WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Генетичний комбінований скринінг першого триместра вагітності як ранній метод пренатальної діагностики (автореферат) - Реферат

Генетичний комбінований скринінг першого триместра вагітності як ранній метод пренатальної діагностики (автореферат) - Реферат

Цитогенетичні дослідження проведені спільно з кандидатом медичних наук О.В. Шеметун.

Впровадження в практичну діяльність. Результати даного дослідження стали основою для широкого використання скринуючих програм у ряді акушерсько-гінекологічних клінік м. Києва та в обласних медико-генетичних консультаціях. Дисертант власноруч виконав 90% всіх ультразвукових досліджень. Статистичні обчислювання, систематизація анамнестичної інформації та розробка бланків для висновків також виконані дисертантом.

Апробація результатів дисертації.

Головні положення дисертаційної роботи доповідались на 3–му з'їзді медичних генетиків у Львові (2002 рік), Першому (2002 рік) та Другому (2004 рік) Національних Конгресах з біоетики, четвертому конгресі світової федерації лікарських товариств у Полтаві (2006 рік), на науково-практичній конференції з міжнародною участю ,,Асоціації репродукції людини та ембріології'' (Київ, 2003).

За методикою та за пошуковими алгоритмами, які викладені в дисертації, налагоджено генетичний комбінований скринінг вагітних першого триместру вагітності в Інституті генетики репродукції (м. Київ), Рівенському та Хмельницькому медико-генетичних обласних консультаціях.

Публікації. Матеріали дисертації опубліковані в 10 наукових працях в провідних фахових виданнях, в тому числі 6 робіт у журналах та збірниках рекомендованих ВАК України.

Структура та обсяг дисертації.Дисертацію викладено на 137 сторінках машинописного тексту (113 сторінки основного тексту), вона має 26 таблиць, 16 рисунків. Текст дисертації включає вступ, огляд літератури, 8 розділів результатів власних досліджень, заключення та висновки. Список літератури охоплює 195 джерел, з них 31 робота вітчизняних та 164 іноземних авторів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Об'єкт та методи дослідження.

Матеріалом для дослідження були результати комбінованого генетичного скринінгу першого триместру вагітності, проведеного в Інституті генетики репродукції в період з 2001 до 2003 року. Всього генетичний скринінг було здійснено у 2560 вагітних жінок. Після відбору з метою встановлення необхідної статистичної однорідності вибірки було обрано 2248 жінки з прогресуючою вагітністю.

Вік жінок коливався від 15 до 45 років і в середньому складав 32,2 +4,1 року. Для подальшого дослідження всі вагітні були розподілені на 10 вікових груп з інтервалом у три роки.

Комплексна пренатальна діагностика включала ультразвукові дослідження, скринінг маркерів материнської сироватки та інвазивні маніпуляції з метою отримання матеріалу для проведення цитогенетичних досліджень.

У програмі біохімічного скринінгу I-го триместру вагітності використовували як маркери плацентарний білок РАРР-А та вільну субодиницю хоріонічного гонадотропіну (-ХГ). Показники біохімічних маркерів конвертовані в МоМ по генерованих медіанах після вивчення цих маркерів у 9200 вагітних при проведенні аналогічної пренатальної діагностичної програми в Reproductive Genetics Institute (Tsukerman G.,L. at al., 1999). У новонароджених основної групи підозр щодо наяності хромосомної патології не було.

Рівні вказаних маркерів у сироватці крові вивчали імунофлюоресцентним методом за допомогою стандартних та програмно адаптованих реагентів (Spencer at al., 2000).

Ризики хромосомних аберацій та дефектів невральної трубки визначали відповідно до показників ризику "Синдрому Дауна для MultiCalc". Програмні алгоритми відтворюються залежно від ступеня ризику за даними Kevin Spencer та Kypros H. Nicolaides (1999).

Розрахунок індивідуального ризику народження дитини з хромосомною патологією проводили з урахуванням віку жінки, рівня маркерів материнської сироватки та даних ультразвукового дослідження за допомогою комерційної комп'ютерної програми "Alpha computer programme, version 5.2".

Для віднесення до групи ризику відносно хромосомних синдромів була вибрана межа 1:300 , яка є загальноприйнятою для популяції (Nicolaides K.H. at al., 1999; Snijders R.J. at al., 1998). У випадках, коли оцінка ризику перевищувала 1:300, жінкам пропонували провести інвазивне обстеження з метою каріотипування плода.

Цитогенетичні дослідження клітин хоріона та амніоцитів проведені за загальноприйнятими методиками (Лозинська і співавт., 1994; Walen, 2001).

