WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Психічні та психосоматичні розлади у пацієнтів з метаболічним синдромом Х (діагностика, клініка, профілактика, лікування) (автореферат) - Реферат

Психічні та психосоматичні розлади у пацієнтів з метаболічним синдромом Х (діагностика, клініка, профілактика, лікування) (автореферат) - Реферат

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше в українській психіатрії на підставі багаторічного рандомізованого клінічного дослідження науково обґрунтовано доцільність застосування комплексного біопсихосоціального підходу до діагностики, лікування та профілактики МСХ. Вперше проведено комплексне дослідження психічних та психосоматичних розладів у пацієнтів з МСХ, патогенетичних особливостей їх розвитку як відображення соціально-психологічного впливу сучасної цивілізації на основі положень теорії патологічного пристосування. Вперше запропоновано теоретичну модель патогенезу МСХ на основі теорії систем, з урахуванням особливостей його формування та резистентності до стандартної терапії. Вперше розроблено та доведено високу інформативність і достовірність "Мультимодальної карти обстеження психосоматичного пацієнта".

Вперше проаналізовано психоціальні чинники виникнення і перебігу МСХ та їх зв'язок з іншими соціопсихологічними факторами ризику, що впливали на людину в різні періоди її життя, формуючи її актуальну життєву стратегію. Вперше проведено докладний модальний аналіз існуючих проблем пацієнтів з МСХ з виокремленням окремих подій протягом життя хворих, що були неусвідомленими та витісненими, з метою подальшого формування низки психотерапевтичних "мішеней". Вперше здійснено аналіз таких чинників, як наявність проблемних професійних міжособистісних стосунків та деформація виробничих комунікативних зв'язків. Вперше здійснено системний діагностичний аналіз актуального та батьківського родинного дисфункціонування та продемонстровано значущість порушень міжпоколінних, статево-ролевих та статусних емоційних і біхевіоральних взаємовідносин. Вперше зроблено клініко-феноменологічний опис психічної складової МСХ, як одного з системоутворюючих чинників цього стану. Вперше на основі системних якостей МСХ обґрунтовано резистентність до стандартних терапевтичних підходів.

Вперше визначено "мішені" психотерапевтичної та психофармакотерапевтичної інтервенції для пацієнтів з психічними та психосоматичними розладами в межах МСХ. Вперше запропонована низка натуропатичних психотропних засобів для терапії пацієнтів з МСХ та проведені клінічні дослідження їх ефективності та безпеки. Вперше розроблено програму індивідуальної психотерапії, яка обумовлює позитивну динаміку ресурсної бази пацієнта з МСХ під впливом макро- та мікрочинників його оточення.

Вперше у вітчизняній психіатрії науково обґрунтовано та застосовано комплексну стратегію лікування психічних та психосоматичних розладів у хворих на МСХ, яка базується на зміні актуальної життєвої стратегії пацієнтів із використанням принципів екзистенціальної та когнітивно-біхевіоральної психотерапії. Вперше на підставі проведеного експериментального дослідження отримано клінічно обґрунтовані та доказові дані щодо ефективності застосування програми комплексної корекції у пацієнтів з НМСХ та МСХ.

Практичне значення отриманих результатів. Практичне значення результатів дисертаційного дослідження полягає в підвищенні якості діагностики і лікування психічних та психосоматичних розладів у пацієнтів з МСХ як складової вдосконалення інтегративної (сімейної) медичної допомоги населенню. В ході дисертаційної роботи науково обґрунтовано, розроблено, запропоновано та впроваджено у клінічну практику методи комплексного діагностичного дослідження психічних та психосоматичних розладів у пацієнтів з МСХ із урахуванням соціально-психологічних чинників їх етіопатогенезу. Отримані дисертантом експериментальні дані суттєво доповнюють сучасні уявлення про патогенетичні механізми психічної складової МСХ та клінічну феноменологію психічних і психосоматичних розладів у пацієнтів з МСХ. Виділення клініко-патогенетичних критеріїв діагностики цих розладів дозволяє достовірно визначити "мішені" терапевтичного втручання, а також подолати резистентність до стандартної терапії і зменшити ймовірність рецидивування не тільки психічних, а й соматичних розладів у структурі МСХ.

