WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Черезкістковий остеосинтез стержневими зовнішніми фіксаторами переломів виростків великогомілкової кістки (автореферат) - Реферат

Черезкістковий остеосинтез стержневими зовнішніми фіксаторами переломів виростків великогомілкової кістки (автореферат) - Реферат

Розроблені компримівний фіксатор для остеосинтезу (деклараційний патент України № 31718А) та спосіб лікування внутрішньосуглобових переломів виростків великогомілкової кістки (деклараційний патент України № 31717А) дозволили досягти кращих клінічних результатів у постраждалих з переломами виростків великогомілкової кістки типу В3, С1 та С2 (за класифікацією АО/ASIF). Спосіб лікування та розроблений фіксатор впроваджено в роботу травматологічних відділень Харківської Обласної клінічної травматологічної лікарні, Харківської Міської клінічної лікарні №17, Харківської Міської клінічної лікарні №25, Харківської Міської клінічної лікарні швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І. Мєщанінова та включений в програму навчання на кафедрі травматології, вертебрології та анестезіології Харківської медичної академії післядипломної освіти.

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно визначено мету і задачі дослідження, проведено аналітичний огляд літератури й патентної інформації. Самостійно виконаний аналіз клініко-рентгенологічних даних і результатів лікування 100 постраждалих, дана їх інтерпретація. Разом із доцентом О.М. Хвисюком, доцентом О.Є. Королем, ст. лаборантом В.В. Дергачовим розроблено компримівний фіксатор для остеосинтезу (деклараційний патент України № 31718А) і методику лікування внутрішньосуглобових переломів (деклараційний патент України № 31717А). Здобувачем особисто запропоновані розроблені пристрої та методика. Разом із доцентом Харківського національного університету радіоелектроніки О.Г.Авруніним виконано математичне моделювання остеосинтезу при переломах виростків великогомілкової кістки стержневою системою. Здобувачем особисто виконано побудування математичної моделі остеосинтезу перелому, дана інтерпретація отриманих результатів. Разом із ст. н. співробітником лабораторії біомеханіки Інституту патології хребта та суглобів ім. проф. М.І. Ситенка АМН України С.Р. Михайловим проведено біомеханічний експеримент. Здобувачем особисто виконані моделі остеосинтезу, запропоновані методологічні підходи, описані особливості експерименту. Разом із доцентом В.В. Борисовичем Національного аерокосмічного університету ім. М.Є. Жуковського „Харківський авіаційний інститут" кафедри технології виробництва літальних апаратів побудована й досліджена кінцевоелементна модель черезкісткового остеосинтезу, описаний експеримент. Автор безпосередньо лікував пацієнтів основної групи, описаних в дисертації.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації докладені й обговорені на науково-практичній конференції молодих вчених „Нові технології в медицині" (Харків, 2001); Кримській конференції „Малоинвазивные и эндоскопические технологи в травматологии и ортопедии" (Сімферополь, 2002); VIII з'їзді травматологів-ортопедів Республіки Білорусь (Гомель, 2002); науково-практичній конференції з міжнародною участю, присвяченій 25-річчю кафедри травматології та вертебрології ХМАПО (Харків, 2003); Всеукраїнській науково-практичній конференції „Актуальні проблеми біомінералогії" (Луганськ, 2004).

Публікації за темою дисертації. За темою дисертації опубліковано 15 праць, у тому числі 4 статті у провідних наукових фахових виданнях, 2 патенти України на винахід, 9 робіт у матеріалах конференцій.

Обсяг та структура дисертації. Дисертацію викладено на 180 сторінках, вона складається зі вступу, огляду літератури, опису матеріалів і методів клінічних та експериментальних досліджень, результатів власних досліджень, обговорення результатів лікування, висновків і списку використаної літератури з 230 джерел (85 – вітчизняних, 145 – іноземних). Роботу ілюстровано 53 рисунками й 32 таблицями.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтована актуальність і наукова новизна теми дисертаційної роботи, її практичне значення, сформульовано мету і завдання дослідження.

У першому розділі наведено аналіз причин незадовільних результатів лікування переломів виростків великогомілкової кістки. Проведено аналіз інструментальних методів дослідження.

