WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Діагностика та лікування спастичного синдрому у хворих із застарілими ускладненими пошкодженнями хребта (автореферат) - Реферат

Діагностика та лікування спастичного синдрому у хворих із застарілими ускладненими пошкодженнями хребта (автореферат) - Реферат

В побудові реабілітаційних програм враховували різні механізми впливу на всі ланки формування порушення м'язового тонусу (кора, ретикулярна формація, стовбур головного мозку, спинний мозок і власне нервово-м'язовий апарат кінцівок) з урахуванням клінічних проявів таких порушень, а також розповсюдженості вегетативно-дистрофічних змін в кінцівках, які давали можливість планувати лікувально-кореляційні заходи, спрямовані на їхнє усунення.

При застосуванні базисної медикаментозної терапії в запропонованому нами комплексному лікуванні використовували вітамінотерапію (групи В, В12), тканинну терапію (алоє чи плазмол), церебролізін, судинні препарати (актовегин, нікотінову кислоту та спазмолітики).

З метою зменшення больового синдрому та дегенеративно – дистрофічних змін в уражених ділянках призначали нестероїдні протизапальні препарати, переважно селективні на ЦОГ-2, такі як діклоберл ретард, німесил, а також хондропротектори (алфлутоп).

Прозерин (або галантамин) призначали на тлі застосування натрію оксібутірату. За нашими спостереженнями натрій оксібутірат має м'язовий релаксуючий ефект, а також заспокійливу дію, що важливо у хворих із значним больовим синдромом та емоційно лабільних.

Із відомих міорелаксантів призначали мідокалм та баклофен, сирдалуд (тизанидин). Dysport (Великобританія) вводили у проекції рухових точок напруженого м'яза, по 30-50 одиниць на точку.

У випадках, коли базисна терапія була недостатньо ефективною, нами була запропонована антигомотоксична терапія. Використовували переважно Traumell S шляхом введення внутрішньом'язово 2,2 мл 1 раз на добу протягом 20 днів або ендолюмбально - по 2,2 мл через 2 дні (всього на курс 5), а також по БАТам по 2,2 мл кожен день протягом 12 днів.

Ми також розділяємо точку зору, що застосування звичайних методів електростимуляції протипоказаною при спастичних парезах і паралічах через можливість посилення м'язового спазму.

З іншого боку, використовуючи принцип реципрокності, підбираючи м'яз для стимуляції і параметри стимулюючого імпульсу ми досягли в своєму лікуванні обнадійливих результатів і за рахунок упорядкування реципрокних співвідношень і загального зниження збудливості вищої центральної нервової системи.

Досить ефективним було застосування протибольової електростимулюючої терапії за допомогою електростимулятора "Дельта – 101" з метою зменшення спастичного синдрому.

Для зменшення м'язових контрактур застосовували гальванізацію контрактурованих м'язів анодом, використовуючи його здатності підсилювати продукцію холінестерази, пригнічувати ацетилхолін і тим самим знижувати порушення в м'язах. При контрактурах, обумовлених кальцінуючим лігаментітом, осіфікуючим міозитом, трофічними змінами кісток суглобів застосовували електрофорез йоду і хлору на ділянку ураження.

З метою профілактики виникнення та прогресування контрактур, паралічів і парезів окремих м'язових груп у 8 хворих застосували так звані принципи інтенсивної ліквідації контрактур

Динамічну електронейростимулюючу терапію апаратом ДЕНАС застосували у 15 пацієнтів із спастичними порушеннями м'язового тонусу. При використанні динамічної електронейростимулюючої терапії апаратом ДЕНАС ми відмітили, що больовий синдром зменшився на 2 бали у всіх хворих із пошкодженнями в шийному та грудному відділах. Спастичні прояви не змінились у хворих із пошкодженнями в шийному відділі, а також у хворих класів А та В за Frankel; зменшились на 1- 2 бали в грудному та грудо-поперековому відділах.

Спеціальний масаж, тільки в щадному режимі, ЛФК, які застосовували всім хворим за розробленою нами методикою на протязі 7 етапів реабілітаційних заходів, дозволив нам адаптувати потерпілого до вертикального положення і пересування.

Для зняття больового синдрому і зменшення рефлекторного його впливу на спастичність м'язів ми у 14 пацієнтів використали техніку пропріоцептивного проторування для нижніх кінцівок по Кабату, посегментарну передню та бічну ротацію хребта, тракційну ротаційну маніпуляційну технологію, які були спрямовані на генералізоване розблокування хребта та кінцівок.

Для профілактики або здійснюваного лікування існуючих контрактур кінцівок застосовували спеціальні укладки хворого. При неефективності проводили оперативні втручання - ахилопластику, трисуглобовий артродез, модифіковану нами операцію за Стрейєром, міотенотомію відповідних м'язів.

