WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Лікування і профілактика гнійно–септичних та тромбоемболічних ускладнень лапароскопічної холецистектомії (автореферат) - Реферат

Лікування і профілактика гнійно–септичних та тромбоемболічних ускладнень лапароскопічної холецистектомії (автореферат) - Реферат

Залежно від використання тієї або іншої схеми профілактики ТЕУ хворі були розподілені на три групи:

– перша група – 2297 хворих, яким ЛХЕ здійснена в період з 1993 по 1996 р. (з метою тромбопрофілактики хворим вводили гепарин в малих або підібраних дозах, фраксипарин застосовували епізодично);

– друга група – 4372 хворих, оперованих в період з 1997 по 2000 р. (фраксипарин застосовували для профілактики ТЕУ, не беручи до уваги фактори ризику);

– третя група – 2434 пацієнта, яким ЛХЕ здійснена з 2001 по грудень 2003 р., профілактику ТЕУ проводили комплексно, зважаючи на категорії ризику, встановлені за розробленою нами методикою, яка передбачала фізичні (механічні) заходи й призначення фраксипарину.

Значно частіше ЖКХ виявляли у жінок – 7567 (83,1%), співвідношення чоловіків і жінок становило 1:5, що відповідає загальній тенденції поширення ЖКХ залежно від статі. Вік хворих у середньому (56,2 15,4) року.

Супутні захворювання виявлені у 24,7% пацієнтів. Для оцінки ступеня операційного ризику використовували класифікацію фізичного стану хворого, запропоновану Американським товариством анестезіологів (ASA). У 3704 (40,9%) пацієнтів відзначений операційний ризик другого ступеня, що зумовлене помірною тяжкістю захворювання. Операційний ризик третього ступеня встановлений у 2217 (24,6%) пацієнтів, що зумовлене наявністю ішемічної хвороби серця, стенокардії напруження ІІ–ІІІ функціонального класу, постінфарктного кардіосклерозу, недостатності кровообігу I–ІІ стадії, порушення провідності серця, набутих вад серця, гіпертонічної хвороби, хронічного обструктивного бронхіту, бронхіальної астми, ожиріння ІІ – ІІІ ступеня, цукрового діабету. Операційний ризик четвертого ступеня з декомпенсацією життєвих функцій, що ускладнюються деструктивно зміненим холециститом, оперовані 498 (5,5%) хворих. Достовірну різницю показників спостерігали ІV ступеня ризику (Р < 0,01), проте, з огляду на невелику кількість таких хворих, у цілому можна вважати, що групи за ступенем операційного ризику були співставні.

Під час обстеження хворих використовували комплекс лабораторних та інструментальних методів дослідження. З лабораторних методів застосовували загальний аналіз крові і сечі, визначали вміст загального білка та його фракцій у плазмі крові рефрактометричним методом, концентрацію електролітів у крові методом плазмової фотометрії, кислотно–основний стан – методом Аструпа, вміст глюкози в крові – ортотолуидиновим методом, вміст загального білірубіну і його фракцій, залишкового азоту, креатиніну в крові – за допомогою наборів "Лахема" (Чехія), лейкоцитарний індекс інтоксикації (ЛІІ) за формулою, запропонованою Я.Я. Кальф–Калифом.

Для обґрунтування раціонального призначення антибіотиків у схемі профілактики й лікування гнійно–септичних ускладнень визначали токсичність перитонеального ексудату у хворих за запропонованою нами методикою (патент України № 52951 А від 15.01.03), яка передбачає використання як тестового об'єкту культури щеплених клітин аденокарциноми гортані людини Hep–2. Про токсичність біологічного середовища свідчить цитопатична дія (ЦПД), яка виникає під впливом досліджуваного середовища і проявляється руйнуванням 50% (ЦПД – 50%) та більше клітин моношару у 4 лунках 96–лункового планшета. Попередній облік результатів здійснювали через 2–12 год, що можна використовувати при необхідності експресної оцінки даних. Обстежені 29 хворих, яким здійснені ЛХЕ і дренування черевної порожнини. Перитонеальний ексудат забирали під час виконання операції, а далі – з дренажів через кожні 12 год протягом 2–3 діб.

