WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Лікування і профілактика гнійно–септичних та тромбоемболічних ускладнень лапароскопічної холецистектомії (автореферат) - Реферат

Лікування і профілактика гнійно–септичних та тромбоемболічних ускладнень лапароскопічної холецистектомії (автореферат) - Реферат

4. Оцінити за допомогою ультразвукового моніторингу стан зони ложа жовчного міхура, підпечінкового заглиблення і черевної порожнини після ЛХЕ для поліпшення результатів діагностики ранніх внутрішньочеревних ускладнень і визначення оптимальної тактики післяопераційного ведення хворих.

5. Розробити й впровадити в клінічну практику методи профілактики нагноєння операційної рани, а також хірургічні прийоми під час виконання ЛХЕ у хворих з високим ризиком виникнення запальних ускладнень.

6. Розробити схеми антибіотикопрофілактики та антибактеріальної терапії для хворих за різного ризику й оцінити їх ефективність.

7. Розробити схему профілактики ТЕУ на основі вивчення найближчих результатів ЛХЕ у хворих за різного ризику їх виникнення.

Об'єкт дослідження9103 хворих з різними формами калькульозного холециститу.

Предмет дослідженнялапароскопічна холецистектомія та ефективність різних фізичних і медикаментозних засобів профілактики гнійно–септичних та тромбоемболічних ускладнень.

Методи дослідження – загальноклінічні (клінічне обстеження хворих, загальноклінічне і біохімічне дослідження крові) та спеціальні: інструментальні, ультразвукове дослідження (УЗД) черевної порожнини, бактеріологічне дослідження жовчі, визначення токсичності перитонеального ексудату, цитологічні, мікробіологічні, математико–статистичні методи.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше об'єктивно визначені категорії хворих з ризиком виникнення гнійно–септичних ускладнень на основі проведеного дискримінантного аналізу, розроблене формальне, математично обґрунтоване, правило включення хворих до різних груп ризику.

Вперше створений і застосований адекватний спосіб визначення токсичності біологічних середовищ (патент № 52951 А України від 15.01.03).

Вперше запропонований метод профілактики нагноєння операційної рани з застосуванням аплікаційних сорбентів (патент № 31305 А України від 29.03.2000).

Розроблені й оцінені нові схеми профілактики гнійно–септичних і тромбоемболічних ускладнень ЛХЕ з використанням антибіотиків нового покоління, сорбентів, нових технічних прийомів під час виконання втручання, низькомолекулярних гепаринів. Зпівставлені найближчі результати після використання різних способів профілактики, відзначені їх переваги і недоліки, що сприяє індивідуалізації методу лікування хворих.

Практичне значення одержаних результатів. Впровадження розроблених нових аспектів і підходів до хірургічного лікування калькульозного холециститу у пацієнтів з високим ризиком виникнення гнійно–септичних і тромбоемболічних ускладнень з застосуванням ендоскопічної техніки сприяло розширенню показань до виконання втручань, попередженню ускладнень під час здійснення операції, поліпшенню умов перебігу післяопераційного періоду.

Застосування визначених і розроблених конкретних діагностичних критеріїв, дало можливість прогнозувати ускладнення й летальність, а відповідно, індивідуально й обґрунтовано підійти до проведення профілактичних заходів.

Введення в практичну діяльність способу визначення токсичності біологічних середовищ дозволяє адекватно іn vіtro контролювати ефективність і тривалість проведення лікувально–профілактичних заходів.

Впровадження розроблених профілактичних схем у хірургічну практику забезпечило поліпшення безпосередніх результатів лікування пацієнтів після ЛХЕ, про що свідчило зменшення частоти гнійно–септичних ускладнень з 5,3% до 1,9%, ТЕУ – з 0,27 до 0,08%.

Впровадження наукових розробок закладено в практику навчального процесу і наукових досліджень Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ України (кафедра хірургії та трансплантології), а також лікувально–діагностичної роботи відділу лапароскопічної хірургії та холелітіазу Інституту хірургії та трансплантології АМН України. Винахід "Спосіб визначення біологічних середовищ" внесений до реєстру галузевих нововведень (№ 170/19/03).

