WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Профілактика та лікування місцевого больового синдрому ампутаційних кукс нижніх кінцівок (автореферат) - Реферат

Профілактика та лікування місцевого больового синдрому ампутаційних кукс нижніх кінцівок (автореферат) - Реферат

Доведено, що досить часто ампутація являється проміжним етапом в виникненні больового синдрому, а пусковим моментом є тривала гіпокінезія до ампутації. Вияснено, що такі форми місцевого больового синдрому як хронічний компартмент синдром, тунельні нейропатії, синдром кукси малогомілкової кістки розвиваються під впливом протезування на фоні порушень техніки ампутації та місцевих циркуляторних порушень, а остеоміодистрофічний синдром обумовлений причиною ампутації, характером ампутаційної пластики, особливостями перебігу післяопераційного періоду та термінами протезування.

Вперше показано, що раннє первинне протезування являється дієвим фактором профілактики виникнення місцевого больового синдрому.

Досліджено особливості впливу маркерів перекисного окислення ліпідів, окислювальної деструкції білків, запалення, та прозапальних цитокінів на інтенсивність та перебіг больового синдрому.

Наукову новизну підтверджено шістьма патентами України.

Практичне значення одержаних результатів. Результати роботи дозволяють проводити диференційований підхід до профілактики і лікування різних форм місцевого больового синдрому.

Запропоновані способи профілактики та лікування місцевого больового синдрому значно розширюють діапазон існуючих методів, дозволяють усунути основні патогенетичні чиники і досягти позитивних наслідків. Отримані результати щодо особливостей впливу маркерів перекисного окислення ліпідів, окислювальної деструкції білків, С-реактивного протеїну та прозапальних цитокінів на інтенсивність та перебіг больового синдрому можна використовувати не тільки в відновній хірургії, але й в практиці МСЕ для об'єктивізації болю.

Результати дослідження впроваджено в практику роботи Українського державного НДІ реабілітації інвалідів, Вінницького казенного протезно-ортопедичного підприємства, Вінницької обласної клінічної лікарні ім. М.І. Пирогова, Українського НДІ травматології і ортопедії АМН України. Основні положення дисертації використовуються в навчальному процесі на кафедрі травматології і ортопедії Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова.

П′ять медико-біологічних нововведень прийняті МОЗ України і включені до реєстру впроваджень.

Особистий внесок здобувача. Дисертантом зроблено патентно-інформаційний пошук, аналіз наукової літератури з обраної теми, планування і виконання клінічних досліджень. Оцінено результати клінічних, рентгенологічних, фізіологічних, морфологічних та біохімічних досліджень. Проведено статистичу обробку та аналіз даних, написано всі розділи дисертації, сформульовано висновки та запропоновано практичні рекомендації, оформлено публікації по матеріалах дисертації.

Морфологічна частина роботи виконана на кафедрі гістології Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова за консультативною допомогою д.мед.н. професора М.С. Пушкаря, біохімічна частина досліджень – в науковій біохімічній лабораторії Українського Державного НДІ реабілітації інвалідів за консультативною допомогою к.мед.н. Н.В. Заічко.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідались на Всеукраїнській науково-практичній конференції "Актуальні проблеми медико-соціальної експертизи та реабілітації інвалідів" (Вінниця, 2004); Пленумі асоціації травматологів-ортопедів України (Вінниця, 2004); Всеукраїнській науково-практичній конференції "Інноваційні діагностичні технології в медико-соціальній експертизі і реабілітації інвалідів" (Дніпропетровськ, 2005); за круглим столом "Профілактика інвалідності, медичні послуги, індивідуальні програми реабілітації" присвяченим Міжнародному дню інваліда (Київ, 2005); Міжнародній науково-практичній конференції "Проблеми та перспективи розвитку реабілітації осіб з обмеженими фізичними можливостями" (Харків, 2006); обласному науково-практичному семінарі травматологів, хірургів та нейрохірургів "Особливості сучасного лікування ортопедо-травматологічних хворих" (Вінниця, 2006); Міжнародній ювілейній науково-практичній конференції "Актуальні проблеми медико-соціальної експертизи, профілактики інвалідності та реабілітації інвалідів" (Дніпропетровськ, 2006).

Публікації за темою дисертації. За темою дисертації опубліковано 22 друковані праці, з яких 8 у провідних наукових фахових виданнях, 2 методичні рекомендації, 1 посібник "Хірургічне лікування вадних кукс нижніх кінцівок", 6 патентів України на винаходи, 5 робіт в матеріалах конференцій.