Для кількісної оцінки ефективності лікування по зменшенню спастичних проявів у спінальних хворих ми використали бальну систему, запропоновану B.Lassale, A.Deburge, M.Benoist (1985), в нашій модифікації. Для цього використовували формулу:

(S2-S1) / (Sm – S1) x 100 %,

де Sm – максимальна сума балів (завжди рівна 13); S1 – начальна сума балів, що була розрахована до лікування; S2 – сума балів, що була розрахована після лікування.

В оцінку ефективності лікування спастичних проявів включили 4 основні показники, які відображають спастичні порушення: шкала АШФОРТ – для визначення спастичних порушень м'язового тонусу; дещо модифікована шкала F. Denis в балах для больового синдрому; клонуси за запропонованою нами шкалою в балах; захисні рефлекси Марі – Фуа в балах, які характеризують спінальний автоматизм,.

Клінічні результати нами оцінювались як: добрі – при покращенні від

20 % та вище; задовільні - до 20 %; без змін – після лікування покращення менше, ніж на 10 %.

Інші показники порушення функції спинного мозку: рухові порушення, які оцінювали за 5-ти бальною системою Nerve Injury Committee; стійкість стояння за Bohаnnon R., D.Wade; оцінка пасивних рухів; розлади рефлекторної, чутливої сфер; порушення функції тазових органів відображають ступінь відновлення загального стану спинного мозку, що дійсно важливо і при оцінці спастичного синдрому в динаміці його лікування. Ми в своїх спостереженнях відмітили, що при відновленні функції спинного мозку після травми в процесі лікування, коли зменшувались рухливі та чутливі розлади, покращувалась функція тазових органів паралельно у 10 хворих із 44 з травмою шийного відділу хребта спостерігалось і зменшення спастичних проявів. Але ще у 11 потерпілих (із 44) такої закономірності ми не відмітили. Тому ці показники ми віднесли до допоміжних.

Результати лікування хворих із спастичними проявами при застарілих ускладнених пошкодженнях хребта за динамікою больового синдрому оцінювали в балах (3 – болю нема; 2 - періодичний помірний біль; 1 – періодичний значний біль; 0 - постійний значний біль).

Д

9

инаміку клонусів стопи та наколінника оцінювали також за бальною системою: при тривалості клонусів більше 10 сек – 0 балів, 6 - 10 сек – 1, до 5 сек – 2, нема клонусів – 3.

Спінальний автоматизм, що відображає ступінь роз'єднання сегментарного апарату із головним мозком, який контролює його діяльність, оцінювали за захисними рефлексами Марі – Фуа в балах: наявність перехресного рефлексу – 0, згинальна відповідь – 1, відсутність – 2.

При оцінці результатів лікування після застосування антигомотоксичних препаратів (Тгаumell S 2,2 мл) відмітили покращення загального стану хворих, нормалізацію сну, апетиту, зникнення астенодепресивного синдрому, зменшення інтенсивності спастичних проявів, особливо коли застосовували ендолюмбальне введення Тгаumell S 2,2 мл і по БАТ. У наших спостереженнях більш значна дія препарату була відмічена у хворих із початково більш вираженими спастичними порушеннями. Зменшення інтенсивності спастичних порушень ми можемо пояснити протибольовою, протизапальною та імуностимуюючою діями, а також зняттям рефлекторного вегетативного компонента спастичних розладів і покращенням кровопостачання тканин, що в кінцевому результаті приводить до зниження м'язового гіпертонусу і сприяє тривалому зменшенню спастичних проявів у хворих із застарілою ускладненою травмою хребта.

Черезшірна електронейростимуляція при її тривалому застосуванні була також ефективним засобом для лікування спастичного синдрому. Найкращий результат ми отримали у хворих із пошкодженням в грудо-поперековому відділі хребта, у яких відмічались порушення м'язового тонусу за змішаним типом, дещо гірші - при пошкодженні в шийному відділі.

При аналізу динаміки змін спастичних порушень м'язового тонусу після здійсненого комплексного консервативного лікування відмітили, що згідно шкали АШФОРТ на 1 - 2 бали зменшились спастичні прояви. Гірші результати мали при пошкодженнях в шийному відділі і у хворих класів А та В за Frankel.

Динаміка рухових порушень після нашого лікування відображала більше ступінь відновлення загальної функції спинного мозку і менше характер спастичних розладів м'язового тонусу і в контексті покращення загальних результатів лікування може використовуватись. Кращі результати мали при пошкодженнях в грудо-поперековому відділі і у хворих класів Е, Д та С за Frankel.

При оцінці загальних клінічних результатів за зменшенням спастичних порушень м'язового тонусу після комплексного відновного лікування згідно формули (S2-S1) / (Sm – S1) x 100 % мали такі дані:

в шийному відділі - добрі – у 36 %, задовільні - у 51 %, без змін – у 13 % хворих;

Loading...

 
 

Цікаве