УЗД проводили всім хворим до операції без спеціальної підготовки, натщесерце, за стандартною методикою огляду гепатопанкреатодуоденальної зони з використанням двомірних сканерів "SSD–560" та "SSD–630" фірми Aloka (Японія), які працюють в режимі реального масштабу часу. Дані УЗД гепатопанкреатобіліарної зони й черевної порожнини, отримані до операції, використовували в післяопераційному періоді для порівняльного аналізу. У ранньому післяопераційному періоді (час перебування хворого у стаціонарі) УЗД проведене один раз або більше у 2389 хворих. Під час діагностики ускладнень аналізували клінічні симптомаи, дані лабораторних досліджень, результати рентгенівського дослідження та УЗД.

Для чіткої візуалізації підпечінкового заглиблення та оцінки його стану УЗД проводили, починаючи з 2–ї доби після операції. У хворих КГ УЗД проводили при припущенні про наявність будь–якого ускладнення, безпосередньо пов'язаного з хірургічним втручанням, у хворих ОГ – при припущенні про виникнення ускладнення, а також у хворих з помірним або високим ризиком виникнення внутрішньочеревних ускладнень.

У дисертаційній роботі застосовані різні методи статистичного аналізу залежно від властивостей і кількості досліджуваних ознак. Всі кількісні ознаки представлені за допомогою параметрів розподілу описової статистики. Критичний рівень статистичної значущості в роботі прийнятий за 0,05.

Для кількісних нормально розподілених ознак застосовували параметричний t–критерій Ст'юдента. Для кількісних ознак, незалежно від виду розподілу, а також для якісних порядкових або номінальних ознак застосовували критерій Манна–Уітні, χ2, точний критерій Фішера. Також застосований один з видів багатофакторного аналізу – дискримінантний аналіз, за допомогою якого визначали вплив різних чинників на частоту виникнення гнійно–запальних ускладнень.

Основні результати дослідження

В результаті проведеного дискримінантного аналізу з використанням покрокової (stepwіse) процедури встановлені кореляційні зв'язки чинників, які найбільш суттєво впливають на частоту виникнення запальних ускладнень після ЛХЕ. До них належать "технічні труднощі під час виконання операції" (r=0,866), "тривалість втручання" (r=0,649), "ускладнені форми гострого холециститу" (r=0,641), "розкриття жовчного міхура під час операції" (r=0,479), "вік хворого" (r=0,305), а також "досвід хірурга" (r=–0,389). Інші чинники, включені в математичну модель дискримінантного аналізу, зокрема, "хронічні супутні захворювання", "цукровий діабет", "перитоніт", "проведення антибактеріальної терапії за кілька днів до операції", "ожиріння" та інші виявилися менш суттєвими щодо виникнення гнійних ускладнень. Побудована математична модель має достатню значущість (Р < 0,001), а також високу якість розпізнавання (87,8%), що підтверджує її надійність.

Фактори ризику, які за результатами дискримінантного аналізу розподілені залежно від ступеня впливу на ймовірність виникнення післяопераційних гнійних ускладнень, стали підставою для визначення категорій хворих з різним ризиком їх появи. Ступінь ризику тісно корелює з частотою виникнення внутрішньочеревних і ранових запальних ускладнень.

Сумарний коефіцієнт визначали на основі присвоєння кожному факторові бального еквіваленту (табл. 1). Кількість балів, присвоєних кожному фактору, визначалася абсолютним значенням стандартизованого коефіцієнта, отриманого за результатами проведеного дискримінантного аналізу.

Таблиця 1

Бальні еквіваленти факторів ризику

Фактори ризику

Стандартизований коефіцієнт

Балів

Технічні труднощі під час виконання операції

0,866

4

Тривалість втручання понад 2 год

0,649

4

Ускладнені форми гострого холециститу

0,641

4

Розкриття жовчного міхура під час операції

0,479

3

Стаж хірурга менше 8 років

–0,389

3

Вік хворого старше 65 років

0,305

3

Перитоніт

–0,284

2

Цукровий діабет

–0,219

2

Антибактеріальна терапія за кілька днів до операції

0,126

1

Хронічні супутні захворювання

–0,108

1

Ожиріння ІІ – ІV ступеня

0,075

1

Loading...

 
 

Цікаве