Обсяг та структура дисертації. Повний обсяг дисертації складає 258 сторінок, основний зміст викладений на 150 сторінках друкованого тексту і складається із вступу, огляду літератури, викладу методів дослідження та характеристики обстежених хворих, чотирьох розділів власних досліджень, обговорення результатів дослідження, висновків, практичних рекомендацій, списку літератури, який містить 259 джерел, з них 138 – кирилицею і 121 – латиницею, додатків. Робота ілюстрована 24 таблицями та 105 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

Матеріал та методи дослідження. Відповідно до поставленої мети обстежено 795 хворих з ампутаційними куксами нижніх кінцівок віком від 15 до 92 років. Післяампутаційний больовий синдром діагностовано в 472 (59,37%) з них. Чоловіків було 399 (84,5%), жінок – 73 (15,5%), осіб працездатного віку 277 (58,6%). Причиною ампутації у 141 хворого був облітеруючий атеросклероз, у 133 – цукровий діабет, у 101 – травма, у 24 – термічні враження і в 73 – інші. Ампутаційні кукси на рівні стегна були в 272 (57,63%) хворих, на рівні гомілки – у 175 (37,07%), на рівні стопи – у 25 (5,3%). Двобічні ампутаційні дефекти спостерігали в 71 (15,04%) хворого, причому в 19 (4,02%) з них – на рівні різних сегментів. Протезовано 406 (86,01%) хворих. Терміни після ампутації: до 6 міс – 155 (32,84 %), від 6 до 12 міс – 122 (25,85 %), від 1 до 3 років – 84 (17,8%), від 3 до 5 років – 20 (4,24%), від 5 до 10 років – 30 (6,25%), понад 10 років – 61 (12,92%) хворих. Розвиток больового синдрому на протязі першого року після проведеної ампутації відмічено у 307 (65,04%), у термін від одного до п'яти років – у 109 (23,1%), понад п'ять років – у 56 (11,86 %) хворих. Фантомний больовий синдром діагностовано в 148 (31,35%), місцевий – у 234 (49,58%), змішаний – у 90 (19,07%) хворих.

Післяампутаційний больовий синдром, обумовлений болючою невромою спостерігали у 29 хворих, причому у 8 (3,42%) з них він перебігав як місцевий. Іншими причинами місцевого больового синдрому у 7 (3,0%) хворих були висхідний неврит, у 8 (3,42%) – намини, у 6 (2,6%) –травмоїди, у 4 (1,71%) – трофічні виразки, у 3 (1,3%) – хронічний остеомієліт та у 1 (0,43%) – нейротизація рубця. У 197 (84,12%) хворих діагностували місцевий післяампутаційний больовий синдром, який за характером та причинами виникнення відрізнявся від відомих больових станів. Поглиблений аналіз клінічних даних та параклінічних досліджень дозволив розділити цих хворих на чотири групи: місцевий остеоміодистрофічний синдром – 89 (38,02%) хворих; синдром кукси малогомілкової кістки – 45 (19,2%) хворих; тунельні нейропатії – 40 (17,1%) хворих; місцевий гіпертензивно-ішемічний больовий синдром (компартмент синдром) – 23 (9,8%) хворих.

Оцінку інтенсивності больового синдрому проводили за 100-бальною візуально-аналоговою шкалою (ВАШ). Поріг больової чутливості визначали за допомогою тензоалгометрії та баростезіометрії [Василенко А.М. и соавт., 1998].

Хворим виконували рентгенографію кукси в двох проекціях, оцінюючи стан кісткової тканини та оточуючих м'яких тканин (ступінь атрофії, наявність остеопорозу, стан кісткового опилу, розсмоктування, сформованість кісткової замикаючої пластинки, форму та локалізацію остеофітів, ступінь зміщення залишку малогомілкової кістки).

Діагностику локального остеопорозу проводили за даними рентгенограм, згідно розробленого способу діагностики локального остеопорозу в ампутаційних куксах нижніх кінцівок (патент України № 4212).

М'які тканини ампутаційних кукс нижніх кінцівок досліджували неінвазивною спектрофотометрією у спектральному діапазоні 400-850 нм [Петрук В.Г., 2000].

Визначення напруги кисню в м'яких тканинах проводили неінвазивно пульсоксіметром "Ютасоксі-200".

Стимуляційну електронейроміографію проводили за допомогою комп′ютеризованого комплексу "Neuroscreen" (Німеччина).

Loading...

 
 

Цікаве