З метою отримання матеріалу для цитогенетичного аналізу проводилися трансабдомінальна аспірація ворсин хоріона та амніоцентез. Трансабдомінальна аспірація ворсин хоріона є основним та найбільш прийнятним методом інвазивного втручання. Середня маса хоріона, що вимагається для проведення цитогенетичного та біохімічного досліджень, має становити 12-15 мг. Технічно процедура виконувалася під контролем конвексного датчика 3,5 МГц за методикою "вільної руки". Тривалість маніпуляції в середньому становила 2-4 хв.

Амніоцентез в описаному дослідженні використовувався у випадках:

-перенесення часу виконання каріотипування плода з причини наявності акушерських протипоказань (загроза викидня, незадовільний перебіг вагітності у період 10-12 тижнів);

- звертання вагітних вже після 13 тижня вагітності;

-повторної інвазивної процедури при неінформативності каріотипування після біопсії хоріона.

Трансцервікальну аспірацію ворсин хоріона проводили рідко, порівняно з транс абдомінальною, у випадках, коли топографоанатомічні та синтопічні особливості розташування матки та сусідніх органів не сприяють безпечності проведення маніпуляції (розташування основної хоріальної маси по задній стінці матки, значне потовщення та післярубцеві зміни на передній черевній стінці).

Вивчення ультразвукових маркерів плодів 10–13 тижнів вагітності проведено на ультразвуковому сканері SIEMENS Versa Pro, який обладнано конвексним абдомінальним 3,5 МГц, вагінальним механічним 5,0 МГц та 6,0 МГц датчиками. Дослідження проводилося за вимогами The Fetal Medicine Foundation London (FMFL). Дослідженим сономаркером хромосомних аберацій плода була товщина комірцевого простору (ТКП).

Статистичні методи та розрахунки базувалися на використанні критеріїв для нормально розподіленої сукупності та методів аналізу множинної лінійної, поліноміальної та логістичної регресії. Як головні критерії діагностичного пошуку досліджувалися: чутливість, специфічність, прогностична цінність позитивного та негативного результатів тестів.

Математичну формулу, що пов'язує чутливість, специфічність тесту та частоту виявлення хромосомних аномалій плодів чи аномалію розвитку з прогностичною цінністю позитивного результату, виводили з теореми Байєса для умовних ймовірностей.

Кількісні показники були уніфіковані і приведені до статистично адаптованого вигляду як кратність медіані, яка є середньою у ряді упорядкованих за збільшенням показників материнських сироваткових білків, і ТКП при нормальній вагітності та позначається як МоМ (multiples of median). Границями норми умовно вважали діапазон від 0,5 до 2,0 МоМ.

Технічно методику було реалізовано за допомогою програмного пакету для комп`ютерного обчислення STATISTICA 6.

Результати дослідження та їх обговорення.

При обстеженні 2248 вагітних жінок виявлено 185 пацієнток з високим генетичним ризиком, що складає 8,20,7%. 171 пацієнтка пройшли інвазивну процедуру – біопсію хоріону з метою каріотипування плода; десяти вагітним проведено амніоцентез. 205 вагітних віком 35-ти і більше років були направлені на біопсію хоріона для наступного цитогенетичного аналізу клітин ворсин, незалежно від результатів комбінованого скринінгу на підставі підвищеного вікового ризику. З них у 67 вагітних (32,6%) підвищений ризик був зумовлений маркерними значеннями плацентарних гормонів та ТКП.

Каріотипування плодів у рамках комплексної програми було виконано майже всім вагітним групи високого комбінованого ризику (181-ій вагітній із 185-ти групи високого комбінованого ризику) та 53-м вагітним старше 35 років.

Досліджуючи біохімічні сироваткові маркери хромосомних розладів плода, було встановлено, що середній РАРР-А у вагітних жінок з високим генетичним ризиком коливається у незначних межах і не перевищує 1,18 МоМ, причому має місце тенденція до зниження рівня РАРР-А у жінок старшого віку: якщо у вагітних віком до 30 років середнє значення РАРР-А становило 1,18 +0,09 МоМ, то у жінок після 30 років воно знижувалось до 0,840,02 МоМ (Р<0,05).

Рівень вільного -ХГ у всіх жінок, у тому числі й у жінок з високим комбінованим ризиком, був у межах від 0,5 до 2,5 МоМ, причому у 70% пацієнток він не перевищував 2,0 МоМ, при середньому його значенні 1,550,14 МоМ.

У жінок з високим комбінованим ризиком існує певна залежність рівня вільного  -ХГ від віку жінки: до 32 років його рівень залишається майже однаковим (дещо нижчі показники у жінок віком до 20 років можна пояснити невеликою кількістю спостережень), після 32 років намічається поступове його зниження, і найнижчий рівень спостерігався у жінок віком 43–45 років -1,7 0,11МоМ.

Loading...

 
 

Цікаве