WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Генетичний комбінований скринінг першого триместра вагітності як ранній метод пренатальної діагностики (автореферат) - Реферат

Генетичний комбінований скринінг першого триместра вагітності як ранній метод пренатальної діагностики (автореферат) - Реферат

НАУКОВИЙ ЦЕНТР РАДІАЦІЙНОЇ МЕДИЦИНИ АМН УКРАЇНИ

БУТЕНКО Володимир Людвігович

УДК 575.116.4:616-055.2-07: 616-076:618.34

Генетичний комбінований скринінгпершого триместра вагітності як ранній метод пренатальної діагностики

03.00.15-генетика

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ- 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у відділі медичної генетики Наукового центру радіаційної медицини АМН України та Інституті генетики репродукції (м. Київ).

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор

Бариляк Iгор Романович,

Науковий центр радіаційної медицини

АМН України, завідувач відділу

медичної генетики

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Степанова Євгенія Іванівна,

Інститут клінічної радіології Наукового

центру радіаційної медицини

АМН України, завідувач відділу радіаційноЇ педіатрії, вродженої та спадкової патології

доктор медичних наук, професор

Юзько Олександр Михайлович,

Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ Украіни,

завідувач кафедри акушерства та гінекології

№1

Провідна установа – Івано-Франківський державний медичний університет

Захист дисертації відбудеться 05.10.2006 року о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.562.02 Наукового центру радіаційної медицини АМН України за адресою 04050, м. Київ, вул.. Мельникова, 53.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Наукового центру радіаційної медицини АМН України за адресою (04050, м. Київ, вул Мельникова, 53).

Автореферат розіслано 03.09.2006 року

Учений секретарспеціалізованої вченої ради

кандидат біологічних наук А. В. Стефанович.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Складні екологічні, соціально-економічні умови в Україні привели до демографічної кризи, скорочення новонароджень та від'ємного приросту населення. На цьому фоні відбувається зростання частоти вроджених вад розвитку та спадкової патології (Бариляк І.Р. і співавт., 1993; Гречаніна О.Я. і співавт., 1991). Саме тому надзвичайно актуальною є розробка та впровадження методів ранньої (в тому числі, і пренатальної профілактики) вказаної патології (Арбузова С.Б. і співавт., 2002; Гойда Н.Г. і співавт., 2002; Ромадіна О.В., 2000; Bewley H. at al., 1995; Dubbins P.A. at al. 1998; Ghi at al., 2003; Smith-Bindman R.. at al., 2003; Spencer К. at al., 2000).

Світові тенденції в пренатальній діагностиці за останні десять років перемістилися та зосередились в сторону першого триместру вагітності (Devine Р. at al., 1999; Nicolaides K.H at al., 1999).

На те було декілька вагомих причин.

По-перше, маркери, що були розроблені та втілені в пренатальну діагностику першого триместру вдало відрізняються від маркерів пізніх термінів, передусім, більш високою чутливістю та інформативністю (Spencer K. at al., 1999; Grudzinskas J.G. at al., 1997).

По-друге, вдалося поєднати ультразвукові (товщина комірцевого простору, наявність або відсутність носової кісточки та інші) та біохімічні маркери хромосомних вражень плоду (асоційований з вагітністю протеїн-А або РАРР-А, -ХГ) та аномалій плоду нехромосомного походження (Haddow J.E. at al., 1998; Cicero S. at al., 2001).

По-третє, маркери першого триместру вагітності можуть виступати і як універсальні, і як специфічні по відношенню до окремих нозологічних форм. При паралельному використанні різних маркерів в різних комбінаціях вони підвищують чутливість тестів (Brambati B. at al., 1991; Snijders R.J. at al., 1998; Spencer K. at al., 1999; P. Taipale P. at al., 1997).

Ця властивість в пренатальній діагностиці передусім важлива для впровадження та реалізації скринінгових методик та програм.

Нарешті, термінація вагітності при необхідності незрівнянно безпечніша наприкінці саме першого триместру вагітності ( Nicolaides K.N. at al., 1999; Steel G. at al., 1999).

Високоінформативний скринінг, головним чином, дає змогу більш диференційовано складати групи ризику по хромосомним аномаліям для використання специфічних досліджень, наприклад, каріотипування плоду. Розмір груп ризику значно менший після використання маркерів та їх сполучень в першому триместрі вагітності. Тоді як каріотипування плода займає в 3-4 рази менше часу по зрівнянню з анологічними програмами в другому триместрі вагітності .

