WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Перспективи розвитку хірургії раку дистального відділу шлунка (автореферат) - Реферат

Перспективи розвитку хірургії раку дистального відділу шлунка (автореферат) - Реферат

Контрольну групу склали 179 хворих, оперованих за способом Більрот-II з ентеро-ентероанастомозом у обсязі субтотальної резекції.

Найбільша кількість – 137 (76,53,2%) хворих, які перенесли хірургічне втручання в інтервалі 50 – 69 років (табл. 1). Звертає увагу той факт, що у віці 30 – 39 років оперовано 1,71,0% хворих, а понад 70 років 7,31,9%, що відповідає загальнопопуляційному рівню захворюваності у нашому регіоні.

У дослідній групі пухлина локалізувалась в антральному відділі в 861,1%, на межі антрального відділу і нижньої третини тіла – у 141,1%. В контрольній групі в 91,1% пухлина локалізувалась в антральному відділі, у 8,9% - біля межі тіла шлунка. Вибір обсягу хірургічного втручання у більшій мірі визначається локалізацією пухлини, ступенем її розповсюдження у шлунку і за його межами, характером росту, морфологічними особливостями. Для контролю радикальності виконаного втручання проводили морфологічне дослідження стінки шлунка на рівні її резекції, яке підтвердило адекватність виконаного обсягу резекції, відсутність пухлинних клітин по її межі.

Треба відзначити, що серед 942 хворих дослідної групи 810 (86,01,1%) перенесли субтотальну резекцію шлунка, 132 (14,01,1%) – субкардіальну резекцію, тому що у них переважали розповсюджені форми раку дистального відділу шлунка зі змішаним та інфільтративним ростом. В ході проведеного дослідження встановлено, що у хворих, які перенесли субкардіальну резекцію, перша і друга стадії пухлинного процесу виявлені тільки серед чоловічої групи, однак статистично значущої відмінності розподілу хворих, які перенесли субкардіальну резекцію, за стадіями захворювання у залежності від статі, не виявлено (p=0,13).

Звертає на себе увагу той факт, що в основної маси пацієнтів дослідної групи переважала III стадія пухлинного процесу – 630 (66,81,5%) хворих, з них IIIА стадія діагностована у 508 (53,91,6%) пацієнтів. I стадія раку шлунка констатована у 163 (17,31,2%) хворих. IV стадія відзначена у 119 (12,71,1%) випадках. Відмінність розподілу хворих за стадіями захворювання для чоловіків і жінок статистично значуща, p=0,03. У групі хворих з першою і другою стадією пухлинного процесу переважали жінки – 101 (25,12,2%) пацієнтка, у той час як питома вага чоловіків склала 17,11,6% - 92 хворих. При цьому у групі пацієнтів з III (А і Б) стадією переважали чоловіки – 374 (69,42,0%) випадки. Подібний розподіл відзначений також при IV стадії раку шлунка: чоловіків – 73 (13,51,5%) пацієнти, жінок – 46 (11,41,6%).

Таблиця 1

Розподіл хворих за стадіями захворювання

Стадія захворювання

Дослідна група

Контрольна група

абс. знач.

Mm,%

абс. знач.

Mm,%

I

163

17,31,2

3

1,71,0%

II

30

3,20,6

24

13,42,5%

IIIA

508

53,91,6

101

56,53,3%

IIIБ

122

13,01,1

23

12,82,1%

IV

119

12,61,1

28

15,62,7%

Усього

942

100,0

179

100,0

Основна кількість пацієнтів контрольної групи оперована з Ш стадією процесу – 124 (69,33,4%), з I стадією – 3 (1,71,0%), II стадією – 24 (13,42,5%). У значної частини хворих діагностована IV стадія – 28 (15,62,7%). У 51 (28,53,4%) хворого виконана паліативна резекція шлунка, у тому числі в 12 випадках у зв'язку з неможливістю видалення віддалених метастазів: у печінку – у 7, яєчники і парієтальну очеревину – у 4, в одному випадку не видалений метастаз Шніцлера, і в 39 випадках у позаочеревинних лімфатичних вузлах.

