WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Діагностика та лікування спастичного синдрому у хворих із застарілими ускладненими пошкодженнями хребта (автореферат) - Реферат

Діагностика та лікування спастичного синдрому у хворих із застарілими ускладненими пошкодженнями хребта (автореферат) - Реферат

Апробація роботи. Основні положення дисертаційної роботи повідомлені на 6 -му конгресі за міжнародною участю ("Паллиативная медицина и реабилитация в здравоохранении", Москва (Росія) - Анталия (Турция), квітень 2004р.); на науково-практичній конференції, присвяченій 70-річчю спільної роботи Інституту патології хребта та суглобів імені проф. М.І.Ситенка АМН України та Слов'янського курорту з реабілітації хворих зі спінальною травмою 9-10 вересня 2004р., Слов'янск; Всеросійській науково-практичній конференції "Современные технологии диагностики, лечения и реабилитации больных с заболеваниями и повреждениями позвоночника, спинного мозга и периферической нервной системы", 23-24 березня 2005р., Курган; на 7-му конгресі за міжнародною участю ("Паллиативная медицина и реабилитация в здравоохранении", Москва (Росія) - Анталія (Турцяя),квітень 2005р.).

Структура та об'єм дисертації. Дисертація складається із вступу, огляду літератури, 2 розділів власних спостережень, підсумку, висновків, переліку посилань та додатку.Об'єм дисертації становить 156 сторінок. Робота ілюстрована 5 рисунками, 34 таблицями. Перелік посилань містить 189 джерел, з яких 88 кирилицею, 101 латиницею.

Публікації. За результатами дисертаційної роботи опубліковано 7 друкованих праць, із них 3 статті у фахових журналах та 4 тези доповіді на конференціях.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. Дисертаційна робота базується на результатах клінічних, електрофізіологічних, рентгенологічних, комп'ютерно–томографічних, магнітно-резонансно-томографічних досліджень.

Аналіз клінічного матеріалу показав, що у 72 постраждалих із 100 спостережень зразу ж після травми зникли активні рухи та чутливість в кінцівках, а у 28 відмічені часткове порушення рухової, рефлекторної та чутливої сфер спинного мозку, функції тазових органів. В подальшому позитивна неврологічна динаміка відмічена у 11 хворих із 72 з повним порушенням провідності спинного мозку і у 14 із 28 пацієнтів із частковим. Спастичні прояви м'язових порушень з'явились через 3- 4 тижні після травми у 75 із 100 постраждалих (клас А -28 , клас В -16, клас С – 16, клас Д -12, клас Е -3) і через 1,5 – 2 міс - у 25 (клас А -15, клас В-5, клас С -3, клас Д - 2). Причому, раніше починались і швидко прогресували спастичні прояви у хворих при пошкодженнях хребта та спинного мозку в шийному відділі. Ступінь пошкодження спинного мозку (часткове чи повне порушення функції) суттєво не впливав на час появи, виразність та прогресування спастичних проявів. З іншого боку, при відновленні функції спинного мозку з часом спостерігалось зменшення виразності спастичних проявів.

Відмітили, що більш значний біль спостерігався у хворих із пошкодженнями шийного відділу хребта та спинного мозку. Це можна пояснити наявністю в цьому відділі хребта потужних вегетативних гангліїв, які приймають участь в формуванні больових відчуттів.

Причому, біль в кінцівках у 65 із 100 постраждалих корелював із зростанням спастичності, а у 35 постраждалих такої кореляції не відмітили. Вираженність вісцероалгій у всіх хворих корелювала із зростанням спастичності.

Рухові порушення відрізнялись різноманітністю у залежності від рівня пошкодження спинного мозку. Так, у 5 потерпілих при високих ураженнях (С3-4) відмічався найтяжчий стан. Такі хворі не могли абсолютно хоч як себе обслуговувати і були повністю приковані до ліжка. В верхніх кінцівках відмічались елементи спастичних порушень м'язового тонусу (підвищувались сухожильні і періостальні рефлекси, помірний гіпертонус м'язів – 2 – 3 бали при більш значних рухових розладах – 3 – 2 бали. Розподіл хворих за рівнем пошкодження хребта представлений в таблиці 1.

Таблиця 1.