Самостійне використання сонографічних та біохімічних маркерів в медичній практиці існує в багатьох країнах та регіонах, але систематизація останніх та доведення їх до масових скринуючих систем в нашій країні поки відсутні України (Арбузова С.Б. і співавт., 2002; Веропотвелян Н.П. і співавт., 1999; Kazy Z. at al., 1982; Verlinsky Yu 1990).

Зв'язок роботи з науковими програмами планами, темами.

Виконана робота відповідає основному плану науково-дослідних робіт Наукового центру радіаційної медицини АМН України за бюджетною темою "Дослідження особливостей та ефективності комплексного генетичного скринінгу першого триместру вагітності, спрямованого на пренатальну діагностику спадкових і уроджених захворювань" (N державної реєстрації 0105U002650, 2001-2004 роки).

Мета дослідження. Вивчити можливості системного використання сонографічних та біохімічних маркерів у складі пренатального комбінованого генетичного скринінгу першого триместру вагітності та розробка пошукового алгоритму для визначення генетичної (хромосомної) патології плоду та вад розвитку нехромосомної природи.

Задачі дослідження.

  1. Дослідити чутливість та специфічність сироваткових та сонографічних маркерів хромосомної патології вражень плоду в першому триместрі вагітності.

  2. Проаналізувати та визначити оптимальні статистично-математичні підходи та методики для скринінгових обчислень.

  3. Вивчити інформативність сигнальних показників та їх порогові значення для маркерів першого триместру у випадках хромосомно нормальних плодів після цитогенетичних досліджень.

  4. Дослідити особливості поведінки маркерів першого триместру гестації для вагітностей після використання допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ) та вагітних жінок, що проживають на радіаційно забруднених територіях.

Об'єкт дослідження. Вибірка з 2248 вагітних жінок першого триместру вагітності, які проходили програму генетичного комбінованого скринінгу. У склад дослідженої групи вагітних входили дві підгрупи вагітних: після використання допоміжних репродуктивних технологій та проживаючих на радіаційно забруднених територіях.

Предмет дослідження. Внутрішньоутробний плід в період 10-13 тижнів гестації.

Методи дослідження

Ультразвукові, біохімічні, цитогенетичні, статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів.

Вперше досліджена та вичислена чутливість, специфічність, частота детекції для комбінованого скринінгу першого триместру вагітності для української популяції.

Досліджені особливості проявів чутливості окремих маркерів:38и граничній межі лені у 41,9 ______________________________ РАРР-А, -ХГ, АФП, товщини комірцевого простору (ТКП) та їх узагальненої інформативності протягом скринінгового проміжку часу—десятого-тринадцятого гестаційного тижнів.

Визначені та обчислені критичні значення для маркерів хромосомних вражень плоду, для яких тестова чутливість до хромосомних аномалій є найвищою.

Методологічно обґрунтована та практично доведена 88 %-на величина детекції хромосомних вражень плода для комбінованого скринінгу першого триместру вагітності та 68 %-на величина детекції при аналізі окремо ТКП.

Описані варіації маркерної поведінки для вагітностей після використання допоміжних репродуктивних технологій.

Практична значимість одержаних результатів.

При використанні лише одного сонографічного маркеру хромосомної патології плоду товщини комірцевого простору можна сформувати групу ризику для цитогенетичного дослідження з частотою детекції не менше 68% при 5%-му хибно позитивному рівні, що актуально та прийнятно в умовах жіночих консультацій.

Доведена практична значимість маркерів хромосомних вражень плоду у випадках, коли хромосомна патологія не підтверджена цитогенетичним дослідженням. Оптимізований та полегшений діагностичний пошук вроджених вад розвитку внутрішньоутробного плоду в загальній практиці пренатальної діагностики.

Удосконалений підхід при формуванні груп ризику по хромосомним враженням плоду, базуючись тільки на підставі віку вагітної.

Запропоновані різні склади та можливості комбінацій маркерів хромосомних аномалій плоду та алгоритми їх використання.

Обчислені коригуючі коефіцієнти для інтерпретації скринінгових результатів для вагітностей після використання ДРТ.

Особистий внесок здобувача. Автором проведено патентно-інформаційний пошук, проаналізовано літературу за обраною темою, розроблені основні теоретичні і практичні положення, визначено мету і завдання дослідження. Результати, викладені в дисертації, отримані та проаналізовані особисто автором або за його безпосередньої участі. Здобувачем проведена більшість ультразвукових досліджень (2020) оцінені сонографічні показники при оцінці стану плоду та виконані всі інвазивні втручання (біопсія хоріону та амніоцентез). Здобувачем написані всі розділи дисертації, сформульовані висновки і практичні рекомендації. Здійснена статистична обробка отриманої інформації та аналіз даних.

Loading...

 
 

Цікаве