WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Особливості клінічної типології та лікування соматоформних розладів у підлітків із функціональними порушеннями серцево-судинної системи (автореферат) - Реферат

Особливості клінічної типології та лікування соматоформних розладів у підлітків із функціональними порушеннями серцево-судинної системи (автореферат) - Реферат

ВИСНОВКИ

  1. У роботі наведено теоретичне обґрунтування і нове вирішення актуальної наукової задачі, що полягає у розробці комплексного лікування соматоформних розладів у підлітків із функціональними порушеннями серцево-судинної системи на основідослідження особливостей клінічної типології, взаємодії резидуально-органічних, психосоціальних, конституціонально-генетичних чинників ризику при їх формуванні, оцінки ефективності психотерапії, кардіотропного лікування та диференційованої психофармакотерапії.

  2. За результатами факторного аналізу доведено значення впливу низки резидуально-органічних (hA2 = 0,25, FФ = 6,63; Fст = 4,38; р < 0.05), конституціонально-генетичних (hA2 = 0,35, FФ = 5,56; Fст = 4,25; р < 0.05) та психосоціальних чинників (hA2 = 0,40, FФ = 5,42; Fст = 3,49; р < 0.05), що обумовлюють відповідно 37,7, % 32,3% та 30,0 % питомої ваги умовного впливу особливостей етіології та патогенезу на виникнення та клінічний перебіг соматоформних розладів у підлітків.

  3. Визначено клінічно значущі варіанти фруструючих об'єктних відносин, що обумовлюють особливості типології та перебігу соматоформних розладів у підлітків із функціональними порушеннями серцево-судинної системи, сформовано чотири діагностичні моноквалітативні ознакосклади: "фрустраційні відносини використання (ФВк)", "фрустраційні відносини відповідності (ФВд)", "фрустраційні відносини незалежності (ФНз)", "фрустраційні відносини причетності (ФПр)". За результатами багатовимірного кореляційного аналізу доведено, що чинники фрустраційних об'єктних відносин корелюють з клініко-динамічними особливостями перебігу соматоформних розладів у підлітків із функціональними порушеннями серцево-судинної системи: ФВк та ФВд - із наявністю у підлітків соматоформної вегетативної дисфункції (tф = 3,04; tst = 2,78; р < 0,05); ФНз - із наявністю соматизованих афективних розладів (tф = 4,73; tst = 4,60; р < 0,01); ФПр – із наявністю у підлітків тривожно-фобічної та іпохондричної симптоматики (tф = 2,86; tst = 2,78; р < 0,05).

  4. У ході клініко-психопатологічного дослідження встановлено, що соматоформні розлади у підлітковому віці є гетерогенною групою психічних порушень, що утворюють континуум від відносно простих за своєю психічною структурою соматоформних вегетативних дисфункцій до поліморфних психопатологічних утворень з коморбідною симптоматикою у вигляді синдромально завершених депресивних, тривожно-фобічних, поведінкових та конверсійних порушень. Формування соматоформних розладів відбувається за допомогою механізмів патологічних психосоматичних взаємодій, які відображають різні етапи психічного онтогенезу та важкості розладу: психовегетативного реагування з вегетативною дисфункцією чи соматичною конверсією, соматизованої депресії, соціальної дезадаптації з іпохондричною переробкою психовегетативної та тривожно-фобічної симптоматики.

  5. Встановлено, що підлітки із соматоформними розладами характеризуются високою(CV = 42,3%) варіативністю реакцій на психотерапію і відносною однотипністю (CV = 12,3%) терапевтичних відповідей на кардіотропне лікування. Психотерапія упродовж 16 тижнів, забезпечує вірогідну редукцію симптоматики за підшкалами SCL-90-R: соматизації (р < 0,001), ворожості (р < 0,001), міжособистісної чутливості (р < 0,01) та фобічної тривоги (р < 0,05) у порівнянні з групою, яка отримувала кардіотропну терапію, де редукція цих показників не досягала рівня вірогідності. Кардіотропна терапія упродовж 16 тижнів, неселективними Я-блока- торами у підлітків - респондерів до лікування, забезпечує гармонічну редукцію тривожно-фобічної симптоматики за підшкалами SCL-90-R: тривоги (р < 0,001), фобічної тривоги (р < 0,001), депресії (р < 0,05), соматизації (р < 0,05).

  6. При психофармакотерапії соматоформних розладів у підлітків із функціональними порушеннями серцево-судинної системи препаратами вибору є антидепресанти - інгібітори зворотного захвату серотоніну, нейрометаболічні препарати з вегетостабілізуючою активністю, антиконвульсанти – тимоізолептики. При лікуванні сертраліном спостерігалася значуща редукція симптоматики за підшкалами SCL-90-R: соматизації (р < 0,05), обсесивно-компульсивних порушень (р < 0,001), депресії (р < 0,001), тривоги (р < 0,05), фобічної тривоги (р < 0,001) і психотизму (р < 0,05). За результатами факторного аналізу психотропна активність сертраліну при соматоформних розладах у підлітків у 70,2% пов'язана з прискореною редукцією симптомокомплексов: "гіпотимії з соматичним синдромом – (ГСС)" (h2A= 0,64; FФ = 6,31 ) та 18,3% - "психовегетативного – (ПВС)" (h2 A = 0,14; FФ = 8,42). Інстенон слід використовувати при лікуванні більш простих за клінічною типологією соматоформних розладах – соматоформних вегетативних дисфункцій. За результатами факторного аналізу психотропна активність інстенону при соматоформних розладах у підлітків у 84,6% пов'язана з прискореною редукцією "психовегетативного – (ПВС)" симптомокомплексу (h2A= 0,73; FФ = 10,02). Застосування ламотридґину показано у підлітків з ознаками органічного дизонтогенезу або за наявності вираженої сенесталгічної симптоматики. За результатами факторного аналізу психотропна активність ламотридґину при соматоформних розладах у підлітків в 72,3% випадків пов'язана з прискореною редукцією "пов'язаного з органічним дизонтогенезом (СОД)" симптомокомплексу (h2A= 0,65; FФ = 6,83 ).

