WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Порівняльна ефективність блокатора кальцієвих каналів дилтіазему та Β-адреноблокаторів з різними фармакологічними властивостями в лікуванні хвори - Реферат

Порівняльна ефективність блокатора кальцієвих каналів дилтіазему та Β-адреноблокаторів з різними фармакологічними властивостями в лікуванні хвори - Реферат

В 1-шу добу після госпіталізації у всіх обстежених хворих було виявлено суттєве зменшення ЕЗВД у порівнянні із здоровими, без суттєвої міжгрупової різниці. При проведенні кореляційного аналізу між групами на момент першого обстеження виявлено середньої сили зворотній кореляційний зв'язок між ЕЗВД та рівнем ЗХС (r=-0,60; р<0,05), рівнем систолічного АТ (r=-0,59; p<0,05) і віком хворих (r=-0,54; р<0,05). Більш виражені зміни ЕЗВД було виявлено у хворих із ішемічними змінами сегменту ST і зубця Т на ЕКГ, порівняно із хворими без таких змін (5,870,24% проти 7,730,34%, р<0,01) та у хворих, які палять, порівняно з тими, що не мали такого фактору (5,600,25% проти 7,930,34%, р<0,01). Виявлена закономірність відмічена нами вперше. До початку лікування у обстежених нами хворих була знижена, порівняно з контролем, ЕНЗВД як через 3 хвилини, так і через 5 хвилин, що пояснюється розвитком толерантності до нітрогліцерину внаслідок його неодноразового прийому.

На тлі лікування у пацієнтів, які отримували дилтіазем та целіпролол, визначалось достовірне поліпшення ЕЗВД, яка збільшувалась до 18-21 доби порівняно з початковою у 1,4 та 1,3 разів відповідно (всі р<0,05), а до 6 міс. – в 1,9 і 1,6 разів відповідно (p<0,01-0,05) та нормалізувалась на 18-21 добу у хворих, які приймали дилтіазем, і зберігалась протягом 6 місяців лікування, а у пацієнтів, які отримували целіпролол, – через 6 місяців лікування. При цьому достовірні відмінності ЕЗВД у хворих І і ІІІ груп до 21 доби і 6 місяців лікування були відсутні (всі pI-III>0,05; рис. 3), що свідчило про однакову вираженість позитивного ефекту дилтіазему і целіпрололу на функцію ендотелію хворих після ГКС.

Рис. 3.Зміни ЕЗВД (Mm) у пацієнтів І, ІІ і ІІІ груп в динаміці лікування

Примітки:

1. х – p<0,05, хх – p<0,01 порівняно з первинними даними

2. # – p<0,05, ## – p<0,01 порівняно із даними на 18-21 добу

3. – p<0,05, – p<0,01 порівняно із здоровими

4. Вказані тільки достовірні відмінності.

У пацієнтів, які лікувались атенололом, змін ЕЗВД як на 21 добу спостереження, так і через 6 місяців лікування, не відмічалось. У всіх хворих було відмічено покращення ЕНЗВД на 3-й хвилині вже до 21 доби, найбільш виражене у пацієнтів, які отримували дилтіазем та целіпролол, а також відсутність динаміки цього показника на 5-й хвилині до 21 доби лікування та достовірне його покращення до 6 місяця спостереження. При цьому нормалізації даного показника не було.

Отримані нами дані про виражений коригуючий вплив дилтіазему на дисфункцію ендотелію у хворих з ГКС без зубця Q на ЕКГ та збереженою ФВ ЛШ можуть пояснювати його здатність підвищувати ТФН і зменшувати вираженість ішемії міокарда таких хворих за даними ХМ ЕКГ. Важливо відмітити відсутність впливу терапії атенололом на ЕЗВД у обстежених нами хворих, що знижує його ефективність, порівняно з целіпрололом та дилтіаземом, і може пояснювати менший його антиішемічний ефект за даними ТФН та ХМ ЕКГ, що було представлено нами вище. Це підтверджує відомий тезис про відсутність уβ-адреноблокаторів "ефекту класу".

Таким чином, у хворих з ГКС без зубця Q за даними кореляційного аналізу виявлено середньої сили обернений кореляційний зв'язок між ЕЗВД та рівнем ЗХС, систолічним АТ та віком. Терапія дилтіаземом і целіпрололом у таких хворих чинить однаково виражений нормалізуючий вплив на стан ендотеліальної функції за даними оцінки судинорухової функції плечової артерії. Цей ефект проявляється наприкінці 3 тижня лікування та зростає до 6 місяця. Терапія атенололом не впливає на функцію ендотелію.

ВИСНОВКИ

В роботі наведене теоретичне узагальнення та нове вирішення однієї з актуальних задач кардіології – удосконалення вибору антиішемічної терапії у хворих з ГКС без зубця Q шляхом порівняльної оцінки ефективності антагоністу кальцію дилтіазему та β-адреноблокаторів з різними фармакологічними властивостями при довготривалому спостереженні.

