WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Лікування і профілактика гнійно–септичних та тромбоемболічних ускладнень лапароскопічної холецистектомії (автореферат) - Реферат

Лікування і профілактика гнійно–септичних та тромбоемболічних ускладнень лапароскопічної холецистектомії (автореферат) - Реферат

У дисертаційній роботі представлені теоретично узагальнені нові практичні шляхи вирішення наукового завдання – поліпшення результатів хірургічного лікування калькульозного холециститу у пацієнтів з високим ризиком виникнення гнійно–септичних і тромбоемболічних ускладнень. Наукове завдання виконане шляхом вивчення патогенетичних механізмів виникнення гнійно–септичних і тромбоемболічних ускладнень з використанням методу дискримінантного аналізу, динамічного ультразвукового дослідження жовчних проток і ложа жовчного міхура, вивчення токсичності перитонеального ексудату, аналізу результатів використання антибіотиків нового покоління й низькомолекулярних гепаринів з оцінкою вірогідності показників.

1. На основі вивчення факторів ризику виникнення гнійно–септичних ускладнень з використанням дискримінантного аналізу виділені фактори, які суттєво впливають на частоту виникнення запальних ускладнень: технічні труднощі під час виконання операції, тривалість втручання, наявність ускладнених форм гострого холециститу, розкриття жовчного міхура під час операції, вік хворого, а також досвід хірурга.

2. Застосування дискримінантного методу дозволяє чітко визначити пацієнтів з групи підвищеного ризику виникнення гнійно–септичних ускладнень і прогнозувати їх появу після здійснення лапароскопічної холецистектомії. Побудована математична модель має достатню значущість (Р < 0,001), а також високу якість розпізнавання (87,8%), що підтверджує її надійність.

3. Метод визначення токсичності ексудату з черевної порожнини в поєднанні з динамічним ультразвуковим дослідженням підпечінкового заглиблення дозволив об'єктивно виявити запальні зміни у черевній порожнині, прогнозувати виникнення гнійно–септичних ускладнень, а також своєчасно призначати патогенетично обгрунтовану терапію.

4. Результати динамічного ультразвукового дослідження і визначення токсичності перитонеального ексудату підтвердили раціональність використаних схем призначення антибіотиків у хворих за різного ступеня ризику виникнення гнійно–септичних ускладнень: хворим за відсутності факторів ризику достатньо вводити антибіотик широкого спектру дії одноразово під час премедикації; за підвищеного ризику – протягом не більше 1 доби. Тривалість антибактеріальної терапії за неускладненого перебігу післяопераційного періоду не повинна перевищувати 3 діб.

5. Впровадження розробленого способу профілактики нагноєння операційної рани з застосуванням аплікаційних сорбентів (полісорбу, імосгенту) дозволило зменшити частоту нагноєння операційної рани у 2,6 разу.

6. Розроблено схему профілактики тромбоемболічних ускладнень, у якій взяті до уваги фактори ризику, її використання забезбечило диференційований підхід до визначення дози і тривалості введення фраксипарину, застосовані також фізичні профілактичні заходи, спрямовані на мінімізацію впливу патологічних факторів, що спричиняють тромбоемболічні ускладнення.

7. Застосування розроблених схем профілактики з огляду на сумарний профіль ризику хворого дозволило знизити частоту гнійно–септичних ускладнень у 2,7 разу, тромбоемболічних – у 3 рази.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Біляєва О. А., Мохамед Хасса Салем Хасам, Курилішин В. П., Біляєв В. В. Патогенетичне обґрунтування способу профілактики нагноєння операційної рани у хворих з розлитим та загальним перитонітом // Зб. наук. праць співробітн. КМАПО ім. П. Л. Шупика. – 2000. – Вип. 9, Кн. 1. – С. 86–90 (дисертантові належать фактичний матеріал, оформлення статті, його участь була основною в аналізі результатів статистичних досліджень).

2. Беляев В. В. Факторы риска нагноения операционных ран при перитоните и их статистический анализ // Біль, знеболювання і інтенсив. терапія. – 2000. – №1(д). – С. 83–86.

3. Беляева О. А., Гордейчук П. И., Кириченко А. А., Устинченко Ф. А., Беляев В.В Причины неудовлетворительных результатов лечения больных острым холециститом, осложнённым перитонитом // Зб. наук. праць співробітн. КМАПО ім. П. Л. Шупика. – 2000. – Вип. 9, Кн. 4. – С. 290–293. (дисертант брав активну участь у підготовці фактичного матеріалу, його участь була основною в аналізі результатів, бібліографічному пошуку, статистичних дослідженнях).

4. Ничитайло М. Е., Беляев В. В. Профилактика тромбоэмболических осложнений в лапароскопической хирургии // Клін. хірургія. – 2001. – № 7. – С. 21–26. (дисертантові належить основна роль у підготовці матеріалу, його участь була основною в аналізі результатів, бібліографічному пошуку).