Автором переконливо доведено необхідність використання в лікувально-діагностичній практиці комплексного аналізу виробничої та родинної дезадаптації як вагомих предикторів формування МСХ. У дисертаційному дослідженні отримано дані щодо значущості патогенного впливу проблемних міжособистісних стосунків та деформації комунікативних зв'язків у вигляді порушень міжпоколінних, статево-ролевих та соціально-статусних емоційних і біхевіоральних взаємовідносин пацієнтів з МСХ. Вони лягли в основу комплексної програми біопсихосоціальної корекції, яка сприяє адекватній соціалізації з відповідною трансформацією актуальних життєвих стратегій і підвищенням якості життя пацієнтів з МСХ.

Впровадження результатів дисертаційного дослідження в клінічну практику сприятиме подальшому вдосконаленню та підвищенню ефективності лікувально-діагностичної роботи з пацієнтами, які страждають на МСХ. Отримані в дисертаційному дослідженні дані дозволяють впровадити методи комплексної діагностики та лікування психічних і психосоматичних розладів у пацієнтів з МСХ у практику психіатричних, спеціалізованих психосоматичних, багатопрофільних та загальносоматичних закладів охорони здоров'я. Результати дослідження та сформульовані висновки призначені для застосування в практичній роботі психіатрів, психотерапевтів, медичних психологів та лікарів-інтерністів (терапевтів, ендокринологів, кардіологів та інших фахівців), а також у навчальній підготовці кваліфікованих кадрів за означеними спеціальностями.

Розроблені в процесі дисертаційного дослідження методи лікування пацієнтів з МСХ впроваджено в роботу Донецької, Львівської, Черкаської та Луганської обласних психіатричних лікарень, Кримської республіканської клінічної лікарні №1, Дорожньої клінічної лікарні №2 ст.Київ, Центра психічного здоров'я м. Луганськ, Медичної служби УСБУ в Луганській області, Луганської міської поліклініки №10, Психосоматичного центру Інституту соціальних досліджень та психокорекції м. Тернопіль, відділення клінічної діабетології Інституту ендокринології та обміну речовин АМН України ім. В.П. Комісаренка. Результати дисертаційного дослідження використано при підготовці посібника для лікарів сімейної практики "Психосоматична медицина (аспекти діагностики та лікування)", а також впроваджено у навчальний процес кафедри психології та педагогіки Національного медичного університету ім. О.О.Богомольця, кафедри психіатрії Вінницького національного медичного університету, кафедри дитячої, соціальної та судової психіатрії Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупіка, кафедри психіатрії Луганського державного медичного університету, кафедри неврології, психіатрії, наркології та медичної психології Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського.

Особистий внесок здобувача. Дисертантка самостійно виконала аналітичний огляд джерел науково-медичної інформації у відповідності до теми роботи. Нею особисто розроблено дизайн та необхідний інструментарій дослідження, особисто обстежено всіх пацієнтів клінічних груп та респондентів групи порівняння, сформовано електронні бази даних, здійснено їх статистичну обробку, аналіз та інтерпретацію. Здобувач особисто розробила всі основні теоретичні положення дисертаційної роботи, виконала їх експериментальне дослідження та практичне впровадження. Авторові належить розробка методики комплексної діагностики та корекції психічних та психосоматичних розладів у пацієнтів з МСХ.

Особистий внесок здобувача до публікацій в наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України, які написані у співавторстві, полягав у наступному. У роботах № 3, 5, 22, 26 зі списку праць, наведених наприкінці автореферату, написаних спільно з О.С. Чабаном, автором виконано основний аналіз медичної інформації, розроблено методи дослідження, проведено аналіз та інтерпретацію отриманих даних, підготовку висновків. У статтях № 17, 28, що опубліковані разом з О.Ю. Жабенко, автором проведено такий самий обсяг роботи. У статтях № 18, 25, що опубліковані разом з О.В. Хмелевською, особистий внесок дисертантки складався з розробки методів дослідження, отримання та аналізу основних інформаційних матеріалів, формулювання висновків дослідження.

Loading...

 
 

Цікаве