WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Гемодинамічні та імунозапальні механізми (автореферат) - Реферат

Гемодинамічні та імунозапальні механізми (автореферат) - Реферат

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Хіра Харпріт Сінгх

УДК: 616.127-005.4+616.379]-008.64-036.12:612.017.1

Гемодинамічні та імунозапальні механізми

хронічної серцевої недостатності з метаболічним синдромом у хворих на ішемічну хворобу серця і інсулінонезалежний цукровий діабет та їх терапевтична корекція

14.01.02 – внутрішні хвороби

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступенякандидата медичних наук

Харків - 2007

Дисертація є рукопис.

Робота виконана в Харківському державному медичному університеті МОЗ України

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор

Олексій Миколайович Шелест

Харківський державний медичний університет

МОЗ України, професор кафедри госпітальної

терапії, клінічної імунології та алергології

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор

Опарін Анатолій Георгієвич

Харківська державна медична академія післядипломної

освіти МОЗ України, завідувач кафедри терапії та

клінічної фармакології;

доктор медичних наук, професор

Топчій Іван Іванович

ДУ "Інститут терапії ім.Л.Т.Малої" АМН України,

завідувач відділом нефрології.

Захист відбудеться "28" грудня 2007 р. о 12 годині на засіданні

спеціалізованої вченої ради Д 64.600.04 при Харківському державному

медичному університеті за адресою: 61022, м. Харків, проспект Леніна, 4

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Харківського державного

медичного університету (61022, м. Харків, проспект Леніна, 4)

Автореферат розісланий "23" листопада 2007 року

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради

доктор медичних наук, доцент Фролова Т.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Метаболічний синдром (МС) – комплекс клінічних, метаболічних та гормональних порушень, в основі яких лежить інсулінорезистентність і компенсаторна гіперінсулінемія, і які є чинниками ризику розвитку серцево-судинних захворювань, у тому числі і хронічної серцевої недостатності (В.М.Коваленко і співавт., 2006; М.Н.Мамедов, 2005; Е.И.Соколов, 2005). В індустріально розвинутих країнах серед населення старше 30 років МС складає 10 - 20%. Частіше зустрічається у чоловіків, у жінок його частота зростає в період менопаузи (И.Е.Чазова, В.Б.Мычка, 2004;Y.B.Tanker et al., 2005).

Хронічна серцева недостатність є результатом багатьох серцево-судинних захворювань як запальної, так і не запальної природи і розглядається як синдром, що розвивається внаслідок патологічних змін в серці: порушень нейроендокринної регуляції, які призводять до збільшення витрати міокардом енергії та підвищення потреби його в кисні, що веде до розвитку ремоделювання лівого шлуночка (Л.Г.Воронков і співавт., 2007; В.В.Калюжин и соавт., 2006).

До поточного часу немає єдиної думки про першопричину метаболічних порушень у патогенезі метаболічного синдрому (МС). Існує зв'язок між ожирінням та інсулінорезистентністю, високим артеріальним тиском (АТ) і дисліпідемією, що поєднуються у сполучення, які R. De Fronzo (2001) назвав "складною метаболічною сіткою або павутиною". Деякі автори вважають, що саме такий патофізіологічний феномен як інсулінорезистентність є симптомом, який об'єднує усі чинники МС; на думку інших авторів абдомінальне ожиріння може виступати у ролі чинника, що ініціює прояв компонентів (С.М. Геник і співавт., 2007).

Ожиріння приводить до збільшення серцевого викиду за рахунок збільшення ударного об'єму з формуванням ексцентричної гіпертрофії та порушенням функції діастоли (Е.И.Соколов, А.Л.Писаревская, 2007; Т.Ю.Демидова и соавт., 2006; C.Shibao et al., 2007). Якщо гіпертрофія не встигає за дилатацією, розвивається дисфункція систоли, яка може привести до "кардіоміопатії ожиріння" і розвитку ХСН. Проте, при високому АТ, який приводить до перевантаження лівого шлуночка, розвивається концентрична гіпертрофія шлуночка. Наявність водночас ожиріння і артеріальної гіпертензії має більший вплив на структуру і функцію лівого шлуночка (ЛШ), ніж кожне порушення окремо (Г.Д.Радченко, Ю.М.Сіренко, 2007; Г.В.Дзяк, А.В.Мелещик, 2006). При всіх станах, що входять у МС, можливі зміни з боку серцево-судинної системи: збільшення розмірів серця, дилатація його камер, гіпертрофія міокарда і зниження фракції викиду лівого шлуночка (N.Sattar, 2005).

В останній час ХСН розглядається як складне системне запальне захворювання (Озова Е.И и соавт., 2007; С.В.Федоров, 2007; Н.Swedberg, А.Klapholz, 2001). У патогенетичній моделі ХСН центр тяжкості перемістився з гемодинамічної концепції її розвитку на нейрогуморальну, в основі якої лежить уявлення про розвиток ремоделювання і дисфункції лівого шлуночка серця внаслідок гіперекспресії нейрогормонів і цитокінів. Прозапальні цитокіни здатні змінити структуру серця через ряд механізмів, головним результатом чого є дисфункція лівого шлуночка серця і його ремоделювання, тому підвищена продукція цитокінів поряд з продукцією нейрогормонів є одним з можливих біохімічних механізмів, відповідальних за розвиток ХСН у хворих на ІХС і цукровий діабет 2-го типу.

