WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Генетичний комбінований скринінг першого триместра вагітності як ранній метод пренатальної діагностики (автореферат) - Реферат

Генетичний комбінований скринінг першого триместра вагітності як ранній метод пренатальної діагностики (автореферат) - Реферат

Як видно з даних таблиці 3, число плодів з аномалією каріотипу (анеуплоїдіями) корелює з величиною ТКП. Так, при розмірі останнього 3-4 мм число геномних порушень складало 8,3 %, при 4-5 мм – відповідно 29,1%, при 5-6 мм – 50,0 %, при 6-7 мм – 54,6 %, при 7-8 мм – 75,0 %. А у випадках, коли ТКП була більше 8 мм, зміни каріотипу були у всіх плодів.

З іншого боку, якщо врахувати, що в групі ризику (за показником ТКП) хромосомні аномалії виявлені у 30% плодів, що значно перевищує їх популяційну частоту, то цілком виправданим є проведення ультразвукового скринінгу плодів наприкінці першого триместру вагітності.

Привертає на себе увагу група обстежених вагітностей групи ризику після проведеного каріотипування, в яких єдиним чинником для включення до показань з метою цитогенетичного дослідження є тільки збільшена ТКП. Після проведеного каріотипування було встановлено нормальний каріотип, але під час ультразвукового дослідження в 22-24 тижні вагітності виявлені вади розвитку, у тому числі несумісні з життям після народження.

Зокрема, при цьому частота трисомії-21 та інших трисомій складає 36 на 124 (29,1 %), або 81,1 % від усіх виявлених хромосомних аномалій. Серед 8 плодів, у яких мала місце аномалія каріотипу, і які не включені в таблицю 3, в 2-х випадках була триплоїдія, у 5-х–транслокації: (46,XY,t(2;5)(q21;q31); 46,XX,der(1),(q21);46,ХХ,der(7)t(7;16)(q21;p11.2)[14]/46,XX[18];46,XY,der(12)t(12;22) (p11.2;p11.2); 46,XY,der (12)t(12;22)(p11.2;p11.2) [8]/46,XY[15])), та одна інверсія 46,ХХ,inv (p13q21).

Результати комбінованого генетичного скринінгу першого триместру вагітності при застосуванні програм допоміжних репродуктивних технологій.

У таблиці 4 наведені дані порівняння результатів генетичного скринінгу плодів у жінок контрольної (в тому числі і за даними популяційного дослідження) і основної (вагітних жінок після застосування різних методик ДРТ) груп.

Таблиця 4

Порівняння результатів генетичного скринінгу контрольної

та ДРТ груп

Маркери

Популяційні дані

Р

Група контролю

(n=410)

Р

Вагітні після ДРТ

(n=133)

ультразвукові і біохімічні

статистичні

КТР

мм

спс

58,2

5,3

0,5

58,0

4,8

0,44

57,9

5,4

ТКП

МоМ

спс

1,7

0,8

0,3

1,3

0,5

0,3

1,2

0,4

-ХГ

МоМ

спс

1,01

0,34

0,5

1,11

0,36

0,04

1,41

0,24

РАРР-А

МоМ

спс

1,2

0,49

0,5

1,01

0,45

0,88

0,88

0,28

Примітка: n – кількість жінок; – вибіркове середнє ; спс – стандартна похибка середнього; Р – рівень значимості.

Як свідчать наведені дані, фетометричні параметри і рівні біохімічних показників у жінок контрольної групи статистично не відрізняються від аналогічних даних популяційної групи. Зокрема, КТР плодів був відповідно 58,2 і 58,0 мм, а показник –ХГ – 1,01 і 1,11 МоМ.

Слід зазначити, що досліджувані показники у плодів основної групи також не відрізнялися від таких у контрольній групі. Проте привертає до себе увагу тенденція до зниження в основній групі рівня РАРР-А (відповідно в контролі 1,01 МоМ, в основній групі – 0,88), однак це зниження статистично недостовірне (Р=0,88).

Щодо рівня -ХГ, то у жінок після застосування ДРТ його концентрація становила 1.41 МоМ, що достовірно вище, чим у жінок контрольної групи (1,11 МоМ, Р=0,04).