  7. Розроблено науково обґрунтоване комплексне лікування соматоформних розладів у підлітків із функціональними порушеннями серцево-судинної системи, що включає: патогенетичну обґрунтованість, диференційованість, етапність терапевтичних втручань. Лікування має починатися із 8 тижневої психотерапії чи кардіотропної терапії. Кардіотропному лікуванню бета-блокаторами слід надавати перевагу у підлітків з високим рівнем обтяженості резидуально-органічними чинниками ризику, високим рівнем соматизації та тривоги. З психотерапії потрібно розпочинати в разі високої питомої ваги в формуванні соматоформних розладів психосоціальних чинників, наявності у внутрішній картині хвороби фруструючих об'єктних відносин, високого рівня міжособистісної чутливості та ворожості. Диференційовану психотропну терапію слід застосовувати у випадку недостатньої ефективності 8-тижневої психотерапії чи кардіотропного лікування на підставі урахування етіологічних, патогенетичних особливостей формування соматоформних розладів та виділення моноквалітативних симптомокомплексів: "психовегетативного – (ПВС)", "гіпотимії з соматичним синдромом – (ГСС)", "пов'язаного з органічним дизонтогенезом (СОД)". Як препаратам першої лінії вибору слід надавати перевагу інгібіторам зворотного захвату серотоніну, які проявляють афінітет відносно більшості клінічних симптомокомплексів, що спостерігаються при даній патології та відрізняються низьким ризиком побічних ефектів. Сертралін може бути рекомендовано для терапії соматоформних розладів у підлітковому віці. Інстенон доцільно використовувати при лікуванні соматоформних вегетативних дисфункцій. Застосування ламотридґину доцільно при наявності у клінічній картині вираженого резидуально-органічного радикала та хронічному соматоформному больовому розладі.

СПИСОК праць,опублікованих за темою дисертації

  1. Бикшаева Я.Б. О взаимосвязи особенностей вегетативной регуляции и клинической типологии психопатологических нарушений у детей с соматоформными и невротическими расстройствами // Вісник психічного здоров'я . – 1999. – № 4. – С. 47-52.

  2. Бикшаева Я.Б. Сравнительная характеристика терапевтической эффективности инстенона, циталопрама и финлепсина-ретарда при лечении подростков с соматоформными расстройствами // Архів психіатрії. – 2001. – № 3 (26) . – С. 77-82.

  3. Бикшаева Я.Б. Клиническая эффективность инстенона при лечении соматоформных расстройств у подростков // Медицинские исследования. – 2001. – № 1. – С. 63-70.

  4. Бикшаева Я.Б. Медикаментозная терапия соматоформных расстройств в подростковом возрасте // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л.Шупика. – 2001. – Т.3. – вип..10. – С. 1199-1211.

  5. Бікшаєва Я.Б. Взаємодія конституціонально-генетичних, резидуально-органічних і мікросоціальних чинників при формуванні психосоматичних розладів у дітей та підлітків // Архів психіатрії. – 2003. – № 3 (34). – С. 124-130.

  6. Бикшаева Я.Б. Семейная терапия подростков с соматоформными расстройствами: интеграция когнитивных, бихевиоральных и психодинамических концептуально-методических подходов // Архів психіатрії. – 2003. – № 4 (35). – С. 123-130.

  7. Бикшаева Я.Б., Марценковский И.А. Применение ципрамила для лечения депрессивных и тревожно-фобических расстройств у подростков с функциональными нарушениями сердечно-сосудистой системы // Архів психіатрії. – 2002. – № 1 (28). – С. 90-94.

  8. Бикшаева Я.Б., Марценковский И.А. Медикаментозная терапия соматоформных расстройств в подростковом возрасте (сравнительное рандомизированное исследование терапевтической эффективности инстенона, циталопрама и финлепсина-ретарда) // Український вісник психоневрології. – 2002. – № 10. – В.1 (30). – С. 159-161.

  9. Марценковский И.А., Бикшаева Я.Б. Психосоматические взаимоотношения в детско-подростковом возрасте. Взгляд через призму психиатрии развития // Доктор: Всеукраинский медицинский журнал. – 2002. – № 6. – С. 41 – 44.

  10. Марценковский И.А., Бикшаева Я.Б. Клинико-динамические особенности соматоформных расстройств у подростков с функциональными нарушениями сердечно-сосудистой системы // Архів психіатрії. – 2004. – № 4 (39). – С. 62-69.

  11. Табачников С.И., Марценковский И.А., Бикшаева Я.Б. Дифференцированная терапия соматоформных расстройств в подростковом возрасте: терапевтические подходы и их эффективность // Журнал психиатрии и медицинской психологии. – 2004. – № 4 (14). – С. 8-16.

Loading...

 
 

Цікаве