WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Особливості клінічної типології та лікування соматоформних розладів у підлітків із функціональними порушеннями серцево-судинної системи (автореферат) - Реферат

Особливості клінічної типології та лікування соматоформних розладів у підлітків із функціональними порушеннями серцево-судинної системи (автореферат) - Реферат

Публікації: За матеріалами дисертації опубліковано 11 наукових праць, у тому числі 10 статей в наукових фахових виданнях (згідно з переліком ВАК України), із них 6 - самостійні.

Структура і обсяг дисертації. Дисертацію викладено на 191 сторінці машинопису (146 сторінок - основний текст). Робота складається зі вступу, огляду літератури, п'яти розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів дослідження, висновків, списку використаних джерел. Матеріали дисертації ілюструють 17 таблиць, 9 рисунків та 4 схеми. Перелік використаних джерел містить 306 найменувань, з яких 206 вітчизняних, 100 зарубіжних.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

За умови інформованої згоди хворих та їх батьків у період 1998 - 2003 рр. обстежено 186 підлітків у віці 12 - 17 років (середній вік – 14,7 0,7 років) із СФР (F. 45). З дослідження виключали підлітків із підтвердженою органічною кардіоваскулярною патологією та органічним ураженням ЦНС. Коморбідна психічна патологія враховувалася, але не була підставою для виключення з вибірки. Дослідження проводилося у два етапи (рис.1).

Рис. 1. Дизайн 2-го этапу дослідження.

На першому - вивчали клінічну типологію СФР, досліджували роль конституціонально-генетичних, церебрально-органічних, психосоціальних чинників у їх виникненні, на другому, який складався із двох фаз, визначали ефективність психотерапії, кардіотропної терапії та диференційованої психофармакотерапії при лікуванні СФР у підлітків. Перша фаза другого етапу дослідження являла собою 8-тижневе відкрите порівняльне контрольоване дослідження ефективності психотерапії та кардіотропного лікування. Друга фаза включала два 8-тижневих, незалежних відкритих порівняльних контрольованих дослідження: 1) оцінки ефективності психотерапії та кардіотропного лікування у 47 респондерів до лікування; 2) оцінки ефективності монотерапії інстеноном, сертраліном, ламотридґином у 67 нонреспонденрів до психотерапії та кардіотропної терапії. Обстеження підлітків проводилося перед лікуванням, через 8 і 16 тижнів терапії.

Перед початком дослідження підлітків було рандомізовано за статтю, віком, діагностичними категоріями МКХ-10 та рівнем соматизації згідно з SCL-90-R. Наприкінці першої фази дослідження пацієнтів було поділено на респондерів (з редукцією інтегрального показника субшкали соматизації SCL-90-R більше, ніж на 50%) та нонреспондерів (з редукцією інтегрального показника субшкали соматизації SCL-90-R менше, ніж на 50 %).

За результатами факторного аналізу доведено значення впливу низки резидуально-органічних (hA2 = 0,25, FФ = 6,63; Fст = 4,38; р < 0.05), конституціонально-генетичних (hA2 = 0,35, FФ = 5,56; Fст = 4,25; р < 0.05) та психосоціальних чинників (hA2 = 0,40, FФ = 5,42; Fст = 3,49; р < 0.05), що обумовлюють відповідно 37,7, % 32,3% та 30,0 % питомої ваги умовного впливу особливостей етіології та патогенезу на виникнення та клінічний перебіг СФР у підлітків (рис.2).

Окремі фактори (переважання типу нервово-психічного реагування, несформованість адаптаційних механізмів, порушення саморегуляції вісцеральних систем - "locus morbi", особистісні особливості переживання стресу або фрустрації) виступали, як ознаки предиспозиції (ґрунту) на тлі якої формувалися СФР, інші (психогенії; інтерперсональні сімейні стосунки; проблеми, пов'язані з соціалізацією) - набували пускового (каталізуючого) значення.

Доведене значення резидуально-органічної недостатності та конституціонально-генетичної обтяженості як предикторів виникнення СФР у підлітків. Спадкову обтяженість на психічні захворювання виявлено у 75,8% підлітків: психосоматичні розлади - у 50,8% (ФП ССС - у 35,0%), афективні - у 17,5%, ендогенно-процесуальні захворювання - у 7,5% найближчих родичів підлітків із СФР. Відхилення у психофізичному розвитку до 3-х років встановлено у 43,3% підлітків: прояви невропатії - у 35,0%, різні порушення розвитку - у 8,3% рандомізованих пацієнтів. Особистісні девіації виявлені у 65% підлітків та у 6,7% їх батьків (рис. 2а).

а

1-Спадкова обтяженість на психічні захворювання

2-Особистісні аномалії у дитини

3-Порушення розвитку до 3- річного віку

4-Спадкова обтяженість на функціональні порушення з боку внутрішніх органів тієї ж системи

5-Особистісні аномалії у батьків

б

1-Залишкові явища раннього органічного ураження ЦНС (перинатальне ураження ЦНС)

2-Патологія вагітності

3-Порушення вигодовування

4-Патологія пологів

5-Травми, операції, інтоксикації

6-Ліволатеральний профіль сенсомоторної конституції

в

1-Патологія виховання

2-Порушення системи "мати – дитина"

3-Фрустраційні чинники, пов'язані з відвідуванням дитячих закладів.