Фетометричні показники були практично однаковими в обох групах обстежених жінок, проте у жінок, у яких застосовували ICSI, спостерігалася тенденція до зниження концентрації РАРР-А (0,89 і 0,91), проте ця різниця була також статистично недостовірною. Ризик виникнення хромосомного синдрому в жінок контрольної групи становив 4,1%, а в основної (після застосування ДРТ) – 6,1% (Р<0,05).

Каріотипування плодів за клітинами ворсин хоріона було проведено у всіх обстежених жінок (за винятком однієї з контрольної групи через відмову подружньої пари) і лише в двох випадках було діагностовано трисомію по 21-ій парі хромосом.

Результати комбінованого генетичного скринінгу першого триместру вагітності та цитогенетичний аналіз плодів вагітних жінок з радіаційно забруднених територій.

Кількість вагітних з радіаційно забруднених територій у загальній вибірці всіх обстежених вагітних була порівняно невеликою – 76 пацієнток, що в загальній вибірці складало лише 3,4%. Причому, переважну більшість групи складали жінки після 30 років (табл. 5).

Таблиця 5

Розподіл обстежених жінок з радіаційно забруднених територій

Вікові діапазони обстеженої групи

(роки)

Кількість вагітних з радіаційно забруднених територій

Кількість вагітних

з групи

ризику

Кількість вагітних з хромосомними синдромами плода

n

%

n

%

n

%

20-24

11

14,5

2

20

-

-

25-29

15

19,7

3

30

1

33,3

30-34

34

44,7

3

30

1

33,3

35-39

11

14,5

1

10

-

-

40 і більше

5

6,6

1

10

1

33,3

Всього:

76

100,0

10

13,2

3

3,9

Слід зазначити, що цей рівень статистично не відрізняється від відповідної величини у жінок загальної групи. Крім того, невелика вибірка вагітних жінок з радіаційно забруднених територій, в тому числі і пацієнток з групи ризику, не дозволяє провести аналіз частоти хромосомних порушень у плодів цих жінок.

Можна лише зазначити, що всі три випадки пов'язані з трисомією по 21 хромосомі. У двох з них в анамнезі були випадки народження дітей з вадами розвитку невизначеного походження, які померли в термін до трьох діб з моменту пологів. Отримані результати дозволяють припустити, що у жінок з радіаційно забруднених територій дані фактори могли не вплинули на стан хромосомного апарату їх плодів та методика формування груп високого ризику появи хромосомних уражень плоду у жінок з радіаційно забруднених територій не має особливостей та відмінностей від загальновизнаної тактики формування таких груп. Випадки детекції хромосомних аномалій плоду на скринінговому етапі шляхом вивчення сонографічних та материнських сироваткових маркерів набували подібних з іншими вагітними показників тестової чутливості та детекційної потужності.

Чутливість скринінгових методик до генетичної патології.

Як було зазначено, різні хромосомні аномалії були діагностовані у 44 плодів, в тому числі синдром Дауна – в 26 випадках. Разом з тим, було зафіксовано 124 випадка вимірювання ТКП ≥3,0 мм, 112 вимірів за межами 95th. "Скринуюча межа" (межа ризику або "cut-off risks") обрана, як 1:300. Після проведених біопсій хоріона виявлено 40 плодів з хромосомними абераціями, після інвазивних методик для другого триместру – тільки 4.

Вплив встановлення межі ризику на чутливість скринінгових методик у різних комбінаціях наведено у таблиці 6. Порівнювали різні комбінації змінних, які визначають ризик народження дітей із синдромом Дауна та іншою хромосомною патологією.

Таблиця 6

Вплив різних встановлених меж ризику на чутливість

скринінгових тестів

Склад

тесту

Величина детекції при фіксованій 5% хибно позитивному рівні

М е ж і р и з и к у

1 на 200

1 на 300

Частота детекції

%

Хибно позитивна частота %

Частота детекції %

Хибно позитивна частота %

Т К П

62

41

2,1

44

2,3

РАРР-А+

-ХГ

76

39

2,6

46

3,6

ТКП+

РАРР-А+

-ХГ

88

45

3,4

82

4,7

Loading...

 
 

Цікаве