Особистий внесок здобувача. Вибір теми й методологічна побудова дослідження належать керівникові дисертаційної роботи. Дисертація є самостійним завершеним дослідженням автора, який визначив мету й задачі дослідження, методики, проведення наукових і клінічних досліджень, інтерпретацію їх результатів. Автором особисто визначений і систематизований контингент пацієнтів з ЖКХ з високим ризиком виникнення післяопераційних ускладнень, проведено їх клінічне обстеження, розроблено методику й проведений детальний аналіз результатів клініко–експериментальних досліджень. Автор брав безпосередню участь у лікувальному процесі, самостійно прооперував майже 20% хворих. Дисертантом самостійно узагальнені результати дослідження, проведені аналіз і статистична обробка отриманих даних, розроблені разом з співавторами наукові методи хірургічного лікування хворих, які реалізовані на практиці й впроваджені в лікувальний процес. У наукових статтях, опублікованих у співавторстві, дисертантові належить фактичний матеріал, його участь була основною в аналізі результатів, бібліографічному пошуку і статистичних дослідженнях.

Апробація результатів дисертації. Основні матеріали і положення дисертаційної роботи викладені й обговорені на: науковій конференції "Нові технології в хірургії" (Київ, 2005 р.); школі–семінарі "Нове у лапароскопічній хірургії" (Київ, 2004 р.); науковій конференції, присвяченій 85–річчю КМАПО ім. П.Л.Шупика (Київ, 2003 р.).

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 180 сторінках машинописного тексту, складається з вступу, огляду літератури, матеріалів і методів дослідження, двох розділів клінічних досліджень, аналізу й узагальнення результатів дослідження, висновків. Список використаних джерел містить 314 посилань. Робота ілюстрована 34 таблицями та 13 рисунками.

Публікації за темою дисертації. За матеріалами дисертації опубліковані 16 робіт: 10 – у вигляді статей у профільних наукових журналах, включених до переліку видань рекомендованих ВАК України (з них одна – самостійна), 3 – у наукових збірниках з'їздів і конференцій. Видані 1 методичні рекомендації. Отримані два патенти України на винахід, одне галузеве нововведення.

Oсновний зміст роботи

Матеріали і методи дослідження, характеристика власних спостережень. В основу роботи покладені результати аналізу досвіду лікування 9103 пацієнтів з ЖКХ в період з 1993 по грудень 2003 р., яких лікували у відділі лапароскопічної хірургії та холелітіазу Інституту хірургії та трансплантології АМН України. Всім хворим здійснено ЛХЕ з приводу різних форм калькульозного холециститу. У дослідження не включали хворих, яким з тієї або іншої причини здійснено конверсію.

Хронічний калькульозний холецистит спостерігався у 7337 (80,6%) хворих, гострий калькульозний холецистит – у 1766 (19,4%), в тому числі – катаральний – у 390 (22,1%), флегмонозний – у 951 (53,8%), гангренозний – у 252 (14,3%), гангренозно–перфоративний – у 173(9,8%). Як ускладнення основного захворювання у 211 (2,0%) пацієнтів виявлений паравезикальний абсцес, у 134 (7,6%) – місцевий або дифузним перитоніт. При хронічному калькульозному холециститі ускладнення виявлені у 1139 (6,4%) хворих. У загальну группу також включені 421 (4,6%) пацієнт, у якого ЖКХ була ускладнена холедохолітіазом. З них у 270 хворих першим етапом успішно виконані ендоскопічна папілосфінктеротомія і літоекстракція, другим – у 151 хворого ЛХЕ і черезміхурова експлорація спільної жовчної протоки з використанням кошика Дорміа.

Хворі розподілені на дві групи відповідно до двох періодів роботи, у кожному з яких застосовували певну схему профілактики гнійно–септичних ускладнень.

До контрольної групи (КГ) включені 3663 хворих, у яких ЛХЕ виконана в період з 1993 по 1997 р., до основної групи (ОГ) – 5440 хворих, оперованих у період з 1998 по грудень 2003 р.

У хворих КГ профілактику гнійно–септичних ускладнень проводили за стандартною схемою з застосуванням загальних правил асептики й антисептики. Антибіотикопрофілактика передбачала використання антибіотиків пеніцилінового ряду та/або гентаміцин. Техніка виконання ЛХЕ була стандартною.

В ОГ з метою профілактики гнійно–септичних ускладнень застосовувалися антибіотики цефалоспоринового ряду. Для профілактики нагноєння операційної рани використовували аплікаційні сорбенти (полісорб, імосгент). Всі профілактичні заходи проводили, беручи до уваги фактори ризику. Крім того, з метою запобігання внутрішньочеревних інфекційних ускладнень після операції проводили динамічне УЗД черевної порожнини.

Loading...

 
 

Цікаве