  1. Дилтіазем, атенолол та целіпролол виявляють однаково виражений антиангінальний ефект при однаковому зниженні систолічного АТ у хворих, які перенесли ГКС без зубця Q, який проявляється вже на 18-21 добу захворювання та зберігається протягом 6 місяців спостереження.

  2. При однаковому клінічному і антиішемічному ефекті трьох порівнюваних препаратів дилтіазем та целіпролол у хворих ГКС без зубця Q чинять більш позитивний, ніж атенолол, вплив на відновлення фізичної працездатності та економічності роботи серця за даними 6-місячного спостереження.

  3. За результатами холтерівського моніторингу ЕКГ лікування дилтіаземом та целіпрололом хворих ГКС без зубця Q протягом 3-х тижнів спричинює більш виражений, порівняно із атенололом, позитивний вплив на зменшення больової та безбольової ішемії міокарда як у денний, так і в нічний час. Відмічений антиішемічний ефект при лікуванні дилтіаземом та целіпрололом збільшується до 6 міс. лікування, що не спостерігається на тлі лікування атенололом.

  4. Довготривале (протягом 6 міс.) лікування хворих, які перенесли ГКС без зубця Q із ФВ ЛШ≥45%, дилтіаземом і целіпрололом, порівняно з лікуванням атенололом, виявляє більш виражений нормалізуючий ефект на початково знижений інотропний резерв міокарда ЛШ за даними стрес-ЕхоКГ проби із збільшенням післянавантаження (введення розчину мезатону).

  5. Дилтіазем та целіпролол протягом 6 міс. лікування хворих ГКС без зубця Q зменшує частоту виявленої діастолічної дисфункції ЛШ, що поєднується з регресом гіпертрофії міокарда ЛШ. При лікуванні атенололом цей ефект виражений в меншій мірі.

  6. Коригуючий вплив на початково підвищену активність симпатичної нервової системи у хворих з ГКС без зубця Q за даними аналізу ВСР у стані спокою і при проведенні антиортостатичної проби при терапії дилтіаземом такий же виражений, як при лікуванні атенололом, і в обох випадках перевищує такий при лікуванні целіпрололом.

  7. За даними оцінки судинорухової функції плечової артерії у хворих з ГКС без зубця Q нормалізуючий вплив на стан ендотеліальної функції відмічений при лікуванні дилтіаземом і целіпрололом, що не спостерігалось при лікуванні атенололом.

  8. Завдяки перевазі дилтіазему над атенололом за вираженістю антиішемічного ефекту в спокої та при фізичному навантаженні, здатності покращувати функцію ендотелію, а також більшому, порівняно з целіпрололом, коригуючому впливу на симпатикотонію, дилтіазем є засобом вибору для тривалої терапії хворих, які перенесли ГКС без зубця Q із ФВ ЛШ≥45%.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

  1. Дилтіазем доцільно використовувати в якості антиангінального препарату вибору, порівняно із атенололом і целіпрололом, для тривалого лікування хворих, які перенесли ГКС без зубця Q із ФВ ЛШ≥45%.

  2. У випадках поганої переносимості дилтіазему для довготривалого антиішемічного лікування хворих з ГКС без зубця Q при відсутності важких шлуночкових аритмій в анамнезі і без виражених ознак активації симпато-адреналової системи за даними ВСР доцільно використовувати целіпролол.

  3. Атенолол не доцільно використовувати в якості антиішемічного препарату вибору при лікуванні хворих з ГКС без зубця Q, особливо з "граничними" величинами ФВ ЛШ в стані спокою, враховуючи його стійку кардіодепресивну дію за даними стрес-ЕхоКГ проби із збільшенням післянавантаження.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

  1. Грицюк І.О., Лазарєв П.О., Андрєєв Є.В., Ходаківська О.В., Близнюк-Ходоровська О.І. Особливості впливу діакордіну на перебіг гострих коронарних синдромів за результатами 6-місячного спостереження // "Збірник науково-практичних робіт, присвячених 125-річчю ЦМКЛ". – К., 2000. – С. 109-111. (Особистий внесок: приймала активну участь в обстеженні хворих, проводила аналіз і статистичну обробку даних, підготувала матеріал до друку.)

  2. Амосова К.М., Андрєєв Є.В., Близнюк-Ходоровська О.І., Грицюк І.О., Лазарєв П.О., Ходаківська О.В. Особливості впливу дилтіазему на перебіг гострих коронарних синдромів за результатами 6-місячного спостереження // "Матеріали української науково-практичної конференції "Сучасні проблеми кардіології та ревматології – від гіпотез до фактів". – К., 2001. – С. 148. (Особистий внесок: приймала активну участь в обстеженні хворих, проводила аналіз і статистичну обробку даних, підготувала матеріал до друку.)

  3. Грицюк И.А., Амосова Е.Н., Лазарев П.А., Андреев Е.В., Ходаковская Е.В., Близнюк-Ходоровская О.И. Влияние диакордина на течение острых коронарных синдромов // Тезисы докладов ІХ российского национального конгресса "Человек и лекарство". – М., 2002. – С. 115. (Особистий внесок: приймала активну участь в обстеженні хворих, проводила аналіз і статистичну обробку даних, підготувала матеріал до друку.)

