WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Лікування і профілактика гнійно–септичних та тромбоемболічних ускладнень лапароскопічної холецистектомії (автореферат) - Реферат

Лікування і профілактика гнійно–септичних та тромбоемболічних ускладнень лапароскопічної холецистектомії (автореферат) - Реферат

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ХІРУРГІЇ ТА ТРАНСПЛАНТОЛОГІЇ

БІЛЯЄВ Валерій Васильович

УДК 616.366–002–089–(001.6)

Лікування і профілактика гнійно–септичних та тромбоемболічних ускладнень лапароскопічної холецистектомії

14.01.03 – хірургія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2006

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі хірургії та трансплантології Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України

Науковий керівник:

Доктор медичних наук професор

Ничитайло Михайло Юхимович,

завідувач відділу лапароскопічної хірургії та холелітіазу Інституту хірургії та трансплантології АМН України

Офіційні опоненти:

Доктор медичних наук професор

Калита Микола Якович,

головний науковий співробітник відділу трансплантації та хірургії печінки Інституту хірургії та трансплантології АМН України.

Доктор медичних наук професор

Скиба Володимир Вікторович,

завідувач кафедри хірургічних хвороб Київського медичного інституту Української асоціації народної медицини

Провідна установа:

Національний медичний університет ім.О. О. Богомольця МОЗ України, м. Київ, кафедра загальної хірургії № 2 з курсом військово–польової хірургії

Захист відбудеться 30.06.2006 р. о _13-30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.561.01 при Інституті хірургії та трансплантології АМН України (03680, м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 30)

3 дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту хірургії та трансплантології АМН України (03680, м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 30).

Автореферат розісланий 28.05.2006 р.

Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради Д 26.561.01, д. мед. н. Литвиненко О. М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Тенденцію все ширшого застосування в хірургічній практиці лапароскопічної холецистектомії (ЛХЕ) відзначають на тлі неухильного збільшення частоти виявлення жовчнокам'яної хвороби (ЖКХ). Поширеність серед населення ЖКХ становить 5,3–10% (В. В. Двойрин, Е. М. Аксель, 1999).

Найчастішими ускладненнями після виконання ЛХЕ є інфекційні, які, за даним вітчизняних і російських авторів, виникають у 0,8–4,4% пацієнтів (Н. М. Кузин та співавт., 2000; А. Т. Кригер та співавт., 2003; М. Е. Ничитайло та співавт., 2004). Частота інфекційних ускладнень, як правило, занижена, якщо не проведена проспективна оцінка результатів незалежним дослідником. Як правило, лікарі не повідомляють про 30–50% інфекційно–гнійних ускладнень (K. W. Haley та співавт., 1995). За даними проспективних контрольованих досліджень, частота інфекційно–гнійних ускладнень становить від 1,1 до 7,5% (К. Т. Франтзайдес, 2000; S. A. Ahmad та співавт., 1997; P. T. den Hoed та співавт., 1997; A. J. Voіtk, 2001), причому переважно це ускладнення загоєння операційної рани.

Актуальність теми зумовлена тим, що гнійно–септичні ускладнення належать до "тяжких", небезпечних для життя (Б. В. Крапивин та співавт., 2001). Летальність після операцій з приводу холелітіазу в групі хворих, у яких жовч була інфікованою, становить 1,3%, за стерильної жовчі – 0,4% (К. Т. Франтзайдес, 2000; M. Caіnzos та співавт., 1997).

У теперішній час розширюється спектр антимікробних препаратів, удосконалюються методи бактеріологічних досліджень. Це відбувається на тлі збільшення кількості резистентних до антибіотиків госпітальних штамів мікроорганізмів останніх поколінь (R. Quіntіlіanі, 1996). Виходячи з цього, актуальною є проблема вибору раціональної схеми антибіотикопрофілактики.

Незважаючи на те, що при застосуванні антибіотиків частота інфекційних ускладнень зменшується, їх профілактика більшою мірою залежить від технічної сторони виконання операції. Різні автори пропонують різноманітні заходи для профілактики післяопераційних гнійних ускладнень (О.О. Васильєв та співавт., 2001; Н. Г. Головко та співавт., 2003; M. Korenkov та співав., 2001), з яких кардинальним є дотримання правил асептики й антисептики під час виконання операції (В.Ф. Cаенко та співав., 2002).

