WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Комплексна діагностика пухлини у хворих з невідомою первинною локалізацією із застосуванням імуногістохімічного методу (автореферат) - Реферат

Комплексна діагностика пухлини у хворих з невідомою первинною локалізацією із застосуванням імуногістохімічного методу (автореферат) - Реферат

2. Етап оцінки поширеності процесу – етап, на якому оцінюється поширеність ураження метастазами АЗП (ізольоване або синхронне ураження лімфатичних вузлів або органів, враховується кількість метастазів).

Якщо на даному етапі буде виявлено первинне вогнище, то діагноз метастазів АЗП знімається і проводиться відповідне діагнозу обстеження та лікування. З цією метою всім хворим проводиться стандартний комплекс діагностичних заходів, що дозволяє уточнити стадію пухлинного процесу: оглядова рентгенографія органів грудної клітки, УЗД органів черевної порожнини, малого тазу і заочеревинного простору, радіоізотопне дослідження скелета, мамографія жінкам, КТ органів грудної клітки і органів черевної порожнини, і за наявності симптомів, що дозволяють запідозрити ураження центральної нервової системи, – КТ головного мозку і консультація невропатолога. На підставі отриманих результатів оцінюється поширеність пухлинного процесу метастазів АЗП.

Рис. 2. Етапи клініко-морфологічного алгоритму обстеження хворих з АЗП

3. Етап імуногістохімічного дослідження. На даному етапі використовується матеріал гістологічного дослідження (відбирається найбільш інформативний парафіновий блок). Якщо біопсійний матеріал був неінформативний, виконуються заходи щодо повторного отримання матеріалу для ІГХ дослідження з найбільш доступного вогнища ураження. Перед біопсією виконується пункція, яка дозволяє виключити отримання неінформативної тканини. Іноді для виконання повноцінної біопсії потрібно проведення торакоскопії, лапароскопії або навіть торакотомії чи лапаротомії. Одержаний інформативний матеріал, верифікований гістологічно (гематоксилін-еозин), відправляється на ІГХ дослідження.

Таким чином, на даному етапі ідентифікується морфологічна (гістогенетична) приналежність пухлини і, у багатьох випадках, її органна приналежність шляхом ІГХ аналізу матеріалу, одержаного при біопсії метастазів пухлини. При виявленні лімфом хворі відправляються до гематолога на подальше обстеження і лікування. Решта хворих підлягає дообстеженню і переходить на четвертий етап для пошуку первинного вогнища пухлини.

4. Етап пошуку первинного вогнища пухлини. Мета даного етапу – виявлення локалізації АЗП з урахуванням результатів ІГХ дослідження, гістологічної структури пухлини, поширеності процесу і, безумовно, загального стану хворого. Пошук первинної пухлини здійснюється індивідуально, за конкретною схемою для кожного пацієнта завдяки комплексу клініко-інструментальних досліджень. Наприклад, якщо за допомогою ІГХ методу верифікується меланома, то уважніше слід обстежувати шкіру і слизові оболонки, для встановлення локалізації первинного вогнища. Проте навіть подібні дослідження при найретельнішому їх проведенні можуть бути недоцільними із-за регресії первинного вогнища. АЗП практично може знаходитися в будь-якому органі, у зв'язку з чим виникає необхідність проведення численних досліджень. Слід обрати ті діагностичні заходи, при яких найімовірніше виявлення первинного вогнища у конкретного хворого.У комплекс обстежень можуть входити рентгенографія органів грудної клітки, УЗД органів черевної порожнини, мамографія у жінок, УЗД передміхурової залози у чоловіків, аналіз крові на CA-125, СА-15-3 у жінок, PSA у чоловіків, бронхоскопія, езофагогастроскопія, радіоізотопне дослідження щитовидної залози, аналіз сечі, кал на приховану кров. Для виключення або, навпаки, підтвердження діагнозу лімфоми є корисними стернальна пункція і трепанбіопсія кісткового мозку.

На даний час МРТ, КТ і ПЕТ-дослідження займають важливе місце в схемах обстеження хворих з метастазами АЗП і можуть бути застосовані як перша лінія діагностики. У деяких хворих ці дослідження можуть точно вказати на локалізацію первинного вогнища і оцінити поширеність метастатичного процесу. Особливо ефективним є ПЕТ-дослідження при діагностиці метастазів в лімфатичні вузли шиї з первинного не виявленого вогнища. Хоча при пухлинах розмірами менше 5 мм КТ, МРТ, ПЕТ також є неінформативними.