4-Сиблінгове суперництво

5-Психоемоційні перевантаження

6-Конфлікти у сім'ї та пияцтво батьків

Рис.2. Розподіл питомої ваги найбільш значущих конституціонально–генетичних (а), резидуально-органічних (б), психосоціальних (в) чинників ризику виникнення соматоформних розладів у підлітків із функціональними порушеннями серцево-судинної системи

Резидуально-органічну недостатність, відмічено у 59,2%, патологію вагітності у 47,5% матерів, обстежуваних підлітків, пологів – у 34,2%, різноманітні порушення вигодовування у малечому віці – у 38,4%, травми голови, інтоксикації, операції під наркозом – у 16,7% підлітків (рис. 2б).

Найбільш значущими психосоціальними чинниками ризику формування СФР були: патологія виховання (частіше у вигляді гіперпротекції, лише інколи - гіперсоціализації) - у 70,0% родин, порушення у системі "мати - дитина" - у 62,5%, наявність фрустраційних чинників, пов'язаних із відвідуванням дитячих закладів - у 35,0%; наявність сиблінгового суперництва - у 31,7%, психоемоційні перевантаження - у 25,0%, конфлікти у сім'ї та зловживання алкоголем - у 10,0% (рис. 2в).

За результатами багатовимірного кореляційного аналізу встановлено, що несприятливі психосоціальні фактори ризику на різних етапах особистісного розвитку дитини визначають формування фрустраційних типів об'єктних відносин, що впливають на клініко-динамічні особливості СФР у підлітків із ФП ССС (tф = 3,89; tst = 3,36; р < 0,01).

При проведенні кореляційного аналізу низки клінічних та поведінкових ознак, особливостей проблемно-вирішальної поведінки підлітків із СФР у фрустраційних ситуаціях було виділено чотири клінічно значущі моноквалітативні ознакосклади. Ознакосклад - "фрустраційні відносини використання (ФВк) описував дезадаптивну поведінку, пов'язану з невмінням самостійно задовольняти вітальні та морально етичні потреби. Ознакосклад - "фрустраційні відносини відповідності (ФВ)" включав дезадаптивну поведінку, пов'язану з невмінням підкорятися прийнятим у референтній групі та суспільстві нормам поведінки, приймати запропоновані іншими морально-етичні цінності. Ознакосклад - "фрустраційні відносини незалежності (ФНз)" характеризував дезадаптивну поведінку, що ґрунтувалася на нездатності досягнення балансу між бажанням у першу чергу задовольняти свої потреби та необхідністю відповідати очікуванням референтної групи та мати право на власні думки, почуття, вчинки при високому рівні соціальної конформності. Ознакосклад - "фрустраційні відносини причетності (ФПр)" відбивав дезадаптивну поведінку, пов'язану з невмінням брати на себе відповідальність за власні та чужі вчинки.

За результатами багатомірного кореляційного аналізу доведено, що чинники фрустраційних об'єктних відносин корелюють з клініко-динамічними особливостями перебігу СФР у підлітків із ФП ССС: ФВк та ФВд - із наявністю у підлітків соматоформної вегетативної дисфункції (tф = 3,04; tst = 2,78; р < 0,05); ФНз - із наявністю соматизованих афективних розладів (tф = 4,73; tst = 4,60; р < 0,01); ФПр – із наявністю у підлітків тривожно-фобічної та іпохондричної симптоматики (tф = 2,86; tst = 2,78; р < 0,05).

Аналіз феноменологічних та клініко-динамічних особливостей СФР у дитячо-підлітковому віці дозволив виявити співвідношення між власне дисморфними порушеннями та коморбідними тривожно-фобічними, депресивними, дисоціативними, іпохондричними симптомокомплексами (табл.1).

Таблиця 1

Коморбідна психічна патологія при соматоформних розладах у підлітків із функціональними порушеннями серцево-судинної системи

Коморбідні психічні розлади

I група

N =66

II група

N =59

III група

N =61

абс.

%

абс.

%

абс.

%

Тривожно-фобічні розлади

8

12,1

14

23,7

29

47,5

панічний розлад

8

12,1

0

0

9

14,7

агорафобія з панічним розладом

0

0

0

0

7

11,5

агорафобія без панічного розладу

0

0

0

0

6

9,8

соціальні фобії

0

0

14

23,7

3

4,9

генералізований тривожний розлад

0

0

0

0

4

6,6

Дисоціативні (конверсійні) розлади

0

0

3

5,1

5

8,2

Депресивні розлади

0

0

22

37,3

4

6,5

депресивнийепізод

0

0

13

22,0

4

6,5

дистимія

0

0

6

10,2

0

0

циклотимія

0

0

3

5,1

0

0

Конституціонально обумовлені реакції в межах адаптаційних розладів

13

19,7

5

8,5

7

11,5

з переважанням тривожно-депресивних реакцій

13

19,7

0

0

7

11,5

з переважанням депресивних реакцій

0

0

5

8,5

0

0

Loading...

 
 

Цікаве