  4. Ходаковская Е.В., Саблин А.В., Лазарев П.А., Андреев Е.В., Зоря С.А. Оценка влияния длительной терапии дилтиаземом и атенололом на вегетативный тонус больных, перенесших острый коронарный синдром без зубца Q // "Матеріали української науково-практичної конференції "Сучасні проблеми кардіології та ревматології". – К., 2003. – С. 80. (Особистий внесок: приймала активну участь в обстеженні хворих, проводила аналіз і статистичну обробку даних, підготувала матеріал до друку.)

  5. Амосова Е.Н., Грицюк И.А., Андреев Е.В., Ходаковская Е.В., Лазарев П.А. Влияние длительной терапии антагонистами кальция и β-блокаторами на вегетативное состояние больных, перенесших острый коронарный синдром без зубца Q // Тезисы докладов Х российского национального конгресса "Человек и лекарство". – М., 2003. – С. 97. (Особистий внесок: приймала активну участь в обстеженні хворих, проводила аналіз і статистичну обробку даних, підготувала матеріал до друку.)

  6. Амосова Е.Н., Андреев Е.В., Ходаковская Е.В. Сравнительная оценка влияния длительной терапии дилтиаземом и атенололом на вегетативный тонус больных, перенесших острый коронарный синдром без зубца Q, по данным анализа вариабельности сердечного ритма // Серце і судини. – №1. – 2003. – С. 68-72. (Особистий внесок: приймала активну участь в обстеженні хворих, проводила аналіз і статистичну обробку даних, підготувала статтю до друку.)

  7. Амосова Е.Н., Ходаковская Е.В., Андреев Е.В., Лазарев П.А., Саблин А.В. Влияние дилтиазема и атенолола на остаточную ишемию миокарда и толерантность к физической нагрузке больных, перенесших острый коронарный синдром без зубца Q // Міжнародний медико-фармацевтичний конгрес "Ліки та життя". – К., 2005. – С. 46. (Особистий внесок: приймала активну участь в обстеженні хворих, проводила аналіз і статистичну обробку даних, підготувала матеріал до друку.)

  8. Амосова К.М., Ходаківська О.В., Андрєєв Є.В., Лазарєв П.О., Саблін А.В. Порівняльна оцінка впливу дилтіазему та атенололу на залишкову ішемію міокарда та толерантність до фізичного навантаження хворих, які перенесли гострий коронарний синдром без зубця Q // Серце і судини. – 2005. – №1 (9).– С. 96-102. (Особистий внесок: приймала активну участь в обстеженні хворих, проводила аналіз і статистичну обробку даних, підготувала статтю до друку.)

  9. Амосова К.М., Ходаківська О.В., Руденко Ю.В., Саблін А.В., Лазарєв П.О., Андрєєв Є.В. Порівняльна оцінка тривалої терапії дилтіаземом і β-блокаторами з різними фармакологічними властивостями на стан систолічної і діастолічної функції та скоротливість міокарда лівого шлуночка у хворих, які перенесли гострий коронарний синдром без зубця Q // Український кардіологічний журнал.– 2006. – №3. – С. 30-35. (Особистий внесок: приймала активну участь в обстеженні хворих, проводила аналіз і статистичну обробку даних, підготувала статтю до друку.)

  10. Ходаківська О.В. Порівняльна оцінка впливу тривалої терапії кардіоселективними β-блокаторами з різними фармакологічними властивостями на залишкову ішемію міокарда, толерантність до фізичного навантаження і стан вегетативної нервової системи хворих, які перенесли гострий коронарний синдром без зубця Q // Серце і судини. – 2006. – №3 (15). – С. 71-79. (Особистий внесок: приймала активну участь в обстеженні хворих, проводила аналіз і статистичну обробку даних, підготувала статті до друку.)

  11. Амосова К.М., Ходаківська О.В., Ткаченко Л.О., Андрєєв Є.В. Порівняльна оцінка впливу терапії з включенням дилтіазему, атенололу та целіпрололу на дисфункцію ендотелію у хворих, які перенесли гострий коронарний синдром без зубця Q, за даними 6-місячного спостереження // Буковинський медичний вісник. – 2006. - №3. – С. 3-8. (Особистий внесок: приймала активну участь в обстеженні хворих, проводила аналіз і статистичну обробку даних, підготувала статтю до друку.)

  12. Патент 313363, UA, МПК А61В 10/00, А61К 31/00. Спосіб лікування гострих коронарних синдромів без зубця Q із збереженою систолічною функцією лівого шлуночка. Ходаківська О. В. Національний медичний університет імені О.О. Богомольця. - №200510976; заявл. 21.11.2005; опубл. 15.03.2006. Офіційний бюлетень „Промислова власність", бюл. №3; книга 1. – С.5.26. (Особистий внесок: автор запропонувала спосіб лікування гострих коронарних синдромів без зубця Q із збереженою систолічною функцією лівого шлуночка,самостійно обстежила хворих та оформила патент).

Loading...

 
 

Цікаве