На основі отриманих даних ІГХ дослідження, інформація про локалізацію первинної пухлини після цілеспрямованого дообстеження хворого підтвердилася в 6 випадках з 38 (15,8%), тоді як в жодному випадку з 143 в контрольній групі так і не вдалося встановити локалізацію первинної пухлини (р<0,001). Слід зазначити, що навіть інформація про можливу органну приналежність пухлини не завжди дозволяє її виявити доступними методами дослідження у зв'язку з її невеликими розмірами, що пояснюється біологічною особливістю таких пухлин – схильністю до раннього метастазування. Більш того, у ряді випадків достатнім є встановлення гістогенезу пухлини, тоді як з'ясування органної приналежності пухлини і пошук первинного вогнища практично не має значення для призначення лікування, наприклад, при лікуванні меланоми. Призначення лікування хворим на підставі висновку ІГХ дослідження також має перевагу, оскільки передбачувана локалізація пухлини і певна морфологічна приналежність (гістогенез) спрощує вибір схеми лікування. У зв'язку з цим звертає увагу різниця в смертності в основній і в контрольній групі: у контрольній групі смертність хворих за 2,5-3 роки з моменту постановки діагнозу склала 54%, тоді як в основній – 37% (р<0,01), що вказує на ефективність цілеспрямованого лікування, проведеного після отримання результатів ІГХ досліджень.

Отже, за допомогою ІГХ дослідження, за такі ж терміни, як і при звичайному гістологічному дослідженні – 7-11 днів (можливість паралельного проведення дослідження) – є можливим визначити морфологічну приналежність (гістогенез) і органоприналежність метастазів АЗП, що є головною ланкою у визначенні тактики лікування і ведення таких хворих.В результаті лікування хворих в основній групі їх виживання підвищилось на 17%, що пов'язане як зі своєчасним початком лікування, так і з індивідуалізованою схемою хіміо- та гормонотерапії таких хворих.

Використання в практичній роботі вище наведених етапів клініко-морфологічного діагностичного алгоритму, до якого входить ІГХ дослідження, і комплексу клініко-інструментальних досліджень, залежно від морфологічної приналежності (гістогенезу) метастазів АЗП, підвищує інформативність морфологічних методів дослідження і покращує лікування, що обумовлює не тільки загальноклінічну, але і економічну цінність їх впровадження.

ВИСНОВКИ

У роботі вирішено наукове завдання, яке полягає у визначенні діагностичної значущості ІГХ аналізу в комплексній морфологічній диференціальній діагностиці метастазів злоякісної пухлини з невідомою первинною локалізацією з метою підвищення ефективності лікування і виживання хворих.

  1. Гістологічний метод дозволяє верифікувати тільки наявність метастазів злоякісної анонімної пухлини з визначенням ступеня їх диференціювання (низько- і недиференційовані), а у випадках високодиференційованих – їх органну приналежність.

  2. Використання методів візуальної діагностики (КТ, МРТ, УЗД, ПЕТ, рентгенографічне дослідження) не завжди дозволяє встановити локалізацію первинного вогнища хворих з метастазами злоякісної анонімної пухлини, особливо у разі мінімальних розмірів первинного вогнища (до 5 мм).

  3. ІГХ-аналіз у разі метастазів низько- і недиференційованих злоякісних анонімних пухлин дозволяє провести їх диференційну діагностику з використанням панелі МкАТ і ПкАТ в обсязі не менш як 5-ти онкомаркерів, що дозволяє визначити гістогенез і органну приналежність АЗП.

  4. Розроблений клініко-морфологічний алгоритм діагностики у хворих з метастазами злоякісної пухлини з первинного анонімного вогнища з використанням ІГХ аналізу є високоінформативним – 97%.

  5. Застосування клініко-морфологічного алгоритму діагностики у хворих з метастазами АЗП дозволяє підвищити виживання хворих на 17% завдяки своєчасному призначенню патогенетичного лікування.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Дудниченко А.С., Хайдар Нажетт Х.Злокачественные опухоли неизвестной первичной локализации: современные возможности диагностики и лечения // Проблеми медично науки та освіти. – 2005. – №4. – С. 53–55. (Особистий внесок: підбір та аналіз літератури, написання огляду літератури, формулювання висновків, підготовка статті до друку)

Loading...

 
 

Цікаве