Потребують уточнення й наукового підтвердження основні тактико–технічні принципи лікування ускладнених форм ЖКХ в аспекті попередження внутрішньочеревних запальних ускладнень, зокрема, абсцесу, перитоніту, холангіту. Не розроблені критерії визначення ризику виникнення й прогресування гнійної інфекції залежно від факторів ризику, потрібні пошук і розробка нових ефективних антибактеріальних засобів.

Поряд з цим, значну увагу хірурги приділяють ускладненням, безпосередньо пов'язаним з методичними особливостями виконання лапароскопічних втручань. З них фатальними є тромбоемболічні ускладнення (ТЕУ). Основним чинником, що впливає на патогенез венозного тромбозу, є значні розлади венозної гемодинаміки нижніх кінцівок, які виникають при накладенні пневмоперитонеуму. Внаслідок стискання нижньої порожнистої вени підвищується тиск у стегнових венах, що супроводжується депонуванням крові в нижніх кінцівках, уповільненням швидкості кровотоку й дилатацією вен (Л. В. Поташов та співавт., 1999; В. Ф. Старков та співавт., 1999; И. В. Федоров, 2000; М. Ю. Ничитайло, 2005; J. M. Cathelіne та співавт., 1999; J. O. Jorgensen та співавт., 1996; W. Schwenk. та співавт., 1998; R. V. Lord та співавт., 2001).

Про небезпеку ситуації при виникненні тромбозу глибоких вен (ТГВ) нижніх кінцівок і надзвичайно несприятливий прогноз при появі тромбоемболії легеневої артерії (ТЕЛА) свідчать дані багатьох дослідників (А. А. Баешко, 2001; А. И. Кириенко та співавт., 1999; B. C. Савельєв, 2002; G. Agnellі та співавт., 1997; D. Bergqvіst, 1993; V. V. Kakkar, 1994). За даними цих авторів, частота ТЕУ після ЛХЕ значно вище загальноприйнятого показника, який становить 1 – 2,5%. При цьому статистичні дані в основному стосуються масивної ТЕЛА, яка спричиняє летальний кінець (B.C. Савельєв, 1999).

Проаналізувавши дані літератури за останні роки, ми дійшли висновку, що, незважаючи на широке впровадження в практику малотравматичних хірургічних технологій, нових антибактеріальних і антитромботичних засобів і способів профілактики, "епохальна" стабільність післяопераційних гнійно–септичних ускладнень і ТЕУ та пов'язана з ними висока летальність зберігаються. Таким чином, існує нагальна потреба поглибленого вивчення проблеми вибору раціонального способу профілактики цих ускладнень, способів ранньої діагностики, комплексного лікування, застосування якого сприятиме зменшенню летальності та значному поліпшенню безпосередніх і віддалених результатів лікування пацієнтів з ЖКХ.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до основного плану науково–дослідної роботи Інституту хірургії та трансплантології АМН України і є фрагментом комплексної наукової теми: "Розробка методів профілактики і хірургічної корекції пошкоджень жовчних проток при лапароскопічній холецистектомії" (номер державної реєстрації 0101U002381).

Тема роботи затверджена Вченою радою хірургічного факультету КМАПО ім. П.Л. Шупика (протокол №2 від 12.02.03), Вченою радою КМАПО ім. П.Л. Шупика (протокол №10 від 24.12.02) і РПК України (протокол №12/3–300 від 26.03.02 ).

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є поліпшення результатів хірургічного лікування холелітіазу у пацієнтів з високим ризиком виникнення гнійно–септичних і тромбоемболічних ускладнень, знизити післяопераційної летальності шляхом удосконалення техніки оперативного втручання, опрацювання нових методів лікування з застосуванням антибіотиків нового покоління, низькомолекулярних гепаринів.

Відповідно до поставленої мети сформульовані наступні задачі дослідження.

1. Вивчити результати лікування хворих на холелітіаз за період з 1993 по 2003 р., розробити нові профілактичні заходи для покращання цих результатів..

2. Вивчити токсичність перитонеального ексудату, її зв'язок з лабораторними показниками, факторами ризику виникнення запалення і визначити її роль в прогнозуванні запальних внутрішньочеревних ускладнень.

3. Визначити залежність частоти виникнення гнійно–запальних ускладнень від різних факторів ризику за допомогою дискримінантного аналізу, розробити формальне правило включення пацієнтів до груп ризику в завданнях діагностики й прогнозу.

Loading...

 
 

Цікаве