WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Комплексна діагностика пухлини у хворих з невідомою первинною локалізацією із застосуванням імуногістохімічного методу (автореферат) - Реферат

Комплексна діагностика пухлини у хворих з невідомою первинною локалізацією із застосуванням імуногістохімічного методу (автореферат) - Реферат

Для диференційної діагностики між карциномою, саркомою, меланомою і лімфомою були використані основні маркери: віментин (для верифікації сарком), CKpan (для верифікації карцином), Melan A, S-100, HMB-45 (для верифікації безпігментних меланом) і CD45 (загальний лейкоцитарний антиген – для підтвердження лімфом). Решта маркерів мала допоміжне значення для визначення гістогенезу або органоспецифічних імуногістохімічних ознак метастазу пухлини (імунофенотип). Для верифікації раку легень найбільш інформативними маркерами були СЕА та Сytokeratin 7, що в більшості випадків дають позитивну реакцію, тоді як маркер TTF-1 виявляв позитивну експресію лише у половині випадків. При імунофенотипуванні метастазів раку підшлункової залози позитивною була реакція з маркерами Cytokeratin 20, Cytokeratin 7 та СЕА. Для метастазів раку молочної залози притаманна позитивна реакція з Cytokeratin 7, але негативна реакція з Cytokeratin 20. В випадках гормонозалежного раку молочної залози позитивними є маркери ER та/або PR, що є вагомою підставою для призначення таким хворим гормонотерапії. При імунофенотипуванні метастазів жовчного міхура було отримано позитивну реакцію з Cytokeratin 7 та СЕА, тоді як реакції з маркерами Cytokeratin 20 та Mesothelin не виявлялось. Для раку товстого кишечника "специфічним" виявився маркер Cytokeratin 20, СЕА і негативний Cytokeratin 7. Для раку щитовидної залози найбільш інформативними були маркери ТТF-1 та Thyroglobulin, що виявили позитивну експресію. Метастази раку потових залоз були негативні з усіма маркерами, але мали позитивну реакцію з CKpan (панцитокератином). Метастази раку яєчників характеризувались позитивною експресією Сytokeratin 7 та TTF-1, але негативною з Cytokeratin 20. Метастази раку нирки мали позитивну реакцію з маркерами Vimentin і СК HMW (цитокератином високої молекулярної ваги). Метастази раку шлунку мали позитивну експресію тільки з одним маркером Cytokeratin 20. Лише в 1 випадку гістогенез та ймовірну органну приналежність метастазу недиференційованої злоякісної пухлини оцінити було неможливо у зв'язку із втратою нею антигенних (гістогенетичних) детермінант. Ця пухлина характеризувалась негативною реакцією із маркерами CKpan, Cytokeratin 20, Сytokeratin 7, Vimentin, Melan A, S100.

На підставі отриманих результатів розроблено алгоритм проведення ІГХ аналізу хворих з метастазами АЗП (рис. 1).

Після проведення ІГХ дослідження згідно одержаних результатів було проведено детальніше дообстеження хворих за допомогою інструментальних методів з метою пошуку первинної пухлини. При цьому первинна пухлина була виявлена у 6 з 38 хворих (у 1 хворого був підтверджений рак щитовидної залози, у 4 хворих – рак молочної залози і у 1 хворого верифіковано рак шлунку). У інших 32 випадках первинну пухлину виявити не вдалося.

На підставі одержаних даних ІГХ дослідження хворим було індивідуалізовано лікування залежно від встановленої або передбачуваної локалізації первинної пухлини. При метастазах раку легені хірургічне лікування полягало у видаленні уражених лімфатичних вузлів, проведенні променевої терапії на зону ураження в сумарній дозі до 45 Грей.

В якості 1-ї лінії хіміотерапії були використані наступні комбінації: 1) етопозид + цисплатин (або карбоплатин); або 2) етопозид + цисплатин + таксол. У 2-ій лінії лікування були використані комбінації, що включали доксорубіцин: цисплатин + вінкристин + доксорубіцин + етопозид. Був отриманий добрий результат лікування на наступні комбінації хіміопрепаратів: 1) нідран (AСNU) – по 3 мг/кг в 1-й день, етопозид – по 100 мг/м2 в 4, 5, 6 дні і цисплатин – по 40 мг/м2 в 2 і 8 дні з повторенням курсів кожні 6 тижнів; 2) таксотер 75 мг/м2 і цисплатин 75 мг/м2.

Рис.1. Алгоритм проведення ІГХ дослідження хворих з метастазами АЗП

При метастазах меланоми хірургічне лікування полягало у видаленні уражених лімфатичних вузлів; променева терапія на зону ураження складала в сумарній дозі від 40 до 45 Грей. Комбінації хіміопрепаратів включали: циклофосфан (по 0,4 г внутрішньовенно (в/в) 1 раз в тиждень, сумарно 1,2 – 1,6 г на курс лікування) з метатрексатом (по 10 мг 3 рази в тиждень в/в, сумарно 90 – 120 мг на курс лікування) і вінбластином (по 10 мг в/в 1 раз в тиждень, сумарно 30 – 40 мг на курс лікування). У деяких хворих вдалося отримати відповідь на терапію при застосуванні комбінації дакарбазину, циспластину, кармустину і тамоксифену. Як імунотерапія були використані препарати інтерферону та інтерлейкіну-2.