Таблиця 2

Розподіл хворих за характером виконаних операцій

Групи

Характер операцій

паліативні

радикальні

Дослідна, n=942

241 (25,6 1,4%)

701 (74,41,4%)

Контрольна, n=179

51 (28,53,4%)

128 (71,53,4%)

При аналізі статистичних даних дослідної групи видно, що в 701 (74,41,4%) випадку операції виконані радикально, у 241 (25,61,4%) – носили паліативний характер. Частота метастатичного ураження лімфатичних вузлів знаходилась у прямій залежності від гістологічної структури, форми росту і розповсюдження пухлинного процесу. При морфологічному вивченні видалених препаратів у 825 (87,61,1%) випадках виявлені метастази в регіонарні лімфатичні вузли, відмінність характеру ураження регіонарних лімфатичних вузлів для чоловіків і жінок статистично значуща, p=0,005. У 478 (50,71,6%) хворих метастазами були уражені перигастральні лімфатичні вузли, розташовані вздовж малої і великої кривизни на відстані менше 3-х см від первинної пухлини, що відповідало критерію N1, причому в чоловічій групі дослідних хворих даний характер ураження зустрічався вірогідно (p=0,004) частіше – 296 (54,9% ВІ 50,7%–59,1%) випадків, ніж у жіночій – 182 (45,1% ВІ 40,3%–50,0%). В 320 (34,01,5%) випадках було встановлено ураження лімфатичних вузлів, розташованих більш ніж на 3 см від первинної пухлини, включаючи лімфатичні вузли уздовж лівої шлункової, правої шлунково-сальникової, селезінкової, черевної і загальної печінкової артерії (N2), при цьому спостерігалась зворотна закономірність – 158 (29,32,0%) і 162 (40,22,4%) хворих, відповідно. У 27 (2,90,5%) хворих виявлено ураження парааортальних та ін. лімфатичних вузлів – N3. У дослідній групі хворих метастази у віддалені органи та анатомічні структури найчастіше спостерігались в паренхіму печінки – у 16 (1,70,4%) пацієнтів. На другому місці за частотою зустрічання у хворих, які перенесли дистальну субтотальну або субкардіальну резекції шлунка, були виявлені метастази в яєчники – 14 (1,50,4%) і парієтальну очеревину – 14 (1,50,4%) випадків. Метастаз Шніцлера мав місце у 12 (1,30,4%) хворих, Вірхова – 9 (1,00,3%) пацієнтів. Сполучене ураження двох і більше органів установлено в п'яти (0,50,2%). Загальна кількість хворих з гематогенними та імплантаційними метастазами виявлені у 7,50,9% випадків.

В дослідній групі в гістологічній структурі пухлини превалювали аденокарциноми різного ступеня диференціювання – 665 (70,61,5%). Найчастіше виявлені низькодиференційовані аденокарциноми – 381 (40,41,6%) пацієнт. Значно рідше високодиференційовані аденокарциноми – 226 (24,01,4%) хворих, на частку помірнодиференційованих аденокарцином припало – 58 (6,20,8%) хворих. Недиференційовані форми раку шлунка діагностовані у 277 (29,41,5%) випадках. Звідси випливає, що на частку низько- і недиференційованих, тобто найагресивніших форм епітеліальних пухлин шлунка припадає 658 (69,91,5%) пацієнтів.

При патоморфологічному дослідженні видалених препаратів у оперованих хворих контрольної групи в 144 (80,43,0%) випадках діагностована аденокарцинома. З них у 83 (46,33,7%) чоловік установлена високо- і помірнодиференційована аденокарцинома, а в 61 (34,13,5%) хворого – її низькодиференційована форма. У 35 (19,63,0%) пацієнтів установлений недиференційований рак. На частку низько- і недиференційованих форм епітеліальних пухлин шлунка припадає 96 (53,63,7%) випадків. При вивченні видалених препаратів в 141 (78,83,1%) випадку виявлені метастази в регіонарних лімфовузлах, причому не виявлено суттєвої різниці у частоті метастазування в залежності від глибини інвазії пухлиною стінок шлунка.

Аналіз результатів досліджень глибини пухлинної інвазії показав, що у 889 (94,40,8%) хворих дослідної групи і у 170 (94,93,8%) хворих контрольної групи неопластичний процес не поширювався за межі серозної оболонки шлунка. У 122 (12,91,1%) пацієнтів дослідної і у 21 (11,72,4%) контрольної групи пухлина локалізувалась в межах слизового і підслизового шарів стінки шлунка. Практично у кожного п'ятого хворого дослідної групи (18,41,3%) глибина інвазії обмежувалась м'язовим шаром, а в контрольній групі – у 30 (16,82,8%) хворих. Необхідно відзначити, що у 594 хворих (63,11,6%) дослідної і у 119 (66,53,5%) контрольної групи пухлина проростала усі шари стінки шлунка. Розповсюдження пухлинного процесу на сусідні органи і тканини мало місце у 53 (5,60,8%) пацієнтів дослідної і у 9 (5,01,6%) контрольної груп.

Loading...

 
 

Цікаве