WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Психічні та психосоматичні розлади у пацієнтів з метаболічним синдромом Х (діагностика, клініка, профілактика, лікування) (автореферат) - Реферат

Психічні та психосоматичні розлади у пацієнтів з метаболічним синдромом Х (діагностика, клініка, профілактика, лікування) (автореферат) - Реферат

На сьогодні у світі проведено і проводиться ще декілька міжнародних клінічних досліджень, присвячених проблемі МСХ. За даними завершеного в 2005 році клінічного дослідження, ефективність дієти та фізичних вправ перебільшує ефективність терапії метформіном в редукції проявів МСХ (Barclay L., 2005; Orchard T.J. et al., 2005). У 2006 році закінчено трирічне дослідження, яке підтвердило позитивний вплив зміни способу життя у вигляді збільшення фізичної активності та дотримання дієти у пацієнтів похилого віку з цукровим діабетом 2 типу та надлишковою вагою. З метою вивчення впливу модифікації стилю життя на здоров'я пацієнтів з МСХ у 2005 почато міжнародне клінічне дослідження Cooperative Lifestyle Intervention Program (CLIP), розраховане до 2010 року. Вплив складних взаємодій поведінки, соціально-економічного статусу, культури та етнічної приналежності у осіб працездатного віку на формування МСХ як фактору ризику серцево-судинних захворювань, вплив модифікації стилю життя на захворюваність вивчається у міжнародному клінічному дослідженні Partnership Programs to Reduce Cardiovascular Disparities (2004 2009 р.р.). Це дослідження має на меті визначити певні психосоціологічні фактори як предиктори надлишкової ваги та МСХ, проаналізувати нові біомаркери людської патобіології, а також оцінити інноваційні цілеспрямовані динамічні лікарські стратегії для пацієнтів з МСХ. Отже, проблема діагностики та лікування метаболічного синдрому Х є актуальною для світової медицини та, на жаль, далекою від вирішення.

Наукові дослідження психосоматичної концепції МСХ дуже перспективні для сучасного розвитку медицини. З'явилася певна можливість причинно зв'язати велику групу хвороб, що істотно впливають на структуру захворюваності, смертності і тривалість життя, з порушенням актуальних життєвих стратегій сучасної людини. Ця концепція визначає і патогенетично обґрунтовує заходи щодо захворювань, що поєднуються в МСХ на медичному, медико-соціальному та соціальному рівнях.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційної роботи є ініціативною. Дисертація виконана відповідно до плану науково-дослідної роботи Українського НДІ соціальної та судовой психіатрії і наркології МОЗ України, за темами "Психотерапія та психогігієна цукрового діабету (психосоматичний підхід)" (2003 р., № державної реєстрації – 0104U000907), і "Розробити комплексну систему психотерапевтичної та психогігієнічної трансформації актуальних особистісних життєвих стратегій хворих на цукровий діабет (біопсихосоціальний аспект) з позицій психосоматичного підходу" (2004 2006 р.р., № державної реєстрації – 0103U000677), а також регламентуючих документів ВООЗ (2002, 2005) щодо розробки й здійснення національних програм, спрямованих на запобігання зростанню психосоматичної захворюваності. Виконання дисертаційного дослідження відповідало також плановій тематиці відділення діабетології Інституту ендокринології та обміну речовин АМН України ім. В.П. Комісаренка "Розробити нові методики діагностики, лікування та профілактики цукрового діабету та його ускладнень з метою їх впровадження в практику" (2003 2005 р.р., № державної реєстрації – 0103U000806) та Державній цільовій програмі у сфері профілактики та лікування хворої людини "Цукровий діабет" (Указ Президента України від 21.05.1999 р., № 545/99).

Мета і завдання дослідження. Мета роботи – на основі дослідження етіопатогенетичних закономірностей формування та клініко-феноменологічних особливостей психічних та психосоматичних розладів у пацієнтів з МСХ розробка та впровадження комплексної програми біопсихосоціальної корекції цих розладів з адекватною соціалізацією у вигляді трансформації актуальних життєвих стратегій пацієнтів.

Для досягнення мети дисертаційного дослідження поставлено такі завдання:

1. Дослідити і систематизувати психосоціальні чинники етіопатогенезу МСХ, розробити теоретичну модель патогенезу МСХ на основі сучасних природничонаукових методологічних підходів та біопсихосоціальної парадигми.

2. Дослідити особливості психосоціальної адаптації пацієнтів з повним та неповним МСХ із хронологічною самооцінкою якості життя на основі комплексної діагностики.

3. Дослідити та систематизувати клініко-феноменологічні особливості розладів психіки пацієнтів з МСХ на основі аналізу патогенетичних механізмів їх формування з урахуванням соціально-психологічних характеристик індивідууму, конфлікту його свідомих та підсвідомих потягів та конфлікту його мотивацій життя.

4. Визначити, дослідити ефективність та систематизувати оптимальні тактики терапії психічних та психосоматичних розладів у пацієнтів з МСХ (психофармакотерапія, індивідуальна та групова психотерапія) на основі моніторингу динаміки цільових психопатологічних феноменів "мішеней" терапії.

5. Розробити, дослідити ефективність та впровадити в клінічну практику комплексну програму біопсихосоціальної корекції психічних та психосоматичних розладів у пацієнтів з МСХ у вигляді трансформації їх актуальних життєвих стратегій.

Об'єкт дослідження – психічні та психосоматичні розлади у пацієнтів з МСХ; їх діагностика та лікування як проблемне поле сучасної соціальної психіатрії.

Предмет дослідження психосоціальні чинники етіопатогенезу МСХ, механізми психосоціальної адаптації, методи діагностики та лікування психічних та психосоматичних розладів у пацієнтів з МСХ.

Методи дослідження.Для дослідження клініко-патогенетичних закономірностей психічної складової МСХ було застосовано метод структурованого інтерв'ю у межах клініко-феноменологічного підходу у вигляді "Мультимодальної карти обстеження психосоматичного пацієнта" (Чабан О.О., Хаустова О.О., 2004).Клініко-анамнестичний та соціально-психологічний методи було використано для аналізу психосоціальних чинників етіопатогенезу МСХ з урахуванням просторово-часових особливостей соціальних систем, в яких функціонує особистість. Клініко-психопатологічний метод застосовувався для оцінки психічного стану пацієнтів та діагностики психопатологічних розладів. За допомогою патопсихологічного методу здійснювалася формалізована оцінка психопатологічних порушень у досліджуваних осіб. Для виявлення психопатологічних феноменів психічної складової МСХ у межах експериментально-психологічного дослідження було застосовано такі тести, як шкала реактивної й особистісної тривожності Спілбергера-Ханіна (1978); шкала самооцінки депресії Зунга (Zung W.W.K., 1965); Торонтська алекситимічна шкала (Taylor G.J. et al., 1985); методика визначення показників і форм агресії А.Басса й А.Даркі (1957). Для оцінки проблемності міжособистісних відносин використано методику незакінчених речень Сакса-Сіднея, модифіковану для психосоматичних пацієнтів (1969); для візуалізації психофізичних кореляцій – малюнковий проективний тест (К. Маховер, 1996). Математична і статистична обробка даних здійснювалась за методами варіаційної статистики з оцінкою закону розподілу, використанням відповідних параметричних та непараметричних критеріїв: Фішера (ц*), Пірсона (ч2), Спірмена (rs.), однофакторного та двофакторного дисперсійного аналізу ANOVA.

Loading...

 
 

Цікаве