Окремі автори приводять дані про можливість залучення цитокінів в розвиток метаболічного синдрому (В.Г.Серкова, О.В.Майка, 2006; C.M.Larsen et al., 2007). Motz W. (1997) встановлено, що ФНП- пригнічує сигнальні шляхи інсуліну в гладеньком'язових клітинах і сприяє розвитку інсулінорезистентності. Деякі дослідники розглядають ФНП- як медіатор інсулінорезистентності при ожирінні (C.М.Коваль, І.О.Снігурська, 2007; Бутрова С.А., 2001): продукція ФНП , найбільш виражена в адипоцитах вісцеральної жирової тканини, водночас цей цитокін здатний знижувати активність тирозинкінази інсулінового рецептора і гальмувати експресію внутріклітинних переносників глюкози ГЛЮТ-4 у м'язовій і жировій тканинах. ФНП- може діяти в синергізмі з іншими цитокінами, які секретуються адипоцитами, такими як ІЛ-1в і ІЛ-6.

Автори припускають зв'язок між інсулінорезистентністю і розвитком АГ, причому наявність її в 3 - 4 рази підвищує ризик розвитку симптомів ХСН від гіперфункції серця до його гіпертрофії, і далі, до декомпенсації (G.Parodi et al., 2006). Проте, незважаючи на інтерес дослідників до структурно-функціонального стану ЛШ у хворих з компонентами МС і його ролі у формуванні ХСН, стан внутрішньосерцевої гемодинаміки у хворих з МС практично не вивчений. Таким чином, МС розглядається як порушення обміну речовин і як найважливіший чинник ризику ХСН і відноситься до найактуальніших питань сучасної медицини, що, в першу чергу, обумовлене широким його розповсюдженням. Застосування при цій патології інгібіторів АПФ або антагоністів рецептора ангіотензина II, селективних агоністів імідазолінових рецепторів, статинів, триметазидинів і ретардного пентоксифілліну (вазоніт) на фоні базисної терапії ХСН має антицитокіновий, нейромодулюючий, протизапальний і ліпідознижуючий вплив (Е.Н.Амосова и соавт., 2007; Е.И.Митченко, 2007; Л.В.Недосугова и соавт., 2007; K.Heusser et al., 2006). Даних по вивченню взаємозв'язку компонентів МС з імунозапальними процесами у хворих ХСН в літературі не було знайдено. Оцінка впливу різних схем на імунозапальні і метаболічні порушення дозволить визначити прогностичні маркери ефективності терапії і запропонувати нові диференційні підходи до лікування хворих ХСН з МС у хворих на ІХС і ІНЦД.

Таким чином, стає актуальним вивчення прозапальних цитокінів і кардіогемодинаміки на фоні обмінних порушень при МС у хворих ХСН, і можливості терапевтичної корекції шляхом застосування інгібіторів АПФ, статинів, пентоксифілліну, триметазидіну і інших комбінацій препаратів у диференційному підході до комбінованої терапії, яка діє на найзначущі патологічні чинники ремоделювання міокарда ЛШ: стан цитокіноутворення, взаємозв'язок ліпідного, вуглеводного обмінів і, в результаті, поліпшує морфофункціональний стан міокарда ЛШ, перебіг і прогноз ХСН.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Представлена дисертаційна робота виконана на базі спеціалізованого інфарктного і кардіологічного відділень міської клінічної лікарні №27 м. Харкова в рамках напряму теми науково-дослідної роботи Харківського державного медичного університету: "Роль клітинних, імунозапальних і нейрогуморальних механізмів хронічної серцевої недостатності в реалізації ефектів нейромодулюючої терапії" (державний реєстраційний номер 0105U002753) на кафедрі госпітальної терапії по проблемі "Патологія серцево-судинної системи". Автор проводив дослідження імунозапальних цитокінів, кардіогемодинаміки, ліпідного і вуглеводного обмінів при метаболічному синдромі у хворих на ІХС і ІНЦД з ХСН і МС.

Мета і задачі дослідження: поліпшення діагностики і лікування хворих ІХС і ЦД з ХСН і проявами метаболічного синдрому на основі вивчення стану структурно-функціональних змін міокарда ЛШ і внутрішньосерцевої гемодинаміки, прозапальних цитокінів (ФНП- і ІЛ-1), порушень ліпідного і вуглеводного (ІРІ) обмінів в прогресуванні ХСН з МС і їх зміни під впливом комбінованої терапії з різним механізмом дії.

Для досягнення даної мети поставлені наступні задачі:

1.Оцінити клінічну симптоматику в зіставленні з морфофункціональним станом ЛШ серця і параметрами внутрішньосерцевої гемодинаміки у хворих ІХС і ЦД з хронічною серцевою недостатністю і метаболічним синдромом.

2.Вивчити характер імунозапальних процесів по рівню прозапальних цитокінів і визначити їх можливу роль в розвитку метаболічного синдрому у хворих на хронічну серцеву недостатність при ІХС і цукровому діабеті.

Loading...

 
 

Цікаве