Розглянуто методи фіксації переломів виростків великогомілкової кістки. Найбільше поширення одержав метод відкритої репозиції та внутрішньої фіксації відламків. Фіксація досягається за рахунок використання опорних пластин і (або) гвинтів. Проте, як показав ряд біомеханічних досліджень, не завжди „великий" фіксатор забезпечує надійний остеосинтез. Тому велику кількість досліджень присвячено пошуку невеликих за розміром фіксаторів, які були б здатні забезпечити надійну фіксацію відламків. Результатом цих досліджень став поступовий перехід до малоінвазивного остеосинтезу. Окремо розглядається компресійний остеосинтез за допомогою спицевих і спице-стержневих апаратів. За допомогою цих пристроїв вдається забезпечити нерухомість і керування кістковими відламками при відносно незначній операційній травмі. Але це не завжди можливо й супроводжується великим ризиком нагноєння післяопераційної рани, так як необхідне проведення 3 і більше спиць у навколосуглобовій зоні. Тому поширення при лікуванні складних переломів виростків великогомілкової кістки отримав „гібридний" остеосинтез, який передбачає використання невеликого за розмірами заглибного фіксатора й апарата зовнішньої фіксації. Таким чином, при проведенні аналізу літературних джерел ми не знайшли точних рекомендацій щодо вибору способу оперативного лікування, але чітко простежується тенденція до зменшення розмірів фіксаторів й оперативних доступів.

В заключній частині першого розділу розглянуто значення й місце артроскопії при оперативному лікуванні переломів виростків великогомілкової кістки. В останні роки цей метод одержує значне розповсюдження. Він дозволяє з'ясувати локалізацію й розміри ушкоджень м'яких тканин, виконати коригувальні маніпуляції зі зв'язками й менісками колінного суглоба, об'єктивно оцінити розміри компресії кісткової тканини й проконтролювати виконання репозиції відламків.

У другому розділі описано матеріали й методи дослідження. Клінічний матеріал базувався на дослідженні 100 постраждалих, яких лікували в ОКТЛ м. Харкова з 1997 до 2004 р. з переломами виростків великогомілкової кістки. Хворих розподілили на п'ять груп у залежності від методу лікування.

Основну – першу групу – склали 29 пацієнтів, у яких ми використовували черезкістковий остеосинтез стержневими зовнішніми фіксаторами.

Контрольні групи склали: 71 пацієнт, з яких у 8 пацієнтів (II група) застосовано зустрічно-компресійний остеосинтез спицями; у 20 пацієнтів (III група) застосували відкриту репозицію і внутрішню фіксацію (гвинтами, опорними пластинами); 20 пацієнтів (IV група) лікували методом скелетного витягнення за М.М. Василевським; у 23 пацієнтів (V група) основним був метод фіксації гіпсовою пов'язкою. Середній вік хворих основної групи склав 51,2 року, контрольної – 49 років; 20 (68%) жінок, 9 (32%) чоловіків у I групі та 40 (56%) жінок і 31 (44%) чоловік у контрольній. За типом перелому, в залежності від класифікацій пошкоджень, хворих розподілено таким чином (табл. 1,2).

Таблиця 1

Розподіл пацієнтів за класифікацією переломів АО/ASIF (1990)

група

Тип перелому (класифікація AO/ASIF (1990)

В1

В2

В3

С1

С2

С3

Σ

Кількість

I

2(6,9%)

4(13,7%)

14(48,2%)

2(7%)

2(7%)

5(17,2%)

29

II

1(12,5%)

1(12,5%)

2(25%)

3(37,5%)

1(12,5%)

8

III

1(5%)

3(15%)

9(45%)

2(10%)

3(15%)

2(10%)

20

ІV

4(19,05%)

4(19,05%)

6(28.6%)

4(19,05%)

2(9,5%)

1(4,75%)

21

V

7(31,8%)

4(18,2%)

5(22,7%)

2(9,1%)

2(9,1%)

2(9,1%)

22

Σ

15

16

36

13

10

10

100

Loading...

 
 

Цікаве