5. Ничитайло М. Е., Дяченко В. В., Литвиненко А. Н., Огородник П. В., Скумс А. В., Кондратюк А. П., Беляев В. В. Уроки лапароскопической холецистэктомии (обобщение опыта) // Клін. хірургія. – 2001. – № 10. – С. 6–9. (дисертантові належить роль у підготовці матеріалу, аналізі результатів, бібліографічному пошуку).

6. Ничитайло М. Е., Огородник П. В., Беляев В. В., Петренко К. Н. Инфекционные осложнения заживления операционной раны в лапароскопической хирургии // Клін. хірургія. – 2002. – № 11–12. – С. 53–55. (дисертант брав участь у підготовці фактичного матеріалу, його участь була основною в аналізі результатів, статистичних дослідженнях).

7. Ничитайло М. Е., Огородник П. В., Беляев В. В Инфекционно–воспалительные осложнения в лапароскопической хирургии и их профилактика // Клін. хірургія. – 2003. – № 4–5. – С. 73. (дисертантові належить основна роль у підготовці матеріалу, його участь була основною в аналізі результатів, бібліографічному пошуку).

8. Ничитайло М. Ю., Огородник П. В., Біляєв В. В., Стасенко А. А. Аналіз та профілактика інфекційно–запальних ускладнень лапароскопічної холецистектомії // Львів. мед. часопис. – 2004. – Т. 10, № 2. – С. 67–70. (дисертантові належить провідна роль у підборі матеріалу, оформленні статті, аналізі результатів, статистичних дослідженнях).

9. Ничитайло М. Е., Огородник П. В., Беляев В. В. Инфекционно–воспалительные осложнения лапароскопической холецистэктомии // Клін. хірургія. – 2004. – № 4–5. – С. 54–55. (дисертантові належить провідна роль в оформленні статті, його участь була основною в статистичних дослідженнях).

10. Ничитайло М. Е., Огородник П. В., Щербина С. И., Беляев В. В. Профилактика и лечение внутрибрюшных гнойных осложнений после выполнения лапароскопической холецистэктомии с применением вмешательств под контролем ультразвукового исследования // Клін. хірургія. – 2005. – № 4–5. – С. 73. (дисертант брав активну участь у підготовці фактичного матеріалу, його участь була основною в аналізі результатів, бібліографічному пошуку, статистичних дослідженнях).

11. Патент № 31305 А Україна, А 61В17/00. Спосіб профілактики нагноєння операційних ран / О. О. Біляєва, А. П. Радзіховський, В. В. Біляєв (Україна). – Заявлено 03.08.98; Опубл. 29.03.2000 // Бюл. № 2.

12. Патент № 52951 А Україна, G 01N33/48. Спосіб визначення токсичності біологічних середовищ/ О. О. Біляєва, І. І. Бойко, В. І. Перепадя, В. В. Біляєв (Україна). – Заявлено 24.12.01; Опубл. 15.01.03 // Бюл. № 1.

13. Нововведення. – Реєстр галузевих нововведень. Спосіб визначення токсичності біологічних середовищ / О. О. Біляєва, І. І. Бойко, В. М. Перепадя, В. В. Біляєв, В. М. Яцун. Реєстр №170/19/03. – К., 2003. – Вип. 18–19. – С. 117.

14. Радзиховский А. П., Беляева О. А., Подлесный В. И., Беляев В. В. Профилактика и факторы риска возникновения нагноения операционной раны // Наук. вісн. Ужгород. ун–ту. Сер. Медицина. – 1999. – Вип. 10. – С. 162–164.

15. Беляева О. А., Кабан А. П., Шевченко Ю. Н., Беляев В. В. Комплексный препарат на основе кремнийорганической матрицы "имосгент" в комплексном лечении гнойных ран // Наук. вісн. Ужгород. ун–ту.– Сер. Медицина. – 1999. – Вип. 10. – С. 12–13.

16. Ничитайло М. Ю., Огородник П. В., Щербина С. І., Біляєв В. В. Інфекційно–запальні ускладнення лапароскопічної холецистектомії та їх профілактика // Нові технології в хірургії: Матеріали наук.–практ. конф. – К., 2002. – С. 183–186.

17. Ничитайло М. Е., Огородник П. В., Беляев В. В. Профилактика послеоперационных венозных тромбоэмболий в лапароскопической хирургии: Метод. рекомендации. – К., 2004. –26 с.

Анотація

Біляєв В. В. Лікування і профілактика гнійно–септичних і тромбоемболічних ускладнень лапароскопічної холецистектомії. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук зі спеціальності 14.01.03 – хірургія. – Інститут хірургії та трансплантології АМН України. – Київ, 2006.

Loading...

 
 

Цікаве