При метастазах раку молочної залози хірургічне лікування полягало у видаленні уражених лімфатичних вузлів, променевій терапії на зону ураження в сумарній дозі до 45 Грей. Як 1-а лінія хіміотерапії були використані наступні комбінації: ЦМФ (циклофосфан по 100 мг/м2 всередину щодня в дні 1-й і 14-й, метотрексат 40 мг/м2 в/в в дні 1-й і 8-й, фторурацил 600 мг/м2 в/в в 1-й і 8-й дні з інтервалом в 4 тижні), ЦАФ(циклофосфан по 100 мг/м2 всередину щодня в1-й і 14-й дні, доксорубіцин по 30 мг/м2 в/в в 1-й і 8-й дні, фторурацил по 500 мг/м2 в/в в 1-й і 8-й дні з інтервалом 4 тижні), АЦФ (фторурацил по500 мг/м2, доксорубіцин по 50 мг/м2, циклофосфан по 500 мг/м2 кожні 3 тижні), ЕЦФ (фторурацил по 500 мг/м2, епірубіцин по 100 мг/м2, циклофосфан по500 мг/м2 кожні 3 тижні), АЦ (доксорубіцин по 60 мг/м2, циклофосфан по600 мг/м2 кожні 3 тижні).

У хворих, що мали прогресування після хіміотерапії комбінаціями, які містили антрациклін, стандартом подальшого лікування є таксани(паклітаксел по 175 мг/м2 в/в із стандартною премедикацією 1 раз в 3 тижні, доцетаксел по 100 мг/м2 в/в із стандартною премедикацією 1 раз в 3 тижні). Ефективні комбінації таксанів з іншими препаратами: навельбін по 20 мг/м2 в/в в 1-й і 5-й дні + доцетаксел 75 мг/м2 в/в із стандартною премедикацією в 1-й день з інтервалом 3 тижні; паклітаксел по 175 мг/м2 в/в із стандартною премедикацією в 1-й день + фторурацил по 1 г/м2 в день в/в краплинно 72-годинна інфузія в1-й, 2-й і 3-й дні з інтервалом в 3 тижні; кселода по 1650 мг/м2 в дні 1-й і 14-й + паклітаксел по 175 мг/м2 (або доцетаксел по 75 мг/м2) 1 раз в 3 тижні; гемцитабін по 1 г/м2 в 1-й і 15-й дні + паклітаксел 135 мг/м2 в 1-й і 15-й дні з інтервалом в 4 тижні.

Для третьої і подальших ліній лікування застосовувалися наступні комбінації препаратів: МММ (мітоміцин по 8 мг/м2 внутрішньовенно в 1-й день + мітоксантрон по 8 мг/м2 в/в в 1-й день + метотрексат по 30 мг/м2 в 1-й день); МЕП (мітоміцин 10 мг/м2 в/в в 1-й день + цисплатин по 40 мг/м2 в/в в 2-й і 7-й дні + вепезид по 100 в/в мг/м2 в/в в 3-й, 4-й, 5-й дні з інтервалом 4 тижні; цисплатин по 80 мг/м2 в/в в 1-й день + кселода по 2000 мг/м2 всередину щодня в 1-й і 14-й дні; навельбін по 25 мг/м2 в/в в 1-й і 8-й дні + мітоміцин по 7 мг/м2 в/в в 1-й день з інтервалом 4 тижні; навельбін 20 мг/м2 внутрішньовенно в 1-й і15-й дні + цисплатин по 80 мг/м2 в/в в 1-й день з інтервалом 4 тижні; циклофосфан по 600 мг/м2 в/в в 1-й день + лейковорин по 500 мг/м2 в/в краплинно протягом 2 годин + фторурацил 1,5 г/м2 в/в постійна 24-годинна інфузія в 1-й і 15-й дні з інтервалом 4 тижні; навельбін 25 мг/м2 в/в в 1-й і 8-й дні + томудекс по 1 мг/м2 в/в в 1-й і 8-й дні з інтервалом в 3 тижні.

Позитивна ІГХ реакція на рецептори естрогену та прогестерону свідчить про високу чутливість пухлини до гормонотерапії, і тому таким хворим призначався летрозол (фемара), анастрозол (арімідекс).

При метастазах раку жовчного міхура були використані наступні препарати як монотерапія: 5-фторурацил, доксорубіцин, мітоміцин С і гемцитабін (гемзар). Для поліхіміотерапії були використані наступні комбінації: 1) епірубіцин – по 50 мг/м2 в/в в 1-й день, цисплатин – по 60 мг/м2 в/в в 1-й день на фоні тривалої в/в інфузії 5-фторурацилу по 200 мг/м2 з 1-го по 21-й день, кожні 3 тижні; 2) цисплатин – по 60 мг/м2 в/в в 1-й день і капецитабін (кселода) в дозі 2500 мг/м2 щодня з 1-го по 14-й день.

При метастазах раку підшлункової залози використовувалася наступна схема лікування PEFG: цисплатин по 40 мг/м2 в 1-й день, епірубіцин по40 мг/м2 в 1-й день, гемцитабін по 600 мг/м2 одногодинна інфузія в 1-й і 8-й дні, 5-фторурацил по 200 мг/м2 в день тривала інфузія протягом всього курсу. Лікування повторювалося кожні 4 тижні.

До контрольної групи були включені 143 пацієнти (56 жінок і 87 чоловіків) у віці від 40 до 69 років. Залежно від поширеності пухлинного ураження пацієнти були розподілені на 3 групи. До першої групи увійшли63 хворих з ізольованим ураженням лімфатичних вузлів, другу групу склали 55 хворих з ізольованим ураженням органів і тканин, третю групу склали25 хворих з синхронним ураженням органів і лімфатичних вузлів. Час від появи перших скарг у хворого до постановки діагнозу становив від 2-х місяців до 2-х років. Основними скаргами були наступні: наявність пальпованої пухлини, загальна слабкість, стомлюваність.

Loading...

 
 

Цікаве