WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Особливості клінічної типології та лікування соматоформних розладів у підлітків із функціональними порушеннями серцево-судинної системи (автореферат) - Реферат

Особливості клінічної типології та лікування соматоформних розладів у підлітків із функціональними порушеннями серцево-судинної системи (автореферат) - Реферат

5. Розробити науково обґрунтоване комплексне лікування соматоформних розладів у підлітків із функціональними порушеннями серцево-судинної системи.

Об'єкт дослідженнясоматоформні розлади у підлітків із функціональними порушеннями серцево-судинної системи.

Предмет дослідженняособливості клінічної типології, а також комплексне лікування соматоформних розладів у підлітків із функціональними порушеннями серцево-судинної системи.

Методи дослідження. Клініко-психопатологічний, клінічна шкала самозвіту Symptom-Check-Liste-revised - SCL-90-R (L.R. Derogatis, Cleary P.A. et al., 1977), психофармакотерапев- тичний (Ю.А.Александровский, 1973), методи математичноїстатистики.

Клініко-психопатологічний метод ґрунтувався на загальноприйнятих підходах щодо психіатричного обстеження пацієнтів. Діагностику психічних та поведінкових розладів здійснювали згідно з клінічними критеріями МКХ-10 шляхом стандартизованого інтерв'ю та спостереження, зокрема оцінювали кількісну та якісну характеристики скарг, виявляли психопатологічну симптоматику, функціонування сфер психіки тощо; крім того, для визначення чинників ризику соматоформних розладів ретельно вивчали дані анамнезу (наявність резидуально-органічних, психосоціальних та конституціонально-генетичних чинників). За клінічною шкалою самозвіту SCL-90-Rпроводився порівняльний аналіз клінічної динаміки функціональних порушень з боку серцево-судинної системи та психічних порушень під впливом психотерапії, кардіотропного лікування та психофармакотерапії. Для визначення меж норми за 9 субшкалами SCL-90-R (соматизації, нав'язливих порушень, інтерперсональної сензитивності, депресії, тривоги, ворожості, фобічної тривоги, параноїдного мислення, психотизму) використовували нормативні дані, отримані в Інституті психології в лабораторії психології посттравматичного стресу та психотерапії РАН. Психофармакотерапевтичний метод застосовувався для визначення клінічної ефективності психофармакотерапії та передбачав оцінку вираженості симптоматики в умовних балах за 4-бальною шкалою з подальшим визначенням абсолютного та відносного зміщення симптоматики за два місяці терапії. Отримані результати дослідження обробляли за допомогою методів математичноїстатистики. За критерій вірогідності використано t-критерій Стьюдента (В.Госсет, 1908). Порівняння середніх величин здійснювали за допомогою тесту Колмогорова-Смирнова, а парних значень - за критерієм Вілкоксона (Г.Ф.Лакин, 1990). Достовірним вважали рівень значення P<0,05. Дослідження взаємозв'язку між параметрами проводили за допомогою дисперсійного аналізу: розраховували довірчі інтервали для генеральної дисперсії (з використанням критерію 2-критерію Пирсона), стандартного відхилення та коефіцієнта варіації (К.Пирсон, 1900). Оцінку сили впливу окремих чинників проводили за методом Снедекора (С.Снедекор, 1961 ).

Наукова новизна одержаних результатів. Отримані нові данні про вплив низки резидуально-органічних, конституціонально-генетичних та психосоціальних чинників на виникнення і клінічний перебіг соматоформних розладів у підлітків. Вперше показано, що несприятливі психосоціальні чинники на різних етапах особистісного розвитку дитини спричиняють формування фрустраційних типів об'єктних відносин, які корелюють з певними особливостями клінічної типології та перебігу соматоформних розладів у підлітків із функціональними порушеннями серцево-судинної системи. Вперше отримано нові дані про особливості клінічної типології соматоформних розладів у підлітків із функціональними порушеннями серцево-судинної системи. Вперше встановлено, що дані розлади утворюють континуум від відносно простих за своєю психічною структурою соматоформних вегетативних дисфункцій до поліморфних психопатологічних утворень із коморбідною симптоматикою у вигляді синдромально-завершених депресивних, тривожно-фобічних, поведінкових і конверсійних порушень. Уперше проведено порівняльне контрольоване дослідження застосування психотерапії та кардіотропного лікування неселективним бета-адреноблокатором у підлітків із соматоформними розладами, на підставі якого визначено особливості клінічної типології респондерів та нонреспондерів до даної терапії та доведено клінічну ефективність цих методів лікування. Вперше проведено порівняльне контрольоване дослідження застосування диференційованої психофармакотерапії у підлітків із соматоформними розладами, не чутливих до психотерапії та кардіотропного лікування, на підставі якого доведено клінічну ефективність нейрометаболічних препаратів, антидепресантів - селективних інгібіторів зворотного захвату серотоніну, тимоізолептиків. Вперше визначено спектр психотропної активності інстенону, сертраліну, ламотридґину у підлітків із функціональними порушеннями серцево-судинної системи. Уперше розроблено науково обґрунтоване комплексне лікування соматоформних розладів у підлітків із функціональними порушеннями серцево-судинної системи.

Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення мають виявлені та описані в роботі резидуально-органічні, психосоціальні, конституціонально-генетичні чинники ризику, особливості клінічної типології соматоформних розладів у підлітків із функціональними порушеннями серцево-судинної системи, а також данні про порівняльну клінічну ефективність психотерапії, бета-блокаторов, антидепресантів, тимоізолептиків, нейрометаболічних препаратів при лікуванні вищезазначених розладів. Особливу значимість мають показання до диференційованої психофармакотерапії інгібіторами зворотного захвату серотоніну (сертраліном), нейрометаболічними препаратами (інстеноном), тимоізолептиками (ламотридґином). Розроблене дисертантом науково обгрунтоване комплексне лікування соматоформних розладів у підлітків із функціональними порушеннями серцево-судинної системи дозволяє підвищити ефективність та скоротити терміни лікування цих розладів, знизити питому вагу ускладнень і побічних ефектів у випадку застосування біологічної терапії.

Результати дослідження впроваджено у практику Полтавської обласної клінічної психіатричної лікарні ім. О.Ф.Мальцева, Вінницької обласної психоневрологічної лікарні ім. акад. О.І.Ющенка, Київської обласної психоневрологічної лікарні №2, а також до педагогічного процесу кафедри психіатрії Вінницького Національного медичного університету ім. М.І.Пирогова.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою роботою. Автором визначено актуальність теми, сформульовано мету та задачі дослідження, проведено аналіз вітчизняної та іноземної наукової літератури за проблемою, що вивчалась. Самостійно здійснено весь обсяг досліджень (клініко-психопатологічне, за клінічною шкалою самозвіту SCL-90-R, психофармакотерапевтичне), а також інтерпретацію та аналіз отриманих результатів. Дисертантом самостійно сформовано базу даних, виконано статистичну обробку, оформлено таблиці та ілюстративний матеріал, написано всі розділи дисертації, сформульовано висновки. Здобувачем особисто розроблено основні практичні та теоретичні положення роботи та проведено впровадження отриманих результатів в практику охорони здоров'я України.

Особистий внесок здобувача до публікацій у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України, що написані у співавторстві, є наступним: у статті № 7 (згідно зі списком праць, опублікованих за темою дисертації, який наведено наприкінці автореферату) автором самостійно досліджено клінічну ефективність інгібіторів зворотного захвату серотоніну при лікуванні депресивних та тривожно-фобічних розладів у підлітків на підставі комплексного, динамічного клініко-психопатологічного обстеження з подальшим аналізом його результатів, сформульовано висновки; у статті № 8 дисертантом особисто розроблено критерії рандомізації порівняльних груп, проведено клініко-психофармакологічне обстеження підлітків, побудовано шкалу і проведено ранжирування психопатологічної симптоматики з подальшим аналізом результатів, сформульова- но висновки; у статті № 9 здобувачем проаналізовано етапи формування соматоформних розладів та механізми трансформації соціально-психологічних чинників ризику в дисморфні порушення; у статті № 10 здобувачем власноруч сформовано порівняльні групи, проведено клініко-динамічне та феноменологічне обстеження з подальшим аналізом результатів, сформульовано висновки; у статті № 11 дисертантом самостійно проведено порівняльний аналіз ефективності психотерапії, кардіотропної терапії, диференційованої психофармакотерапії при лікуванні підлітків із СФР, обґрунтовано диференційоване застосування психотерапії та медикаментозного лікування, встановлено спектри їх психотропної активності, сформульовано висновки.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідалися та обговорювалися на конференціях, симпозіумах, семінарах: V школі-семінарі Асоціації психіатрів України (Судак, 2001р.); Всеукраїнській конференції психіатрів з міжнародною участю (Львів, 2001р.); Міжнародній науково-практичній конференції: "Актуальні проблеми соціальної і судової психіатрії та наркології" (Київ, 2001р.); II Національному Конгресі неврологів, психіатрів та наркологів України "Психоневрологія ХХІ століття" (Харків, 2002р); Міжнародній науково-практичній конференції: "Біосоціальна модель як нова парадигма розвитку психіатрії", (Сімеїз, 2002р).

Loading...

 
 

Цікаве