідність частіше зустрічалась у групі від 18 до 30 років (55,6 %). Вторинна неплідність переважала в групі жінок у віці 31-40 років (40,3 %). Подібна симптоматика у хворих на зовнішній ендометріоз описується багатьма авторами (Іванюта Л.І., 1998; Speroff, 1994).

Результати дослідження рівня гонадотропних та статевих гормонів у сироватці крові у робітниць, хворих на зовнішній ендометріоз ІІ ступеня, свідчать про наявність змін гормонального гомеостазу. Про це можна судити по достовірному підвищенню рівня пролактину (23,8+1,2) нг/мл, (р<0,05) у робітниць, хворих на зовнішній ендометріоз, в перші роки роботи з ЛАВ у порівнянні з показниками контрольної групи. Однак при І стадії захворювання цей показник знаходився на рівні верхньої границі норми. Після 10 років контакту з ЛАВ концентрація пролактину суттєво знижалась у всіх пацієнток, що підтримує дисфункцію в системі гіпофіз-яєчники.

Проведені нами дослідження вмісту гонадотропних гормонів показали достовірне збільшення секреції ЛГ у ІІ фазу менструального циклу при І стадії ендометріозу на 17,7 % (р>0,05), при ІІ – на 18,4 % (р<0,05), а ФСГ відповідно на 18,3 % (р<0,05), 19,2 % (р<0,05) відповідно. Спостерігалося зниження рівня прогестерону при І стадії – у 2,1 рази, при ІІ- 2,3 рази. Низький рівень прогестерону (6,5 + 1,9) нг/мл, (р<0,05) при нормальних показниках вмісту естрадіолу, виявлений у робітниць, хворих на зовнішній ендометріоз І-ІІ ступеня, свідчить про відносну гіперестрогенемію і може пояснити часті випадки недостатності лютеїнової фази (60,1 %), синдром неовульованого фолікулу (34,5%) у робітниць, контактуючих з ЛАВ. Отримані дані співпадають з даними Адамян Л.В., Кулакова В.І. (1998).

При дослідженні деяких ланок ферментного гомеостазу нами виявлено, що активність еластази залежить від тривалості дії малих доз ЛАВ, типів менструального циклу і його періодів. Найбільш суттєві зміни в активності фермента у хворих на ендометріоз робітниць основної групи спостерігались в перші роки і після 10 років праці. В перші 3 роки контакту з малими дозами ЛАВ спостерігався значно нижчий підйом активності еластази в овуляторний і лютеїновий періоди, ніж у осіб контрольної групи (6,38 + 0,15 і 6,82 + 0,24 нкат/л). Ще нижчою була активність еластази в ті ж періоди менструального циклу у стажованих робітниць, тобто після 10 років праці з ЛАВ (6,19 + 0,23 і 6,79 + 0,23 нкат/л).


 
 

Цікаве

Загрузка...