Шийний відділ хребта (44 хворих)

Грудний відділ хребта

(56 хворих)

Всього

хворих

С3-4

С5-7

Th1-4

Th5-7

Th8-L1

5

39

7

17

32

100

У

13

39 хворих при пошкодженнях на рівні С5-7 сегментів відмічались рухові порушення у верхніх кінцівках за млявим типом (парапарези, параплегії з низькими сухожильними та періостальними рефлексами, м'язовою гіпотонією та гіпотрофією).Спастичні порушення відмічались в міжреберних м'язах, а також в м'язах нижніх кінцівок. Причому вони за своєю виразністю суттєво не відрізнялись від хворих із пошкодженням на рівні С3-4 у 15 випадках. У 24 випадках спастичні розлади дуже швидко прогресували і при наявності значного больового синдрому із вегетативним компонентом ставали нестерпними для хворих. Навіть незначні зовнішні подразники (легкий подих вітру, стук, механічне подразнення шкіри, гучний звук) викликали посилення больового синдрому і рефлекторно спастичних проявів. Все це ми можемо пояснити наявністю в цьому регіоні потужних вегетативних гангліїв, які приймають участь в забарвленні больового синдрому і рефлекторно посилюють спастичні прояви. При додаткових методах обстеження у таких хворих виявлялась неліквідована передня компресія спинного мозку із грубою деформацією передніх відділів шийних хребців, що викликало подразнення розташованих поряд вегетативних гангліїв.

При аналізу хворих (7 випадків) із пошкодженнями хребта в верхньо-грудному відділі (Тн1-4) ми відмітили, що клініко–неврологічна симптоматика таких уражень суттєво не відрізняється від таких пошкоджень в нижньо-шийному відділі (С5-7). Це пояснюється анатомічною подібністю нервово-судинних утворень як спинного мозку, так і розташованих поряд структур. З іншого боку, у таких потерпілих не страждали верхні кінцівки, що при одних і тих же ідентичних ураженнях спинного мозку за класом Frankel хворі могли частково себе обслуговувати в побуті.

В своїх спостереженнях ми відмітили, що спастичні розлади не так швидко прогресували і не були такими виразними при пошкодженнях на рівні Тн3-4 навіть при неліквідованій компресії спинного мозку кістковими елементами тіл хребців (3 випадки) в порівнянні із нижньо-шийним відділом хребта. Одначе всі ці хворі відмічали значний больовий синдром із вегетативним компонентом.

Особливістю пошкоджень в середньому відділі хребта (Тн5-8) (17 спостережень) було те, що у таких хворих відмічались при одному і тому ж ступеню ушкодження спинного мозку (класи за Frankel) в порівнянні із пошкодженнями хребта краніальніше менший за своєю інтенсивністю больовий синдром в кінцівках та хребті, менш виразні спастичні прояви в м'язах тулуба та нижніх кінцівках і більш виразні за своїми клінічними проявами і інтенсивністю вісцероалгії. Найчастіше хворих турбували кардіалгії (у 7 випадках) та гастралгії (6 спостережень), які не купирувались звичайними анальгетиками та спазмолітиками.

Ці особливості ми можемо пояснити рефлекторним впливом вегетативної нервової системи в цьому регіоні на розташовані поряд внутрішні органи.

З іншого боку, час виникнення та прогресування спастичних проявів у таких хворих були більш повільними ніж при аналогічних пошкодженнях в верхніх відділах хребта. Ми вважаємо, що свій відбиток має тут якраз судинний фактор в анатомічній побудові спинного мозку в цьому відділі.

Особливостями грудо-поперекового відділу хребта є те, що на цьому рівні вже не така жорстка фіксація хребта реберним каркасом і з'являється більша рухомість хребта і при однотипних пошкодженнях в порівнянні із вище розташованими відділами є загроза наростання нестабільності і вторинної травматизації нервово – судинних елементів спинного мозку. Все це приводить до посилення больового синдрому і наростання спастичних проявів, які зменшити інколи дуже важко.

Тому питання про неліквідовану компресію спинного мозку при деформації спинномозкового каналу і нестабільності у таких хворих є дуже нагальним.

З іншого боку, переважно на рівні Тн12 - L1 закінчується спинний мозок і клінічні прояви пошкоджень на цьому рівні суттєво відрізнялись від аналогічних уражень краніальних відділів.

Пошкодження грудо-поперекового відділу (Тн9-12 - L1 ) спостерігали у 32 хворих.

Спастичні прояви не мали характерного для інших відділів прогресування і мали стабільність, якщо не здійснювалось відповідне лікування.

Додатковими методами обстеження (рентгенологічними, комп'ютерно- та магнітно-резонансно томографічними) у 5 випадках виявили нестабільність в хребцево-руховому сегменті, не усунену деформацію спинномозкового каналу та компресію нервово-судинних елементів спинного мозку, що давало підставу рекомендувати хірургічне лікування (декомпресія спинного мозку із наступною транспедикулярною фіксацією чи додатковою фіксацією ушкодженого сегмента хребта за рахунок кісткового спондилодеза). У 27 випадках здійснювали консервативне відновне лікування.

Таким чином, визначення особливостей клінічних проявів уражень спинного мозку на різних рівнях хребта при застарілих ускладнених пошкодженнях хребта у залежності від рухових, чутливих, рефлекторних порушень, розладів функції спинного мозку, стану опоро-рухового апарату кінцівок дає можливість визначити стан спастичних порушень м'язового тонусу.

Loading...

 
 

Цікаве